Постанова № 25600419, 08.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5554/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Яковлева Д.О.

при секретарі : Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Ганишнюка Є.В.., Гончаренко Ю.А..,

від відповідача - Шепіля Ю.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення коштів за податковим боргом зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1 000 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення коштів за податковим боргом зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1 000 000,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 26.11.2007 за № 1 382 107 0004 014191, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 28.11.2007 з присвоєнням ідентифікаційного коду 35554719, про що видана довідка № 431805. Згідно з встановленим законом, відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 28.11.2007, про що видана довідка № 98/29-011. ТОВ «Луганськвода» має податковий борг по збору за спеціальне водокористування в частині використання води у сумі 1 000 000,00 грн.

Відповідачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було подано податкову декларацію зі збору за спеціальне водокористування води за І квартал 2012 року від 27.04.2012 вх. № 9022473981 на суму 2 295 730,45 грн.

У зв'язку з несплатою у встановлені законом терміни грошового зобов'язання у відповідача виник податковий борг зі збору за спецводокористування, який по зазначеній податковій декларації склав 1 000 000,00 грн., що підтверджено актом звірки між позивачем та відповідачем та довідкою про стан розрахунків з бюджетом.

У зв'язку з наявністю податкового боргу та у відповідності до ст. 59 ПК України, на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу від 21.05.2012 № 5. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Тому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» кошти з рахунків у банках обслуговуючих платника податків в рахунок сплати податкового богу зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1 000 000,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, також не заперечували проти розстрочення виконання судового рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на адміністративний позов, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов, також просив розстрочити виконання судового рішення про стягнення податкового боргу у сумі 1 000 000,00 грн. строком на 5 календарних місяців з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради в якості юридичної особи 26.11.2007 за № 1 382 107 0004 014191 (а. с. 8).

Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 28.11.2007 за № 1613 згідно з довідкою від 06.07.2011 № 98/29-011 (а. с. 10).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності із ст.14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України відповідачем до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було подано податкову декларацію зі збору за спеціальне водокористування води за І квартал 2012 року від 27.04.2012 вх. № 9022473981 на суму 2 295 730,45 грн. (а.с.21-25).

Судом встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», станом на 19.07.2012 лічиться податковий борг по збору за спеціальне водокористування в сумі 1 000 000,00 грн., який виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань самостійно визначених в податковій декларації від 27.04.2012 вх. № 9022473981 що підтверджується довідкою розрахунків з бюджетом та актом звірки від 19.07.2012 (а.с.26,27).

Сума податкового боргу у розмірі 1 000 000,00 грн. також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, станом на 19.07.2012.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби 21.05.2012 відповідачу було вручено податкову вимогу форми «Ю» від 21 травня 2012 року № 5, про що свідчить підпис заступника генерального директора товариства на корінці податкової вимоги (а.с.20).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав у письмовому зверненні до суду.

Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач -визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зважаючи на важке фінансове становище відповідача, що підтверджується довідками про заборгованість підприємства, та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 5 календарних місяців зі сплатою рівними частинами щомісячно з серпня 2012 року по грудень 2012 року включно по 200000,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 08 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 13 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 136, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення коштів за податковим боргом зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1 000 000,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (код ЄДРПОУ 35554719, місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166) кошти з рахунків у банках обслуговуючих платника податків в рахунок сплати податкового богу зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 копійок).

Розстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» сплату податкового богу зі збору за спеціальне використання води в розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 копійок), шляхом розстрочення терміну виконання на 5 календарних місяців зі сплатою рівними частинами щомісячно з серпня 2012 року по грудень 2012 року включно по 200 000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 13 серпня 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев