Постанова № 25583561, 08.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.08.2012 р. справа №17пд/5014/867/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:Тейцман І.В. -за дов., від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" м. Луганськна рішення господарського судуЛуганської області від26.06.2012 року у справі№17пд/5014/867/2012 (суддя Фонова О.С.)за позовомкомунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" м. Луганськдо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Луганськпростягнення 12252 грн. 71 коп. та розірвання договору оренди Рішенням господарського суду Луганської області від 26.06.2012 року у справі №17пд/5014/867/2012 позовні вимоги комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" м. Луганськ (далі - КП "Луганська обласна "Фармація") до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Луганськ (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення 12252 грн. 71 коп. та розірвання договору оренди - задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 5550,89 грн., пеню у сумі 317,98 грн., штраф у сумі 181,99 грн., судовий збір в сумі 794,83 грн.; розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області від 10.03.2010 року.

Вищевказане рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позову в частині задоволених вимог.

В апеляційній скарзі позивач просить частково змінити ухвалене рішення від 26.06.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог майнового характеру та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 11 101,78грн., пеню в сумі 635,96 грн., штраф в сумі 363,99 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті цього судового акту норм матеріального права.

Зокрема, апелянт наголошує на тому, що оскільки рішенням Луганської обласної ради №26/68 від 29.01.2009 року йому надано повноваження орендодавця щодо спірного нерухомого майна та договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області від 10.03.2010 року саме його (позивача) вказано як орендодавця, тому він має право на отримання орендної плати в повному обсязі, а не в п'ятдесяти відсотковому розмірі, як це передбачено пунктом 3.6 договору оренди.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника в судовому засіданні. Оскільки представник позивача не заперечував проти розгляду скарги за відсутності відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі останнього.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України та на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм як матеріального, так і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між КП "Луганська обласна "Фармація" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) 10.03.2010 року укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області (далі - договір).

Згідно пункту 1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення аптеки № 199 центральної районної аптеки № 142 (далі - Майно) площею 101,6 кв.м., розміщене за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, АДРЕСА_2, що перебуває на балансі ЦРА № 142 структурного підрозділу Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація"(далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за незалежною оцінкою 159960 грн. без ПДВ станом на 30.11.2009.

Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди Майна (протокол № 36 від 16.02.2010) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2010 року 410,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди березень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць лютий 2010 року на індекси інфляції за січень 2010, лютий 2010.

Згідно пункту 3.3 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Індексом інфляції за поточній місяць вважати індекс інфляції, який виходить в поточному місяці за результатами попереднього місяця.

Нарахування орендної плати за поточний місяць проводиться до 10 числа поточного місяця.

Як зазначено у пункті 3.6 договору, орендна плата перераховується до обласного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа поточного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених обласною радою і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

Згідно пункту 10.1 Договору, він укладається строком на 35 місяців та діє з 10.03.2010 до 09.02.2013 включно.

На виконання умов договору об'єкт оренди був переданий позивачу у користування, про що сторонами 13.03.2010 року було складено і підписано відповідний акт приймання-передачі, який не містить жодних застережень або зауважень відповідача щодо неналежного стану переданого нежитлового приміщення (а.с.15).

Невиконання відповідачем зобов'язань з внесення орендної плати за договором оренди від 10.03.2010 року за період з березня 2010 року по березень 2012 року стало підставою для звернення позивача до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 11101,78 грн., пені у сумі 787,01 грн., штрафу в сумі 363,92 грн. та розірвання договору оренди.

Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна, врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна".

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі -ГК України), до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В силу вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, позивач зобов'язання щодо виконання умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області від 10.03.2010 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу в користування об'єкт оренди (частина нежитлового приміщення); відповідач, в свою чергу, не виконав зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати платежів за користування отриманим в оренду майном, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за період з березня 2010 року по березень 2012 р. за договором оренди від 10.03.2010 року в розмірі 11101,78 грн.

Суд першої інстанції, визнаючи вірним нарахування позивачем заборгованості з орендної плати в сумі 11101,78 грн., разом з тим задовольнив позов частково в розмірі 5550,89 грн., обґрунтовуючи такий висновок передбаченим п.3.6. договору порядком сплати орендних платежів, що полягає в перерахуванні останньої до обласного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених обласною радою і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає позов в частині стягнення 11101,78 грн. основного боргу з орендної плати обґрунтованим в повному обсязі, враховуючи наступне.

Рішенням Луганської обласної ради №26/68 від 29.01.2009 року, зокрема пунктом 2 надано дозвіл підприємствам, установам, організаціям, закладам спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області та юридичним особам, з якими укладено договори концесії та управління майном, бути орендодавцями нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, орендарів якого визначено на конкурсних засадах (а.с.74).

Орендодавцем, який є і балансоутримувачем об'єкту оренди (частина нежитлового приміщення аптеки № 199 центральної районної аптеки № 142 (далі - Майно) площею 101,6 кв.м., розміщене за адресою: Луганська область, Слов'яносербський район, АДРЕСА_2), згідно преамбули договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області від 10.03.2010 року, визначено КП "Луганська обласна "Фармація" та договір підписано саме ним в особі генерального директора О.П.Гудзенко.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Тобто вищевказаною нормою цивільного законодавства передбачено, що орендна плата сплачується орендарем орендодавцю (позивач у справі).

Тому посилання суду першої інстанції на умови п.3.6 договору оренди від 10.03.2010 року в частині розподілу орендної плати є помилковими.

Також зі змісту договору оренди від 10.03.2010 року не вбачається реквізитів обласного бюджету, а лише наявні реквізити КП "Луганська обласна "Фармація" як орендодавця, які зазначені у розділі 11 цього договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що КП "Луганська обласна "Фармація" як орендодавець має всі підстави вимагати від відповідача належного виконання останнім як орендарем своїх зобов'язань за спірним договором оренди, в тому числі і щодо сплати орендних платежів у 100% розмірі, які в подальшому розподіляються позивачем з урахуванням вимог п.3.6 договору оренди.

За таких обставин колегія суддів вважає правомірним нарахування позивачем заборгованості з орендної плати в розмірі 11101,78 грн.

З огляду на те, що вищезазначені факти порушення умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області від 10.03.2010 року відповідачем не спростовано та суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором щодо сплати заборгованості у повному обсязі, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду визнає законними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 11101,78 грн., а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі. В зв'язку з цим Донецький апеляційний господарський суд скасовує рішення господарського суду Луганської області від 26.06.2012 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 5550,89 грн. основного боргу з орендної плати, а в решті цих вимог дане рішення залишає без змін.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 787,01 грн. та штрафу в розмірі 7 % від суми заборгованості за прострочення понад тридцяти днів в розмірі 363,92 грн., нараховані на борг по орендній платі з квітня 2011 року по лютий 2012 року.

Розглядаючи позов в цій частині, суд першої інстанції звернув увагу на те, що вищевказані вимоги позивача про стягнення пені та штрафу є правомірними, але розмір останніх є завищений.

При цьому місцевий господарський суд виходив з положень частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, якою передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а вимога позивача про стягнення пені, з урахуванням ч.6 ст. 232 ГК України, підлягає задоволенню частково у сумі - 317,98 грн. В іншій частині стягнення пені судом відмовлено, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Щодо стягнення штрафу у розмірі 7% від суми боргу за прострочення понад тридцяти днів, суд першої інстанції задовольнив позов в цій частині частково, стягнувши з відповідача 181,99 грн. штрафу та відмовивши в решті, з посиланням на невірність здійсненого позивачем розрахунку без врахування пунктів 3.6-3.7 Договору.

Однак, враховуючи законність та обґрунтованість позову в частині стягнення основного боргу в сумі 11101,78 грн. з викладених вище підстав, Донецький апеляційний господарський суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення штрафу в розмірі 363,92 грн. як похідного від суми основного боргу, в зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову про стягнення штрафу в розмірі 181,99 грн.

Щодо вимоги про розірвання договору, то суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині, з врахуванням наступного.

Згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Ця норма узгоджується з приписом ч.2 ст.651 ЦК України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, орендоване майно є майном територіальної громади, що перебуває на балансі комунального виробничого підприємства, тому на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з ч.3 ст.26 якого на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Судом першої інстанції на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами договору оренди від 10.03.2010 року та інших наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростовано факт систематичного порушення ним обов'язку щодо внесення орендної плати, що згідно з ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.

За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду частково скасовує рішення господарського суду Луганської області від 26.06.2012 року у справі №17пд/5014/867/2012 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5550,89 грн. основного боргу з орендної плати та 181,99 грн. штрафу як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, а в решті дане рішення залишає без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Донецький апеляційний господарський суд, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Луганськ - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 26.06.2012 року у справі №17пд/5014/867/2012 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 5550,89 грн. основного боргу з орендної плати та 181,99 грн. штрафу -скасувати.

Резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 26.06.2012 року у справі №17пд/5014/867/2012 викласти в наступній редакції.

«Позовні вимоги комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" м. Луганськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Луганськ про стягнення 12252 грн. 71 коп. та розірвання договору оренди - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід.номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" (м. Луганськ, вул. Леніна, 1, ід.код 01975442, МФО 351629, р/р 26009120079 в ПАТ "Мегабанк") борг в розмірі 11101,78 грн., пеню в сумі 317,98 грн., штраф в розмірі 363,92 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2620,89 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 762,46 грн.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області від 10.03.2010, укладений між Комунальним підприємством "Луганська обласна "Фармація" та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.

В решті позовних вимог відмовити».

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Видати довідку про повернення Комунальному підприємству "Луганська обласна "Фармація", м. Луганськ надмірно внесеного судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 571,75 грн., сплаченого за платіжним дорученням №1874 від 05.07.2012 року.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

5. ГСЛО