Рішення № 25583208, 06.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р.Справа № 5023/2919/12 вх. № 2919/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю:

позивача - Золотухіна Ю.П., за дорученням, відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і Ко", м. Харків

до ФОП ОСОБА_1, м. Харків

про зобов'язання виконати умови мирової угоди та стягнення 18721,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 року по справі № 5023/043/11, шляхом стягнення з відповідача на свою користь 17566,42 грн. заборгованості, 499,50 грн. інфляційних, 655,51 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 1609,50 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 15, 16, 202, 509, 525, 526, 530, 599 ЦК України та ст.ст. 20, 173, 193 ГК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. у справі № 5023/043/11 було затверджено мирову угоду від 18.01.2011 р., укладену між Приватним акціонерним товариством "Енергоресурс", в особі генерального директора Долгополого Сергія Васильовича та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач).

Під час виконання мирової угоди від 24.01.2011 р. у справі № 5023/043/11 відбулась реорганізація (перетворення) Приватного акціонерного товариства "Енергоресурс" у Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і Ко".

Згідно п. 1.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальність "Енергоресурс і Ко" (далі - позивач), Товариство є повним правонаступником усіх прав та обов'язків Приватного акціонерного товариства "Енергоресурс".

Відповідно до умов мирової угоди (пункт 2 мирової угоди) відповідач визнав, що його заборгованість за договором оренди № 292/3-АР перед позивачем на момент укладення цієї мирової угоди складає 17158,84 гривень (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят вісім грн. 84 коп.), з яких 16 650,00 гривень - сума основного боргу за договором, 63,27 гривень - індекс інфляції, 72,25 грн. - три відсотки річних та 373,32 гривень - пеня.

Відповідач зобов'язався сплатити заборгованість у сумі 16 650,00 гривень, в строк до 01.03.2011 року, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (пункт 3 мирової угоди).

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати боргу, відповідно до п. З мирової угоди на час подання позову до суду не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 22.06.2012 року становить 16 650,00 грн.

Позивач гарантував, що після отримання від відповідача грошових коштів, передбачених п. 3 даної мирової угоди, він не буде вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій у розмірі 508,84 гривень та судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи у розмірі 407,58 гривень (пункт 4 мирової угоди).

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість у розмірі 16 650,00 грн. у строк, передбачений пунктом 3 мирової угоди, а саме: до 01.03.2011 року, останній зобов'язаний сплати позивачу грошові кошти у розмірі 508,84 грн. (63,27 гривень - індекс інфляції, 72,25 гривень - три відсотки річних, 373,32 гривень - пеня) та судові витрати, пов'язані з розглядом справи № 5023/044/11 у розмірі 407,58 грн. (171,58 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Отже, станом на 22.06.2012 року загальна суму заборгованості відповідача перед позивачем в повному обсязі не погашена і складає 17566,42 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За правилами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Як встановлено судом, ухвала господарського суду Харківської області від 24.01.2011 року у справі № 5023/043/11 не відповідає, вимогам п.3, 4, 6 ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження, а саме не було вказано місцезнаходження стягувана та боржника (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувана та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувана та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувана та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувана та боржника тощо; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, зазначена ухвала не відповідає вимогам, що пред'являються до виконавчого документа.

Пунктом 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року роз'яснено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справи припинено.

У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 499,50 грн. інфляційних та 655,51 грн. три відсотки річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вислухавши представника позивача, ретельно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вони підтверджуються доданими до справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (61135, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 20.02.2007 р. № 2 480 000 0000 075703, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011 року по справі № 5023/043/11, шляхом стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61135, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 20.02.2007 р. № 2 480 000 0000 075703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс і КО" (61128, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 149, код ЄДРПОУ 32237716, р/р № 2600010691 в ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків, МФО 351629) - заборгованості у розмірі 17566 грн. 42 коп. (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість грн. 42 коп.), індекс інфляції у розмірі 499 грн. 50 коп. (чотириста дев'яносто дев'ять грн. 00 коп.), три відсотки річних у розмірі 655 грн. 51 коп. (шістсот п'ятдесят п'ять грн. 51 коп.) та сплачений судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 серпня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.