Рішення № 25621684, 02.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.12 р. Справа № 5006/36/50пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гриник М.М., суддів: Величко Н.В., Мальцева М.Ю

при секретарі судового засідання Новіковій В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської рад, м Донецьк

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

за участю третьої особи1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області

за участю третьої особи2 без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Неотехнологія», м. Донецьк

за участю третьої особи3 без самостійних вимог на предмет спору КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Представники сторін:

Прокурор: Шаталова О.О. за посвідченням

від позивача: Скриль Ю.М. за довір.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи1: не з'явився

від третьої особи2: не з'явився

від третьої особи3: не з'явився

Прокурор Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської рад, м Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, за участю третьої особи1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області; за участю третьої особи2 без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Неотехнологія», м. Донецьк; за участю третьої особи3 без самостійних вимог на предмет спору КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради, загальною площею 0,00036га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м.Донецька під розміщення літнього майданчику - кафе з навісом без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України. За вказаних обставин прокурор та позивач нарахували відповідачу шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки на суму 1135,94 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/36/50пн/2012, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії .

Ухвалою від 26.04.2012р. залучені в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Неотехнологія», м.Донецьк та КП «Бюро технічної інвентаризації».

Від третьої особи 1- Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області надійшла заява про розгляд справи без представників.

Розпорядженням голови суду у справі призначений колегіальний склад суду у складі: Головуючий суддя Гриник М.М., судді Мальцев М.Ю., Величко Н.В.

Донецька міська рада письмових пояснень по справі не надала, однак у судових засіданнях позовні вимоги підтримала.

Третя особа 2- Товариство з обмеженою відповідальністю «Неотехнологія», м. Донецьк письмових пояснень по справі не надало, однак у судових засіданнях позовні вимоги підтримала.

Третя особа 3- КП «Бюро технічної інвентаризації» у судові засідання не з'являлася, письмових пояснень по суті справи не надала.

В ході розгляду справи судом було з'ясовано, що будівля кафе є об'єктом нерухомості, право власності на яке належить товариствк з обмеженою відповідальністю «Неотехнологія», м. Донецьк та зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька. Земельна ділянка під об'єктом нерухомості оформлена відповідно до вимог діючого законодавства. Самовільно зайнятою є земельна ділянка, яка використовується відповідачем під розміщення літнього майданчику з навісом біля кафе по АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м. Донецька.

В подальшому від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить зобов'язати ФОП ОСОБА_1 привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0036 га із земель житлової та громадської забудови під розміщення літнього майданчику з навісом біля кафе по АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м. Донецька та повернути самовільно зайняту земельну ділянку за належністю Донецькій міській раді шляхом знесення споруд, розміщених на вказаній земельній ділянці. Заява прийнята судом, а вимоги, викладені в заяві розглянуто судом як остаточні.

У порушення вимог ухвал суду відповідач відзив на позовну заяву до суду не надіслав у судові засідання не з'являвся. Задля належного повідомлення відповідача по справі судом було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зобов'язано прокурора надіслати копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача, зазначену у витягу та повідомлено належним чином за вказаною адресою відповідача про час та дату розгляду справи з урахуванням терміну поштового перебігу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 17.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Неотехнологія» та ПП ОСОБА_1 був укладений договір оренди №27, відповідно до якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове оплатне користування нежитлове приміщення, яке належить Орендодавцю на праві власності. Договір дійсний з моменту підписання до 31.10.2012р. (п.6.1 договору). Договором в п.6.2 визначено, що договір може бути розірвано достроково за згодою Сторін, але не пізніше ніж через два місяці після письмового повідомлення про намір розірвати дійсний договір зацікавленою стороною. Листом №5 ТОВ «Неотехнологія» повідомила ФОП ОСОБА_1 про те, що з 20.04.2011р. розриває договір оренди нежитлового приміщення, в зв'язку із порушеннями використання території, що прилягає до нежитлового приміщення. Зазначений договір не поновлювався. Відділом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Донецьку Донецької області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. За результатами перевірки складено акт від 27.07.2011р., в якому зафіксовано, що на час перевірки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно займає та використовує земельну ділянку загальною площею 0,0036га із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради, розташовану на розташованої за адресою: АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м.Донецька під розміщення літнього майданчику біля кафе з навісом без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України. Видано припис №000411 від 27.07.2011р., яким зобов'язано усунути виявлені порушення земельного законодавства України. Однак, зазначений припис відповідачем не виконаний, що і обумовило прокурора звернутися до суду.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України п Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Неотехнологія» та ПП ОСОБА_1 був укладений договір оренди №27 від 01.01.2010р. нежитлового приміщення, яке розташовано на АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м.Донецька, з цільовим призначенням приміщенням під місце загального харчування . Вказане приміщення належить орендодавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2005р. №14/203. Право власності зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації». На даний час договір оренди № 27 розірваний.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовувалась відповідачем самовільно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, план-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою загальною площею 0,0036 га, розташованою на АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м.Донецька під розміщення літнього майданчику біля кафе з навісом. Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради, загальною площею 0,0036га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м.Донецька під розміщення літнього майданчику біля кафе з навісом та приведення її у придатний для використання стан, включаючи знесення споруд, розміщених на спірній земельній ділянці.

Прокурором також заявлено позовну вимогу про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, у сумі 1135,94 грн.

Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (пункт 34 частини першої статті 26).

Аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Таким чином, положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

В даному випадку позивач, Донецька міська рада виступає як орган, що реалізує права держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власником землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В матеріалах справи міститься розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м.Донецька під розміщення літнього майданчику - кафе з навісом, на загальну суму 1135,94 грн. Обчислення розміру шкоди здійснено державним інспектором відділу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Донецьку на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок у сумі 1135,94 грн.

Суму шкоди прокурор просить стягнути на користь держави в місцевий бюджет м.Донецька.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Позовна заява була подана ним після вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла після 01.11.2011 р.

Так, згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, тому у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської рад, м Донецьк до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, товариство з обмеженою відповідальністю «Неотехнологія», м. Донецьк, КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради площею 0,0036га, яка використовується під розміщення літнього майданчику з навісом біля кафе по АДРЕСА_2 у Ворошиловському районі м. Донецька та повернути самовільно зайняту земельну ділянку за належністю Донецькій міській раді шляхом знесення споруд, розміщених на вказаній земельній ділянці.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Держави (р/р 33112331700002, отримувач місцевий бюджет м. Донецька, 24062100, ОКПО 34686537, МФО 834016 ГУДКУ у Донецькій області) шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у сумі 1135,94 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 38034002, отримувач Управління державної казначейської служби у Київському районі м. Донецька, рахунок 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, КБК 22030001) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Гриник М.М.

Суддя Величко Н.В.

Суддя Мальцев М.Ю