Рішення № 25583298, 07.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/2754-2012 07.08.12

За позовом Приватного підприємства "Стройторг-Т", м.Васильків

до Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК - Транс", м.Київ

про стягнення 187 768,75 грн.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді: Ониськів О.М.

Васильченко Т.В.

Представники:

від позивача: Дзюбинський П.О. - пред. по довір.

від відповідача: Ігнатенко О.В. - пред. по довір.

від третьої особи: Сова А.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Стройторг-Т" (далі-ПП «Стройторг-Т») звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Заводу залізобетонних виробів Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" (далі-ЗЗБВ ПАТ «ДБК №4) на підставі Договору про відступлення права вимоги №02-П від 07.06.2011 року 187 768,75 грн., з яких 169 303,61 грн. - сума основного боргу, 5 308,16 грн. - інфляційні втрати, 13 156,98 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі Договору № 02-П про відступлення права вимоги від 07.06.2011 р., укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСК - Транс" (далі-ТОВ «ДСК-Транс») до позивача перейшло право вимоги на суму заборгованості ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»у розмірі 169 303,61 грн. У зв'язку з тим, що відповідачем сума заборгованості новому кредиторові -ПП "Стройторг-Т" не сплачена, позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 169 303,61 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-70/2754-2012 та призначено розгляд справи на 22.03.12 року.

Представники сторін у судове засідання 22.03.12 р. з'явилися. На вимогу ухвали суду від 06.03.12 р. представник відповідача у судовому засіданні надав представнику позивача відзив на позовну заяву. Інших вимог ухвали суду від 06.03.12 сторони не виконали.

Ухвалою від 22.03.12 розгляд справи відкладено на 09.04.12., у зв'язку з необхідністю надання документів, що вимагалися судом.

Представником відповідача 26.03.12 через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, до якого долучено клопотання про заміну відповідача на Публічне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат № 4" (далі-ПАТ «ДБК №4»).

09.04.12 у судове засідання з'явилися представники сторін. Представником позивача на вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі надано для огляду оригінали документів, долучених до позовної заяви. Представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача -ЗЗБВ «ДБК-4»на ПАТ «ДБК №4».

У зв'язку з тим, що відповідно до п.2.3 Статуту ПАТ «ДБК №4», затвердженого протоколом № 24 від 28.12.10 загальних зборів ВАТ «ДБК-4», ЗЗБВ входить до складу ПАТ «ДБК №4»та не має статусу юридичної особи, ухвалою суду від 09.04.12 замінено неналежного відповідача - ЗЗБВ ПАТ «ДБК№4»належним відповідачем -ПАТ «ДБК-4»та відкладено розгляд справи на 19.04.12.

У судове засідання 19.04.12 з'явилися представники сторін. Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі.

Ухвалою суду від 19.04.12р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача залучено первісного кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСК - Транс" та відкладено розгляд справи на 17.05.12р.

У судове засідання 17.05.12р. з'явилися представники сторін. Представник третьої особи у судовому засіданні надав пояснення по справі. Судом оголошено перерву до 28.05.12р.

28.05.12р у судове засідання з'явилися представники сторін. Представником відповідача надано оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії відповідних документів надійшли через канцелярію суду та залучені до матеріалів справи. У судовому засіданні оголошено перерву до 07.06.12р.

07.06.12 представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке було задоволено судом. До судового засідання від позивача через канцелярію суду надійшли заперечення на відзив. В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про виклик у судове засідання для надання пояснення секретаря приймальної, директора ЗЗБВ ПАТ «ДБК №4»та витребування доказів по справі, яке суд визнав необґрунтованим та відмовив у його задоволені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 р. у справі № 5011-70/2754-2012 призначено колегіальний розгляд справи та передано матеріали справи керівництву суду для визначення складу суду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 08.06.2012 року визначено склад суду для розгляду справи № 5011-70/2754-2012 - Капцова Т.П. (головуюча), Васильченко Т.В, Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 р. справу № 5011-70/2754-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено розгляд справи на 09.07.2012 року. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 р. зобов'язано позивача надати суду нормативне обґрунтування позовних вимог, обґрунтований розрахунок стягуваної суми, суми пені та інфляційних втрат.

06.07.2012 р. через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшли клопотання представника позивача клопотання №5 про долучення до матеріалів справи розрахунку суми боргу, заявленої до стягнення та клопотання №4, в якому представник позивача просить суд викликати у судове засідання, для дачі пояснень, секретаря приймальної директора ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4», який є структурним підрозділом ПАТ «ДБК-4» для дачі пояснень; витребувати оригінали або завірені копії відправних поштових документів (квитанцій та інших) на адресу ПП"Стройторг -Т", копії довіреності заводу на особу, що отримує та подає на відправлення поштову кореспонденцію через відділення поштового зв'язку; копію договору на поштове обслуговування заводу за адресою: м. Київ, 74, вул. Лугова, 13 та вирішити питання про необхідність залучення судового експерта для проведення судової експертизи.

Представник відповідача, через канцелярію Господарського суду міста Києва, подав відзив на позов яким заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 09.07.2012 р. представник позивача та представник відповідача з'явились. Представник третьої особи в судове засідання 09.07.2012 р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Представник позивача у судовому засіданні підтримав подані клопотання. Колегією суддів відмовлено у його задоволенні клопотання № 4 поданого представником позивача з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши клопотання № 5 про долучення до матеріалів справи розрахунку суми боргу, пені та інфляційних втрат, заявлених до стягнення, колегією суддів встановлено, що в наданому розрахунку не зазначено періоди нарахування пені та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.12р. відкладено розгляд справи на 23.07.12р. та зобов'язано позивача повторно надати обґрунтований розрахунок стягуваної суми, суми пені та інфляційних втрат із зазначенням періоду нарахування пені та інфляційних втрат.

У судове засідання 23.07.12р. представник позивача та представник відповідача з'явились. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні оголошено перерву до 30.07.12р.

30.07.12р. представник позивача та представник відповідача з'явились. Представник третьої особи в судове засідання 30.07.2012 р. не з'явився.

Через канцелярію суду 30.07.12 р. представником позивача подано клопотання №7/07 від 27.07.2012р. про долучення до матеріалів справи документів: копій договорів оренди від 01.09.2010р. та від 28.12.2010р.; копій платіжних доручень; копії банківської виписки від 06.08.2010р.; копії протоколів про залік взаємних вимог.

Крім того, позивачем 30.07.12р. через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить стягнути з відповідача 223 912,90 грн., з яких 169303,61 грн. - сума основного боргу, 13 228,88 грн. - пеня, 26 980,89 грн. - інфляційні втрати, 14 399,52 грн. - 3 % річних.

Оскільки наведений в заяві про збільшення розміру позовних вимог розрахунок суми заявленої до стягнення не містив посилання на умови договорів №1068 від 21.06.2010р. та №108/2 від 02.08.2010р., докази часткової оплати за договорами, докази, які підтверджують залік взаємних вимог, не обґрунтовує дату виникнення заборгованості по кожному з цих договорів, з зазначенням розміру заборгованості по кожному договору та строки нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.12р. розгляд справи відкладено на 07.08.12р., та зобов'язано позивача подати додатковий обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

06.08.12 через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 04.08.12 №1/08 відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 230 069.65 грн., з яких 169303,61 грн. - сума основного боргу, 24 347,57 грн. - пеня, 24 020,05 грн. - інфляційні втрати, 12398,42 грн. - 3 % річних.

У судове засідання 07.08.12р. з'явилися представники сторін та третьої особи. Представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 04.08.12 №1/08 та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи надав пояснення по справі та зазначив, що після укладення договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.2011 р. дійсно від імені первісного кредитора на адресу відповідача було направлено лист вимогу в якому ТОВ «ДСК-Транс»вимагало погашення відповідачем заборгованості у розмірі 169303,61 грн. Однак, даний лист було підписано особою яка мала право підпису, проте, не була обізнана про укладення ТОВ «ДСК-Транс»договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.2011 р., в той же час, відповідач був повідомлений про відступлення права вимоги, у зв'язку з чим, повинен був сплатити заборгованість новому кредитору.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог, з врахуванням поданої позивачем заяви про збільшення розміру вимог, заперечував з підстав наведених у відзиві.

У судовому засіданні 07.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України).

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСК-Транс»(первісний кредитор) та Приватним підприємством "Стройторг-Т" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.2011 р. (далі -Договір № 02-П).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 02-П, первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває право вимоги на суму заборгованості Заводу залізобетонних виробів Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат -4»(далі-ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4») перед первісним кредитором у розмірі 169 303, 61 коп. у т.ч. ПДВ, за Договорами № 1068 від 21.06.2010 р., та № 108/2 від 02.08.2010 року, які уклали між собою первісний кредитор та ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»та підтверджено Актом звіряння взаємних розрахунків від 31.05.2011 року.

Згідно п. 2.1. Договору № 02-П, новий кредитор набуває всіх прав та обов'язків, визначених Договорами № 1068 від 21.06.2010 р. та № 108/2 від 02.08.2010 року які укладені між первісним кредитором та ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4».

Відповідно до п. 3.1 Договору № 02-П, даний договір діє з моменту підписання сторонами і до повного його виконання.

Актом прийому-передачі права вимоги боргових зобов'язань ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»перед ТОВ «ДСК-транс»від 07.06.11, ТОВ «ДСК-Транс»передано, а ПП «Стройторг-Т»прийнято акт звіряння взаємних розрахунків між ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»та ТОВ «ДСК-Транс»від 31.05.11; первинні фінансово-господарські та бухгалтерські документи, що підтверджують боргові зобов'язання ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»перед ТОВ «ДСК-Транс»(матеріальні накладні, акти виконаних послуг, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361, завірені копії банківських виписок по р/р26007501336568 АТ «ОТПБанк»); Договори № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10; копію листа-вимоги ТОВ «ДСК-Транс»про погашення заборгованості №05/06 від 15.06.11.

Акт прийому-передачі права вимоги боргових зобов'язань ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»перед ТОВ «ДСК-транс»від 07.06.11 підписаний представниками первісного та нового кредиторів та скріплений печатками останніх.

Як вказує позивач, ТОВ «ДСК-Транс»листом від 23.06.11 № 07/06 повідомив ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»про передання своїх прав та обов'язків по вищезазначеним договорам ПП «Стройторг-Т».

Позивач зазначає, що 11.07.2011 р. позивач звернувся до ЗЗБВ ПАТ «ДБК -4»листом № 01-03/587 від 06.07.2011 р. щодо погашення заборгованості на суму 169 303,61 грн.

05.10.2011 р. позивачем передано ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»претензію № 01-03/591 від 29.09.2011 р., в якій позивачем повідомлено ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»про відступлення ТОВ «ДСК-Транс»позивачу права вимоги за Договорами укладеними між ТОВ «ДСК-Транс»та ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4 № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 на суму 169 303,61 грн. та заявлено вимогу про погашення заборгованості у сумі основного боргу 169 303, 61 грн. та пені у розмірі 16 930,36 грн.

23.11.10 ЗЗБВ «ДБК-4» листом від 23.11.10 № 01/457 повідомив позивача про те, що при зміні кредитора первісний кредитор зобов'язаний надати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою. ЗЗБВ «ДБК-4»зазначив, що у копії Договору № 2-П від 07.06.11 не вказується, що ТОВ «ДСК-Транс»за Актом прийому-передачі передало документи, які засвідчують наявність, розмір і підстави виникнення боргових зобов'язань ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»та зауважив, що ненадання позивачем доказів передачі зазначених вище документів, позбавляє ЗЗБВ «ДБК-4»правових підстав виконати вимоги позивача.

Як вказує позивач листом від 16.12.11 № 21-03/615 останній передав ЗЗБВ «ДБК -4»Акт передачі права вимоги боргових зобов'язань від 07.06.11, копію листа ТОВ «ДСК-Транс»№ 07/06 від 23.06.11 та копію листа позивача № 01-03/587 від 06.07.11, копію акту звіряння взаєморозрахунків між ЗЗБВ «ДБК-4»та ТОВ «ДСК-Транс»та просив у 10-денний термін погасити заборгованість перед ПП «Стройторг-Т».

Звертаючись з позовом позивач зазначив, що ЗЗБВ «ДБК-4»борг у розмірі 169 303, 61 грн. сплачено не було, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення зазначеної заборгованості з урахуванням суми інфляційних втрат та пені загалом у розмірі 187 768,75 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що між ПАТ «ДБК-4»і ТОВ «ДСК-Транс»не існує договорів на поставку піску складених у письмовій формі. Позивач зазначає, що строк дії довіреності № 6, на підставі якою директором ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»Костьяновою Ю.В. було укладено договори закінчився 31.12.09, в той час як договори за цією довіреністю підписані в середині 2010 року. Позивач зазначає, що у договорі № 1068 відсутній конкретний предмет договору, ціна і сума договору, до того ж він підписаний без належних повноважень, у зв'язку з чим є неукладеним. Відповідач зазначає, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 у ПАТ «ДБК-4»існувала заборгованість перед ТОВ «ДСК-Транс»за куплений пісок у розмірі 169 303,61 грн. Первісний кредитор не уповноважував нового кредитора збільшувати цю суму як і не передавав йому інших повноважень, зокрема щодо нарахування пені. Відповідач зазначає що доказами прав нового кредитора повинні бути оригінали товарно-транспортних накладних, що супроводжували кожну партію піску, довіреності працівників ПАТ «ДБК-4»(заводу) з зазначенням осіб які прийняли товар, прибуткові накладні видані покупцем, рахунки-вимоги на оплату переданого товару, акт звірки, розрахунки і т.і., та вказує, що доказів того, що первісний кредитор передав новому кредитору такі документи новий кредитор ПАТ «ДБК-4»не надав. Крім того, відповідач зазначає, що підписавши договір про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 первісний кредитор продовжував вимагати сплати 169 303,61 грн. Відповідач вказує, що оскільки позивачем не було надано доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, відповідач сплатив суму заборгованості в розмірі 169 303,61 грн. первісному кредиторові - ТОВ «ДСК-Транс», що підтверджується платіжними дорученнями № 3246 від 09.02.2012 р. на суму 10 000,00 грн. та платіжним дорученням № 5069 від 13.02.2012 р. на суму 159 303,61 грн., у зв'язку з чим, відповідач зобов'язання за Договорами № 1068 від 21.06.2010 р. та № 108/2 від 02.08.2010 р. вважає виконаними та не визнає заборгованості в розмірі 169 303,61 грн. перед новим кредитором - ПП "Стройторг-Т". У відзиві на позовну заяву № 23-315 від 22.03.12 р. та додаткових поясненнях до відзиву № 23-575 від 22.05.12р., відповідач зазначає, що останнім було сплачено заборгованість в розмірі 169 303,61 грн. ТОВ «ДСК-Транс», у зв'язку з тим, що боржникові - ПАТ «ДБК -4»доказів переходу до нового кредитора -ПП «Стройторг-Т»прав у зобов'язанні не надано, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено копію журналу вхідної документації за 2011-2012 р.

Судом встановлено, що 21.06.2010 р. між ТОВ «ДСК-Транс»(постачальник) та ЗЗБВ ВАТ«Домобудівний комбінат -4»(замовник) укладено Договір поставки товару № 1068 від 21.06.2010 р. (далі -Договір № 1068 від 21.06.10), а 02.08.2010 р. між ТОВ «ДСК-Транс»(виконавець) та ЗЗБВ ВАТ «Домобудівний комбінат -4»(замовник) укладено Договір на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом виконання навантажувальних та землерийних робіт від 02.08.2010 р. (далі -Договір № 108/2 від 02.08.10).

Відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ «ДБК №4», затвердженого протоколом № 24 від 28.12.10 загальних зборів ВАТ «ДБК-4»(далі-Статут ПАТ «ДБК №4»), згідно рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 28.12.10 Відкрите акціонерне товариство «Домобудівний комбінат №4»перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат №4».

Судом встановлено, що договори № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 укладені первісним кредитором з ЗЗБВ ВАТ«ДБК №4», який відповідно до Статуту ПАТ «ДБК №4», є структурним підрозділом ПАТ «ДБК №4»та не має статусу юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи договори № 1068 від 21.06.2010 р. та № 108/2 від 02.08.2010 р. укладені ЗЗБВ ВАТ«ДБК №4», в особі директора Костьянової Юлії Василівни, діючої на підставі Положення про взаємовідносини Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 4»та Доручення № 6 від 02.01.09, строк дії якого закінчився 31.12.09.

Відповідно до ч. ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору № 1068 ТОВ «ДСК-Транс»поставлено ЗЗБВ ВАТ «ДБК-4»товар на суму 690 146,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи, який прийнято останім та оплачено 504 200,00 грн., що вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем. Також судом встановлено, що на виконання умов Договору № 108/2 від 02.08.2010 р. ТОВ «ДСК-Транс»надано ЗЗБВ ВАТ «ДБК №4»послуги на суму 35 280,00 грн., що підтверджується Актами здачі прийняття робіт (надання послуг) долученими до матеріалів справи, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками останніх.

За таких підстав, вказані правочини були схвалені ЗЗБВ ВАТ «ДБК №4», у зв'язку з чим, суд не приймає посилання відповідача на те, що оскільки договори № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 підписані директором ЗЗБВ ВАТ «ДБК №4»Костьяновою Ю.В. на підставі Доручення № 6 від 02.01.09, строк дії якого закінчився 31.12.09, такі договори ЗЗБВ ВАТ «ДБК №4»не укладалися.

Як вказує позивач та не заперечує відповідач станом на 31.05.11 заборгованість ЗЗБВ ВАТ«ДБК №4»перед ТОВ «ДСК-Транс»склала 169 303,61 грн., що вбачається з Акту звірки взаємних розрахунків на 31.05.11., підписаного представниками ЗЗБВ ВАТ «ДБК №4»та ТОВ «ДСК-Транс».

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що на підставі договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 ТОВ «ДСК-Транс»(первісний кредитор) відступлено позивачу (новий кредитор) право вимоги за Договором № 1068 від 21.06.2010 р. та Договором № 108/2 від 02.08.2010 р. у розмірі 169 303, 61 грн.

Частиною 3 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Дослідивши договори № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 суд встановив, що умови вказаних договорів не містять заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні.

Згідно з ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Судом встановлено, що договори № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 укладено в простій письмовій формі, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що форма договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 відповідає вимогам ч.1 ст.513 ЦК України.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора у зобов'язанні переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.1 Договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 передбачено, що новий кредитор набуває всіх прав та обов'язків визначених договорами № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10, які укладені між первісним кредитором ТОВ «ДСК-Транс»та ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4».

Договір про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 відповідає вимогам ст.ст. 512, 513, 514 ЦК України, у судовому порядку недійсним не був визнаний, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що позивач набув всіх прав та обов'язків визначених договорами № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10, які укладені між первісним кредитором ТОВ «ДСК-Транс»та ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4».

Як вбачається з п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11, первісним кредитором передано, а новим кредитором набуто право вимоги на суму заборгованості ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»перед первісним кредитором у розмірі 169 303, 61 коп. у т.ч. ПДВ, у відповідності за Договорами № 1068 від 21.06.2010 р., та № 108/2 від 02.08.2010 року, які уклали між собою первісний кредитор та ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4».

Таким чином, за договором про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 до позивача перейшло право вимоги за договорами № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 у розмірі 169 303, 61 коп. З огляду на те, що Договором про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 не обмежено обсяг прав які переходять до нового кредитора, суд приходить до висновку, про те, що на підставі договору № 02-П позивач набув всіх прав та обов'язків, які мав первісний кредитор відповідно до Договорів № 1068 від 21.06.2010 р. та № 108/2 від 02.08.2010 року.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 14.12.93 № 01-6/1304, якщо кредитор уступає іншій особі основні вимоги, угода про таку уступку не вимагає окремої умови про уступку права на вжиття до боржника заходів, що забезпечують виконання зобов'язання (неустойка, штраф, пеня).

За таких підстав, доводи відповідача про те, що первісний кредитор не уповноважував позивача збільшувати розмір заборгованості шляхом нарахування суми інфляційних втрат, 3 % річних та пені є безпідставними.

Також, суд не приймає посилання відповідача на те, що позивачем відповідачу не було надано доказів переходу прав до нового кредитора прав у зобов'язанні, з наступних підстав.

Стаття 516 ЦК України, встановлює порядок заміни кредитора у зобов'язанні. Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом встановлено, що договорами № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.2010 р. необхідність отримання кредитором згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні не передбачено.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Аналізуючи норми ст.513 ЦК України суд приходить до висновку, про те що, доказом, що засвідчує перехід прав ТОВ «ДСК-Транс»до нового кредитора ПП «Стройторг-Т»є саме договір про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11. При цьому, доводи відповідача про те, що доказами прав нового кредитора повинні бути оригінали товарно-транспортних накладних, що супроводжували кожну партію піску, довіреності працівників ПАТ «ДБК-4»(заводу) з зазначенням осіб які прийняли товар, прибуткові накладні видані покупцем, рахунки-вимоги на оплату переданого товару, акт звірки, розрахунки є необґрунтованими.

Судом встановлено, що в своєму листі від 23.11.10 № 01/457 ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»зазначає, що договір про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11 позивачем надсилався ЗЗБВ «ДБК-4»разом з претензією № 01-03/591 від 29.09.11, за таких підстав суд приходить до висновку, що відповідачу, в особі його структурного підрозділу ЗЗБВ «ДБК №4»не пізніше ніж 23.11.10 було відомо про відступлення ТОВ «ДСК-Транс»права вимоги за договорами № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 на підставі договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11, і докази переходу прав у зобов'язанні до нового кредитора були отримані відповідачем не пізніше 23.11.10.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.4.3 Положення, про взаємовідносини ПАТ «ДБК №4»та структурного підрозділу ЗЗБВ, затвердженого протоколом засідання Правління ПАТ «ДБК №4»від 3012.10 № 21, директор ЗЗБВ наділений правом згідно з діючим законодавством, статутом товариства і цим Положенням розпоряджатися майном і коштами підрозділу, які надані товариством. За таких підстав, суд приходить до висновку, що директор ЗЗБВ «ДСК-4»був уповноважений на прийняття рішення щодо оплати заборгованості за договорами № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 на підставі договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11.

Посилання відповідача на те, що до ПАТ «ДБК-4»позивач з вимогою про оплату боргу не звертався є безпідставними, оскільки, як було встановлено вище, ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»є структурним підрозділом, який входить до складу ПАТ «ДБК-4», у зв'язку з чим, ПАТ «ДБК-4»було обізнане про відступлення боргу та укладення договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11.

Судом встановлено, відповідачем було сплачено первісному кредитору суму заборгованості в розмірі 169 303,61 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3246 від 09.02.2012 р. на суму 10 000,00 грн. та № 5069 від 13.02.2012 р. на суму 159 303,61 грн. Однак, оскільки відповідачу про відступлення права вимоги по договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11. стало відомо не пізніше 23.11.10, суд приходить до висновку, що виконання 09.02.2012 та 13.02.2012р. відповідачем обов'язку первісному кредиторові є неналежним виконанням.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (далі-ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори.

Таким чином, у зв'язку з укладенням ТОВ «ДСК-Транс»та позивачем договору про відступлення права вимоги № 02-П від 07.06.11. до останнього перейшло право вимоги на суму заборгованості ЗЗБВ ПАТ «ДБК-4»перед первісним кредитором у розмірі 169 303, 61 коп. у т.ч. ПДВ, за Договорами № 1068 від 21.06.2010 р., та № 108/2 від 02.08.2010 року, а у відповідача виник обов'язок оплати заборгованості у розмірі 169 303, 61 коп. у т.ч. ПДВ саме позивачу.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання грошового зобов'язання належному кредиторові, а саме, позивачу, та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не доведено припинення свого грошового зобов'язання перед позивачем за договорами № 1068 від 21.06.2010 р. та № 108/2 від 02.08.2010 року будь-яким передбаченим законом способом, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 169 303,61 грн.

Одночасно з цим, позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.08.12 № 1/08, заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 24 020,05 грн., 12 398,42 грн. - суми 3% річних, та пені у розмірі 24 347,57 грн.

Однак, розрахунок суми втрат від інфляції у розмірі 24 020,05 грн., 3% річних за прострочення платежу у розмірі 12 398,42 грн. та пені у розмірі 24 347,57 грн. не може бути прийнятий судом, оскільки такий розрахунок здійснений без урахування строку настання зобов'язання по оплаті по кожному договору, а саме, Договору № 1068 від 21.06.2010 р. та Договору № 108/2 від 02.08.2010 р. за конкретними платежами, зокрема, згідно рахунків та актів виконаних робіт, за договором № 108/2 від 02.08.2010 р., відповідно до п.п.4.4 та 4.5 Договору № 108/2 від 02.08.2010 р., та видаткових накладних і виставлених рахунків відповідно до п. 4.2 Договору № 1068 від 21.06.2010р., з зазначенням сум заборгованості по кожному з договорів, періодів нарахування суми втрат від інфляції, 3% річних та пені, доказів, які свідчать про зменшення суми заборгованості шляхом заліку взаємних вимог. Зазначені вимоги ставились судом перед позивачем в ухвалах суду від 08.06.12, 09.07.12 та повторно в ухвалі суду від 30.07.12, однак виконані позивачем не були.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Вимоги суду, викладені в ухвалі від 30.07.12., які є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, позивачем не виконані, розрахунок з посиланням на умови договорів № 1068 від 21.06.10 та № 108/2 від 02.08.10 в частині строку виконання зобов'язань, на докази часткової оплати за договорами, докази, які підтверджують залік взаємних вимог, з обгрунтуванням дати виникнення заборгованості по кожному договору, суми заборгованості та строків нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних суду не подані, а тому суд позбавлений можливості самостійно здійснити перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум, у зв'язку з чим, вимоги про стягнення інфляційних збитків, 3% річних у нарахованих позивачем сумах, суд залишає без розгляду, що відповідно до ч.4 ст.81 ГПК України не позбавляє позивача права знову звернутися до суду з позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення позову в цій частині без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судом встановлено, що при звернення з позовом позивачем на підставі квитанції № 81 від 22.02.12 було сплачено судовий збір у розмірі 3 755,38 грн., в подальшому збільшуючи заявлений розмір позовних вимог позивач разом з заявою № 4/07 від 27.07.12 подав квитанції про сплату судового збору № 95 від 28.07.12 на суму 557,38 грн. та №1 від 30.07.12 на суму 165,50 грн. і до заяви про збільшення позовних вимог від 04.08.12 № 1/08 позивачем долучено, також, дві квитанції про сплату судового збору № 16 від 06.08.12 на суму 53.50 та № 95 від 04.08.12 на суму 70 грн. Таким чином, загалом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 601,76 грн.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням) сплачена сума судового збору повертається.

За таких підстав сума судового збору у розмірі 1 215,69 грн. підлягає поверненню позивачу на підставі ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких підстав, судовий збір у розмірі 3 386,07 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.ст. 33, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4»(04074, м. Київ, вул. Лугова, буд.13, код ЄДРПОУ 05503160) на користь Приватного підприємства "Стройторг-Т" (08600, м.Васильків, вул. Комінтерну, буд. 75, код ЄДРПОУ 36586596 ) 169 303 (сто шістдесят дев'ять триста три тисячі) грн. 61 коп. - суми основного боргу та 3 386 (три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 07 коп.- суми судового збору.

3. Позовні вимоги в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат №4»24 347,57 грн. - пені, 24 020,05 грн. - інфляційних втрат, 12 398,42 грн. - 3 % річних залишити без розгляду.

4. Повернути Приватному підприємству "Стройторг-Т" (08600, м.Васильків, вул. Комінтерну, буд. 75, код ЄДРПОУ 36586596 ) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 1 215 (одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн. 69 коп., сплачену на підставі квитанції № 81 від 22.02.2012р.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 09.08.2012 р.

Головуючий суддя Капцова Т. П.

Судді Васильченко Т.В.

Ониськів О.М.