Справа № 2а- 4998/12/2070
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2012 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
при секретарі судового засідання Бароніній А.С.
за участю:
представника позивача Грінченко І.М.
представника позивача Черкасова В.Г.
представника відповідача Кучеренко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Хартрон" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Хартрон", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000110700 від 12.04.2012 р. та № 0000120700 від 12.04.2012 р., що пред'явлені на підставі акту "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Хартрон", код за ЄДРПОУ 14313062 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року" № 288/15-407/14313062 від 02.04.2012 р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що має право на податковий кредит у грудні 2011 року на суму 598783 грн. та у січні 2012 року на суму 1007210,00 грн.
Обчислення податкового кредиту у грудні 2011 року на суму 598783 грн. базується на отриманих податкових накладних: № 3115 від 15.12.2011р. та №3116 від 19.12.2011р. (від ДП "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова"); №2126 від 02.12.2011р. та №2239 від 14.12.2011р. (від Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України).
Обчислення податкового кредиту у січні 2012 року на суму 1007210 грн. базується на отриманих податкових накладних: № 13 від 11.01.2012р., №49 від 19.01.2012р., №50 від 24.01.2012р., №51 від 24.01.2012р. (від ДП "Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова"); №88 від 13.01.2012р. (від Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України).
Вказані накладні були включені до податкового кредиту грудня 2011р. та січня 2012р. та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Позивач вважає, що порушення порядку заповнення податкової накладної, яка зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних, не може бути визнано таким, що не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає. Вказав, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог. Оскільки перевіркою встановлено, що податкові накладні виписані з порушенням норм діючого законодавства, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.198.6 ст. 198, п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200, абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Прокурор в судове засідання з'явився проти задоволення позовних вимог заперечував.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 р. клопотання представника позивача задоволено, замінено первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова на належного відповідача Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надавав.
Суд вважає, що неявка прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що ПАТ "Хартрон" здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів 19.09.1995 р. реєстраційна справа № 1216, нова редакція статуту зареєстрована Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.0.2005 р. № 14801050001011007. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 14801200000011007 від 20.12.1991 р. Позивача взято на податковий облік 17.01.2002 р. за № 2732. Перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (а.с. 225 т. 1).
Відповідачем, ДПІ у Київському районі м. Харкова, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Хартрон", код за ЄДРПОУ 14313062 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року, за результатами якої складено акт № 288/15-407/14313062 від 02.04.2012 р. (а.с. 9-26 т. 1).
У висновках акту перевірки в діяльності підприємства позивача встановлено порушення:
- п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ "Хартрон" завищує суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2012 року на суму 566373 грн.;
- п.198.6 ст. 198, абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ПАТ "Хартрон" завищує податковий кредит у грудні 2011року на суму 598783 грн., у січні 2012 року на суму 1007210,00 грн.;
- п.200.3, п.200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за січень 2012 року на суму 69719 грн.
На підставі акту перевірки №288/15-407/14313062 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення: № 0000110700 від 12.04.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69719,00 грн. та №0000120700 від 12.04.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 707966,25 грн., з яких за основним платежем 566373,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 141593,25 грн. (а.с. 7-8 т. 1).
Підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства стало встановлення факту виписки податкових накладних № 3115 від 15.12.2011 року, № 3116 від 19.12.2011 року, № 2126 від 02.12.2011 року, № 2239 від 14.12.2011 року, №50 від 24.01.2012 року, №51 від 24.01.2012 року, №13 від 11.01.2012 року, №49 від 19.01.2012 року, № 88 від 13.01.2012 року з порушенням норм діючого законодавства.
Перевіряючи цей висновок і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (виконавець) та ПАТ "Хартрон" (замовник) було укладено договір № 283 від 04.11.2011р. (а.с. 213-215 т. 1).
За умовами договору виконавець зобов'язується виробити, а замовник зобов'язується оплатити та прийняти матеріальну частину ГКЧ по темі "Днепр -2012 №1".
Згідно "Графіку фінансування виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр 2012 №1" згідно договору № 283 від 24.11.2011р.", який є невід'ємною частиною договору, у 4 кварталі 2011 року передбачено фінансування закупки матеріалів та ПКИ для виготовлення ОК у сумі 3500,00 тис.грн.
Розрахунки за Графіком фінансування ПАТ "Хартрон" на адресу ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" були зроблені двома платежами у грудні 2011 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок отримувача. Позивачем було здійснено передплату на виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр - 2012 №1" (платіжне доручення від 15.12.2011 року № 164, призначення платежу - "Предоплата на изготовление продукции по теме "Днепр-2012 №1"), на що отримано податкову накладну № 3115 від 15.12.2011 року та 19.12.2011 року передплату на виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр -2012 №1", платіжне доручення № 165 від 19.12.2011 року, призначення платежу - "Предоплата на изготовление продукции по теме "Днепр - 2012 №1"), на що отримано податкову накладну № 3116 від 19.12.2011 року (а.с. 180, 209, 210 т. 1).
Зазначені податкові накладні включені до податкового кредиту грудня 2011 року та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Перевіркою встановлено, що податкова накладна № 3115 від 15.12.2011року та податкова накладна № 3116 від 19.12.2011 року виписані з порушенням норм діючого законодавства.
В податкових накладних номенклатура постачання товарів/послуг продавця зазначена як "предоплата на изготовление материальной части по теме "Днепр 2012 №1". Згідно "Графіку фінансування виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр 2012 №1" відповідно до договору № 283 від 24.11.2011р." у 4 кварталі 2011 року передбачено фінансування закупки матеріалів та ПКИ для виготовлення ОК у сумі 3500,00 тис. грн. В податковій накладній № 3115 від 15.12.2011 року в графі "Кількість (об'єм, обсяг)" зазначено "1" всупереч тому, що розрахунок до договору № 283 від 24.11.2011р. був зроблений шляхом передплати 15.12.2011 року -( податкова накладна №3115) та 19.12.2011року (податкова накладна №3116), тобто двома платежами у загальному розмірі 100%. Таким чином, в податковій накладній № 3115 від 15.12.2011 року невірно визначена графа 6 податкової накладної "Кількість", про що зазначено в акті перевірки та встановлено судом.
В податковій накладній № 3116 від 19.12.2011 року в графі "Кількість (об'єм, обсяг) зазначено "послуга". Згідно "Графіку фінансування виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр 2012 №1" згідно договору № 283 від 24.11.2011р." у 4 кварталі 2011 року передбачено фінансування закупки матеріалів та ПКИ для виготовлення ОК, а не послуги. Показник "Кількість" не визначено. Таким чином, вказана податкова накладна не відповідає предмету договору.
Між позивачем, ПАТ "Хартрон" (замовник) та Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України (виконавець) було укладено договір № 17з/10-ц від 17.06.2010 р. (а.с. 216 в т. 1).
За умовами договору, виконавець зобов'язується виконати і здати замовникові, а останній зобов'язується прийняти і оплатити виготовлення продукції по темі: "Дніпро".
Розрахунки на адресу Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України були зроблені двома платежами у грудні 2011 року шляхом перерахування коштів, а саме: 02 грудня 2011 року було здійснено передплату на виготовлення продукції по темі "Днепр-РА2" (платіжне доручення № 154 від 02.12.2011 року, призначення платежу - "Предоплата согласно п.3 допугоди №2 від 11.11.2011 до дог. М 17з/10-ц от 17.06.2010г. на изготовление продукции по теме "Днепр-РА2" у т.ч. ПДВ 20%- 8240,00грн."), на що отримано податкову накладну № 2126 від 02.12.2011 року та 14.12.2011 року передплату на виготовлення продукції по темі "Днепр -2012 №1" (платіжне доручення від 14.12.2011року № 155, призначення платежу - "Предоплата согласно п.3 допугоди №3 від 25.11.2011 до дог. № 17з/10-ц від 17.06.2010р. изготовление продукции по теме "Днепр-2012 №1" у т.ч. ПДВ 20% - 7210,00грн."), на що отримано податкову накладну № 2239 від 14.12.2011 року (а.с. 211, 212 т. 1).
Зазначені податкові накладні включені до складу податкового кредиту у грудні 2011 року.
Перевіркою встановлено, що податкова накладна № 2126 від 02.12.2011р. та податкова накладна №2239 від 14.12.2011р. виписані з порушенням норм діючого законодавства. В податковій накладній № 2126 від 02.12.2011 р. номенклатура постачання товарів/послуг продавця- "За виготовлення та поставки перетворювачів теплового потоку згідно пункту 3 додаткової угоди №21 від 11.11.2011р до договору №17з/10-ц від 17.06.2011" та в податковій накладній №2239 від 14.12.2011р. - "Виготовлення і поставка перетворювачів теплового потоку згідно р/ф № 29 від 25.11.2011р по п.3 дод. угоди №3 від 18.11.2011р. до договору №17з/10-ц від 17.06.2011р.". В графі "кількість" у вищезазначених накладних зазначено "послуга". Договором № 17з/10-ц від 17.06.2010 р. передбачено постачання продукції, а не виконання послуг. Отже, вказані податкові накладні не відповідають предмету договору.
Між ПАТ "Хартрон" (замовник) ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (виконавець) укладено також договір № 291 від 20.12.2011 р. (а.с. 215 в- 216).
За умовами договору виконавець зобов'язується виробити, а замовник зобов'язується оплатити та прийняти матеріальну частину КГЧ по темі "Днепр -ASNARO".
Згідно "Графіку фінансування виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр 2012 №1" згідно договору № 283 від 24.11.2011р.", який є невід'ємною частиною договору, у січні 2012 року передбачено фінансування повного виготовлення ОК у сумі 2500,00 тис.грн. Згідно "Графіку фінансування виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр- ASNARO" згідно договору № 291 від 20.12.2011р.", який є невід'ємною частиною договору, у січні 2012 року передбачено фінансування закупки матеріалів та ПКИ для виготовлення ОК у сумі 1000,00 тис.грн.
ПАТ "Хартрон" було здійснено передплату: по договору №291 від 20.12.11р. (платіжне доручення від 11.01.2012р. №172 на суму 2500000,00грн. та платіжне доручення від 24.01.2012р. № 179 на суму 1000000,00грн.). Таким чином, ПАТ "Хартрон" було здійснено передплату, яка не передбачена "Графіком фінансування виготовлення матеріальної частини по темі "Днепр- ASNARO" згідно договору № 291 від 20.12.2011р.".
В податкових накладних №50 від 24.01.2012 р., №51 від 24.01.2012р., №13 від 11.01.2012р. (а.с. 203-206 т. 1) в графі "Кількість (об'єм, обсяг)" зазначено "1", а в податковій накладній №49 від 19.01.2012 р. (а.с. 202 т. 1) в графі "Кількість (об'єм, обсяг)" зазначено "послуга" всупереч тому, що податкові накладні були виписані по факту попередньої оплати не на повну суму, вказану у графіку фінансування, а частково. Тобто, в податкових накладних невірно визначена графа податкової накладної "Кількість".
Перевіркою встановлено, що податкова накладна № 88 від 13.01.2012 року (а.с. 207 т. 1) виписана Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України за договором № 17з/10-ц від 17.06.2010 р. з порушенням норм діючого законодавства, а саме: в графі "кількість" зазначено "послуга". При цьому договором № 17з/10-ц от 17.06.10 "Днепр-РА2" та додатковою угодою №3 від 25.11.2011 року передбачено постачання продукції, а не надання послуг. Таким чином, вказана податкова накладна не відповідає предмету договору.
Суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).
Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Матеріалами справи підтверджено, що видані ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" та Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України на адресу позивача податкові накладні № 3115 від 15.12.2011 року, № 3116 від 19.12.2011 року, № 2126 від 02.12.2011 року, № 2239 від 14.12.2011 року, №50 від 24.01.2012 року, №51 від 24.01.2012 року, №13 від 11.01.2012 року, №49 від 19.01.2012 року, № 88 від 13.01.2012 року з порушенням норм діючого законодавства не відповідають вимогам п. 201. ст. 201 Податкового Кодексу України.
Питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість врегульовані ст. 200 ПК України.
Відповідно до п. 14.1.18. ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1 -200.3 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст.200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Проте, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст.200 ПК України)
Порядок оформлення права на отримання бюджетного відшкодування визначена п.200.7 ст.200 ПК України згідно положень якого платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Судом встановлено, що ПАТ "Хартрон" із скаргою на ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" та Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України щодо відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг до ДПІ у Київському район м. Харкова у 2011 році не звертався.
17.02.2012 р. ПАТ "Хартрон" звернувся до податкового органу з заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) при отриманні податкових накладних у січні 2012 року: № 88 від 13.01.2012 року, №13 від 11.01.2012 року, №50 від 24.01.2012 року, №51 від 24.01.2012 року, №49 від 19.01.2012 року (а.с. 169 т. 1).
До заяви позивачем не було додано копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Первинні документи на підтвердження факту сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів/послуг були надані позивачем лише під час проведення перевірки на вимогу податкового органу.
Щодо податкових накладних № 3115 від 15.12.2011 року, № 3116 від 19.12.2011 року, № 2126 від 02.12.2011 року, № 2239 від 14.12.2011 року, ПАТ "Хартрон" із скаргою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не звертався, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем.
Таким чином, позивач ПАТ "Хартрон" не дотримався вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту передбачено ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, позивачем порушено вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту є правомірними висновки податкового органу, що податкові накладні № 3115 від 15.12.2011 року, № 3116 від 19.12.2011 року, № 2126 від 02.12.2011 року, № 2239 від 14.12.2011 року, №50 від 24.01.2012 року, №51 від 24.01.2012 року, №13 від 11.01.2012 року, №49 від 19.01.2012 року, № 88 від 13.01.2012 року виписані з порушенням норм діючого законодавства.
Відповідно до п. 4 -п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Податковим органом було дотримано вказаних вимог, про що свідчить акт перевірки № 288/15-407/14313062 від 02.04.2012 р.
Відповідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, позивач повинен довести правомірність включення ним до податкового кредиту сум ПДВ: у грудні 2011 року на суму 598783 грн. та у січні 2012 року на суму 1007210,00 грн., а суд відповідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджено дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДЩВ. Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2012 року на суму 566373 грн.; безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у грудні 2011 року на суму 598783 грн. та у січні 2012 року на суму 1007210,00 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) за січень 2012 року на суму 69719 грн.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряє чи дотримувався суб'єкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Проте, матеріалами справи підтверджено правомірність та обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень -рішень.
Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000110700, № 0000120700 від 12.04.2012 р. відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Хартрон" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Бідонько А.В.
Повний текст постанови виготовлений 08.08.2012 року.
Судове рішення № 25601262, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 03.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4998/12/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: