Постанова № 25600616, 27.06.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2012 р. Справа № 2а-2630/12/1470

м. Миколаїв

11:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом

Прокурора Миколаївського району, вул. Урожайна, 43, м. Миколаїв, 54036

в інтересах держави в особі

Очаківської об’єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївської області Державної податкової служби , вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область,57500

до

Державного підприємства «Таврійське», с. Тронка, Березанський район, Миколаївська область, 57426

про

стягнення податкового боргу в сумі 21705,22 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Миколаївського району Миколаївської області (надалі –прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі –ОДПІ) про стягнення з Державного підприємства «Таврійське»(надалі –відповідач) на користь місцевого бюджету Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області податкового боргу із земельного податку в сумі 21705,22 грн.

Прокурор і представник позивача заявили клопотання (ар. с. 41, 42) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином (ар. с. 40), проте представника в судове засідання не направив, заперечень проти позову не подав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Державне підприємство «Таврійське»було зареєстровано 01.06.1994, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (ар. с. 14). Згідно з повідомленням від 27.01.2011 № 123 (ар. с. 12) відповідач був включений до категорії платників податків окремих податків у Державній податковій інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області, правонаступником якої є позивач (ар. с. 20-27).

09.03.2011 відповідач подав податкову декларацію з плати за землю, в якій визначив річну суму земельного податку –52092,43 грн. (ар. с. 8-11).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Таким чином, не пізніше 30.09.2011 (за серпень), не пізніше 30.10.2011 (за вересень), не пізніше 30.11.2011 (за жовтень), не пізніше 30.12.2011 (за листопад) і не пізніше 30.01.2012 (за грудень) відповідач мав сплачувати по 4341,03 грн. (за грудень –4341,10 грн.), проте кошти до бюджету не надійшли. Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов’язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 сума узгодженого грошового зобов’язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, є податковим боргом.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Таврійське» с. Тронка, Березанський район, Миколаївська область, 57426 (банківські реквізити не відомі, код 22995874) на користь місцевого бюджету и Миколаївського району Нечаянської сільської ради (банківські реквізити: р/р 33218811700241, банк УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ОКПО 23086435) заборгованість з земельного податку в сумі 21705,22 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна