Постанова № 25585198, 21.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 року 13:32 2а-884/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Журавель В.О.,

секретар судового засідання Горбунова К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

про

Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прибірський"

стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012 до Київського окружного адміністративного суду звернулась Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області (далі-позивач) з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прибірський" (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1690,99 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 1690,99 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду прибув представник позивача, який у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач до суду не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).

Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав. Справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Прибірський" зареєстровано Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 20.04.1993 та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Згідно з довідкою від 14.02.2012 №21 відповідача взято на облік платників податків 17.06.1997 Іванківською МДПІ.

Відповідачем самостійно подано податкові декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2010 р., згідно з якою податкове зобов’язання визначено платником податку в сумі 4809 грн. При цьому суму податку у розмірі 4224,01 грн. було сплачено, розмір боргу становить 584,99 грн. Крім того, відповідачем самостійно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 3 міс. 2011 р., згідно з якою податкове зобов’язання визначено платником податку в сумі 140 грн.

Іванківською МДПІ проведено перевірки своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість, за наслідками яких виявлено, що відповідач порушив строки сплати ПДВ, передбачені п.п. 200.2 ст. 200 та п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, про що складено Акти про результати проведення перевірок своєчасності сплати податку на додану вартість від 12.04.2011 №360/15/03755578; від 23.06.2011 №545/15/03755578; від 12.07.2011 №579/15/03755578; від 24.11.2011 №1005/15/3755578.

На підставі цих Актів перевірок позивачем до відповідача застосовано фінансові (штрафні) санкції по податку на додану вартість, про що винесено податкові повідомлення-рішення від 12.04.2011 №0000611600 на суму 396 грн.; від 23.06.2011 №0000851600 на суму 200 грн.; від 12.07.2011 №0001031600 на суму 200 грн.; від 24.11.2011 №0001761600 на суму 170 грн. Ці податкові повідомлення-рішення направлено відповідачу.

Іванківська МДПІ відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України №1037 від 24.12.2010 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 №1432/18727), направлено відповідачу за його юридичною адресою податкову вимогу №28 від 03.02.2011, яку вручено уповноваженій особі 03.02.2011. Указана податкова вимога залишилась без задоволення.

Таким чином, згідно з довідкою Іванківської МДПІ Київської області Сільськогосподарський виробничий кооператив «Прибірський»має податковий борг з ПДВ у сумі 1690,99 грн.

На день судового розгляду податковий борг відповідачем не погашено, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наявні у справі докази з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що суми податку у вказаних деклараціях та розрахунках визначено відповідачем самостійно, а винесені щодо нього податкові повідомлення-рішення ним в установленому законом порядку не оскаржувалися, отже податкове зобов'язання є узгодженим, але податковий борг добровільно не сплачено.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Положеннями підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, у яких обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем надано суду докази наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, докази наявності у відповідача податкової заборгованості та її розміру, а також правильності визначення відповідачу податкових зобов’язань.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прибірський" (07253, Київська область, Іванківський район, с. Прибірськ, вул. Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код 03755578) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 1690 (одна тисяча шістсот дев’яносто) грн. 99 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 березня 2012 р.