Постанова № 25600173, 10.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2012 р. Справа №2а-7703/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму в складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Бордуленко М.Ю., без участі сторін, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК

до ОСОБА_1

про стягнення

Обставини справи. Управління Пенсійого фонду України в м. Армянськ АР Крим (далі-Позивач) звернулось до Армянського міського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_1(далі-Відповідач) про стягнення зайве виплачених коштів за призначеною пенсією на загальну суму 11 262,27 грн. з усіх видів грошових доходів.

Ухвалою Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2012 року справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Ухвалою суду від 16.07.2012 року справа прийнята до провадження суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Аблякимовим Е.Е.

10.08.2012 року представником позивача надано до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Армянськ суму переплати пенсії у розмірі 11 262,27 грн. Суд прийняв до уваги уточнення позовних вимог позивача.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно; позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження, у тому числі зазначив, що заборгованість відповідачем не сплачена, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином- рекомендованою кореспонденцією (а.с. 55), про причини неявки не повідомив, надав заперечення проти позову, в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АР Крим, реалізуючі свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат з переплати пенсії являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ст. 8 Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання

(у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з

дитинства);

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Як свідчать матеріали справи, відповідач з 01.12.1997 року по 28.09.2009 року отримував пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівник охорони здоров'я. З 29.09.2009 року відповідач отримує пенсію за віком згідно розпорядження від 29.09.2009 року та особистої заяви відповідача від 29.09.2009 року.

Відповідно до п. "е" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Право на пенсію за вислугою років медпрацівникам визначається Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (із змінами та доповненнями) (далі - Перелік).

Згідно Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 12.11.2002 №892/7180 (із змінами та доповненнями), до амбулаторно-поліклінічним закладам належать пункти охорони здоров'я (здоровпункти).

У відповідності з п. 1 Порядку державної акредитації закладів охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету України від 15.07.1997 №765 (із змінами), державна акредитація закладів охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладів охорони здоров'я, в зв'язку з цим період роботи у медпунктах (пунктах охорони здоров'я, здоровпунктах), які функціонують на підприємствах і пройшли державну акредитацію як заклади охорони здоров'я, належать до закладів охорони здоров'я, робота в яких на посадах лікарів і середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посади) дає право на пенсію за вислугою років.

Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до п. 11 Порядку надання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 № 1566/11846 (із змінами), пенсії за вислугу років призначаються в разі звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії. В разі працевлаштування після призначення пенсії за вислугою років на роботу, яка дає право на даний вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, наступного за днем звільнення з роботи.

Згідно до інформації, наданої ПрАТ "Кримський ТИТАН" від 24.11.2011р. № 01-04-49/15344 відповідач з 01.01.2005р. до 04.09.2009 року працювала на посаді медичної сестри з фізіотерапії Пункту охорони здоров'я ЗАТ "Кримський ТИТАН" ( ПрАТ "Кримський ТИТАН").

Міністерством охорони здоров'я України виданий Акредитаційний сертифікат від 05.11.2007 року серії МЗ № 007054, відповідно до якого Пункт охорони здоров'я ПрАТ "Кримський ТИТАН" пройшов державну акредитацію та віднесений до установ охорони здоров'я. Період дії сертифікату з 31.10.2007 року по 31.10.2010 року.

На підставі викладеного, відповідно до виявленого факту працевлаштування відповідача з 31.10.2007 року по 04.09.2009 року на посаді середнього медичного персоналу в установі охорони здоров'я, яка дає право на пенсію за вислугою років в період її отримання, виникла переплата пенсії на загальну суму 12 058,52 грн.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV суми пенсії, сплаченої надмірно у результаті зловживань з боку пенсіонера чи надання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернені пенсіонером в добровільному порядку чи стягуються на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. З пенсії може бути відраховано не більше 20% пенсії. На підставі даної статті позивачем було прийняте рішення від 01.02.2012 року про утримання надмірно сплачених коштів в розмірі 20% від пенсії.

Позивач також зазначає, що відповідач є працюючим пенсіонером, що надає змогу стягувати надмірно сплачені кошти з усіх видів грошових доходів.

Станом на 25.04.2012 року залишок невідшкодованої пенсії складає 11 262,27 гривень.

Статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

У ст. 103 цього Закону зазначено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Враховуючи те, що згідно наданим суду позивачем доказам, інформація про те, що відповідач працювала на посаді медичної сестри з фізіотерапії Пункту охорони здоров'я ЗАТ "Кримський Титан" надійшла позивачу лише 24.11.2011 року, а звернувся останній з позовом до суду 07.05.2012 року в межах шестимісячного строку, суд не може погодитися з запереченнями відповідача щодо звернення до суду з позовом з пропущенням строку передбаченого ст.99 КАС України, у зв'язку з тим, що досліджені під час розгляду справи письмові докази спростовують зазначене.

На підставі ст. 1166 ЦК України, незаконно виплачена державна допомога підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК (96012, АР Крим, м. Армянськ, вул. Шкільна, 55-а, р/р 25606010044502, ВАТ " Державний ощадний банк України", МФО 324805, ЄДРПОУ 22300441) заборгованість з надмірно виплачених коштів у розмірі 11 262 (одинадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 27 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.