Постанова № 25601111, 08.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 серпня 2012 р. № 2-а- 6911/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участі представників сторін:

позивача Залуцької Л.Г.,

відповідача Субота Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати нечинними повністю та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0002842305 від 21.03.2012 року, №0002852305 від 21.03.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вексельні зобов'язання між Позивачем і контрагентами були посвідчені простими векселями. У всіх векселях визначено, що строк сплати є : 08.09.2026 р., 02.10.2034 р., 02.10.2036 р., тощо. Таким чином, Позивач при визначенні доходу діяв без порушень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а висновок про заниження суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення №0002842305 від 21.03.2012 року підлягає скасуванню. Також, зазначив, що податкові ревізори не довели відсутність податкової накладної під час проведення перевірки за цивільно-правовою операцією Позивача і ТОВ "Розетка.УА", у зв'язку з чим, вважав, що підприємство не занижувало податок на додану вартість, а тому не порушував п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 ПК України, а отже податкове повідомлення-рішення №0002852305 від 21.03.2012 року підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач, пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серії А 00 № 175382 від 09.04.1993 року (а. с. 128).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків ТОВ "Алеко" за №26К від 09.04.1993 року, підприємство перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

В судовому засіданні було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 1125/2305/21181738 від 02.03.12 р. планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11 р. по 31.12.11 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року в якому зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 1.22.1, п. 1.23 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які спричинили заниження податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 рік у загальній сумі 177207, у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 177207 грн.; п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, ТОВ "Алеко" занизило податок на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 рік у загальній сумі 236 477 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 115968 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 120509 грн.; п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ "Алеко" занизило податок на додану вартість на загальну суму 1343 грн., у тому числі за лютий 2011 року у сумі 1343 грн.

Виявлені порушення по операціям з ТОВ "Луганська інвестиційна компанія", ПП "Нобель Ексклюзив Брендс", ТОВ "Дистрибуція-Еко", ТОВ "Кассіда Проджектс", ТОВ "Сонекс ЛТД", ТОВ "Преміум пласт", ТОВ "Мегаполісбудлюкс", ТОВ "Бізнес пост", ТОВ "Атекно" пов'язуються з тим, що згідно даних бухгалтерського обліку у позивача обліковується кредиторська заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що:

ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №50/43-б від 13.05.2011 року ліквідовано банкрута ТОВ "Дистрибуція-Еко" При цьому в процесі ліквідаційної процедури не виявлено майнових активів (майна та майнових прав) банкрута з метою включення їх до складу ліквідаційної маси (а.с.104-105);

ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №50/44-б від 13.05.2011 року ліквідовано банкрута ТОВ "Сонекс-ЛТД". При цьому в процесі ліквідаційної процедури не виявлено майнових активів (майна та майнових прав) банкрута з метою включення їх до складу ліквідаційної маси (а.с.105-106);

ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №44/714-б від 23.02.2010 року ліквідовано банкрута ТОВ "Мегаполісбудлюкс". При цьому в процесі ліквідаційної процедури не виявлено майнових активів (майна та майнових прав) банкрута з метою включення їх до складу ліквідаційної маси (а.с.108-109);

ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №44/714-б від 23.02.2010 року ліквідовано банкрута ТОВ "Мегаполісбудлюкс". При цьому в процесі ліквідаційної процедури не виявлено майнових активів (майна та майнових прав) банкрута з метою включення їх до складу ліквідаційної маси (а.с.108-109);

ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №43/276 від 25.08.2010 року ліквідовано банкрута ТОВ "Преміум пласт". При цьому в процесі ліквідаційної процедури не виявлено майнових активів (майна та майнових прав) банкрута з метою включення їх до складу ліквідаційної маси (а.с.110-111);

ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №50/312-б від 04.06.2010 року ліквідовано банкрута ПП "Нобель Ексклюзів Брендс". При цьому в процесі ліквідаційної процедури не виявлено майнових активів (а.с.112-114).

Також, перевіркою було встановлено і не заперечується сторонами по справі, що ТОВ "Луганська інвестиційна компанія" і ТОВ "Кассіда Проджектс" - знято з обліку у 2011 році; ТОВ "Бізнес-пост" - знято з обліку у 2008 році; ТОВ "Атекно" - знято з обліку у 2009 році.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що вищенаведені обставини свідчить про те, що заборгованість позивача перед ТОВ "Луганська інвестиційна компанія", ПП "Нобель Ексклюзив Брендс", ТОВ "Дистрибуція-Еко", ТОВ "Кассіда Проджектс", ТОВ "Сонекс ЛТД", ТОВ "Преміум пласт", ТОВ "Мегаполісбудлюкс", ТОВ "Бізнес пост", ТОВ "Атекно" в бухгалтерському обліку останніх не обліковувалась, а тому, враховуючи положення ст. 609 ЦК України, якими передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та ч. 3 ст. 205 ГК України, де передбачено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням, приходить до висновку про правомірність здійсненого відповідачем нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток.

При цьому суд зазначає, що приписами п. 4.1, п. 4.1.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачений обов'язок платника податків включати до складу валового доходу суми доходів від усіх видів діяльності і перелік видів доходів наведений в п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не є вичерпним та включає в себе і доходи з інших джерел. Крім того, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" також чітко визначені перелік доходів платника податків, які не підлягають включенню до складу валових доходів.

З оборотно-сальдової відомості по рахунку 62 "Векселі видані" вбачається, що у підприємства мається кредиторська заборгованість у 2011р. перед ТОВ "Луганська інвестиційна компанія", ПП "Нобель Ексклюзив Брендс", ТОВ "Дистрибуція-Еко", ТОВ "Кассіда Проджектс", ТОВ "Сонекс ЛТД", ТОВ "Преміум пласт", ТОВ "Мегаполісбудлюкс", ТОВ "Бізнес пост", ТОВ "Атекно" (а.с.115)

Враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" і ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про те, що оскільки кредиторська заборгованість позивача перед Закону України «Про обіг векселів в Україні" залишилась непогашеною, а підприємства кредитори ліквідовані і в них відсутні правонаступники, є правомірними висновки відповідача щодо необхідності включення до складу валових доходів підприємства суму заборгованості, тим більше що вказана сума доходу не підпадає під жодну з підстав визначених Законом, яка б дала право не відносити її до складу валових доходів.

Поряд з цим, суд вважає посилання позивача про те, що строк позовної давності оплати простих векселів, ще не сплинув і закінчується 08.09.2026, 02.10.2034, 02.10.2036, тощо, є безпідставним, з огляду на те, що відповідно ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. В ст. 609 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно п. 4.1.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валового доходу платника податку на прибуток відносяться суми безповоротної фінансової допомоги. Безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишається нестягнутою після строку позовної давності (п. 1.22.1 ст. 1 Закону).

Зазначена норма кореспондується з пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, де визначено, що безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

З приписів п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України вбачається, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

В свою чергу відповідно п. 3 ст. 205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

В ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) (ст. 263 ЦК України).

Таким чином, у разі якщо підприємство-кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за такими векселями зупиняється. Отже, сума заборгованості за векселем, отримувача якого ліквідовано без правонаступництва, в обліку векселедавця включається до валового доходу у 2011 р. відповідно п. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" як безповоротна фінансова допомога, що виникає на момент ліквідації кредитора без правонаступництва (а не у 2026,2034 і т.п., на коли могло припасти передбачуване законодавством закінчення строку позовної давності за заборгованістю, термін погашення якої передбачався згідно з умовами договору).

А отже, відповідач дійшов вірного висновку про порушення позивачем вимог п. 1.22.1, п. 1.23 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які спричинили заниження податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 рік у загальній сумі 177207, у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 177207 грн.; п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, ТОВ "Алеко" занизило податок на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 рік у загальній сумі 236 477 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 115968 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 120509 грн., а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо порушення ТОВ "Алеко" п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1343 грн., у тому числі за лютий 2011 року у сумі 1343 грн. суд зазначає наступне:

Перевіркою було встановлено, що ТОВ "Алеко" до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 1343,00 грн. по податковій накладній, яка на момент перевірки була відсутня, а саме: по ТОВ "Розетка.ЮА" на суму ПДВ 1342,83 грн.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Алеко" до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 1343 грн. по податковій накладній, виписаній ТОВ "Розетка.УА" на загальну суму 8057, у т.ч. ПДВ 1342,83 грн., яка була відсутня на момент перевірки (стор.23 акту перевірки)

Згідно з положенням п. 44.1 т. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. В п. 44.2 вказаної статті передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що акт перевірки №1125/2305/21181738 від 02.03.2012 року було отримано позивачем 02.03.2012 року.

Відповідно до п.44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що накладна №5415 від 11.02.2011 року була надана до органів податкової інспекції разом із скаргою на податкове повідомлення-рішення 04.04.2012 року, відповідно до штампу реєстрації вхідної кореспонденції ДПІ, тобто через місяць після отримання акту перевірки і на момент коли вже було винесено рішення контролюючим органом за результатами перевірки.

А отже, ТОВ "Алеко" включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1343 грн. по податковій накладній, яка на момент перевірки була відсутня, в зв'язку з чим в порушення п.201.10 ст.201, п.198.6 ст.198 ПК України зависило податковий кредит з ПДВ за лютий 2011 року на суму 1343 грн.

Проаналізувавши вищенаведені норми діючого законодавства, суд знаходить позов таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О.Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2012 року.