Постанова № 25601178, 09.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 р. Справа № 2-а-2357/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Гомельчука С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення боргу,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ) звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" (далі - відповідач, ВАТ "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство") про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 42330 грн. 10 коп.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області мотивований тим, що відповідач є юридичною особою, має 24-й клас професійного ризику виробництва та повинен нараховувати та сплачувати єдиний внесок в розмірі 37, 19 % від суми заробітної плати, нарахованої роботодавцем відповідно до класу професійного ризику виробництва, 3,6% від суми заробітної плати осіб, які працюють на умовах трудового договору та 8,41% від суми заробітної плати, нарахованої працюючим інвалідам. ВАТ "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство", не виконуючи обов'язку платника єдиного внеску, передбаченого чинним законодавством, має недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 42330 грн. 10 коп. Позивачем було направлено відповідачеві вимоги про сплату боргу, однак на момент пред'явлення позову до суду ВАТ "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" не здійснено внесення вказаної суми на користь УПФУ, а тому борг в розмірі 42330 грн. 10 коп. підлягає стягненню.

Позивачем надано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" зареєстроване як юридична особа Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області 10 серпня 1995 року, ідентифікаційний код 03762495. Відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, має 24-й клас професійного ризику виробництва, що вказано у його звітності з нарахування єдиного внеску.

Згідно з пп. 2 п. 2.1 розділу ІІ Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду Українивід 25 лютого 2008 р. № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730 одним з основних завдань Управління є збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 ч.2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п.п. 4.1.2., п.п. 4.1.3. п.4.1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 р. № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 (далі - Інструкція) єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

За приписами ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

За приписами ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до УПФУ звітність з нарахування єдиного внеску за січень-грудень 2011 року та за січень - квітень 2012 року, згідно з якою нарахована сума єдиного внеску належала до сплати не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, однак боржником не погашено недоїмку в повному обсязі. У зв'язку з цим позивачем виставлено юридичній особі вимоги про сплату боргу, у тому числі наростаючим підсумком, від 03 березня 2011 року № Ю-01 в сумі 2669 грн. 72 коп., від 05 квітня 2011 року № Ю-01 в розмірі 3153 грн. 53 коп., від 05 травня 2011 року № Ю-01 в сумі 2833 грн. 20 коп.,від 05 червня 2011 року № Ю-01 в розмірі 2771 грн.59 коп., від 05 липня 2011 року № Ю-01 в сумі 14397 грн. 03 коп., від 05 серпня 2011 року № Ю-01 в розмірі 2875 грн. 67 коп., від 05 вересня 2011 року № Ю-01 в розмірі 3655 грн. 98 коп., від 05 жовтня 2011 року № Ю-01 в розмірі 3027 грн. 25 коп., від 05 листопада 2011 року № Ю-01 в розмірі 3409 грн. 77 коп., від 05 грудня 2011 року № Ю-01 в сумі 2077 грн. 71 коп., від 05 січня 2012 року № Ю-01 в розмірі 31521 грн. 12 коп., від 05 лютого 2012 року № Ю-01 в сумі 2098 грн. 33 коп., від 05 березня 2012 року № Ю-01 в розмірі 35792 грн. 60 коп., від 06 квітня 2012 року № Ю-01 в розмірі 38125 грн. 58 коп., від 07 травня 2012 року № Ю-01 в розмірі 40135 грн. 48 коп. Доказів оскарження даних вимог відповідачем суду не надано.

Згідно з довідкою про розмір заборгованості відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" станом на 21 травня 2012 року та відповідно до карток особового рахунку платника єдиного внеску, відповідачем не сплачено єдиний внесок в таких розмірах: 37,19% від суми заробітної плати, нарахованої роботодавцями відповідно до класу професійного ризику виробництва в розмірі 37294 грн. 93 коп., 3,6% від суми заробітної плати осіб, які працюють на умовах трудового договору в сумі 4029 грн. 85 коп., 8,41 % від суми заробітної плати, нарахованої підприємствами, установами і організаціями працюючим інвалідам на суму 1005 грн. 32 коп.

Оскільки відкритим акціонерним товариством "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство" не виконано обов'язку платника єдиного внеску, передбаченого Законом № 2464-VI, добровільно не сплачено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому недоїмка в розмірі 42330 грн. 10 коп. підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.4 ст.94, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд,-

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Білозерське ремонтно-транспортне підприємство", код ЄДРПОУ 03762495, на користь управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 42330 (сорок дві тисячі триста тридцять) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.1