Постанова № 25600251, 23.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року 09:50 Справа № 0870/4777/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Максименко Л.Я. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою:Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж, м. Запоріжжя

до відповідача:Управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Михайлівка

про:визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж звернулось із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, які пов’язані з відмовою у відшкодуванні пільг ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського РЕМ за спожиту електричну енергію громадянами, які мають право на відшкодування в установленому законодавством об’ємі, а саме: відповідно до ст. 22 ЗУ «Про міліцію», «Міліціонер на пенсії», «Сільський міліціонер на пенсії» та відповідно до ст. 22 ЗУ «Про пожежну безпеку»- «Пожежник на пенсії»; зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації відшкодувати ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівському РЕМ витрати, пов’язані з наданням пільг, у розмірі 44 620,24 грн., на поточний рахунок із спеціальним режимом використання: № 260383141407 в ВАТ «Ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926, шляхом здійснення процедури перерахування таких коштів, передбаченої п. 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 № 256.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем не відшкодовуються витрати пов’язані з наданням пільг пільговим категоріям споживачів: «міліціонер на пенсії», «пожежник на пенсії» на загальну суму 44 620,24 грн., які передбачені ст.22 Закону України «Про міліцію» № 565 та ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку» № 3745 в розмірі 50 відсоткової знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг та палива. Вважає такі дії протиправними та такими, що не відповідають Рішенню Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, яким визнано неконституційними положення окремих законів, якими встановлювалися обмеження обсягу наданих пільг зазначеним вище пільговим категоріям споживачів.

20.07.2012 позивачем через канцелярію суду подана заява про уточнення позовних вимог (вх. № 31475), в якій позивач змінює п. 1 прохальної частини позову та просить суд визнати незаконною відмову відповідача, яку було документально зазначено у листі від 23.12.2011, щодо компенсації наданих споживачам електричної енергії пільг по категоріям «сільський міліціонер» та «сільський пожежник».

Вказана заява прийнята судом до розгляду та у зв’язку із цим судове засідання відкладено для надання відповідачу часу щодо ознайомлення із зміненими позовними вимогами і підготовкою на них заперечень.

23.07.2012 факсимільним зв’язком від позивача надійшли пояснення в якому він зазначає, що 20.07.2012 позивачем у заяві про уточнення позовних вимог по справі № 0870/4777/12 було помилково вказано невірні категорії пільговиків. Зазначає, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського РЕМ має претензії до Управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області тільки по категоріям пільговиків «міліціонер на пенсії» та «пожежник на пенсії», що підтверджується реєстром з програми «Побут», який був наданий разом із заявою про уточнення позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, клопотанням від 20.07.2012 вх. № 31492 просить суд розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 16.07.2012 вх. № 30820 посилається на те, що при відшкодуванні витрат ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського РЕМ за надані пільги звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівникам міліції та пожежної охорони, управління праці та соціального захисту населення керується безпосередньо постановою від 01.08.1996 № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати». Вказаною постановою встановлені норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Вважає, що держава взяла на себе зобов’язання щодо відшкодування 50 % спожитої електроенергії вказаної категорії споживачів в межах показника необхідного споживання 75 кВт.год і додатково 15 кВт.год на кожного іншого члена сім`ї, а також осіб, які не належать до членів сім`ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщені (будинку) і мають право на знижку плати, або забезпечення безоплатного освітлення житла (квартири) в розмірі 30 кВт.год. на місяць. З огляду на викладене вважає, що Управління при відшкодуванні витрат, пов’язаних із наданням пільг, діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством. На підставі викладено просить у задоволенні позову відмовити та розглянути справу за відсутності представника.

23.07.2012 факсимільним зв’язком від відповідача у справі надійшли заперечення на уточнення позовних вимог, в якому Управління зазначає, що до березня 2011 року Михайлівським РЕМ не надавалися до відшкодування розрахунки згідно категорії пільговиків «сільський міліціонер на пенсії». З березня 2011 по теперішній час розрахунки від Михайлівського РЕМ приймаються та відшкодовуються управлінням у повному обсязі. Також вказує, що до осіб, які мають право на отримання комунальних пільг згідно Закону України «Про пожежну безпеку» належать «пожежник на пенсії» та «непрацездатний член сім`ї загиблого пожежника». Іншим категоріям, зокрема «сільський пожежник», пільг на оплату комунальних послуг чинним законодавством не передбачено. У зв’язку з цим просить у позові відмовити повністю, а справу розглянути за відсутності уповноваженого представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що і позивач і відповідачі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що при розрахунках пільговим категоріям споживачів таких як «міліціонер на пенсії» та «пожежник на пенсії», позивачем, у період з березня 2010 року по березень 2012 року нараховувалася плата за спожиту електроенергію із застосуванням 50- ти відсоткової знижки на загальний обсяг спожитої електроенергії (з ПДВ).

В той же час, відповідач відшкодовував нараховану позивачем плату за спожиту електроенергію з 50-ти відсотковою знижкою лише на обсяг електроенергії в межах норм споживання, у розмірі 75 кВт год. (з ПДВ), в результаті чого утворилася розбіжність (заборгованість) за спірний період у сумі 44 620,24 грн.

01.10.2011, 01.01.2012 та 01.03.2012 між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж (постачальника послуг) та Управлінням праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (розпорядником коштів місцевого бюджету) - підписані Акти № 1072 та № 207 звірки взаємних розрахунків за використану електроенергію по пільговим категоріям громадян, відповідно до яких заборгованість розпорядника коштів складає 44 620,24 грн.

21.12.2011 Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж направлено на адресу відповідача претензію з проханням здійснити повний розрахунок з Михайлівським РЕМ ВАТ «Запоріжобленерго» шляхом перерахування коштів у сумі вартості послуг з постачання електроенергії, наданих на пільгових умовах пільговим категоріям населення.

Відповідач листом від 23.12.2011 № 01-14/1258 відхилив претензію, у зв’язку з чим позивач 22.05.2012 звернувся до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 22 Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» (в редакції, що діяла до 01.01.2008) передбачалось, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України від 17.12.1993 № 3745-ХІІ «Про пожежну безпеку» (в редакції, що діяла до 01.01.2008), особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ч.4 ст. 22 Закону України «Про міліцію» та ч. 6 ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку» були внесені зміни, згідно яких вищевказаним категоріям пільговиків мала надаватися 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також паливо в межах норм, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати » встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 року зазначені пільги надаються в межах таких норм: а) споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби: у сільських і міських населених пунктах (крім будинків, які обладнано електричними плитами і електроопалювальними установками) - у розмірі 75 кВт. год. на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку і додатково 15 кВт. год. на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні (будинку) і мають право на знижку плати, але не більш як 150 кВт. год. на місяць; у сільських і міських населених пунктах у будинках, які обладнано стаціонарними електричними плитами, - у розмірі 100 кВт. год. на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, у тому числі, якщо обидва члени сім'ї мають право на знижку і додатково 25 кВт. год. на кожного іншого члена сім'ї, а також осіб, які не належать до членів сім'ї пільговика, але зареєстровані і проживають у зазначеному житловому приміщенні (будинку) і мають право на знижку плати, але не більш як 200 кВт. год. на місяць; у сільських і міських населених пунктах у будинках, обладнаних електроопалювальними установками, - 28 кВт. год. на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період з розрахунку 21 кв. метр опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, але не більше загального розміру опалюваної площі; у сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла (квартири) у розмірі 30 кВт. год. на місяць.

В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «а» підпункту 1 п. 68 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007, визнано неконституційними.

Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, що перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - це встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. У зв'язку з ним Конституційний Суд України дійшов висновку, що «зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України».

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Зазначена позиція цілком узгоджується і відповідає принципу верховенства права, що міститься у ст. 8 Конституції України, а також у ст. 8 КАС України.

Згідно ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через принцип юридичної визначеності, згідно якого остаточне рішення суду у справі не може піддаватися сумніву, навіть у разі зміни законодавства (п. 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24.07.2003). Крім цього, відповідно до роз'яснення Верховного Суду України N 1-5/400 від 14.07.2006, наданого на підставі листа Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у справі «Качко проти України», реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги.

Доводи відповідача про те, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави останній трактує невірно. Вказане відповідає дійсності в тому випадку, коли держава визначає це розмір соціальних виплат чи соціальної пільги. Однак, коли законодавством, а саме Законом, вже закріплений розмір такої соціальної виплати чи пільги, держава не може не виконувати прийняті на себе зобов’язання щодо її виплати чи надання саме в тому, а не в меншому розмірі, що передбачається підзаконними актами.

Згідно ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто, з 22.05.2008 обсяг пільгового споживання електроенергії, зокрема для таких пільгових категорій як «міліціонер на пенсії» та «пожежник на пенсії», надаються з 50-ти відсотковою знижкою без обмеження норм споживання.

Посилання відповідача на те, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, з 1 серпня 1996 р. зазначені пільги надаються в межах таких норм: споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби: у сільських і міських населених пунктах (крім будинків, які обладнано електричними плитами і електроопалювальними установками) - у розмірі 75 кВт.год на сім'ю, не може бути прийнято до уваги, у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

Законами України встановлені певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

З огляду на це, застосування постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» (із змінами та доповненнями) є невірним, виходячи з загальних засад пріоритетності Законів над підзаконними актами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про електроенергетику» № 575/97-ВР, збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання електричної енергії.

Статтями 24 Закону України «Про міліцію» та Закону України «Про пожежну безпеку» передбачено, що фінансування витрат пов’язаних з реалізацією вказаних положень здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

За змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті «б» пункту 4 частини 1 статті 89 цього кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування видатків за рахунок субвенцій з Державного бюджету України, передбачений «Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 № 256.

Відповідно до п. 2, п. 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Таким чином, відповідач є розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, та повинен здійснювати заходи по відшкодуванню позивачу вартості електроенергії, що відпущена пільговим категоріям населення у розмірі, встановленому Законами України.

Отже, станом на 01.03.2012 за відповідачем утворилася заборгованість по відшкодуванню позивачеві пільг з оплати за спожиту у період з березня 2010 по березень 2012 року електроенергію пільговими категоріями споживачів, а саме: «міліціонер на пенсії» та «пожежник на пенсії» у розмірі 44 620,24 грн., що підтверджено актами звірки розрахунків № 1072 та № 207, при цьому відповідач суму боргу та період її виникнення не оспорює.

Також суд звертає увагу на те, що в позовній заяві і уточненні до адміністративного позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського РЕМ дійсно припускалось помилок у назвах категорій пільговиків, зазначаючи при цьому «сільський міліціонер на пенсії» , «сільський міліціонер» і «сільський пожежник».

Однак, з письмових пояснень від 23.07.2012 та наданого суду реєстру із програми «Побут» судом встановлено, що предметом спору у вказаній справі є невідшкодовані Управлінням суми по пільговим категоріям «міліціонер на пенсії» та «пожежник на пенсії».

З огляду на це, доводи відповідача, викладені у запереченнях на уточнення позовної заяви суд вважає безпідставними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено законність відмови у відшкодуванні позивачу наданих споживачам електричної енергії пільг по категоріям «міліціонер на пенсії» та «пожежник на пенсії», а тому така відмова є протиправною.

З огляду на те, що відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодовувати Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж витрати, пов’язані з наданням пільг в розмірі 44 620,24 грн. суд вважає за можливе захистити порушене право позивача шляхом зобов’язання відповідача вчинити такі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж до Управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо компенсації витрат Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж за надані споживачам електричної енергії пільги по категоріям «міліціонер на пенсії» та «пожежник на пенсії» в сумі 44 620,24 грн.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області відшкодувати на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж витрати, пов’язані з наданням пільг в розмірі 44 620,24 грн. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (№ 260383141407 в ВАТ «Ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926).

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Михайлівського району електричних мереж 446,20 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко