Постанова № 25600059, 05.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2012 р. (16:17) Справа №2а-6561/11/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Гнатюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн дистрибьюшн"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представник позивача - Литвинюк М.С., довіреність № 5/10 від 15.10.2011,

представник відповідача - Калінчук К.В., довіреність № 18/10-0 від 13.03.2012

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн дистрибьюшн» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі від 27.05.2011 року № 0005592301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 27.05.2011 року № 0005592301, яким необґрунтовано збільшено ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 16001,00 грн., у т.ч. 16000,00 грн. основного платежу і 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, оскільки вчинена позивачем господарська операція з придбання у ПП «Кримспецтехнолоджи» в січні 2011 року послуг по передпродажній підготовці товарів є реальною, спрямованою на використання цих послуг у межах господарської діяльності позивача, підтверджується належним чином оформленим договором, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, відповідає дійсному економічному змісту відносин сторін і меті господарської діяльності позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн дистрибьюшн» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37285565), яка зареєстрована 01.10.2010 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 632186 (а.с. 25).

Головним управлінням статистики в АР Крим ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» включено до реєстру підприємств та організацій України, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 339744 (а.с. 26).

Згідно з зазначеною довідкою позивач має право здійснювати наступні види діяльності за КВЕД: 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 52.62.0 Роздрібна торгівля з лотків та на ринках; 74.13.0 Дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки; 51.34.0 Оптова торгівля напоями.

Позивач знаходиться на податковому обліку як платник податків та зареєстрований як платник податку на додану вартість у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.10.2010 року № 100307387.

З 29.04.2011 року по 11.05.2011 року ДПІ в м. Сімферополі на підставі наказу від 29.04.2011 року № 1470, проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» з питань взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи» за січень 2011 року.

Перевірка проведена на підставі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складений акт від 11.05.2011 року № 5870/23-4/37285565 (а.с. 9-13).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року в сумі 16000,00 грн.

Висновки акту перевірки мотивовані порушенням ПП «Кримспецтехнолоджи» законодавства при здійсненні операцій по взаємовідносинах із його контрагентом ПП «Ечкі». Відповідач у акті перевірки зазначив, що ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» не отримувало товар (роботи, послуги) від ПП «Кримспецтехнолоджи», оскільки у останнього відсутні основні фонди, виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Позивач, не погодившись з висновками, зробленими у акті перевірки направив до ДПІ в м. Сімферополі заперечення від 23.05.2011 року вих. № 23105 на акт перевірки від 11.05.2011 року № 5870/23-4/37285565 (а.с. 15-16).

ДПІ у м. Сіфмерополі надано відповідь від 26.05.2011 року вих. № 20854/10/23-4 на заперечення позивача, у якій відповідач зазначив, що порушення чинного законодавства, вказані в акті перевірки є дійсними та правомірними (а.с. 83-86).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.05.2011 року № 0005592301 яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» за основним платежем на 16000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн. (а.с. 17).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» з питань взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи» за січень 2011 року проведена ДПІ в м. Сімферополі за відсутності на те правових підстав, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, про що свідчить постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2011 року по справі № 2а-5770/11/0170/22, відповідно до якої визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ в м. Сімферополі від 29.04.2011 року № 1470 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» з питань взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи» за січень 2011 року; визнані протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі з проведення на підставі наказу від 29.04.2011 року № 1470 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» з питань перевірки взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи» за січень 2011 року. (а.с. 45-46). Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2011 року по справі № 2а-5770/11/0170/22 залишена без змін (а.с. 57-60).

Таким чином висновки, викладені в акті перевірки не можуть бути носієм доказової інформації про виявлені правопорушення, а відтак не мають правових наслідків для суб'єкта господарювання.

Крім того, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача та встановлено наступне.

Між ПП «Кримспецтехнолоджи» (Виконавець) та ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» (Замовник) укладений договір про надання послуг з передпродажної підготовки товару, згідно з яким Виконавець зобов'язується надати Замовнику послугу з передпродажної підготовки товарів Замовника різних торгових марок, що продаються ним в магазинах роздрібної торгівлі м. Києва та Київської області, що включає в себе якісну розтановку товару в місцях продажу, оперативне поповнення об'ємів продажу товару, розміщення інформації про товар тощо (а.с. 20-21).

Договір спрямовано на придбання ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» послуг, необхідних для реалізації товарів, тобто для подальшого використання цих послуг в межах його господарської діяльності. Метою передпродажної підготовки товарів за цим договором є сприяння просуванню товарів, що реалізуються ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» на ринку аналогічних товарів і збільшенню обсягів продажу і прибутку в результаті його господарської діяльності.

Цей договір містить всі істотні умови, необхідні для укладення договорів даного виду, за своїм змістом та формою відповідає вимогам чинного законодавства.

На виконання умов цього договору ПП «Кримспецтехнолоджи» на користь ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» у січні 2011 року надані послуги з передпродажної підготовки товарів ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» торговельних марок «Инкерман», «Таврия», «Винодел», що реалізуються в магазинах роздрібної торгівлі м. Києва та Київської області. Загальна вартість наданих у цьому періоді послуг згідно умов договору склала 96000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 16000,00 грн., про що свідчить акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2011 року № 129 (а.с. 22,47-49), надана ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» податкова накладна від 31.01.2011 року № 129 на загальну суму 96000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 16000,00 грн. (а.с. 24).

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи документи відповідають нормативним вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку, а тому є належним підтвердженням фактичного здійснення господарської операції з надання послуг ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» за договором із ПП «Кримспецтехнолоджи».

Дослідженими документами бухгалтерського обліку ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» підтверджується реальне здійснення господарської операції по виконанню договору від 01.11.2010 року № 2/45, укладеного з ПП «Кримспецтехнолоджи».

Отримавши від ПП «Кримспецтехнолоджи» зазначену податкову накладну позивач включив відображені в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту в січні 2011 року на суму 16000,00, що відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент виписки вказаної податкової накладної ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» та ПП «Кримспецтехнолоджи» знаходились на обліку як платники податків у ДПІ в м. Сімферополь АР Крим та зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Дослідженою наявною в матеріалах справи податковою накладною виконавця ПП «Кримспецтехнолоджи» встановлено, що вона відповідає законодавчим вимогам до первинних документів податкового обліку, тому є належним підтвердженням права позивача на податковий кредит з ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 16000,00 грн.

Оцінюючи обґрунтованість тверджень відповідача щодо нікчемності операцій, суд зазначає наступне.

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» не отримувало товар (роботи, послуги) у ПП «Кримспецтехнолоджи», оскільки у останнього відсутні відповідні можливості для поставки ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» товарів (робіт, послуг). Такий висновок відповідачем зроблений у зв'язку з нікчемністю правочину, укладеного ПП «Кримспецтехнолоджи» та ПП «Ечкі». Нікчемність зазначеного правочину встановлена за результатами перевірки ПП «Кримспецтехнолоджи» у акті ДПІ в м. Сімферополі «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Кримспецтехнолоджи» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року» від 28.03.2011 року № 13108/23-7/36693441 (а.с. 87-100).

Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що твердження відповідача про нікчемність правочину, укладеного між ПП «Кримспецтехнолоджи» і ПП «Ечкі» спростовані постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.06.2011 року по справі № 2а-5653/11/0170/25, відповідно до якої адміністративний позов ДПІ в м. Сімферополі до ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Ечкі» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином, укладеним у січні 2011 року, залишено без задоволення (а.с. 34-36). Ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 02.11.2011 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.06.2011 року по справі № 2а-5653/11/0170/25 залишено без змін (а.с. 107-112).

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд критично ставиться до висновків відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача ознак господарської діяльності та існування з метою створення транзитних фінансових потоків для штучного створення податкового кредиту третім особам, оскільки такі твердження мають бути підтверджені у встановленому законом порядку, оскільки мають ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та має на меті одержання прибутку. При цьому, суб'єкти господарювання в процесі здійснення господарської діяльності вступають в господарські правовідносини, укладають відповідні договори, надають або купують послуги, отримують або придбають товари, тощо.

Відповідно до положень ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. При цьому, відповідно до ч. 2 зазначеної статті скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації данного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України. Відповідно до п. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Доказів щодо вжиття вище перелічених заходів органами державної податкової служби суду не надано. За фактом фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків кримінальних справ не розпочато, вироків суду не прийнято за результатами розгляду таких справ в судовому порядку, до підприємства, яке на думку органів державної податкової служби здійснює діяльність із порушенням закону та установчим документам, адміністративно-господарські санкції не застосовані, свідоцтво платника податку на додану вартість, як на час здійснення торгової операції з поставки товарів, так й на час розгляду справи у обох сторін є дійсним, інших доказів суду під час розгляду справи не надано.

Таким чином, виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що перевірка фактично була проведена з порушенням порядку та умов її проведення, на підставі відомостей бази даних ДПС, системи автоматизованого співставлення платників податків ДПА України, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не є первинними бухгалтерськими документами. Разом з тим, відповідачем при проведенні перевірки не надано взагалі жодної оцінки документам, на підставі яких відбулася господарська операція позивача. Рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2011 року по справі № 2а-5770/11/0170/22, яке набрало законної сили, наказ від 29.04.2011 року № 1470 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сатурн дистрибьюшн» з питань перевірки взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи» за січень 2011 року скасовано, дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі при проведенні перевірки визнано протиправними.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність прийнятого рішення суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 4 ст. 71 КАС України). Відповідачем доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного податкового законодавства не надано.

Враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків, зроблених відповідачем у акті перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства, у зв'язку з чим прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення від 27.05.2011 року № 0005592301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

У судовому засіданні 05.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 06.06.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції м. Сімферополі АР Крим від 27.05.2011 року № 0005592301.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн дистрибьюшн» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн. шляхом безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю. Кащеєва