Постанова № 25585439, 09.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 р.Справа № 5017/1199/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів: Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: Гавричкові С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Калюжний Д.Ю.

від відповідачів -Динту В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2012 р.

у справі №5017/1199/2012

за позовом Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова

до відповідачів:

1) Одеської міської ради;

2) Виконавчого комітету Одеської міської ради;

про визнання недійсним свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2012 року Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому просила, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії САВ №308245 від 06.03.2007 р., виданого Виконкомом Одеської міської ради територіальній громаді в особі Одеської міської ради на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 61.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що вищевказане домоволодіння належить йому на підставі свідоцтва про право власності, виданого Міськжитлоуправлінням виконавчого комітету Одеської міськради депутатів трудящих 02.02.1949 р. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2008 р. визнано нечинним та скасовано рішення Виконкому Одеської міськради від 29.06.2005 р. №259 „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси", на підставі якого Одеській міській раді було видане спірне свідоцтво про право власності, що, на думку позивача, обумовлює визнання вказаного свідоцтва нечинним та його скасування. (а.с. 2-6, 101-103 т.1).

У відзиві на позов Виконком Одеської міської ради зазначив про необґрунтованість заявлених вимог. (а.с. 126-128 т.1).

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.05.2012 р. (суддя Петров В.С.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 28.05.2012 р., позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право власності серії САВ №308245 від 06.03.2007 р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 61. Стягнуто з Одеської міської ради на користь Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,00 грн. (а.с. 107-108 т.1).

Не погодившись з даним рішенням, Виконком Одеської міськради 30.05.2012 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про її безпідставність.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

03.02.1949 р. на підставі рішення Одеського Державного Арбітражу від 02.11.1948 р. по справі №2739, Одеському електротехнічному інституту зв'язку видано Міськжитлоуправлінням виконавчого комітету Одеської міськради депутатів трудящих свідоцтво про право власності на домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Комсомольська (нині - Старопортофранківська), 61, про що зроблено відповідний запис Одеським міським інвентаризаційним бюро в кадастровій книзі під №1272 книга №7 (на теперішній час запис міститься в реєстраційній книзі №9м/с). (а.с. 15-16 т.1).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачами по справі, Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова є правонаступником Одеського електротехнічного інституту зв'язку.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказана будівля є колишнім училищем Менделевича 1911 р. забудови, що має статус пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення, згідно рішення Одеського облвиконкому від 27.12.1991 р. №580, та знаходиться на балансі ОНАЗ ім. О.С. Попова, згідно довідки від 16.02.2012 р. №01-24д-12 і використовується позивачем в якості лабораторного корпусу №1. (а.с. 13-14 т.1).

01.02.2005 р. на підставі рішення Одеської міської ради від 11.10.2004 р. №3311-IV, ОНАЗ ім. О.С. Попова видано державний акт серії ЯЯ№205584 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1574 га, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 61 для експлуатації та обслуговування будівлі лабораторного корпусу. (а.с. 17 т.1).

13.12.2006 р. КП „ОМБТІ та РОН" видано ОНАЗ ім. О.С. Попова технічний паспорт на лабораторний корпус №1 за адресою: м. Одеса, вул. Старопорофранківська, 61. (а.с. 18 т.1).

29.06.2005 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 259 „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси", відповідно до якого доручено КП „ОМБТІ та РОН" провести технічну інвентаризацію та реєстрацію об'єктів нерухомості згідно з додатком, оформити та надати свідоцтва про право власності на об'єкти комунальної власності, зазначені в додатку до цього рішення, де під № 952 значиться будинок Училища Менделевича, побудованого в 1911р. за проектом архітектора ОСОБА_3, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 61. (а.с. 34-37 т.1).

В подальшому, 22.08.2006 р. Виконкомом Одеської міської ради прийнято рішення № 395 „Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2005 р. №259 „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності у м. Одеси", яким були внесені наступні зміни: змінено назву рішення „Про реєстрацію об'єктів нерухомості-пам'яток архітектурної спадщини, розташованих м. Одесі"; п. 2 викладено в наступній редакції: Комунальному підприємству „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" - оформити та видати свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості відповідно до вимог чинного законодавства України". (а.с. 38 т.1).

На підставі вищезазначених рішень, 06.03.2007 р. Виконкомом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності серії САВ № 308245 на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківска, 61, із зазначенням власника - територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, яке зареєстровано КП „ОМБТІ та РОН" в реєстраційній книзі 6-ог, про що вчинено відповідний запис за №2695. (а.с. 39-40 т.1).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у 2006 році Одеська обласна рада зверталась до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2005 р. № 259 „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси" зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2006 р. № 395 „Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 червня 2005 року № 259 „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси", в частині включення в додаток до рішення 407-ми об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад області та заборону вчиняти певні дії.

Постановою господарського суду Одеської області від 09.10.2006 р. по справі №15/290-06-7734А, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2008 р., позов Одеської обласної ради задоволено частково: рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2005 р. № 259 „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси" зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2006 р. № 395, визнано нечинним та скасовано в частині включення в додаток до рішення 406-ти об'єктів, серед переліку яких значиться під № 351 спірна будівля „Училище Менделевича" 1911 р.б., розташована за адресою: вул. Старопортофранківська (Комсомольська), 61. В решті позовних вимог відмовлено. (а.с. 41-56, 79-94 т.1).

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, (у редакції, яка діяла на момент видачі оспорюваного свідоцтва) видача свідоцтва про право власності, яким оформлюється право власності на об'єкти нерухомого майна, здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

Пунктом 6 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 № 7/5) передбачено, що свідоцтво є правовстановлюючим документом.

Частиною 4 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Пунктом 10 розділу 5 цього Закону встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 ЦК України та ст. 41 Конституції України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В матеріалах справи відсутні докази правомірності набуття територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради права комунальної власності на спірний об'єкт нерухомості.

Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно того, що визнання нечинним та скасування рішення Виконкому Одеської міської ради № 259 ( яке стало підставою для видачі спірного свідоцтва) тягне за собою визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірний об'єкт нерухомості від 06.03.2007 р. серії САВ № 308245.

Що стосується посилань скаржника з приводу неправильного обрання позивачем способу захисту, то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимога щодо визнання свідоцтва про право власності недійсним відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів, як відновлення становища, що існувало до порушення.

Посилання скаржника відносно того, що позивачем пропущений строк позовної давності не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ОНАЗ ім. О.С. Попова стало відомо про ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.12.2008 р. по справі №15/290-06-7734А тільки у 2012 при поданні позовних матеріалів до господарського суду. Так, копія вищевказаної ухвали завірена господарським судом 14.03.2012 р., що вбачається зі штампу. (а.с. 79-94 т.1).

Крім того, в матеріалах справи є наявний лист №01-24-453 від 17.06.2011 р., в якому позивач звертався до Голови Одеської міської ради з проханням скасувати рішення Виконкому Одеської міської ради №259 від 29.06.2005 р., що свідчить про те, що ОНАЗ ім. О.С. Попова на час звернення не було відомо про існування справи за №15/290-06-7734А. (а.с. 31-32 т.1).

Таким чином, позивачем не пропущений трирічний строк позовної давності, оскільки її перебіг починається саме з моменту, коли особа довідалася про порушення свого права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103,105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2012 р. у справі №5017/1199/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 10.08.2012 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук