Ухвала суду № 25619459, 17.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 р.Справа № 2а-17565/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-17565/11/2070

за позовом Підприємства Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - підприємство Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області звернувся до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001271521/0 від 08.12.11 р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов язання з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-17565/11/2070 позовні вимоги Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення- задоволено. Визнано нечинним та скасоване податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 0001271521/0 від 08.12.2011року.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої відповідач вказує на те, що посилання суду першої інстанції на пункт 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністестві юстиції України 29.03.2004 року № 377/89/76, є помилковим, оскільки Закон України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" має вищу юридичну силу.

В судовому засіданні позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні відповідач підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-17565/11/2070. Крім того, відповідач заявив клопотання про заміну Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області її правонаступником, а саме на Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби. Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, враховуючи згоду позивача, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку задовольнити клопотання відповідача та вважати відповідачем по справі Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що підприємство Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, перебуває на обліку в Дергачівській міжрайонній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби як платник податків.

Матеріалами справи підтверджено, що працівниками Державної податкової інспекції у Дергачівському районі Харківської області 29.11.2011 р. було проведено камеральну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

За результатами перевірки 29.11.2011 року складено акт № 1014/15-229/08680945/162 в якому зафіксовано порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, оскільки платником податку протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: - по податковій декларації з ПДВ № 22223 від 20.08.2008 року за липень 2008 року в сумі 3282 грн. по терміну сплати 01.09.2008 року, фактично сплачено в сумі 1795,13 грн. 30.06.2011 року (термін затримки 1032 днів) та в сумі 1486,87 грн. 28.09.2011 року (термін затримки 1122 днів); - по податковому повідомленню-рішенню №1201521/0 від 20.08.2008 року по терміну сплати 01.09.2008 року, тоді як фактично сплачено в сумі 832,22 грн. 28.09.2011 року (термін затримки 122 днів).

На підставі акту перевірки від 29.11.2011 р. за №1014/15-229/08680945/162 Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області 08.12.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001271521/0, яким позивачу нараховано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 821,04 грн

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ визначена у податковій декларації з ПДВ № 22223 від 20.08.2008 року за липень 2008 року, позивачем на підставі платіжного доручення № 148 від 28.08.2008 року сплачена до бюджету з дотриманням граничного терміну, встановленого законом, а тому самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірними

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України начальник державної податкової інспекції вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов'язок платників податків у встановлені законами терміни сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких у відповідності до п. 1 ст. 14 цього закону належить податок на додану вартість.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Виходячи з положень пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Приписами пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як встановлено з матеріалів справи, загальна сума узгоджених податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість на підставі податкової декларації з ПДВ № 22223 від 20.08.2008 року за липень 2008 року складає 3282 грн. по терміну сплати 01.09.2008 року. Позивачем зараховувалися в податковому обліку проведені відповідачем платежі в порядку календарної черговості виникнення боргу.

Згідно п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" НБУ визначає систему, порядок і форми платежів. Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Відповідно п. 1.7 зазначеної Інструкції, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно з п. 3.8 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" реквізити "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів зазначає, що право визначити призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням положень п. 16.5.2 п.16.5. ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначення у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час виникнення спірних правовідносин в якості спеціального закону з питань оподаткування і встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів не передбачена зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу на виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що сума узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, визначена у податковій декларації з ПДВ № 22223 від 20.08.2008 року за липень 2008 року та на підставі платіжного доручення № 148 від 28.08.2008 року сплачена позивачем до бюджету з дотриманням граничного терміну, встановленого законом, а тому самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначені платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірними.

Щодо посилання позивача на те, що декларація та податкове-повідомлення рішення №0001201521/0 від 20.08.08 р. вже було предметом розгляду справи №2а-30677/09/2070 в Харківському окружного адміністративному суді колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року по справі № 2а-30677/09/2070 адміністративний позов прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 24 314,03 грн. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009 року по справі № 2а-30677/09/2070, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року по справі № 2а-30677/09/207 скасовано частково, оскільки позивачем по даній справі не надано доказів в обґрунтування законності податкового повідомлення - рішення № 0001201521 від 20.08.08р. на суму 1 130 грн. 52 коп.

Крім того, до суду не надано доказів існування судового рішення, щодо правомірності існування податкового повідомлення рішення №0001271521/0 від 08.12.2011 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо, є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами. Оскільки, до суду не надано доказів існування судового рішення в обґрунтування законності податкового повідомлення рішення №0001271521/0 від 08.12.2011 року, за таких обставин колегія суддів не приймає до уваги зазначені посилання.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомленння-рішенння відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, а також не на підставі закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-17565/11/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-17565/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 23.07.2012 р.