Ухвала суду № 25619462, 24.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 р.Справа № 2а-914/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-914/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грань"

до Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "Грань", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0001771520 від 28.09.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-914/12/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЬ" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасувовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0001771520 від 28.09.2011 року.

Відповідач, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.2 ст.198, п. 201.8 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, п. 18 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ ст.11, ст.159 КАС України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-914/12/2070, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Виходячи з приписів ч.1 п.2 ст. 197 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, товариство з обмеженою відповідальністю "Грань" знаходиться на обліку, як платник податків у Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби. Позивачем до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби надано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року №9007093203.

19.09.2011 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої складено акт №1671/15-2010/23762505 від 19.09.2011 року. В ході перевірки встановлено порушення п.201.8 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, п.18 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, а саме: неправомірно включено до податкового кредиту податкові накладні (згідно додатку до акту) у липні 2011 року від ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_2, свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.05.2010 р.) на загальну суму ПДВ - 98514,33 грн.

На підставі акту перевірки №1671/15-2010/23762505 від 19.09.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001771520 від 28.09.2011 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 123142,58 грн., у т.ч. за основним платежем - 98514 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24628,58 грн. за порушення п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на день укладення правочину між ТОВ "Грань" та ФОП ОСОБА_1 та видачі податкових накладних, як і на день здіснення податковим органом перевірки ТОВ "Грань" 19.09.2011 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 №100030387 було чинним, а тому висновок податкового органу у акті перевірки від 19.09.2011р. про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту податкових накладних на суму 98514,33 грн. у липні 2011р. від ФОП ОСОБА_1, оскільки свідоцтво платника ПДВ анульовано, не відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 19.09.2011р. є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Колегія суддів встановила, що позивач у липні 2011 року мав господарські правовідносини з ФОП ОСОБА_1 На підтвердження виконання правочинів, укладених між ТОВ "Грань" та ФОП ОСОБА_1, позивачем до справи надані первинні документи, а саме: договір доручення від 22.08.2005 року №22/08/1 та додаткова угода, звіти повіреного, банківські виписки, податкові накладні, видаткові накладні, акт звіряння розрахунків.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними. На підставі зазначених податкових накладних, позивачем віднесено суми ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця до складу податкового кредиту.

Колегія суддів також зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладався обов'язок та не визначалося право перевірки відповідності законодавству установчих документів контрагентів товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Суд також звертає увагу на те, що податковим законодавством, не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість.

Висновок відповідача в акті перевірки про неправомірне включення до податкового кредиту податкових накладних (згідно додатку до акту) у липні 2011 року від ФОП ОСОБА_1, зроблений відповідачем на підставі того, що контрагент позивача, за даними ДПІ, ФОП ОСОБА_1 не є платником податку на додану вартість, у зв'язку з тим, що у нього анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Колегія суддів не погоджується з даними висновками відповідача з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справі, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 року поновлено реєстрацію як платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 з дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2011 року залишена без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Колегія суддів зазначає, що на день укладення правочину між ТОВ "Грань" та ФОП ОСОБА_1 та видачі податкових накладних, як і на день здійснення податковим органом перевірки ТОВ "Грань" 19.09.2011 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 №100030387 було чинним, а тому висновок податкового органу у акті перевірки від 19.09.2011р. про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту податкових накладних на суму 98514,33 грн. у липні 2011р. від ФОП ОСОБА_1, оскільки свідоцтво платника ПДВ анульовано, не відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 19.09.2011р., є неправомірним та суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-914/12/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р. по справі № 2а-914/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.