Постанова № 25615128, 13.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/4933/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представника позивача Данилова А.В. представника позивача Фандєєвої С.В. представника відповідача Духневич Т.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.04.2012 року № 0000622301;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.04.2012 року № 0000632301;

- визнати неправомірними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемним договору № 526 від 04.01.2011 року, укладеного між ПП «Геліос-Д»та ТОВ «Укрспецналадка».

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому позивач зазначає, що донарахування за актом перевірки відбулись в зв'язку з визнання ДПІ нікчемним договору № 256 від 04.01.2011 року, укладеного ТОВ «Укрспецналадка»та ТОВ «Геліос-Д»на загальну суму 1463280,07 грн. ДПІ не наведено жодних доказів того, що отриманий за угодами товар брав участь у правочинах, які укладались через ланцюг з метою отримання незаконної податкової вигоди. Інформація, яка міститься у актах перевірок інших підприємств не може бути доказом, вона має підтверджуватись документально. Крім того, дії податкових органів з визнання нікчемними угод, зокрема, ТОВ «Гермес-ЛТД» визнані неправомірними постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року у справі № 2а/0470/10787/11. Всі факти поставок за договором № 256 від 04.01.2011 року підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними. Здійснення оплати товару підтверджено платіжними дорученнями.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2012 року було відкрито провадження у справі.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.04.2012 року відповідачем були винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000622301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 262073,00 грн. (основний платіж - 262072 грн., штрафні санкції -1,00 грн.).

25.04.2012 року відповідачем були винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000632301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87556,00 грн. (основний платіж - 87555 грн., штрафні санкції 1,00грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі Акту від 11.04.2012 року № 899/226/31573282 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Укрспецналадка»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

У вказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено завищення валових доходів за 1 кв. 2011 року на суму 48732 грн. за рахунок придбання товару по нікчемним правочинам у підприємства ПП «Геліос-Д». Вході перевірки використано матеріали перевірки ПП «Геліос-Д», складені Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, якою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від ПП «Геліос-Д», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Укрспеналадка»та постачальником не мали на меті настання реальних наслідків Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 203, ст. 215 ЦК України є нікчемними. Враховуючи той факт, що оприбутковані за нікчемним правочином комплектуючи у сумі 343110,49 грн. ТОВ «Укрспецналадка»використало у господарській діяльності, то валовий дохід товариства за 1 кв. 2011 року має бути збільшений на 411732,59 грн. (з ПДВ) -вартість комплектуючих отриманих безоплатно від невстановленої особи. При перевірці встановлено, що товар, отриманий по нікчемним правочинам у сумі 460455,86 грн. було реалізовано ТОВ «Метінвест холдинг». Враховуючи той факт, що оприбутковані за нікчемним правочином комплектуючи у сумі 94664,87 грн. ТОВ «Укрспецналадка»використало у господарській діяльності, то валовий дохід товариства за 2 кв. 2011 року має бути збільшений на 113597,84 грн. (з ПДВ) -вартість комплектуючих отриманих безоплатно від невстановленої особи. Таким чином встановлено завищення валових доходів за 2 кв. 2011 року на 207571 грн. В порушення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати у 1 кв. 2011 року у розмірі 803566,53 грн. внаслідок неправомірного включення до складу валових витрат товару, оприбуткованого за нікчемним правочином. Завищення податкового кредиту на загальну суму -243880 грн. визначено за результатами відпрацювання взаємовідносин з підприємствами-постачальниками, щодо яких визнані нікчемними правочини.

Судом встановлено, що 04..01.2011 року між ТОВ «Укрспецналадка» (Покупець) та ПП «Геліос-Д»(Продавець) було укладено договір № 256, у відповідності з яким продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в номенклатурі, кількості, строки та на умовах, що обумовлені цим договором та Специфікацією, що додається до нього (а.с. 57-58). Згідно Специфікацій № 1 -8 предметом поставки є комплектуючі та гідро обладнання на загальну суму 1463280,07 грн. (в т.ч. ПДВ -243880,01 грн.) (а.с. 59- 66). Доставка товару здійснюється Продавцем на склад Покупця.

На виконання умов договору ПП «Геліос-Д»виписані податкові накладні від 02.02.2011 року № 24 на суму 144490,54 грн. (в т.ч. ПДВ -24081,75 грн.),від 05.01.2011 року № 050104 на суму 205982,22 грн. (в т.ч. ПДВ -34330,37 грн.),від 04.01.2011 року № 040103 на суму 118340,86 грн. (в т.ч. ПДВ -19723,48 грн.),від 06.04.2011 року № 701 на суму 25668,90 грн. (в т.ч. ПДВ -4278,15 грн.),від 05.04.2011 року № 531 на суму 473331,55 грн. (в т.ч. ПДВ -78888,59 грн.),від 03.03.2011 року № 51 на суму 202729,34 грн. (в т.ч. ПДВ -33788,22 грн.),від 03.03.2011 року № 52 на суму 70464,72 грн. (в т.ч. ПДВ -11744,12 грн.),від 03.02.2011 року № 35 на суму 222271,94 грн. (в т.ч. ПДВ -37045,32 грн.) (а.с. 81-88).

Транспортування та отримання продукції підтверджується накладними від 04.01.2011 року № 040103 на суму 118340,86 грн. (в т.ч. ПДВ -19723,48 грн.),від 05.01.2011 року № 050104 на суму 205982,22 грн. (в т.ч. ПДВ -34330,37 грн.),02.02.2011 року № 24 на суму 144490,54 грн. (в т.ч. ПДВ -24081,75 грн.),від 03.02.2011 року № 35 на суму 222271,94 грн. (в т.ч. ПДВ -37045,32 грн.), від 03.03.2011 року № 51 на суму 202729,34 грн. (в т.ч. ПДВ -33788,22 грн.), від 03.03.2011 року № 52 на суму 70464,72 грн. (в т.ч. ПДВ -11744,12 грн.), від 06.04.2011 року № 701 на суму 25668,90 грн. (в т.ч. ПДВ -4278,15 грн.), від 05.04.2011 року № 531 на суму 473331,55 грн. (в т.ч. ПДВ -78888,59 грн.) (а.с. 73-80), а також товарно-транспортними накладними (а.с. 89-102).

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо».

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін спірного договору на укладання його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не надав.

Висновки інших податкових органів про безтоварність та нікчемність договорів, укладених контрагентом позивача з іншими особами не можуть слугувати доказами спрямованості умислу ТОВ «Укрспецналадка»та ПП «Геліос-Д»на порушення публічного порядку при укладанні спірного договору.

Обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договір від 04..01.2011 року № 256, укладений між ТОВ «Укрспецналадка»та ПП «Геліос-Д»нікчемним на підставі статті 228 ЦК України і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Водночас, відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.

Акт перевірки від 11.04.2012 року № 899/226/31573282 не є нормативним актом або правовим актом індивідуальної дії, отже не є рішенням в розумінні процесуального законодавства.

За таких обставин вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо визнання нікчемним договору № 526 від 04.01.2011 року, укладеного між ПП «Геліос-Д»та ТОВ «Укрспецналадка», які, фактично, полягають в зазначенні таких висновків у вказаному акті перевірки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.04.2012 року № 0000622301.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.04.2012 року № 0000632301.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецналадка» судовий збір в сумі 3464,10 грн. (три тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 10 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -13.08.2012 р.

Суддя О.В. Серьогіна