Постанова № 25619777, 12.03.2012, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-а-2155/11

Провадження №2-а/408/39/12

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" березня 2012 р.

Дзержинський районний суд у складі:

головуючого судді Валуєва В. Г.,

при секретарі судового засідання: Булах К.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій, скасування рішення відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (далі - ДВДВС), Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу (далі - УПФ України) про визнання протиправними дій, скасування рішення відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії, який уточнила. В уточненому позові в обґрунтування своїх вимог вказала, що 04 червня 2009 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу видано судовий наказ про стягнення з неї на користь Комунального житлового підприємства №11 (далі - КЖП №11) заборгованості за комунальні послуги у сумі 588,30 грн.

На підставі вказаного рішення 03 лютого 2011 року державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Басс Олексієм Євгеновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №24230456, а 10 лютого 2011 року - Постанову про стягнення з неї - ОСОБА_2 виконавчого збору.

Вона вважає, що органом державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження №24230456 було допущено ряд порушень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, що призвело до порушення її прав та заподіяння їй матеріальної шкоди внаслідок незаконного стягнення з неї грошових коштів. Ці порушення полягають у наступному:

Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, основними засадами якого відповідно до ст.129 Конституції України є законність, рівність усіх учасників процесу, обов'язковість рішень суду.

Виконавче провадження в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про виконавче провадження», норми якого є обов'язковими для державного виконавця як посадової особи органу державної влади. Крім того, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (далі по тексту - Інструкція), яка конкретизує норми зазначеного закону.

Здійснення виконавчих дій проводилося у лютому 2011 року, отже, в даному випадку підлягали застосуванню норми Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла до 08.03.2011 р.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб; особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

Статтею 24 Закону встановлено: «Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ»

Отже, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2011 р. повинна була бути відправлена їй не пізніше 04.02.2011, але в порушення ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження їй не надсилалася.

Згідно з пп.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затв. наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (далі по тексту - Інструкція), яка діяла на час вчинення виконавчих дій та є чинною і на теперішній час, «постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення».

У відповідності до ч.3 ст.33 Цивільного процесуального кодексу, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами осіб… або шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації.

В порушення пп.4.1.1 Інструкції постанова про відкриття виконавчого провадження на її адресу, зазначену у виконавчому документі (судовому наказі), ні рекомендованою кореспонденцією, ні кур'єром із зворотною розпискою не надсилалась.

Ні розписки, ні повідомлення про вручення поштового відправлення, ні реєстру на списання поштових витрат на розсилку простої кореспонденції - ніяких доказів того, що боржника було повідомлено про відкриття виконавчого провадження будь-яким листом Відповідачем ДВДВС до суду не надано.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення, а «за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи».

В порушення ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, не намагався пересвідчитися, чи отримана нею копія постанови про відкриття виконавчого провадження.

Хоча законом прямо не встановлено, яким чином слід було переконатися, Інструкція про проведення виконавчих дій містить ряд норм, які вказують саме на можливість забезпечення інформації про отримання боржником документу, але в порушення пп.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій державним виконавцем не було дотримано умов вручення їй постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, на умовах, передбачених для вручення судових повісток, тобто рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами осіб… або шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації, як це передбачено ч.3 ст.33 Цивільного процесуального кодексу України. Зазначені вимоги цієї інструкції державним виконавцем виконані не були.

Державним виконавцем повістка про виклик була виписана та вручена їй лише 12.05.2011 р. (копія надається), тобто після того, як суми на виконання судового наказу були утримані з її пенсії.

В порушення ст.30, 32, 34 Закону, не переконавшись щодо своєчасності отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження 10 лютого 2011 року була винесена Постанова про стягнення з неї виконавчого збору, яка разом із судовим рішенням була передана на виконання до Пенсійного Фонду у Дзержинському районі.

Відповідно до ч.5 ст.46 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику. В порушення ст.46 Закону та пп. 4.16.4. Інструкції Відповідачем ДВДВС постанова про стягнення виконавчого збору теж не була надіслана їй ні 11.02.2011, ні пізніше.

Такі порушення з боку державного виконавця призвели до незаконного утримання з її пенсії коштів, позбавили її як боржника права прийняття участі у виконавчому провадженні відповідно до чинного законодавства.

Про наявність відкритого виконавчого провадження вона дізналася 12.05.2011 р. лише по факту отримання у банкоматі пенсії за квітень 2011 року у розмірі, меншому за звичайний. В цей же день, шляхом звернення до УПФ Дзержинського району їй стало відомо про розпочате утримання згідно виконавчого листа.

Дізнавшись про виконавче провадження, вона намагалася переконати державного виконавця надати їй можливість вирішити питання про скасування судового рішення шляхом звернення до суду із заявою.

Закон України у діючий редакції змінив підстави для зупинення виконавчого провадження у порівнянні з попередньою редакцією. Діюча редакція закону не передбачає можливості зупинення виконавчого провадження внаслідок будь-яких заяв боржника. Наприклад, попередня редакція містила норму щодо можливості зупинення виконавчого провадження у зв'язку із зверненням сторони виконавчого провадження зі скаргою на дії державного виконавця (п.5 ч.1 ст.35).

У відповідності до діючої редакції закону єдина можливість вчасно зупинити виконавче провадження - це звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання (п.1 ч.1 ст.38).

13.05.2011 р. вона звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу. З моменту звернення саме до компетенції суду належало розгляд чинності судового наказу. Статтею 106 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ (залишений без скасування чи частково змінений) набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Отже, процесуальне законодавство надає боржникові право навіть подавати апеляцію.

13.05.2011 р. вона повідомила Відповідача ДВДВС про своє звернення до суду з приводу оскарження судового наказу. У своїй заяві з метою уникнення ситуації виконання судового рішення, яке не набрало законної сили, вона просила відповідача ДВДВС звернутися до суду, адже закон передбачає можливість звернення до суду про відстрочку виконання. Подання такої заяви нею не призвело б до необхідних наслідків, оскільки для зупинення виконавчого провадження необхідне звернення державного виконавця. Крім того, сума боргу перед КЖП №11 за особовим рахунком на час відкриття виконавчого провадження не відповідала сумі, зазначеній у судовому рішенні. Це теж могло б стати підставою для звернення до суду.

Але державний виконавець відмовився скористатися своїм правом для об'єктивного здійснення повноважень та уникнути ситуації, яка фактично склалася в подальшому: виконано скасоване рішення. КЖП №11, на користь якого відповідачем здійснювалося виконавче провадження, визнано банкрутом постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2010 р. (справа №Б29/141-10). Зазначеним судовим рішенням було відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, зобов'язано його у 5-ти денний термін опублікувати оголошення відповідно до ч.3 ст.23 Закону України від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На момент подання до Виконавчої служби судового наказу про стягнення з неї на користь КЖП №11 грошових коштів, стягувача вже було визнано банкрутом, термін публікації оголошення закінчився, а заява про відкриття виконавчого провадження повинна була бути підписана ліквідатором. Тобто Відповідач ДВДВС на момент прийняття до виконання судового наказу та відкриття виконавчого провадження був обізнаний про такий стан стягувача, тому повинен був розуміти, що кошти, перераховані на рахунок такого стягувача неможливо буде повернути ні за яких обставин, в тому числі через те, що закінчився встановлений законодавством строк пред'явлення кредиторських вимог. А відповідно до п.6 ч.1 ст. 31 Закону України від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимога щодо повернення цих коштів задовольняється лише у шосту чергу.

Тому вважає, що державним виконавцем свідомо було проведено вказані дії, при чому з грубими порушеннями чинного законодавства.

Відповідно до пп.11.2.1. Інструкції, Міністерство юстиції України, регіональні управління юстиції мають реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. Розрахунки зі стягувачами з даних рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі.

Згідно ч.1 ст.44-1 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції до 08.03.2011 р. (ч.1 ст.45 закону у редакції з 08.03.2011 р.), грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно з пп.11.2.7 державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (в тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Вказане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. Копії платіжних доручень про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність вказаних коштів стягувачам.

В порушення статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуті з неї грошові кошти не зараховувалися на відповідний рахунок виконавчої служби, що виключає можливість контролю за ними з боку державної виконавчої служби та ускладнює можливість їх повернення.

19 травня 2011 р. у Дзержинському районному суді вона отримала Ухвалу від 16 травня 2011 р. про відкриття провадження у справі №2н-1649/2009 (2с-99/11/0408) про скасування судового наказу. Копії зазначеної ухвали були надані нею відповідачам, що підтверджується відповідними заявами з відмітками про прийняття від 19.05.2011 р.

Цією ухвалою було визначено: Дзержинському відділу ДВС Криворізького МУ зупинити виконавче провадження щодо стягнення заборгованості по комунальних платежах за судовим наказом №2н-1649/2009 до вирішення питання по справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження» у діючий редакції у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.

Згідно ч.1 ст.39 цього Закону, «постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк». Згідно ч.4 ст.39 цього Закону, «протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.»

Отже, отримавши 19.05.2011 р. (четвер) ухвалу Дзержинського районного суду, якою зупиняється виконавче провадження, Відповідач ДВДВС повинен був не пізніше 20.05.2011 р. (п'ятниця) винести постанову про зупинення виконавчого провадження та у триденний строк - до 22.05.2011 р. направити її сторонам.

Відповідачем в порушення ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у діючий редакції не винесено постанову про зупинення виконавчого провадження та не направлено сторонам. Зазначена постанова не надана їй і після того, як 23.05.2011 року вона звернулася із письмовою заявою про її надання.

Як вбачається з довідки №79 від 07.12.11, наданої КЖП №11, в ході примусового виконання судового наказу від Відповідача УПФ України на р/рахунок стягувача надійшли наступні суми: 19.04.11 - 106,85 грн., 18.05.11 - 213,69 грн.

Фактично встановлена дата виплати пенсії - щомісячно 21 числа. Це також підтверджується листом Пенсійного фонду України та роздруківкою руху коштів на картковому рахунку.

Таким чином, Відповідачем УПФ України було перераховано на р/рахунок стягувача КЖП №11 кошти до дати виплати пенсії, що є порушенням ч.1 ст.69 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про виконавче провадження», підприємства, установи, організації, здійснюють відрахування із пенсії боржника і перераховують кошти стягувачу у строк до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним.

Перерахування коштів, утриманих з її пенсії за квітень 2011 р. (виплата - 21 квітня) повинно було здійснюватися до 10 травня, а коштів, утриманих з її пенсії за травень 2011 р. (виплата - 21 травня), повинно було здійснюватися до 10 червня.

Оскільки 19 травня 2011 року Відповідачеві - УПФ України вже було надано ухвалу Дзержинського районного суду, якою зупинено виконавче провадження, виплата пенсії у розмірі, меншому за нарахований, є безпідставною та незаконною.

Таким чином, після 19 травня 2011 року, Відповідач УПФ України діяв протиправно та всупереч закону, незаконно зменшуючи суму її пенсії.

Внаслідок протиправної бездіяльності Відповідача ДВДВС (не надсиланні боржникові у строк та у порядку, встановлені чинним законодавством, постанови про відкриття виконавчого провадження, відмови у здійсненні дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» - зверненні до суду із заявами про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, або про встановлення чи зміну способу і порядку виконання тощо) їй спричинена матеріальна шкода у розмірі утриманих з пенсії сум: судовий наказ скасовано, але на його виконання утримано з пенсії кошти, які перераховано стягувачу.

Відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», збитки, завдані державним виконавцем фізичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

Внаслідок протиправних дій Відповідача - УПФ України було здійснено незаконне зменшення суми її пенсії: за наявності інформації про те, що виконавче провадження зупинено судом (отримання 19 травня 2011 року ухвали суду) 20 травня 2012 року здійснено виплату пенсії у розмірі, меншому за нараховану на суму 213,69 грн.

З огляду на вищенаведене, просить задовольнити позовні вимоги, викладені у Заяві про уточнення позовних вимог та залучення до справи Відповідача - УПФ України (від 05.12.2011 р.), а саме:

1. Визнати протиправними дії Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції щодо проведення виконавчого провадження №24230456.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 10 лютого 2011 року про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №24230456.

3. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо перерахування на рахунок КЖП №11 утриманих з її пенсії коштів.

4. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу повернути їй недоплачені у травні 213,69 грн. пенсії.

5. Визнати, що протиправні дії та бездіяльність Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції та Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу призвели до спричинення їй матеріальної шкоди у розмірі утриманих сум.

6. Стягнути з Державного бюджету понесені нею судові витрати - судовий збір у сумі 3,40 грн.

У судовому засіданні позивач участі не приймала, а її представник позовні вимоги підтримала та, посилаючись на повно викладені у позовній заяві обставини, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського Управління юстиції заперечував проти задоволення позовних вимог позивача. Пояснив, що отримавши наказ про стягнення з ОСОБА_2 боргу за комунальні послуги КЖП № 11, відкрив виконавче провадження, копію якого було направлено сторонам простою кореспонденцією. Оскільки боржник добровільно борг не погашала, документи для стягнення у примусовому порядку були передані до Управління пенсійного Фонду України у Дзержинському районі. Після скасування наказу, до УПФ було направлено повідомлення про припинення стягнень з ОСОБА_2, але з її пенсії вже були відраховані певні суми на погашення боргу. У задоволенні позову просив ОСОБА_2 відмовити.

Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу до суду не з`явився, про час розгляду справи повідомлений, про причину неявки до суду суд не повідомив. Тому суд вважає його неявку до суду неявкою без поважної причини та розглядає справу за відсутності названого представника.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Так, у судовому засіданні встановлено, що 04 червня 2009 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального житлового підприємства № 11 заборгованості за комунальні послуги у сумі 588,30 грн. На підставі вказаного рішення 03 лютого 2011 року державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Басс Олексієм Євгеновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №24230456 (а.с. 10). Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2011 р. повинна була бути відправлена ОСОБА_2 не пізніше 04.02.2011, але суду не надано доказів, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження їй надсилалася. В порушення ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, не намагався пересвідчитися, чи отримана нею копія постанови про відкриття виконавчого провадження. В порушення ст. 30, 32, 34 Закону «України про виконавче провадження», не переконавшись щодо своєчасності отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження 10 лютого 2011 року ним була винесена Постанова про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору, яка разом із судовим рішенням була передана на виконання до Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі.

Відповідно до ч.5 ст.46 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику. В порушення ст.46 Закону та пп. 4.16.4. Інструкції Відповідачем ДВДВС постанова про стягнення виконавчого збору не була надіслана ОСОБА_2 13.05.2011 р. вона звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу (а.с. 14) та повідомила Відповідача ДВДВС про своє звернення до суду з приводу оскарження судового наказу. У своїй заяві з метою уникнення ситуації виконання судового рішення, яке не набрало законної сили, вона просила відповідача ДВДВС звернутися до суду з відповідною заявою про відстрочку виконання (а.с. 12) та 19.05.2011 року просила відповідача зупинити виконавче провадження (а.с. 19), але відповідач не звернувся до суду з такою заявою і сам не виніс постанову про зупинення виконавчого провадження, на її заяву від 23.05.2011 року (а.с. 19) не прореагував На момент подання до Виконавчої служби судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь КЖП №11 грошових коштів, стягувача вже було визнано банкрутом, що вбачається з постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2010 року (а.с. 62) термін публікації оголошення закінчився, а заява про відкриття виконавчого провадження повинна була бути підписана ліквідатором. Згідно ч.1 ст.44-1 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції до 08.03.2011 р. (ч.1 ст.45 закону у редакції з 08.03.2011 р.), грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Як вбачається з пояснень державного виконавця у судовому засіданні, в порушення статті 45 Закону «Про виконавче провадження» стягнуті з ОСОБА_2 грошові кошти не зараховувалися на відповідний рахунок виконавчої служби, що виключало можливість контролю за ними з боку державної виконавчої служби та ускладнює можливість їх повернення. 19 травня 2011 р. у Дзержинському районному суді позивач отримала Ухвалу від 16 травня 2011 р. про відкриття провадження у справі №2н-1649/2009 (2с-99/11/0408) про скасування судового наказу (а.с. 16). Копії зазначеної ухвали були надані нею відповідачам, що підтверджується відповідними заявами з відмітками про прийняття від 19.05.2011 р.

Цією ухвалою було визначено: Дзержинському відділу ДМС Криворізького МУ зупинити виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з комунальних платежів за судовим наказом №2н-1649/2009 до вирішення питання по справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження» у діючий редакції у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.

Згідно ч.1 ст. 39 цього Закону, «постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк». Згідно ч.4 ст. 39 цього Закону, «протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться».

Отже, отримавши 19.05.2011 р. (четвер) ухвалу Дзержинського районного суду, якою зупиняється виконавче провадження, Відповідач ДВДВС повинен був не пізніше 20.05.2011 р. (п'ятниця) винести постанову про зупинення виконавчого провадження та у триденний строк - до 22.05.2011 р. направити її сторонам але відповідачем в порушення ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» у діючий редакції не винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, та не направлено вказану постанову сторонам. Зазначена постанова не надана ОСОБА_2 і після того, як 23.05.2011 року вона звернулася із письмовою заявою про її надання. Як вбачається з довідки №79 від 07.12.11, наданої КЖП №11, в ході примусового виконання судового наказу від Відповідача УПФ України на р/рахунок стягувача надійшли наступні суми: 19.04.11 - 106,85 грн., 18.05.11 - 213,69 грн. Фактично встановлена дата виплати пенсії - щомісячно 21 числа. Це також підтверджується листом Пенсійного фонду України та роздруківкою руху коштів на картковому рахунку.

Таким чином, Відповідачем УПФ України було перераховано на р/рахунок стягувача КЖП №11 кошти до дати виплати пенсії, що є порушенням ч.1 ст.69 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про виконавче провадження», підприємства, установи, організації, здійснюють відрахування із пенсії боржника і перераховують кошти стягувачу у строк до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним.

Перерахування коштів, утриманих з пенсії ОСОБА_2 за квітень 2011 р. (виплата - 21 квітня) повинно було здійснюватися до 10 травня, а коштів, утриманих з її пенсії за травень 2011 р. (виплата - 21 травня), повинно було здійснюватися до 10 червня.

Оскільки 19 травня 2011 року Відповідачеві - УПФ України вже було надано ухвалу Дзержинського районного суду, якою зупинено виконавче провадження, виплату пенсії у розмірі, меншому за нарахований, слід вважати безпідставною та незаконною, оскільки відповідач УПФ України діяв протиправно та всупереч закону, незаконно зменшуючи суму пенсії позивачу. Відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», збитки, завдані державним виконавцем фізичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню за рахунок держави. Внаслідок протиправних дій Відповідача - УПФ України за наявності інформації про те, що виконавче провадження зупинено судом (отримання 19 травня 2011 року ухвали суду) було здійснено незаконне зменшення позивачу суми пенсії: 20 травня 2012 року здійснено виплату пенсії у розмірі, меншому за нараховану на суму 213,69 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст., ст. 2,9,10,11,17,69-72,86,94,99,100,160-162,167,186,254 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій, скасування рішення відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції щодо проведення виконавчого провадження №24230456.

Визнати протиправною та скасувати постанову Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 10 лютого 2011 року про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №24230456.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо перерахування на рахунок КЖП №11 утриманих з пенсії ОСОБА_2 коштів.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу повернути ОСОБА_2 недоплачені у травні 213,69 грн. пенсії.

Визнати, що протиправні дії та бездіяльність Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції та Управління Пенсійного Фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу призвели до спричинення ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі утриманих сум.

Стягнути з Державного бюджету понесені ОСОБА_2 судові витрати - судовий збір у сумі 3,40 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу, а уразі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:В. Г. Валуєва