ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
_____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2012 р. Справа № 2-а-5571/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Діаніт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Діаніт» ( далі - позивач, ТОВ «ТФ «Діаніт») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні ( далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії ДПІ у м. Херсоні, скасувати рішення ДПІ у м. Херсоні №394/15-2 від 23.09.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язати ДПІ у м. Херсоні подати відомості для включення платника ПДВ в реєстр згідно чинного законодавства.
Позивач в обґрунтування вказаних позовних вимог зазначив, що ДПІ прийняла рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі інформації реєстру № 26/15-2 від 23.09.2011 року, яка є хибною, оскільки неможливо встановити які дані використовувала ДПІ для формування вказаного реєстру. Позивач зазначає, що підприємство подає податкові декларації з ПДВ з показниками про наявність оподатковуваних поставок, які здійснені з контрагентами - платниками ПДВ та загальний об'єм яких складає більше 50 % загального обсягу постачання. Вищезазначені обставини свідчать про неправомірність дій ДПІ щодо анулювання реєстрації платника ПДВ, тому просить суд скасувати рішення ДПІ у м. Херсоні № 394/15-2 від 23.09.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язати ДПІ у м. Херсоні подати відомості для включення платника ПДВ в реєстр згідно чинного законодавства.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши письмові пояснення, в яких зазначив, що згідно реєстру ( переліку) податкових декларацій № 26/15-2 від 23.09.2011 року загальний обсяг постачання товарів за угодами, які визнані нікчемними, складає 53,49 %. На визначення даного показника вплинули результати аналізу податкової звітності з ПДВ за останні 12 календарних місяців (з вересня 2010 року по серпень 2011 року) та висновки актів перевірок, згідно яким не підтверджено здійснення господарських операцій позивача по ПФ «Текомс» за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року та з червня по липень 2011 року, що стало підставою для прийняття ДПІ рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 11.11.2011 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні, яке відбулось 03.05.2012 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни Державної податкової інспекції у м. Херсоні на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби ( далі - ДПІ).
В судове засідання, призначене на 01.08.2012 року, сторони не прибули.
Представники сторін надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Діаніт» є юридичною особою відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 20.11.2008 р. за № 1 499 102 0000 010367.
Як платник податків і зборів перебуває на обліку у ДПІ у м. Херсоні з 21.11.2008 р., є платником податку на додану вартість, про що ДПІ у м. Херсоні видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.12.2008 року за № 100154280.
Як встановлено судом, позивачем були подані до ДПІ декларації з податку на додану вартість за період з вересня 2010 року по серпень 2011 року, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на вказаній податковій звітності, при цьому декларації містили у собі відомості про обсяги поставок/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
23 вересня 2011 року ДПІ прийнято спірне рішення № 394/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт». Згідно даного рішення, комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у м. Херсоні від 15.10.2008 року № 200-р, було встановлено, що платник (позивач) підпадає під вимоги п. 184 «и» ст. 184 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товарів/послуг платникам податку, зареєстрованим добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, що підтверджено реєстром ( переліком) податкових декларацій від 23.09.2011 року за № 26/15-2. Зі спірного рішення вбачається, що податковим органом визначений період 12 послідовних податкових місяців з липня 2010 року по серпень 2011 року. За висновком комісії підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначений підпункт «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, датою анулювання реєстрації є 23 вересня 2011 року.
Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульоване нормами статті 184 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, та наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 978, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1400/18695 (надалі Наказ № 978), яким затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Дослідивши наданий ДПІ реєстр податкових декларацій ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт» від 23.09.2011 року за № 26/15-2, судом встановлено, що зменшення обсягу постачання по контрагентам-покупцям на загальну суму 162 965 495,00 грн., відбулось по податковим звітним періодам за грудень 2010 року, січень - квітень 2011 року, червень - липень 2011 року внаслідок визнання нікчемними угоди ТОВ "ТФ "Діаніт" з покупцями - контрагентами згідно висновків довідки від 25.05.2011 р. за № 129/15-2/36420406 та довідки від 26.05.2011 р. за № 140/15-2/36420406 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "ТФ "Діаніт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2011 року та за грудень 2010 року, акту від 10.08.2011 р. за № 1479/23-2/36235885 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТФ «Діаніт» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПФ «Текомс » за лютий 2011 року, акту від 23.09.2011 р. за № 3310/23-2/36235885 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТФ «Діаніт» з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні показників, задекларованих в уточнюючих розрахунках до декларації з ПДВ за січень, березень, червень, липень 2011 року; по податковим звітним періодам за травень, серпень 2011 року не визнано декларації з ПДВ «як податкова звітність».
Здійснюючи оцінку вказаним діям податкового органу, суд зазначає, що податковий орган на підставі розбіжностей ТОВ «ТФ «Діаніт» по податковим зобов'язанням та податковому кредиту з податку на додану вартість з контрагентами, які містяться в автоматизованій системі співставлення, та внаслідок не визнання декларації з ПДВ «податкова звітність» зменшив показники поданої платником податків звітності щодо обсягу операцій з придбання товару з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, чим змінив стан податкового обліку, як платника податків так і його контрагенті, при чому у більшості на стадіях реалізації (продажу) товарів, та як наслідок встановив факт обсягу постачання товарів платникам податку, зареєстрованим добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців, які сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів та Методичні рекомендації.
Згідно пункту 1.3 Розділу першого зазначеного Порядку для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.
Відповідно до пункту 4.13 Наказу № 266 якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб запрошує платника ПДВ для складання акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою Наказом № 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до Наказу.
Згідно пункту 2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.
З матеріалів справи не вбачається, наявність будь-яких податкових повідомлень-рішень, які були прийняті за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії податкового органу щодо зміни податкової звітності позивача в частині зменшення обсягу поставки товару за наслідками встановлених розбіжності між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, які містяться в автоматизованій системі співставлення, та не визнання декларацій з ПДВ, як податкова звітність, не можуть бути прийняті до уваги в обґрунтування законності прийнятого податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з посиланням на підпункт « и » пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідач при прийнятті спірного рішення про анулювання реєстрації керувався нормами Податкового кодексу України та виходив з показників податкових декларації позивача за період з вересня 2010 року по серпень 2011 року. Суд зазначає, що у 2010 році правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були врегульовані пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", натомість Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011 року відповідно до п. 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення". Тобто, податковий орган мав право враховувати обсяги постачання (придбання) товарів платника податку на додану вартість з метою анулювання його реєстрації на підставі приписів ст. 184 ПК України лише починаючи з січня 2011 року, з часу набрання законної сили норм Податкового кодексу України.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ подати відомості для включення платника ПДВ в реєстр згідно чинного законодавства, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно п. 5.6. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 1394 від 07.11.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394) рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Підпунктом 5.6.1. п. 5.6. Положення № 1394 визначено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.
Згідно п.п. 5.6.2. п. 5.6. Положення № 1394,- у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
Згідно п.п. 5.6.3. п. 5.6. Положення № 1394,- якщо на дату відміни рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва в такому самому порядку, як і при перереєстрації. При цьому дата повторної реєстрації платником ПДВ змінюється на дату попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата анулювання останнього Свідоцтва попередньої реєстрації змінюється на дату початку дії першого Свідоцтва повторної реєстрації платником ПДВ.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вчинення відповідних дій податковим органом по внесенню до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є наслідком ухвалення судового рішення про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та, відповідно, є обов'язком податкового органу, а тому додаткового зобов'язання судовим рішенням не потребує.
При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, які б давали позивачу право звертатись до суду із вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії в майбутньому, тобто в той період часу, коли відповідачем ще не вчинені дії (не допущена бездіяльність) які могли б бути визнані судом неправомірними, не встановлено підтвердженого належними доказами факту порушення суб'єктом владних повноважень вимог законодавства, що має тенденцію удосконалення шляхом внесення змін в нормативні акти або в окремі його положення.
До цього моменту позовна вимога про зобов'язання внести запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ є передчасною і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки на час розгляду справи немає підстав вважати, що відповідне рішення не буде виконано податковим органом добровільно.
Суд зазначає, що встановлення обов'язків на майбутнє, без вчинення позивачем відповідних дій, є передчасним і безпідставним, оскільки на час розгляду справи немає підстав вважати, що відповідні дії позивачем вчинені, а рішення суду не буде виконано відповідачем добровільно.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи те, що сторони не в повному обсязі довели обґрунтованість своїх доводів, викладених в адміністративному позову та в запереченнях проти нього, тому суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 105, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Діаніт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення ДПІ у м. Херсоні № 394/15-2 від 23.09.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8
Судове рішення № 25615898, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 01.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5571/11/2170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: