Постанова № 25600547, 05.06.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2012 р. Справа № 2а-2587/12/1470

м. Миколаїв

10:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську, б-р. Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

доПриватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

простягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 571,80 грн., в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області (надалі -позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 571,80 грн.

Ухвала суду від 14.05.2012, направлена за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання» (ар. с. 18-21).

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Позивач зазначив в позові, про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач самостійно визначив зобов'язання за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2010 рік, але відповідну суму не сплатив.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області в якості фізичної особи-підприємця 03.11.2008, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 6). В Управлінні Пенсійного фонду України в Братському районі відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів з 03.11.2008 за № 1407085840, що підтверджується копією повідомлення № 116 (ар. с. 19)

Згідно із звітом відповідача за 2010 рік загальна сума внесків склала 2296,80 грн. Відповідач внески сплатив частково, в зв'язку з чим заборгованість по недоїмці складає 571,80 грн.

Згідно з пунктом 7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01 січня 2011 року, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних фінансових санкцій.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058) передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Станом на 23.04.2012 за відповідачем рахується заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 571,80 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу відповідача, наданого позивачем (ар. с. 9).

У відповідності до статті 106 Закону № 1058 позивачем була виставлена вимога № Ф-10 від 13.04.2011 (ар. с. 10), яка повернулася до органів Пенсійного фонду України з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання»та залишилась непогашеною.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську, б-р. Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002 (р/р 256083016129, ОПЕРВ «Ощадний банк України» в м. Миколаєві, МФО 326461 код ЄДРПОУ 20910856) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 571,80 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Птичкіна