Постанова № 25601206, 31.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 8078/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Бароніній А.С.

за участю:

відповідача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (далі по тексту ФОП ОСОБА_1.) в якому просить суд стягнути з рахунків у банках МФО 351533 Харків ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Харків, р/НОМЕР_2, МФО 351533 Харків, ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Харків, р/НОМЕР_3 обслуговуючих платника податків Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 25112,44 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що ФОП ОСОБА_1., перебуває на обліку як платник податків та зборів (обов"язкових платежів) у Вовчанській міжрайонній ДПІ та має податковий борг перед бюджетом в сумі 25112,44 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представник позивача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Відповідач у судове засідання з"явилася, надала пояснення по справі та зазначила, що адміністративний позов визнає.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1., зареєстрована як фізична особа - підприємець за №24540000000000996 від 27.03.2006 р. Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та перебуває на обліку як платник податків у Вовчанській міжрайонній ДПІ за №1711 від 28.03.2006 р.

Матеріалами даної адміністративної справи підтверджено, що відповідачем до податкового органу подано: податкову декларацію про майновий стан і доходи №23657 від 07.02.12р., у якій вказано суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 16742,43 грн., з урахування часткової сплати, залишок несплаченої суми складає 16741,22 грн. Дане грошове зобов"язання, відповідач у визначений законом строк не сплатив.

Крім того, відповідачем подано розрахунок податкових зобов"язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності №23658 від 07.02.12р. згідно якого задекларовано до сплати розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році в сумі 4185,61грн. Відповідач не виконав свого обов"язку щодо сплати авансових платежів за I, II квартал 2012 року в зв"язку з чим виникла заборгованість 8371,22 грн. Дане грошове зобов"язання, відповідач у визначений законодавством строк не сплатив.

Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у розмірах встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до. п. 54.1. ст. 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 54.3. та 54.3.3 Податкового Кодексу України Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.56.11. ст. 56 Податкового Кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Матеріали справи свідчать, що до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведено заходи по стягненню податкового боргу, а саме: направлено податкову вимогу №55 від 20.02.12р., яка направлена відповідачу, дана вимога не оскаржена та не виконана.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №35233138 від 13.12.10р. 14.03.12р. на усе майно боржника накладено податкову заставу.

Відповідно до п.п.20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем надано достатніх переконливих доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу шляхом стягнення коштів безпосередньо з фізичної особи. Вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до ст.136 КАС України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідач щодо позовних вимог позивача не заперечувала, про що заявила у судовому засіданні.

Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог у питанні щодо стягнення з рахунків у банках обслуговуючих платника податків Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 25112,44 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу є узгодженою, відповідачем не сплачена, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках МФО 351533 Харків ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Харків, р/НОМЕР_2, МФО 351533 Харків, ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Харків, р/НОМЕР_3 обслуговуючих платника податків Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 25112,44 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови складено 03.08.12 р.