Вирок № 25616669, 09.08.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/14441/12

Провадження №: 1/2601/1031/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дроздової Н.В.,при секретарі -Денисюк І.І.,

з участю прокурора -Рака П., Мельничука О.В.,

захисника-адвоката -ОСОБА_10.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великополовецьке, Сквирського району, Київської області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, працюючого начальником інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

встановив:

ОСОБА_2 працюючи на посаді начальника інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал»згідно наказу №47-к від 13.04.11 р., відповідно до посадової інструкції начальника інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал», затвердженої директором КП БМР «Білоцерківводоканал»- здійснює керівництво діяльністю відділу; забезпечує оформлення договорів про надання послуг з водопостачання та водовідведення з підприємствами, установами, організаціями, бюджетними установами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та іншими юридичними особами відповідно до затверджених нормативних розрахунків; забезпечує в установленому порядку своєчасний розгляд заяв, звернень і скарг громадян з питань, що належать до його компетенції, вживає відповідні заходи щодо їх вирішення, готує на них обґрунтовані відповіді; здійснює керівництво інспекцією щодо контролю за використанням питної води із комунальних мереж централізованого водопостачання юридичними та фізичними особами, а також контролює за скиданням ними стічних вод у централізовані мережі КП БМР «Білоцерківводоканал»; приймає участь у проведенні інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків згідно з наказами по підприємству; має право давати усні чи письмові розпорядження підлеглому персоналу та контролювати їх виконання; має право припиняти водопостачання споживачам води всіх категорій у випадках та порядку, встановленими нормативними актами України; має право організовувати заходи по усуненню безоблікового використання води; має право складати акти за результатами обстеження; має право вимагати від споживачів виконання вимог інспекції, оформлених документально, спрямованих на усунення виявлених порушень та ін.

Таким чином, наявність у начальника інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал»ОСОБА_2 вищевказаних організаційно-розпорядчих функцій свідчить про те, що останній є службовою особою.

ФО-П ОСОБА_3 здає в оренду нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3

16.01.12 р. у вищевказаних нежитлових приміщеннях працівниками інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал», а саме начальником інспекції ОСОБА_2, інспектором-контролером ОСОБА_4 та інспектором-контролером ОСОБА_5 проведено перевірку, за результатами якої, останніми було виявлено відсутність пломб та складено акт від 16.01.12 р. Пізніше, ФО-П ОСОБА_3 було направлено повідомлення з КП БМР «Білоцерківводоканал»від 17.01.12 р. №14-04/52, щодо самовільного та безоблікового використання води за вказаною вище адресою та відповідний рахунок на суму 777361, 38 гривень, який необхідно було сплатити.

ОСОБА_6, як представником ФО-П ОСОБА_3 за довіреністю, було підготовлено заперечення на лист від 17.01.12.р. №14-04/52, який підписала остання, в якому вони не погоджувалися із вказаною сумою, оскільки пломба станом на 03.01.12 р. ще існувала.

В подальшому, з КП БМР «Білоцерківводоканал»до ФО-П ОСОБА_3 надійшла відповідь від 09.02.12 р. на заперечення за №1-04/13-198, відповідно до якої КП БМР «Білоцерківводоканал»не погоджувалося із запереченнями, але, нібито, пішло на зустріч та запропонувало погодити місце та час проведення переговорів за телефоном НОМЕР_1 з ОСОБА_7. Як пізніше вияснилось, ОСОБА_7 виявився начальник інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал» ОСОБА_2.

В середині лютого 2012 року ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_2 в кафе «Фабрика», що знаходиться по вул. Логінова в м. Біла Церква. Під час зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_2 про те, що сума, зазначена в рахунку, не відповідає вимогам чинного законодавства України. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання хабара від ОСОБА_6, який діяв в інтересах ФО-П ОСОБА_3, за несплату останньою штрафу за виявлені під час проведення перевірки порушення. Реалізовуючи свій злочинний умисел, начальник інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал»ОСОБА_2 висунув ОСОБА_6 вимогу, щодо передачі йому хабара у розмірі 150000 гривень за не сплату ФО-П ОСОБА_3 штрафу, на що ОСОБА_6 відразу відмовився. Під час розмови ОСОБА_2 зменшив вимогу щодо суми хабара до 120000 гривень, на що ОСОБА_6 повідомив, що поспілкується з ОСОБА_3 з даного приводу та надасть відповідь пізніше. Через деякий час ОСОБА_2 почав постійно телефонувати ОСОБА_6 та погрожувати, що відключить воду у нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3. Останній вимушений був зустрітись ще раз з ОСОБА_2 15.03.12 р.

Під час зустрічі 15.03.12 р., що відбулась по вул. Чуйкова в м. Біла Церква ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, висунув вимогу ОСОБА_6 про те, що останній повинен передати йому 50000 гривень, інакше вони відключать воду у вищевказаних нежитлових приміщеннях. В разі якщо ОСОБА_6 погодиться на його вимоги, то КП БМР «Білоцерківводоканал»підготує листи щодо відсутності претензій та що водовідбір здійснювався законно. На вказані вимоги ОСОБА_6 вимушений був погодитись, оскільки ОСОБА_2 на початку березня 2012 року відключив воду в одній з комерційних структур, яку він представляв.

30.03.12 р. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_2, домовились про зустріч 02.04.12 р. у м. Києві.

02.04.12 р. приблизно о 22.00, перебуваючи в ТРЦ «Магеллан», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 13-Б, начальник інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал»ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_6, який діяв в інтересах ФО-П ОСОБА_3, хабар в сумі 50000 гривень, тим самим довівши реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та одержання хабара за несплату ФО-П ОСОБА_3 штрафу за виявлені під час проведення перевірки порушення, до кінця.

Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та суду пояснив, що він працюючи на посаді начальника інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал», 16.01.12 р. в рамках своїх службових повноважень, у нежитлових приміщеннях за адресою: Київська область, АДРЕСА_3 разом з працівниками інспекції з контролю за використанням питної води КП БМР «Білоцерківводоканал»- інспектором-контролером ОСОБА_4 та інспектором-контролером ОСОБА_5 провели перевірку, за результатами якої ними було виявлено відсутність пломб та складено акт від 16.01.12 р.. ФО-П ОСОБА_3 було надіслано повідомлення з КП БМР «Білоцерківводоканал»від 17.01.12 р. №14-04/52, щодо самовільного та безоблікового використання води за вказаною вище адресою та відповідний рахунок на суму 777361, 38 гривень, який необхідно було сплатити.

ОСОБА_6, як представником ФО-П ОСОБА_3, було надано заперечення на повідомлення від 17.01.12, вони не погоджувалися із вказаною сумою, оскільки пломба станом на 03.01.12 р. ще існувала. В подальшому, КП БМР «Білоцерківводоканал»хоча і не погоджувалося із запереченнями, але, пішло на зустріч та запропонувало погодити місце та час проведення переговорів за його\Гоменюка\ службовим телефоном НОМЕР_1.

В середині лютого 2012 року ОСОБА_6 зустрівся з ним в кафе «Фабрика», що знаходиться по вул. Логінова в м. Біла Церква та повідомив про те, що сума, зазначена в рахунку необґрунтовано завищена. В цей час у нього \ ОСОБА_2\ виник умисел, спрямований на вимагання та одержання хабара від ОСОБА_6, який діяв в інтересах ФО-П ОСОБА_3, за несплату останньою штрафу за виявлені під час проведення перевірки порушення. Він висунув ОСОБА_6 вимогу, щодо передачі йому хабара у розмірі 150000 гривень за не сплату ФО-П ОСОБА_3 штрафу, оскільки той не погодився, - зменшив вимогу щодо суми хабара до 120000 гривень, на що ОСОБА_6 повідомив, що поспілкується з ОСОБА_3 з даного приводу та надасть відповідь пізніше.

Через деякий час він почав дзвонити ОСОБА_6 та погрожувати, що відключить воду у нежитлових приміщеннях за адресою: Київська область, АДРЕСА_3. і останній вимушений був зустрітись ще раз з ним 15.03.12 р. Під час зустрічі 15.03.12 р., що відбулась по вул. Чуйкова в м. Біла Церква він, продовжуючи реалізацію задуманого, висунув вимогу ОСОБА_6 про те, що останній повинен передати йому 50000 гривень, інакше вони відключать воду у вищевказаних нежитлових приміщеннях. В разі якщо ОСОБА_6 погодиться на його вимоги, то КП БМР «Білоцерківводоканал»підготує листи щодо відсутності претензій та що водовідбір здійснювався законно. На вказані вимоги ОСОБА_6 вимушений був погодитись, оскільки він \ОСОБА_2\ на початку березня 2012 року відключив воду в одній з комерційних структур, яку ОСОБА_6 представляв.

30.03.12 р. він зателефонував ОСОБА_6 і вони домовились про зустріч 02.04.12 р. у м. Києві.

02.04.12 р. приблизно о 22.00 год., перебуваючи в ТРЦ «Магеллан», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 13-Б, він одержав від ОСОБА_6, діючого в інтересах ФО-П ОСОБА_3, хабар в сумі 50000 гривень, тим самим довівши реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання та одержання хабара за не сплату ФО-П ОСОБА_3 штрафу за виявлені під час проведення перевірки порушення, до кінця.

Просив врахувати, що він щиро кається, і що гроші йому були потрібні для термінового оперативного лікування, оскільки стан його здоров'я в останній час став різко погіршуватися, і на сьогоднішній день він фактично паралізований.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням хабара.

Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість вчиненого, дані про його особу, вік та стан здоров'я та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, судом враховано, що підсудний ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався , на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, по місцю попередньої роботи та проживання характеризується виключно позитивно, по місцю останньої роботи в основному позитивно, має постійне місце проживання, перебуває у фактичному шлюбі, займається вихованням доньки цивільної дружини, згідно витягу із наказу від 01.11.2010 р. №199 - ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я, оскільки він страждає: хронічним холіцеститом в стадії загострення, хронічним гепатитом в стадії загострення; хронічним панкреатитом в стадії загострення, секвестрованою грижею міжхребцевого диску, в зв'язку з чим йому рекомендовавне оперативне лікування.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд вважає визнання вини, щире каяття, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З врахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, його тяжкого стану здоров'я, оскільки на даний час він фактично із-за різкого загострення вище перелікованих хвороб, особливо хвороби хребта, фактично обезрушений, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням його від відбування призначеного покарання із іспитовим строком на підставі ст.ст.75.76 КК України з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, без конфіскації майна.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

З підсудного слід стягнути судові витрати по справі за проведення судово-хімічної експертизи.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки, поклавши на нього такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши ОСОБА_2 з-під варти з зали суду негайно.

Речові докази по справі:

- грошові кошти в сумі 50 000 \п'ятдесят тисяч \гривень, передані на зберігання до ФЕУ ГУМВС України, повернути ОСОБА_6 за належністю.

- змиви з рук ОСОБА_9 та ОСОБА_2, які зберігаються при матеріалах справи - залишити при справі;

- флеш -пам'ять SP Silicon Power із записом огляду місця події від 02.04.12, відеокасету MINI DV 7109BS4AR із записом проведених оперативно-технічніх заходів, щодо ОСОБА_2 та диктофон Panasonic RR-QR230 із записом розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які зберігаються в матеріалах справи, залишити при матеріалах справи;

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи в розмірі 1061 (одна тисяча шістдесят одна ) гривна 28 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя Н.В. Дроздова