Постанова № 25615734, 12.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2012 р. Справа № 2а-2678/12/1470

м. Миколаїв

13:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Лушникова В.П.,

представника відповідача: Арнаути Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро», вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301 адреса для листування: вул. Защука, 34, кв. 4, м. Миколаїв, 54020

доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ,Миколаївська область, 55213 Кривоозерської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області (Врадіївське відділення) Державної податкової служби , вул. Героїв Врадіївщини, 137-а, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56300 провизнання неправомірними дій відповідачів при проведенні невиїзної документальної перевірки позивача; визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2012 № 0000102301 прийнятого відповідачем 2, В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «КАРО» (надалі -Підприємство або позивач) звернулося до суду з позовними вимогами про визнання неправомірними дій Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -ОДПІ або відповідач) по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства, за результатами якої 23.04.2012 був складений акт № 13/22/20892727 (надалі -Акт); визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102301 від 10.05.2012 про застосування до Підприємства штрафу в сумі 7208 грн. (надалі - Рішення).

В якості відповідачів позивач визначив ОДПІ (як податковий орган, що здійснив перевірку) і Кривоозерську державну податкову інспекцію (Врадіївське відділення) - як податковий орган, що склав Рішення. Під час розгляду справи, на підставі наданих представником ОДПІ документів (копія наказу Державної податкової адміністрації у Миколаївській області від 14.10.2011 № 558 «Про реорганізацію ДПА у Миколаївській області та утворення комісій з проведення реорганізації ДПІ Миколаївської області»з додатком, ар. с. 45-46, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ар. с. 47-50, пояснення заступника начальника ОДПІ від 11.07.2012 -начальника Врадіївського відділення ОДПІ, ар. с. 44) суд встановив, що фактично Рішення приймалось ОДПІ.

В обґрунтування позовних вимог Підприємство вказало, що ОДПІ здійснила перевірку без достатніх правових підстав; висновок ОДПІ про те, що укладений Підприємством і його контрагентом договір є недійсним, за своєю суттю є припущенням, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах і суперечить нормам чинного законодавства, тому твердження відповідача про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 28832 грн. є безпідставним, а застосування в зв'язку з цим штрафу в сумі 7208 грн. є незаконним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

У письмових запереченнях від 01.06.2012 (ар. с. 29-30) відповідач зазначив таке. Фіктивне (як і справжнє) вчинення господарської операції по відпуску продукції однією юридичною особою іншій не є правочином у розумінні Цивільного кодексу України, оскільки не створює, не змінює та не припиняє цивільних прав. Безтоварність та фіктивність господарської операції, за результатами якої Підприємство у декларації за вересень 2011 року включило до складу податкового кредиту 28832 грн., підтверджуються Актом і матеріалами зустрічної перевірки контрагента Підприємства, тому надану позивачем податкову звітність взагалі неможливо вважати правочином. Під час перевірки Підприємство не надало доказів оформлення довіреності на отримання товару, наявність якої є обов'язковою згідно з пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, що свідчить про непідтвердження господарської операції первинними документами (підпункт 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88).

В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що 21.05.2012 Підприємство подало Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу), в якому зменшило суму податкового кредиту за вересень 2011 року на 28832 грн. (ар. с. 91-95). Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України самостійно обчислена платником податків сума грошового зобов'язання вважається узгодженою; таке грошове зобов'язання не підлягає оскарженню.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 12.07.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судом встановлено, що з 20.03.2012 по 26.03.2012 ОДПІ здійснила позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, результати якої оформила актом від 02.04.2012 № 11/12/20892727 (ар. с. 51-83). У пункті 7.1 розділу 7 акта перевірки (стор. 23-24) вказано, що «У вересні ПП ВКП «Каро»був задіяний у сфері руху схемного ПДВ (транзитер) на суму 90,7 тис. грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Тітан-Ойл»… та ТОВ «Альфа»… ТОВ «Альфа»не знаходиться за юридичною адресою … Більше даних по взаємовідносинам ПП ВКП «Каро»з ТОВ «Альфа»на сьогоднішній день від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не отримано. При отриманні матеріалів перевірку буде проведено додатково». Також на стор. 24 акта від 02.04.2012 зазначено, що згідно з обліковим листом тракториста-машиніста дизельне пальне, що Підприємство придбало у ТОВ «Альфа», було використано на збір сої та кукурудзи в жовтні 2011 року.

Як пояснив представник відповідача, в квітні 2012 року ОДПІ отримала від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АЛЬ-ФА»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами -постачальниками та контрагентами -покупцями за вересень 2011 року (від 17.04.2012 № 446/22-225/36317247, ар. с. 84-87). Як вказано у цьому акті, провести зустрічну звірку ТОВ «АЛЬ-ФА»неможливо в зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою; отримана оперативна інформація свідчить про те, що підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «АЛЬ-ФА»з контрагентами -постачальниками та контрагентами -покупцями неможливо.

17.04.2012 ОДПІ видала наказ № 276 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «… з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2011 року». Підставою для проведення перевірки в наказі вказаний підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (ар. с. 88).

19.04.2012 директору Підприємства був вручений лист ОДПІ № 1071/8/22 від 18.04.2012 -повідомлення про проведення перевірки (ар. с. 89). Цим повідомленням посадові особи Підприємства запрошувалися прибути 23.04.2012 для ознайомлення та підписання матеріалів перевірки. Як свідчить розписка № 3/22 (ар. с. 90), 19.04.2012 директор Підприємства отримав повідомлення на копію наказу про проведення перевірки.

На думку суду, ОДПІ, здійснюючи перевірку Підприємства, не дотрималась вимог Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 (на який послався відповідач) встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Виходячи з цієї норми, проведення документальної позапланової перевірки є законним за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства (при чому факти мають бути підтверджені результатами перевірок інших платників податків або отриманою податковою інформацією) і 2) ненадання платником податків у встановлений строк пояснень та їх документальних підтверджень стосовно цих фактів.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Єдиним документом, що надала ОДПІ в якості джерела інформації про можливі порушення Підприємством податкового законодавства, є згаданий вище акт від 17.04.2012 № 446/22-225/36317247 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АЛЬ-ФА». Отже, зустрічна звірка не була проведена. Навіть якби така перевірка і була би проведена, згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, зустрічні звірки не є перевірками.

Друга умова для проведення документальної позапланової перевірки -ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень стосовно фактів порушень -також не була дотримана, оскільки обов'язковий письмовий запит ОДПІ Підприємству не направляла.

Враховуючи це, вимога позивача про визнання неправомірними дій відповідача по проведенню перевірки підлягає задоволенню.

Стосовно висновків ОДПІ, що викладені в Акті (ар. с. 11-15), суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Наказом Державної податкової служби від 22.12.2010 № 984 був затверджений Порядок оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі -Порядок).

Як вказано у пункті 3 Порядку, акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, належним доказом порушення Підприємством вимог податкового законодавства є Акт. Оскільки в ньому відсутні висновки про неналежне оформлення Підприємством господарської операції (ненадання доказів оформлення довіреності на отримання дизельного пального), доводи ОДПІ (що викладені у письмових запереченнях) з цього приводу суд не приймає до уваги.

Як встановлено пунктом 6 і підпунктом 5.2 пункту 5 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пунктом 2 Порядку документальна перевірка здійснюється на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З порівняння відомостей, що містяться в Акті і в акті перевірки Підприємства від 02.04.2012 № 11/12/20892727, суд встановив, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (квітень 2012 року) і під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки (березень 2012 року) орган державної податкової служби аналізував одні і ті самі документи, що надало Підприємство, при цьому висновків про завищення Підприємством податкового кредиту на суму 28832 грн. акт від 02.04.2012 № 11/12/20892727 акт не містить.

В Акті є посилання на акт від 17.04.2012 № 446/22-225/36317247 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АЛЬ-ФА». Виходячи зі змісту пункту 2 Порядку, акт про неможливість проведення зустрічної перевірки не є джерелом податкової інформації. Інших фактичних обставин, крім інформації, що викладена в акті від 17.04.2012 № 446/22-225-36317247, Акт не містить.

Крім того, суд приймає до уваги таке. Відповідно до наданих позивачем документів, зокрема, копії податкової накладної від 26.09.2011 (ар. с. 24), податковою адресою ТОВ «АЛЬ-ФА»є: м. Миколаїв, вул. адм. Макарова, б. 33, кв. 3. З акта від 17.04.2012 № 446/22-225/36317247 випливає, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва перевірку ТОВ «АЛЬ-ФА»намагалась здійснити за адресою: 54028, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 115 Д.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушення Підприємством «п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 … ч.1 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП ВКП «Каро»по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа», внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 28832,00 грн.»(стор. Акта 8-9, ар. с. 14-15) не доведені відповідачем.

Посилання відповідача на ту обставину, що в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу) Підприємство зменшило податковий кредит вересня 2011 року на 28332 грн. На думку ОДПІ, це свідчить про узгодженість податкового зобов'язання, що, в силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, унеможливлює оскарження грошового зобов'язання. Суд з цим доводом не погоджується. Грошовим зобов'язанням, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання Рішенням не визначалось, Підприємство лише зобов'язувалось сплатити штрафну (фінансову) санкцію. Доказів самостійного визначення позивачем штрафної (фінансової) санкції ОДПІ не надала.

Як вказано у Рішенні, Підприємство порушило пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. Ця норма визначає перелік порушень та види штрафів, тому порушити її може лише орган державної податкової служби (у випадку неправильного застосування).

Згідно з пунктом 113.3 статті 13 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України: «У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.3, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищення суми бюджетного відшкодування». Враховуючи це, суд зазначає, що у ОДПІ не було і формальних підстав для застосування штрафу. По-перше, як свідчить Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу), Підприємство не декларувало у вересні 2011 від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (ар. с. 93, рядок 15). Відповідно, Рішенням не зменшувалась сума такого від'ємного значення. По-друге, санкцією пункту 123.1 статті 123 не встановлений розмір штрафу, що підлягає застосуванню у разі визначення контролюючим органом суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

За таких обставин Рішення ОДПІ підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» (ідентифікаційний код 20892727), за результатами якої 23.04.2012 був складений акт № 13/22/20892727.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102301, що було складено 10.05.2012 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби, про застосування до Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» (ідентифікаційний код 20892727) штрафу в сумі 7208 грн.

4. Відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати у сумі 107, 30 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України

та підписана суддею 16 липня 2012 року.