Рішення № 25582632, 06.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/9389-2012 06.08.12

За позовомФізичної особи-підприємця Коваля Ігоря МихайловичаДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс»Простягнення 43 044,29 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Коваль І.М.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Коваля Ігоря Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс»про стягнення 43 044,29 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди приміщення № 4 від 27.09.2008 р.

Ухвалою суду від 13.07.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/9389-2012 та призначено її розгляд на 06.08.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.12 р. надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 13.07.12 р., які були зареєстровані службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучені до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 06.08.12 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.07.12 р., яке підтверджує отримання позивачем 23.07.12 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, ненадання ним відзиву на позов, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс»(орендар) та Фізичною особою-підприємцем Ковалем Ігорем Михайловичем (орендодавець) був укладений договір оренди приміщення № 4 від 27.09.08 р., відповідно до умов якого орендодавець надає, належне йому на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 20.06.08 р., а орендатор приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 82 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Червонопартизанська, 1-3, оф. 54 (приміщення) для здійснення діяльності в сфері надання послуг транспортних перевезень.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. 1.2. договору № 4 від 27.09.08 р., вступ орендатора в користування приміщенням починається з моменту підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди (додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору № 4 від 27.09.08 р. в редакції додаткової угоди до даного договору № 6 від 30.03.11 р., за користування приміщенням орендатор сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 8 5000,00 грн. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 2.2. договору № 4 від 27.09.08 р. в редакції додаткової угоди до даного договору № 6 від 30.03.11 р., розрахунки за комунальні послуги, електроенергію, послуги зв'язку, інтернет та охорону здійснюються орендатором додатково щомісячно крім орендної плати згідно виставлених рахунків-фактур.

Пунктом 3.1. договору № 4 від 27.09.08 р. визначено, що орендна плата здійснюється шляхом 100 % передоплати за наступний місяць, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.2. договору № 4 від 27.09.08 р., орендна плата за перший місяць вноситься при підписанні акту прийому-передачі приміщення.

Відповідно до п. 3.3. договору № 4 від 27.09.08 р., одночасно орендатор вносить гарантійний платіж в розмірі місячної ставки, тобто 13 608,00 грн., що становить еквівалент 2 800,00 доларів США на місяць по курсу НБУ на момент підписання договору, який буде заставою на випадок розірвання або іншого припинення договору без проведення остаточного взаєморозрахунку між сторонами.

Згідно з пунктами 7.1. та 7.2. договору № 4 від 27.09.08 р., даний договір укладено на 12 місяців та вступає в силу з 30.09.08 р. і діє до 30.09.09 р. включно; договір вважається пролонгованим на той же строк, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надасть одна одній обґрунтовану відмову від укладення договору.

На виконання вищевказаного договору № 4 від 27.09.08 р. позивач передав відповідачу вищезазначене приміщення та майно, що знаходиться в ньому, а відповідач його прийняв, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі від 27.09.08 р.

Факт користування орендованим приміщенням за договором № 4 від 27.09.08 р. за період з листопада 2011 р. до квітня 2012 р. підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття послуг від 11.11.11. р., 12.12.11 р.,12.01.12 р., 10.02.12 р., 21.03.12 р. та 11.04.12 р.

Позивач пояснив суду, що відповідач зобов'язання за договором № 4 від 27.09.08 р. за період з листопада 2011 р. до квітня 2012 р. щодо оплати за оренду приміщення та майна належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 42 500,00 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння розрахунків № 103 від 30.04.12 р.

05.06.12 р. позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 08 від 31.05.12 р.), в якій просив перерахувати борг, однак ТОВ «Профтранссервіс»заборгованість не сплатило, залишивши дану претензію без відповіді та реагування.

За таких обставин Фізична особа-підприємець Коваль Ігор Михайлович звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс»про стягнення 43 044,29 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди приміщення № 4 від 27.09.2008 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо отриманого в оренду приміщення та майна за договором № 4 від 27.09.2008 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений цим договором строк орендну плату за період з листопада 2011 р. до квітня 2012 р. не сплатив.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, належних доказів та контррозрахунку на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 42 500,00 грн. основної заборгованості, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовна вимога Фізичної особи-підприємця Коваля І.М. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс»суми основної заборгованості за договором оренди приміщення № 4 від 27.09.2008 р. у розмірі 42 500,00 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

ФОП Коваль І.М. просить суд також стягнути з відповідача 544,29 грн. трьох річних процентів за період з грудня 2011 р. до липня 2012 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди приміщення № 4 від 27.09.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 4 від 27.09.2008 р. за період з грудня 2011 р. до липня 2012 р. станом на день подання позову до суду , то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 544,29 грн. трьох відсотків річних за період з грудня 2011 р. до липня 2012 р.

Таким чином позовні вимоги ФОП Коваля І.М. до ТОВ «Профтранссервіс»підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви ФОП Коваль І.М. згідно з квитанціями Шевченківського відділення 5441 Ощадбанку № 5 від 07.07.2012 р. було сплачено судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. та № 224 від 11.07.12 р. -43,50 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 23.12.2010 р. № 2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 5011-37/9389-2012 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 43,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193, 283, 286 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, літера «Г», код ЄДРПОУ 35465163) на користь Фізичної особи-підприємця Коваля Ігоря Михайловича (02088, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основної заборгованості, 544 (п'ятсот сорок чотири) грн. 29 коп. трьох відсотків річних 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

3. На підставі даного рішення повернути Фізичній особі-підприємцю Ковалю Ігорю Михайловичу (02088, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 43 (сорок три) грн. 50 коп., що перерахований квитанцією Шевченківського відділення № 5441 Ощадбанку № 5 від 07.07.2012 р. (оригінал якої залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.08.12 р.

Суддя Гавриловська І.О.