Рішення № 25598512, 16.07.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-1528/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"16" липня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Парамонова М.Л., при секретарях Герасименко І.В., Скирута К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник»про зобов»язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення компенсації за втрату частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.07.2011 року звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник»про зобов»язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення компенсації за втрату частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що вона працює на підприємстві відповідача на посаді інженера другої категорії; з вересня 2008 року по теперішній час вона не отримує належної їй нарахованої заробітної плати; в лютому 2010 року згідно її заяви від 05.02.2010 року відповідачем в рахунок погашення частини заборгованості по заробітній платі було здійснено оплату її заборгованості за житлово-комунальні послуги ЖБК «Буревісник-3»згідно платіжного доручення №106 від 15.02.2010 року на суму 5000,00 грн.; залишок заборгованості з виплати заробітної плати станом на 22.06.2011 року згідно довідки від 22.06.2011 року складав 12 742,82 грн. (за період з квітня 2009 року по травень 2011 року); стосовно останньої суми -Дарницьким районним судом м. Києва було видано судовий наказ від 26.07.2011 року про стягнення з відповідача на її користь суми 12 742,82 грн., але ці кошти вона ще не отримала.

Крім того, адміністрація заводу (відповідача) за згодою з профспілковим комітетом не обліковує належним чином час вимушеного простою, який триває з грудня 2008 року, при цьому робочий час зменшений до такої межі, що заробітна плата є значно меншою від мінімальної заробітної плати, що суперечить вимогам чинного законодавства та призводить до не наповнення бюджетів та відповідних фондів; розмір її (позивачки) посадового окладу становить 1205,00 грн.; виробничі та адміністративні приміщення на протязі декількох років у зимовий період не опалюються, тощо.

Згідно уточненої редакції позову від 05.06.2012 року позивачка ОСОБА_1 просила суд постановити судове рішення, яким: 1) зобов»язати відповідача перерахувати її заробітну плату за період з грудня 2008 року по травень 2012 року включно у відповідності до чинного законодавства, відповідно мають бути перераховані суми індексації цієї заробітної плати та зобов»язати відповідача її виплатити; 2) стягнути з відповідача на її користь суму компенсації втрати частини грошових доходів за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року, виплачених в лютому 2010 року, у розмірі 701,65 грн.; 3) зобов»язати відповідача нарахувати компенсацію втрати частини грошових доходів, виплачених в лютому 2010 року у розмірі 5000,00 грн.; 4) зобов»язати відповідача перерахувати нараховані внески та відрахування з перерахованої заробітної плати, внести виправлення у відповідну звітність та ліквідувати заборгованість перед Пенсійним фондом; 5) стягнути з відповідача на користь позивачки поштові витрати у зв»язку з пред»явленням позову до суду в розмірі 9,10 грн. та 200,00 грн. понесених позивачкою витрат на нотаріальне посвідчення довіреності на ім»я її представника; 6) в порядку відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на її користь 15 000,00 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 уточнені та доповнені позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в об»ємі заявлених та підтриманих вимог.

Представник відповідача -Процюк В.А. в судовому засіданні позов визнав частково, надавши до матеріалів справи письмові пояснення від 19.12.2011 року (а.с.48-50), після чого в судове засідання не з»явився; при цьому представник відповідача, не заперечуючи проти задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми 701,65 грн. та понесених позивачкою витрат у зв»язку із зверненням до суду (збитків) в сумі 9,10 грн. та 200,00 грн., просив в решті позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.10, 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

В судовому засіданні встановлено: позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 працює на Державному підприємстві «Київський державний завод «Буревісник»на посаді інженера другої категорії; розмір її посадового окладу на підставі наказу №283 від 29.08.2008 року становить 1205,00 грн. (а.с.8-9, 83).

Платіжним дорученням №106 від 15.02.2010 року за заявою позивачки ОСОБА_1 від 05.02.2010 року відповідачем в рахунок погашення частини заборгованості по заробітній платі було здійснено оплату заборгованості позивачки за житлово-комунальні послуги на рахунок ЖБК «Буревісник-3»в сумі 5000,00 грн. (а.с.10-11).

Згідно наданої довідки відповідача від 22.06.2011 року заборгованість по нарахованій але не виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 становила за період з квітня 2009 року по травень 2011 року (включно) -12 742,82 грн. (а.с.16).

Відповідно до судового наказу від 26.07.2011 року (справа №2н-1820/11) з відповідача стягнута на користь позивачки ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій але не виплаченій заробітній платі за період з квітня 2009 року по травень 2011 року в сумі 12 742,82 грн. (а.с.52).

Дані обставини, а також факт не отримання відповідачкою суми 12 742,82 грн. по теперішній час, сторонами не оспорюються.

Згідно ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць.

Суд вважає встановленим факт порушення відповідачем термінів виплати доходів (заробітної плати) позивачці відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року №1427, Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року, який набрав чинності з 01.01.2001 року, та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 "Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати".

Згідно розрахунку суми компенсації у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати позивачці ОСОБА_1 за період з вересня 2008 року по квітень 2009 року на суму 5000,00 грн. платіжним дорученням №106 від 15.02.2010 року, розмір компенсації становить 701,65 грн. (а.с.17).

Даний розрахунок, а також підставність стягнення цієї суми з відповідача на користь позивачки представником відповідача не оспорюється, а тому ця сума підлягає стягненню на користь ОСОБА_1

Стосовно вимоги позивачки в частині проведення перерахунку її заробітної плати, починаючи з грудня 2008 року і по травень 2012 року включно, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, підприємство відповідача з грудня 2008 року постійно працювало в режимі скороченого робочого тижня.

Це підтверджується відповідно спільними рішеннями адміністрації та профкому підприємства, відповідними наказами по підприємству (а.с.27-33, 54-66) і не заперечується сторонами.

Вищезазначені рішення та накази приймалися та видавались у зв»язку з економічною кризою, за згодою профспілкового комітету ДП «Київський державний завод «Буревісник».

Позивачка ОСОБА_1 не заперечує про те, що вона фактично не працювала в інші дні, крім визначених графіком робочих днів у зазначений період, а тому інші неробочі дні не можуть бути віднесені до часу простою з вини роботодавця.

Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата виплачується за виконану працівником роботу.

Таким чином, вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині зобов»язання відповідача перерахувати її заробітну плату за період з грудня 2008 року по травень 2012 року включно у відповідності до чинного законодавства, виходячи з її повного місячного окладу, із зарахуванням невідпрацьованих робочих днів як часу простою; відповідно із перерахуванням суми індексації цієї заробітної плати та зобов»язання відповідача виплатити додаткові суми з підстав перерахування заробітної плати; а також, в частині зобов»язання відповідача перерахувати нараховані внески та відрахування з перерахованої заробітної плати, внесення виправлень у відповідну звітність та ліквідувати заборгованість перед Пенсійним фондом -є безпідставними, а тому у їх задоволенні має бути відмовлено.

Оскільки витрати по виплатам (перерахункам) належної працівникові заробітної плати за загальними правилами покладається на підприємство (роботодавця), тому з Відповідача підлягають стягненню на користь позивачки ОСОБА_1 також понесені нею додаткові втрати у вигляді поштових витрат в сумі 9,10 грн. (а.с.40), а також 200,00 грн. понесених позивачкою витрат на нотаріальне посвідчення довіреності на ім»я її представника (а.с.36, 39), тобто суд вважає, що визнання представником відповідача в цій частині позовних вимог позивачки може бути покладено в основу рішення суду в цій частині позову.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_1 (в об»ємі заявлених та підтриманих вимог) -(701,65 + 9,10 + 200,00) = 910 грн. 75 коп.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди на користь позивачки ОСОБА_1, суд визначає її розмір в межах заявлених позивачкою вимог, та з урахуванням обставин справи, характеру та обсягу заподіяних позивачці фізичних та моральних страждань, вважає за необхідне стягнути з ДП «Київський державний завод «Буревісник»на користь позивачки ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 1000 грн. 00 коп., що відповідатиме вимогам розумності і об»єктивності.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача -Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник»підлягає також стягненню на користь держави судовий збір в сумі (214,60 + 107,30) = 321 грн. 90 коп.

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.94, 115, 233, 237-1, 238 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник»(код ЄДРПОУ 14312358) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 910 грн. 75 коп., 1000 грн. 00 коп. -в порядку відшкодування моральної шкоди, а всього 1910 (одну тисячу дев»ятсот десять) грн. 75 коп. В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник»на користь держави судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.