Рішення № 2560536, 18.12.2008, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

2-2651-08

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.12.08 року. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Квітки О.М., при секретарі Пономаренко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, –

У С Т А Н О В И В:

Позивач просить поновити на роботі та стягнути з відповідача 3274,59 ? невиплаченої заробітної плати, середній заробіток до моменту фактичного розрахунку.

Вимоги мотивує тим, що з 16.01.06 року до 9.06.08 року працював у відповідача і за цей період відповідач заборгував зазначену суму, не виплачуючи вчасно та в повному обсязі заробітну плату. А також, на підставі ст. 117 КЗпП України, просить стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку.

Звільнення вважає незаконним у зв’язку з тим, що профспілковий комітет не дав згоди на звільнення. Незважаючи на це, адміністрація звільнила з роботи.

Представник відповідача проти позову заперечує.

Мотивує наступним.

Наказом №92 к за 9.06.08 року позивача було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із скороченням чисельності (або) штату працівників.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, тобто, за власником або уповноваженим ним органом законодавчо закріплено право на визначення чисельності працівників, які працюють на його підприємстві.

ЗАТ «Енерговугілля» знаходиться в важкому фінансово-економічному стані, постійно залучає кредитні грошові кошти з метою виплати заробітної плати працівникам Олександрійської філії.

Підприємства ОФ ЗАТ «Енерговугілля» не працюють вже більше півроку, відповідно на підприємствах змінились умови та організація праці, що виникло з наступних причин:

Основною продукцією ОФ ЗАТ «Енерговугілля» є буровугільні брикети, продукція з сезонним попитом, яка використовується для побутових потреб населення України в опалювальний період. Товариство зверталося з пропозиціями до ВАТ «Західенерго», Міністерства вугільної промисловості та до обласних державних адміністрацій щодо постачання буровугільних брикетів та буровугільних сумішей на різні підприємства України.

Міністерство палива та енергетики України протягом 2004-2007 років відмовило Олександрійської філії ЗАТ «Енерговугілля» у включенні бурого вугілля в баланс попиту України на дану продукцію. У зв’язку з викладеними обставинами філія мас постійну нестачу обігових коштів, що стримує нормальну виробничу діяльність. Керівництво ОФ та Товариства неодноразово зверталося із зазначеними питаннями до суб’єктів владних повноважень, але відповіді не отримували.

Відповідно до п. 2 наказу ОФ ЗАТ «Енерговугілля» від 15.02.08 року №11, директору брикетної фабрики «Димитрівська» наказано в строк до 22.02.08 року здійснити заходи щодо перегляду штатного розкладу та планової розстановки робітників в розрізі служб, цехів та дільниць з метою приведення чисельності працівників до необхідної кількості для збережений орендованого майна на період вирішення питання подальшого функціонування структурного підрозділу. З даним наказом були ознайомлені і представники профкому ДБФ.

25.02.08 року керівник підприємства надав на затвердження директору ОФ ЗАТ «Енерговугілля» Осадчому О.К. штатний розклад та планову розстановку робітників в розрізі служб, цехів та дільниць ДКФ в кількості 71 одиниця.

Узгодивши та затвердивши в установленому порядку новий штатний розклад, останній було введено в дію з 9.06.08 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України, з 6.03.08 року керівники структурних підрозділів ОФ ЗАТ «Енерговугілля» (в тому числі і керівник БФ «Димитрівська») почали проводити консультації з профспілковими комітетами з питання звільнення працівників в зв’язку зі скороченням штату. Вчасно, відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 КЗпП України, керівниками були подані подання на кожного звільненого працівника до профкомів відповідних структурних підрозділів ОФ ЗАТ «Енерговугілля».

Представники профкому ДБФ ОФ ЗАТ «Енерговугілля» у витягу із протоколу від 21.04.08 року не зазначили, де взяти кошти на оплату праці всім працівникам в повному обсязі, які працюють на збитковому підприємстві, та яким чином надати роботу тим посадам, які на даний час не задіяні у виробництві.

У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілкової організації (Передбачено ч. 7 ст. 43 КЗпП).

Відмова профспілки в наданні згоди на звільнення є необґрунтованою, а тому керівник брикетної фабрики «Димитрівська» ОФ ЗАТ «Енерговугілля» мав право видавати наказ про звільнення позивача.

По суті правило ч. 3 ст. 43 КЗпП відповідає спеціальній нормі ст. 235 названого кодексу, яка надає суду право поновити працівника на роботі тільки у разі звільнення його без законної підстави. Порушення порядку звільнення, саме по собі в ст. 235 КЗпП взагалі не визнається підставою для звільнення.

В разі ненадання згоди профспілковими організаціями на звільнення працівників, зауваження або оскарження роботодавцем щодо обґрунтування відмови, як зазначено в позовній заяві, чинним законодавством не передбачено.

Ст. 49-2 КЗпП передбачено порядок вивільнення працівників.

Позивач персонально була попереджена про звільнення 18.03.08 року, про що свідчить складений акт про відмову від ознайомлення у відомості про звільнення працівників підприємства з 9.06.08 року від 18.03.08 року.

Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що сторони перебували у трудових правовідносинах. Позивач працював з 16.01.06 року до 9.06.08 року у відповідача і за цей період відповідач заборгував зазначену суму.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватися працівникам в день звільнення.

Відповідач своєчасно і в повній мірі не виплачував позивачеві заробітну плату, заборгувавши 3274,59 ? згідно довідки відповідача, що свідчить про відсутність спору між сторонами по цій вимозі.

На підставі ст. 117 КЗпП України, відповідач повинен нести відповідальність за затримку розрахунку, що сталася з його вини, у розмірі середнього заробітку позивача по день фактичного розрахунку. Середній заробіток позивача становить (182,10+710,26):2=446,18 ? . До моменту розгляду справи, відповідно до п. 8 „Порядку обчислення середньої заробітної плати”, затвердженого постановою КМУ від 8.02.95 року №100, це становить 446,18х5+446,18:22х7=16427,90 ? .

В цій частині вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, тобто, за власником або уповноваженим ним органом законодавчо закріплено право на визначення чисельності працівників, які працюють на його підприємстві.

Відповідно до ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України, з 6 березня 2008 року керівники структурних підрозділів ОФ ЗАТ «Енерговугілля» (в тому числі і керівник БФ «Димитрівська») почали проводити консультації з профспілковими комітетами з питання звільнення працівників в зв’язку зі скороченням штату. Вчасно, відповідно до вимог КЗпП України, керівниками були подані подання на кожного звільненого працівника до профкомів відповідних структурних підрозділів ОФ ЗАТ «Енерговугілля».

Представники профкому ДБФ ОФ ЗАТ «Енерговугілля» у витягу із протоколу від 21.04.08 року не зазначили, де взяти кошти на оплату праці всім працівникам в повному обсязі, які працюють на збитковому підприємстві, та яким чином надати роботу тим посадам, які на даний час не задіяні у виробництві.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 КЗпП України, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілкової організації.

Суд вважає доведеним відповідачем законності звільнення працівника, а посилання останнього на відсутність згоди профкому безпідставним, так як останній не обґрунтував можливість роботи підприємства.

А тому в цій частині позову необхідно відмовити.

З відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір 197,02 ? та 30,00 ?? на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на рахунок Олександрійського УДК 31214259700006, код платежу - 22050000, код - 24146085, МФО - 823016.

На підставі п. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 49-4, ч. 7 ст. 43, ст.ст. 116,117 КЗпП України, ч. 3 ст. 64 ГК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 214, 215 ЦПК України суд, –

Р І Ш И В:

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” на користь ОСОБА_1 3274,59 ? невиплаченої йому заробітної плати, 16427,90 ? середнього заробітку до моменту фактичного розрахунку.

Допустити негайне виконання рішення в розмірі виплат за один місяць.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” судовий збір 197,02 ? та 30,00 ? витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на рахунок Олександрійського УДК 31214259700006, код платежу – 22050000, код – 24146085, МФО – 823016.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Кіровоградської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: