ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2012 року Справа № 15/5026/774/2012
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Заболотній Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача - Чугаєнко О.М., Коробко О.В. - за довіреністю;
від відповідача - не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу
за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продагрозбут»
до товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес"
про стягнення 478 615 грн. 92 коп. та
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес"
до товариства з обмеженою відповідальністю «Продагрозбут»
про визнання недійсним договору, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Продагрозбут»заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»563 735 грн. 31 коп. боргу за поставлені засоби захисту рослин згідно договору поставки № 4/Черк від 01.04.2011 року, з яких: 495 642 грн. 21 коп. основного боргу, 22 521 грн. 17 коп. пені, 1 982 грн. 57 коп. інфляційних та 43 589 грн. 36 коп. тридцять відсотків річних.
В обґрунтування позову позивач посилався на наступні обставини:
- 01.04.2011 року сторонами було підписано договір поставки № 4/Черк від 01.04.2011 року, відповідно до якого позивач зобов"язався поставити відповідачу засоби захисту рослин, а останній зобов"язався прийняти їх та оплатити;
- протягом дії договору позивач передав у власність відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 667 784,00 грн., за які відповідач у повному обсязі не розрахувався в результаті чого станом на 01.03.2012 року виникла заборгованість у розмірі 495 642,21 грн.;
- згідно умов договору на вказану суму основного боргу позивач нарахував 22 521 грн. 17 коп. пені, 1 982 грн. 57 коп. інфляційних та 43 589 грн. 36 коп. тридцять відсотків річних, які просить стягнути з відповідача.
04.07.2012 року представник позивача за первісним позовом надала суду заяву про зміну позовних вимог від 27.06.2012 року, у якій просить стягнути з відповідача: 274 298 грн. 21 коп. основного боргу, 31 208 грн. 05 коп. пені, 2 204 грн. 03 коп. інфляційних та 61 168 грн. 19 коп. тридцять відсотків річних за умовами договору поставки № 4/Черк від 01.04.2011 року; 85 184,00 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно видаткової накладної № Х-0065 від 29.06.2011 року та 24 553 грн. 44 коп. основного боргу з урахуванням інфляційних нарахувань у розмірі 73,44 грн. за товар, поставлений згідно видаткової накладної № Х-00009 від 05.05.2011 року.
19.06.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»звернулося із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Продагрозбут»про визнання договору поставки № 4/Черк від 01.04.2011 року недійсним.
Ухвалою суду від 21.06.2012 року зустрічний позов було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.
В обгрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом посилається на наступні обставини:
- укладений між ТОВ „Прогрес" та ТОВ „Продагрозбут" договір поставки не відповідає вимогам чинного законодавства та обмеженням, встановленим Статутом підприємства;
- відповідно до підпункту „к" пункту 4 розділу 6 Статуту ТОВ „Прогрес" до виключної компетенції Загальних зборів Учасників відноситься надання дозволу на укладання директором угод на суму понад 100 (сто тисяч) грн. чи еквівалентну суму в іноземній валюті;
- загальними зборами Учасників ТОВ „Прогрес" рішення про надання директорові повноважень на підписання договору поставки № 4/черк від 01.04.2011 року на суму 428 799,99 грн. не приймалось, а тому він не мав відповідних повноважень на підписання вищезазначеного договору;
- посилаючись на приписи статей 203, 207 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним договір поставки № 4/Черк від 01.04.2011 року, а в задоволенні первісного позову відмовити.
Відповідач за зустрічним позовом -ТОВ „Продагрозбут" подав відзив на зустрічну позовну заяву від 03.07.2012 року, в якому заперечив проти зустрічного позову, посилаючись на наступні обставини:
- відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, а ні під час укладення спірного договору, ні згодом відповідач за зустрічним позовом не знав та й не міг знати про існування будь-яких обмежень повноважень директора ТОВ „Прогрес";
- згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи згідно із законодавством України, а тому укладаючи спірний договір позивач за первісним позовом був впевнений що директор відповідача має всі повноваження щодо представництва останнього, в тому числі і щодо підписання від його іменні договорів без будь-яких обмежень;
- частиною 3 статті 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесенні, вони не можуть бути використанні в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості, а тому законних підстав для визнання судом спірного договору недійсним не існує. Спірний договір укладений у повній відповідності до вимог діючого законодавства, є господарським зобов'язанням, а відтак є юридичним фактом, на підставі якого виникли відповідні зобов'язання у його сторін.
04 липня 2012 року позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, яка ухвалою суду від 06 липня 2012 року була прийнята до розгляду. У даній заяві позивач просить стягнути з відповідача станом на 27 червня 2012 року 478 615 грн. 92 коп. заборгованості, з яких: 276 502 грн. 24 коп. боргу з урахуванням інфляційних нарахувань по Договору (274 298 грн. 21 коп. -борг, 2 204 грн. 03 коп. - інфляційні), 31 208 грн. 05 коп. пені, 61 168 грн. 19 коп. 30% річних за користування чужими коштами, 85 184 грн. боргу за Товар, переданий по видатковій накладній № Х-0065 від 29 червня 2011 року, 24 553 грн. 44 коп. за поставлений товар -Плаза у кількості 150 л по видатковій накладній № Х-00009 від 05 травня 2011 року з урахуванням інфляційних нарахувань (24 480 грн. -борг, 73 грн. 44 коп. -інфляційні).
30 липня 2012 року позивач подав суду розрахунок позовних вимог, в якому вказує, що ціна позову станом на 30 липня 2012 року становить 494 200 грн. 02 коп. Заяви про збільшення розміру позовних вимог від позивача не надходило. Судом у судовому засіданні 25 липня 2012 року до 30 липня 2012 року була оголошена перерва у зв"язку з наданням позивачем детального розрахунку заявленої до стягнення суми у заяві про зміну позовних вимог від 04 липня 2012 року, у якій ціна позову розраховувалася позивачем станом на 27 червня 2012 року. Позивач надав суду розрахунок станом на 30 липня 2012 року, збільшив у ньому відповідно ціну позову, хоча заяву, як вже вище вказувалося, про збільшення позовних вимог не подав.
За таких обставин суд виходить з розміру позовних вимог, заявлених позивачем у заяві про зміну позовних вимог від 04 липня 2012 року, а саме 478 615 грн. 92 коп. станом на 27 червня 2012 року.
У судовому засіданні представники позивача первісний позов підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, та просили його задовольнити, зустрічний позов не визнали, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на нього.
Представник позивача за зустрічним позовом у судове засідання не з"явився, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутність та за наявними у справі матеріалами.
За клопотанням представника позивача за первісним позовом у судовому засіданні 25 липня 2012 року оголошувалася перерва для підготовки та надання суду детального розрахунку заборгованості відповідача та додаткових письмових пояснень щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов"язання за видатковими накладними.
30 липня 2012 року представник позивача за первісним позовом подала суду розрахунок позовних вимог станом на 30.07.2012 року.
Заслухавши доводи та пояснення представників позивача за первісним позовом, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд виходить з наступного:
01 квітня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Продагрозбут»(Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(Покупець) було укладено договір поставки № 4/Черк (далі -Договір), за умовами якого Постачальник у терміни та в порядку, визначені даним Договором, зобов"язався передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар), а Покупець зобов"язався прийняти Товар і оплатити за нього визначену даним Договором грошову суму -ціну Товару. Товаром, який постачається за даним Договором, є засоби захисту рослин, ассортимент, кількість, ціна якого визначаються Додатками до даного Договору, які є його невід"ємною частиною.
Відповідно до пункту 2.2. Договору Товар може постачатись партіями в межах кількості, визначеної Додатками до даного Договору. За партію приймається кількість Товару, поставлена Покупцеві Постачальником протягом одного робочого дня.
Згідно пунктів 2.3., 2.4. та 2.5. Договору Постачальник зобов"язаний розпочати відвантаження Товару Покупцеві протягом 20 робочих днів з дня отримання передоплати, кінцевий термін поставки всього обсягу Товару - не пізніше 20 робочих днів з моменту початку відвантаження Товару, датою поставки Товару (партії Товару) вважається дата підписання видаткової накладної Покупцем. У випадку поставки Товару партіями, Покупець зобов"язується підписати видаткові накладні щодо кожної партії Товару.
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця здійснюється в момент передачі Постачальником Товару Покупцю та підписання Покупцем видаткової накладної.
Відповідно до пункту 4.1. Договору оплата ціни Товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Покупець здійснює оплату ціни Товару згідно пункту 4.2. Договору в національній валюті України шляхом надання платіжного доручення на перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Пунктом 4.4. Договору сторони погодили, що до проведення Покупцем кінцевого розрахунку ціна Товару може бути збільшена у разі збільшення курсу долара США відносно гривні, встановленого НБУ на дату поставки товару. Моментом виконання грошових зобов'язань Покупцем за даним Договором є момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 4.7. Договору).
Згідно Додатку № 1 до Договору поставки № 4/Черк від 01.04.2011 року позивач взяв на себе зобов"язання поставити відповідачу засоби захисту рослин в асортименті, а саме: Траст -35 л на суму 2 333, 33 грн., Байпас - 850 л. на суму 42 500,00 грн., Плаза - 205 л. на суму 24 600,00 грн., Гербер - 15 кг. на суму 7 000,00 грн., Престерон - 10 л. на суму 1 600,00 грн., Лукар - 7 в кількості 70 кг. на суму 33 600,00 грн., Базис - 17 кг. на суму 110 500,00 грн., Центріс - 225 л. на суму 86 400,00 грн., Нортон - 235 л. на суму 18 800,00 грн., Парі - 80 л. на суму 9 600,00 грн., Імпак -150 л на суму 20400 грн., а всього на загальну суму 428 799 грн. 99 коп. з урахуванням ПДВ.
Позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 446 240,00 грн., а саме: Шанс в кількості 860 л. на суму 44 720,00 грн., Байпас - 850 л. на суму 51 000,00 грн., Плаза - 205 л. на суму 29 520,00 грн., Гербер - 15 кг. на суму 8 400,00 грн. та Престерон - 10 л. на суму 1 920,00 грн., всього на загальну суму 135 560,00 грн. згідно видаткової накладної № Х-00000019 від 30 березня 2011 року; Лукар 7 в кількості 70 кг. на суму 40 320,00 грн., Базис - 17 кг. на суму 132 600,00 грн., Центріс - 225 л. на суму 103 680,00 грн., Нортон (гербіцид) - 235 л. на суму 22 560,00 грн., Парі - 80 л. на суму 11 520,00 грн., всього на загальну суму 310 680,00 грн. згідно видаткової накладної № Х-00009 від 05 травня 2011 року. На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 401 520 грн. (Байпас - 850 л. на суму 51 000,00 грн., Плаза - 205 л. на суму 29 520,00 грн., Гербер - 15 кг. на суму 8 400,00 грн. та Престерон - 10 л. на суму 1 920,00 грн., всього на загальну суму 135 560,00 грн. згідно видаткової накладної № Х-00000019 від 30 березня 2011 року; Лукар 7 в кількості 70 кг. на суму 40 320,00 грн., Базис - 17 кг. на суму 132 600,00 грн., Центріс - 225 л. на суму 103 680,00 грн., Нортон (гербіцид) - 235 л. на суму 22 560,00 грн., Парі - 80 л. на суму 11 520,00 грн.). Засіб «Шанс»був переданий не за умовами Договору.
Згідно видаткових накладних весь Товар був отриманий відповідачем.
05.10.2011 року згідно накладної № 1 відповідач повернув позивачеві засіб захисту рослин «Шанс»в кількості 860 л на суму 44 720,00 грн.
17 листопада 2011 року та 11 лютого 2012 року в рахунок погашення заборгованості відповідачем було передано позивачу згідно видаткової накладної № 17/1 та видаткової накладної № 1 відповідно 38,74 тонн кукурудзи на суму 50 362,00 грн. та 34,76 тонн кукурудзи на суму 77 059,79 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 274 098 грн. 21 коп.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, заборгованість за поставлений Товар у повному обсязі не оплатив. Згідно Додатку № 2 від 01.04.2011 року до Договору сторони погодили наступний Графік виплати Покупцем залишкової суми ціни отриманого по Договору Товару: 100 000,00 грн. -10.10.2011 року; 150 000,00 грн. -30.10.2011 року; 178 799,99 грн. -15.11.2011 року.
Окрім поставки Товару по Договору, позивач поставив відповідачу засоби захисту рослин
- згідно видаткової накладної № Х-0065 від 29 червня 2011 року - Лонтрел в кількості 60 кг. на суму 51 840,00 грн., Тренд - 200 л. на суму 8 000,00 грн. та Центріс - 55 л. на суму 25 344,00 грн., всього на загальну суму 85 184,00 грн. та
- згідно видаткової накладної № Х-00009 від 05 травня 2011 року - Плаза (фунгіцид) - 150 л. на суму 24 480,00 грн.
Вказаний Товар відповідач отримав через свого представника Купчук В.В. згідно довіреностей № 37 від 29.06.2011 року та № 24 від 05.05.2011 року.
Вимога оплатити вказані кошти надана позивачем відповідачу шляхом виставлення останньому рахунків-фактур відповідно № Х-00000275 від 29.06.2011 року та № Х-00000099 від 05.05.2011 року.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем за Договором та видатковими накладними № Х-0065 від 29 червня 2011 року та № Х-00009 від 05 травня 2011 року складає 383 762 грн. 21 коп. У заяві про зміну позовних вимог позивач вказував на суму боргу в сумі 383 962 грн. 21 коп., а в наданому 30 липня 2012 року розрахунку - 383 362 грн. 21 коп.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов"язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 383 762 грн. 21 коп.
За таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню -на суму 383 762 грн. 21 коп., а не на суму, що визначена позивачем у заяві про зміну позовних вимог - 383 962 грн. 21 коп..
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у випадку порушення Покупцем умов оплати ціни Товару, Постачальник має право нарахувати, а Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30 процентів річних від суми боргу.
У заяві про зміну позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 2 277 грн. 47 коп. інфляційних.
Згідно проведеного судом розрахунку сума інфляційних становить 2 400 грн. 19 коп.
Суд не вправі виходити за межі заявлених позивачем вимог, а тому до стягнення підлягає 2 277 грн. 47 коп. інфляційних.
У заяві про зміну позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 61 168 грн. 19 коп. 30% річних за користування чужими коштами.
Згідно проведеного судом розрахунку ця сума становить 66 322 грн. 26 коп. Оскільки суд не вправі виходити за межі заявлених позивачем вимог, до стягнення підлягає 61 168 грн. 19 коп. 30% річних за користування чужими коштами.
За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно з пунктом 6.2. Договору у випадку порушення Покупцем умов оплати ціни Товару, Постачальник має право нарахувати, а Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування.
У пункті 6.8. Договору сторони обумовили, що до нарахування штрафних санкцій, передбачених цим Договором, не застосовуються положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
У заяві про зміну позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 31 208 грн. 05 коп. пені станом на 27.06.2012 року. Зроблений позивачем розрахунок пені є невірним. Згідно проведеного судом розрахунку сума пені становить 33 855 грн. 64 коп., але суд не вправі виходити за межі заявлених позивачем вимог і до стягнення підлягає 31 208 грн. 05 коп. пені.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»звернулося із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Продагрозбут»про визнання договору поставки № 4/Черк від 01.04.2011 року недійсним.
Спірний договір є оспорюваним правочином, недійсність якого може бути встановлена за рішенням суду. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
Суд вважає, що спірний договір є укладеним, оскільки сторонами було досягнуто згоди за усіма його істотними умовами, які вимагаються для договорів поставки і спірний договір виконувався обома сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до статті 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повина мати необхідний обсяг дієздатності. Свою дієздатність юридичні особи реалізовують через органи управління, повноваження яких визначаються статутом або довіреністю (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
Відповідно до підпункту „к" пункту 4 розділу 6 Статуту ТОВ „Прогрес" до виключної компетенції Загальних зборів Учасників відноситься, в тому числі, надання дозволу на укладання директором угод на суму понад 100 (сто тисяч) грн. чи еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відсутність чи недостатність повноважень у особи, яка підписала договір, на його укладення, ще не є безумовною підставою для визнання цього договору недійсним з огляду на наступне:
У відповідності до статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Спірний Договір не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення сторін було вільним, форма правочину відповідає вимогам чинного законодавства і правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним.
Позивач за первісним позовом підтверджує поставку відповідачу Товару по Договору та його отримання відповідачем за первісним позовом не оспорюється. На отримання Товару відповідачем за первісним позовом було видано відповідні довіреності його представнику.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання Договору недійсним ще і по тій підставі, що відповідач не вказав, які його права та законні інтереси були порушені вчиненням цього Договору.
Згідно статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду жодного доказу у підтвердження заявлених ним вимог по зустрічному позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю.
На підставі ст. 49 ГПК України з ТОВ «Прогрес»на користь ТОВ «Продагрозбут»підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені останнім судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 9 568 грн. 32 коп. Судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог. Позивачем сплачено 11 274 грн. 71 коп. судового збору при ціні позову -563 735 грн. 31 коп. У процесі судового розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог до 478 015 грн. 92 коп., за що судовий збір передбачений у розмірі 9 572 грн. 32 коп. Таким чином, позивачу необхідно повернути 1 702 грн. 39 коп. сплаченого ним судового розміру.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ Прогрес" (19223, с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 32874565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" (08623, м. Васильків, Київська область, вул. Артема, 15, р/р 2600470515381 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 322904, код ЄДРПОУ 31575363) -383 762 грн. 21 коп. основного боргу, 2 277 грн. 47 коп. інфляційних, 61 168 грн. 19 коп. 30% річних за користування чужими коштами, 31 208 грн. 05 коп. пені та 9 568 грн. 32 коп. судових витрат.
3. У решті первісного позову відмовити.
4. У зустрічному позові відмовити повністю.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" (08623, м. Васильків, Київська область, вул. Артема, 15, р/р 2600470515381 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 322904, код ЄДРПОУ 31575363) - 1 702 (одна тисяча сімсот два) грн. 39 (тридцять дев»ять) коп. надмірно сплаченого судового збору по квитанції №386 від 17 травня 2012 року.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
СУДДЯ В.В. Потапенко
Повне рішення виготовлено 10 серпня 2012 року.
Суддя В.В. Потапенко
Судове рішення № 25604276, Господарський суд Черкаської області було прийнято 30.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5026/774/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: