Постанова № 25615421, 08.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5499/2012

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Лисенко Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехносфера" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехносфера", звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

від 09.04.2012 №0000322320,

від 09.04.2012 №0000312320,

від 12.04.2012 №0000492310,

від 12.04.2012 №0000482310.

Ухвалою суду від 08.08.2012 провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2012 №0000312320, від 12.04.2012 №0000492310, від 12.04.2012 №0000482310 було закрито у зв'язку з відмовою позивача від цих позовних вимог. В свою чергу зазначена відмова була пов'язана зі скасуванням вказаних податкових повідомлень-рішень в порядку адміністративного оскарження державною податковою службою в Луганській області.

Таким чином єдиною вимогою, яка розглядається в межах даної адміністративної справи є вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2012 №0000322320.

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати, оскільки, по-перше зазначене повідомлення-рішення прийняте за наслідками перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, а чинне законодавство забороняє прийняття податкового повідомлення-рішення в такому випадку до набрання законної сили вироком суду у кримінальній справі, в межах якої було проведено відповідну перевірку. По-друге, реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ПП "Неомаркет", підтверджується первинними документами, які досліджувалися під час проведення перевірки, посилання податкового органу на відсутність документів на транспортування придбаного обладнання є безпідставними, оскільки вказане обладнання постійно знаходилося та використовувалося на промисловому майданчику ПАТ "ЛІНІК" та нікуди не транспортувалося. Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 у справі №2а/11079/11/1270, яка набрала законної сили було визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Неомаркет", за наслідками якої складено акт перевірки № 1804/231/37156794 від 11.11.2011, який в свою чергу було покладено відповідачем в обґрунтування висновків щодо неможливості здійснення господарських операцій між позивачем у справі та ПП "Неомаркет" та неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум за цими операціями.

За таких обставин позивач вважає, що у податкового органу були відсутні як суто юридичні, так і фактичні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач проти заявленого позову заперечував, посилаючись на акти перевірки контрагентів позивача ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та ПП "Неомаркет", вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним, а нараховану позивачу суму зобов'язань з податку на додану вартість обґрунтованою.

Заслухавши пояснення представника представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

10.02.2012 постановою слідчого в межах кримінальної справи №02/11/8048 порушеної у відношенні директора ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" була призначена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Промтехносфера" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та ПП "Неомаркет" за період з 01.10.2010 по 31.12.2011.

На підставі зазначеної постанови відповідачем прийнято наказ №477 від 16.03.2012 на проведення перевірки, результати перевірки оформлені актом № 306/23/37385148 від 19.03.2012.

Зазначені обставини визнаються сторонами та підтверджені матеріалами справи.

За змістом акту перевірки податковий орган дійшов висновку, що позивачем завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2011 року всього у сумі 1853500 грн. за рахунок включення до складу податкових зобов'язань сум від реалізації проектної документації придбаної у ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", також податковим органом здійснено висновок про завищення суми податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" на суму 1797880 грн. та по взаємовідносинам з ПП "Неомаркет" на суму 189158 грн., а всього на суму 1987038, в т.ч. по періодах: у січні 2011 на суму 1779825 грн., у лютому 2011 року на суму 19000 грн., у березні 2011 року на суму 18795 грн., у квітні 2011 року на суму 18938 грн., у травні 2011 року на суму 18950 грн., червні 2011 року на суму 18931 грн., у липні 2011 року на суму 18943 грн., у серпні 2011 року на суму 18922 грн., у вересні 2011 року на суму 18950 грн., у жовтні 2011 року на суму 18367 грн., у листопаді 2011 року на суму 18417 грн., у грудні 2011 року на суму 19000 грн. таким чином різниця між завищеною сумою податкового кредиту та податкових зобов'язань складає 1987038-1853500=133538 грн. При цьому внаслідок розбивки зазначених вище сум по місяцях в січні місяці 2011 позивачем було завищено податок на додану вартість на суму 73675 грн. та занижено податок на додану вартість в наступних місяцях на загальну суму 207213 грн., що в свою чергу призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 207213-73675=133538 грн.

На наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000322320 від 09.04.2012 яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 133538 грн., та за штрафною санкцією 28151,75 грн.

Позивач не заперечує проти вказаних у акті перевірки висновків податкового органу стосовно взаємовідносин з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж". Так, податковим органом по взаємовідносинам з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" здійснено висновок як про збільшення позивачем податкових зобов'язань на суму 1853500 грн., так і податкового кредиту на суму 1797880 грн. При цьому сума необґрунтовано визначених зобов'язань більша за суму податкового кредиту на 55620 грн., тобто по взаємовідносинам з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" позивачем завищено суму податку на додану вартість на 55620 грн. По взаємовідносинам з ПП "Неомаркет" податковим органом встановлено лише завищення позивачем податкового кредиту на суму 189158 грн. Виходячи з цього суд погоджується з доводами позивача, що на сума грошового зобов'язання з ПДВ визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сформована податковим органом виключно по взаємовідносинам з ПП "Неомаркет" (189158-55620=133538 грн.).

Оскільки позивачем визнаються висновки податкового органу стосовно взаємовідносин з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", предметом дослідження в даній справі є лише взаємовідносини позивача з ПП "Неомаркет" з приводу яких судом встановлено наступне.

Позивачем та ПП "Неомаркет" укладено договір поставки №1-П-0110 від 04.01.2011 згідно якого позивач придбав у ПП "Неомаркет" промислове обладнання на суму 1440000,00 грн., в тому числі ПДВ 240000 грн., поставка здійснюється на умовах "СРТ- площадка ПАО "ЛИНИК" (згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року" (а.с. 45-46).

В специфікації до договору від 04.01.2011 визначено, поставка якого саме майна здійснюється за договором.

ПП "Неомаркет" виписано на адресу позивача видаткову накладну №102 від 04.01.2011 на суму 716304 грн., в т.ч. ПДВ - 119384 грн. та податкову накладну від цієї ж дати № 102 на таку саму суму (а.с. 47-48) та видаткову накладну №103 від 05.01.2011 і податкову накладну від 05.01.2011 №102 на суму 723696 грн., в т.ч. ПДВ - 102616 грн. (а.с. 49-50). За двома накладними передано все обладнання зазначене у специфікації до договору №1-П-0110 від 04.01.2011.

Позивач у справі повністю розрахувався за придбаний товар на загальну суму 1440000 грн., що підтверджується банківськими виписками за 15.02.2011, 21.02.2011, 01.03.2011 та 03.03.2011 (а.с. 51-53).

05.01.2011 позивачем було укладено договір оренди №01-О-0111 з ДП "Лисичанське спеціалізоване управління №10", відповідно до якого позивач передав в оренду майно придбане ним за договором №1-П-0110 від 04.01.2011 в строкове платне користування, що підтверджується додатком №1 до договору №01-О-0111 від 05.01.2011 та актом приймання-передачі майна від цієї ж дати (а.с. 54-58).

Після цього позивачем з ДП "ЛСУ №10" кожного місяця з січня по грудень 2011 року щомісячно складався акт про надання послуг з оренди та отримувалася орендна плата (а.с. 58-77).

Суми податку на додану вартість по виписаним ПП "Неомаркет" податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту лютого-грудня 2011 року, що вбачається зі змісту наданих позивачем податкових декларації з ПДВ за зазначений період та відображено в акті перевірки податкового органу.

Оригінали всіх перелічених вище документів оглянуті у судовому засіданні.

Крім того, позивачем також надано договір купівлі-продажу майна через публічні торги (аукціон) від 05.01.2012, відповідно до якого майна придбане позивачем за договором поставки від 04.01.2011 було реалізовано ТОВ "Фрегат Билд Инк" (а.с. 177-187).

Також судом встановлено, що при перевірці позивача у справі стосовно правовідносин з ПП "Неомаркет" використовувався акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Неомаркет" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 №1804/231-37156794 від 11.11.2011 (а.с. 28), дії щодо проведення якої Алчевською об"єднаною податковою інспекцією були визнані протиправними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції у справі №2а/11079/11/1270 (а.с. 193-229).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9 статті 86 цього ж кодексу встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судом встановлено та визнається сторонами, що перевірка позивача, оформлена актом від 19.03.2012 №306/23-37385148 проведена на виконання постанови слідчого про призначення перевірки в межах кримінальної справи.

Доказів набрання законної сили рішенням суду в кримінальній справі в межах якої було проведено перевірку відповідач суду не надав.

За таких обставин в силу прямої заборони, визначеної п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, відповідач не мав права приймати податкове повідомлення-рішення №0000322320 від 09.04.2012 за наслідками проведеної перевірки.

Суд погоджується з доводами позивача, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в силу наявності суто процесуальних перешкод.

Щодо суті прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Дослідивши у судовому засіданні первинні документи по взаємовідносинам між позивачем та ПП "Неомеркет" з приводу придбання позивачем промислового обладнання, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ за вказаними операціями до складу податкового кредиту за лютий-грудень 2011 року. Враховуючи специфіку предмету поставки та умови її здійснення, а також надані позивачем пояснення, що зазначене обладнання, в тому числі вагони-битовки для працівників постійно знаходились на території ПАТ "ЛИНИК" та використовувалися для виконання підрядник робіт на ПАТ "ЛИНИК", суд погоджується з необґрунтованість висновків податкового органу щодо відсутності документів про транспортування обладнання, оскільки транспортування і не здійснювалося, бо обладнання весь час знаходилося в одному і тому місці, лише змінювався його власник та користувачі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно, без врахування наявності всіх необхідних первинних документів, та ґрунтується лише на припущеннях про неможливість здійснення господарських операцій, викладених в актах перевірки Алчевської ОДПІ, дій щодо проведення яких визнані судом протиправними.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехносфера" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби №0000322320 від 09.04.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехносфера", ід. код 37385146, Луганська область, м. Луганськ, вул. Цимлянська, буд. 2/о, офіс 12 витрати зі сплати судового збору в сумі 2188 грн. 00 коп. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень 00коп..).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 13.08.2012.

СуддяА.М. Каюда