Постанова № 25600304, 06.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2012 року 2а-3099/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Лапія С.М.,

при секретарі -Пилипчук В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до підприємства комунального господарства при Гореницькій сільській раді про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и в:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до підприємства комунального господарства при Гореницькій сільській раді, в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у сумі 22 386,67 грн. та пеню у сумі 286,72 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким визнав позовні вимоги у повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності та розстрочити виконання рішення суду строком на три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено.

Відповідач є юридичної особою, ідентифікаційний код; 23242220, місцезнаходження: 08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Гореничі, вул. Леніна, 204.

Позивач у позовній заяві посилається на порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в якій визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідачем 14.02.2012 за вх. № 4655 на вимогу Закону було подано позивачу Звіт про наявність та працевлаштування інвалідів за 2011 рік ( форма № 10-ПІ).

Відповідно до цього Звіту на підприємстві відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особу. Згідно цього ж звіту у 2011 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила 30 осіб, з них кількість осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 671 600,00 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника становила 22 386,67 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

З наведених норм ст.ст. 18, 19 Закону вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог ст. 18 Закону.

У ст. 18 Закону зазначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами:

1) безпосереднє звернення інваліда до підприємства;

2) звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

У ч.3 ст. 18 Закону чітко визначено зобов'язання підприємства, що використовує найману працю:

1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів;

2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів;

3) звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідачем не було надано жодних доказів того, що він звертався до державної служби зайнятості з питанням щодо направлення до нього на роботу інваліда, а також те, що ним були виділені та створені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, за одне робоче місце, яке призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач до 16.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 22 386,67 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та визнано його представником.

У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у сумі 22 386,67 грн. йому було нараховано пеню у розмірі 286,72 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи викладене, також те, що відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом розстрочення виконання рішення про стягнення з підприємства комунального господарства при Гореницькій сільській раді заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 22 386,67 грн. та пені у сумі 286,72 грн. строком на три роки зі сплатою щомісяця рівними частинами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства комунального господарства при Гореницькій сільській раді (ідентифікаційний код; 23242220, місцезнаходження: 08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Гореничі, вул. Леніна, 204) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у сумі 22 386 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 67 коп. та пеню у сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 72 грн.

Розстрочити виконання рішення строком на три роки зі сплатою підприємством комунального господарства при Гореницькій сільській раді на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів загальної суми заборгованості у розмірі 22 673 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 39 коп. щомісячно рівними частинами по 1 889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.