Рішення № 25604323, 10.08.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2012 року справа № 5020-575/2012

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф'єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (пл. Повсталих, 6, м. Севастополя, 99008)

до Приватного підприємства "АГИСА" (вул. Гоголя, 20-А,

кв. 53, м. Севастополь, 99011),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49602)

в особі Відокремленого структурного підрозділу "Керченське локомотивне депо" (Вокзальне шосе, 76, м. Керч, 98303)

про стягнення 26 698,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -Косарев О.М., довіреність № 1 від 03.01.2012;

від відповідача -Павлов Є.Ю., довіреність б/н від 01.03.2012,

третьої особи -Яскевич Ф.Л., довіреність № 41 від 01.01.2012.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до приватного підприємства "АГИСА" про стягнення 26 698,24 грн, у тому числі 22 482, 29 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1079 від 23.07.2010,

1 179, 29 грн пені, 3% річних у розмірі 788,43 грн та 2 248, 23 грн штрафу.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 526, 625, 762 Цивільного кодексу України, статей 230, 285 Господарського кодексу України та ст. 10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 1079 від 23.07.2010 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою суду від 28.05.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Керченське локомотивне депо".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами не погодився з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненні до нього, наданих у ході розгляду справи, посилаючись на те, що державне майно за договором оренди № 1079 від 23.07.2010 фактично було передано приватному підприємству «АгисА»у користування лише 01.07.2011, про що свідчить акт прийому-передачі, підписаний сторонами 01.07.2011, який, проте, не був погоджений балансоутримувачем -державним підприємством «Придніпровська залізниця». Відповідач також вказував на те, що акт прийому-передачі був підписаний 01.07.2011 начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі ОСОБА_1., який не мав повноважень на їх підписання у зв'язку з перебуванням у відпустці.

Представник третьої особи у судовому засіданні навів свої міркування щодо обставин даної справи та пояснив, що державним підприємством «Придніпровська залізниця»дійсно не узгоджувався ані вказаний договір, ані акт прийому-передачі майна від 01.07.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення з приватного підприємства "АГИСА", зокрема, заборгованості з орендної плати, посилається на те, що 23.07.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (орендодавцем) та приватним підприємством «АгисА»(орендарем) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 1079.

В матеріалах справи наявна копія вказаного договору (а.с. 12-14). Судом також був оглянутий оригінал договору і встановлено, що орендарем він підписаний 01.07.2011. Цим договором визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування об'єкт нерухомого майна -частину бетонного мощення загальною площею -1000,0 кв.м. відкритої виробничої площадки, розташованої за адресою: м. Керч, Вокзальне шосе, 76, що перебуває на балансі державного підприємства «Придніпровська залізниця»Відокремленого структурного підрозділу «Керченське локомотивне депо», ЄДРПОУ 01074673, вартість об'єкта нерухомого майна визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.11.2009 і становить без урахування ПДВ 272 730,00 грн (п. 1.1. договору). Майно передається в оренду з метою розміщення перевантаження та зберігання вантажів (пункту 1.2 договору). Стан майна на момент укладення договору визначається в акті прийому-передачі за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря (пункту 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна. Акт прийому-передачі орендованого державного майна з боку сторони, яка передає майно, підписується як орендодавцем, так і балансоутримувачем майна. Обов'язок щодо складання акту прийому-передачі покладається на сторону, що передає майно іншій стороні договору (п. 2.4 договору).

Згідно з пунктом 3.6 договору орендна плата перераховується в державний бюджет і балансоутримувачу в співвідношенні 70 % на 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним.

За умовами пункту 7.1 договору орендодавець зобов'язався передати орендарю за згодою балансоутримувача в оренду майно згідно з договором за актом прийому-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

У відповідності з п. 10.1 договору, він укладений строком на 2 роки 364 дні, і діє з 23.07.2010 по 22.07.2012.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з умовами договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 1079, для його укладення необхідною є згода балансоутримувача (п. 7.1. договору), який також є одержувачем платежів за цим договором (п. 3.6. договору) та визначений в якості сторони договору у розділі 11 договору, а також має погодити акт прийому-передачі. Проте, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 1079 не містить підпису та відбитку печатки балансоутримувача.

У ході розгляду справи представник балансоутримувача - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - пояснив, що вказаний договір Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Керченське локомотивне депо" не погоджувався та на даний час не погоджений.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

З викладеного слідує, що законодавець пов'язує момент укладення договору з досягненням сторонами такого договору згоди щодо його умов. Враховуючи те, що договір не був погоджений та підписаний однією з його сторін - Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (балансоутримувачем майна), він є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

Так само безпідставним є визначення позивачем періоду стягнення -з 01.08.2010 по 30.06.2011, оскільки матеріалами справи підтверджено, що підписання договору оренди від імені відповідача (орендаря) відбулось лише 01.07.2011. Твердження позивача про те, що договір відбувся 23.07.2010 спростовуються наявним у матеріалах справи листуванням сторін договору з приводу укладення договору та погодження його умов (а.с. 41-57, 82, 85).

До того ж, вступ орендаря у строкове платне користування майном за умовами п. 2.1. договору можливий не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна, який, у свою чергу, також має бути погоджений балансоутримувачем майна. Як вже зазначалось, підписання договору балансоутримувачем як однією з сторін договору не відбулось, як не відбулось і передбаченої договором передачі майна за актом прийому- передачі.

Наданий позивачем, в обґрунтування передачі майна акт прийому-передачі майна (а.с. 16) судом не приймається до уваги в якості доказу у даній справі, оскільки по-перше, він у порушення умов п. 2.1. договору, не погоджений балансоутримувачем майна, по-друге, від імені позивача (орендодавця) він підписаний неповноважною особою -ОСОБА_1, із

зазначенням дати підписання -01.07.2011, тоді як у відповідності з наказами Фонду державного майна України № 81-р від 04.05.2011 (а.с. 92) та № 130-р від 01.07.2011 (а.с. 93) ОСОБА_1. перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з чим не мав повноважень на вчинення дій від імені Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Оскільки договір оренди між сторонам укладений не був, стягнення заборгованості за ним є неможливим, оскільки кваліфікувати стягувані кошти в якості орендної плати можливо лише за умови наявності між сторонами орендних правовідносин, врегульованих укладеним між ними договором оренди.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 26 698,24 грн, у тому числі 22 482,29 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1079 від 23.07.2010, 1 179,29 грн пені, 3% річних у розмірі 788,43 грн та 2 248,23 грн штрафу у позові повинно бути відмовлено.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.08.2012.

Суддя В.В. Алсуф'єв