Рішення № 25582546, 06.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/7391-2012 06.08.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 7 679, 88 грн. в порядку регресу

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Лисенко В.А. (довіреність 305D/2011 від 29.05.2012р.);

В судовому засіданні 06.08.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах»(надалі ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(надалі ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», відповідач) у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування 7 679, 86 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»на підставі договору страхування наземного транспорту № К2НCAN24265225 від 24.09.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Chery Amulet, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»позивачем було направлено останньому претензію на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 7 679, 86 грн. в судовому порядку.

Відповідачем позову не визнано, письмового відзиву на позов не надано, під час розгляду справи представник зазначав про відсутність належних доказів виплати позивачем страхового відшкодування на користь свого страхувальника та як наслідок безпідставність заявлених регрес них вимог.

В судове засідання призначене на 06.08.2012р. представник позивача не з'явився, однак враховуючи виконання вимог щодо представлення документів на підтвердження списання коштів в рахунок сплати страхового відшкодування (заяву зареєстровано канцелярією суду за вхідним № 06-20/21297 від 18.07.2012р.), докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі.

Клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату судом відхилене, оскільки при вирішенні спору суд обмежений процесуальними строками і не може враховувати завантаженість позивача у інших судах, у зв'язку з чим зазначені причини неявки в судове засідання не є поважними, позивачем у справі є ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання уповноважену особу.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування наземного транспорту № К2НCAN24265225 від 24.09.2008р. у ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», застраховано автомобіль Chery Amulet, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувачем -ПриватБанк.

Під час розгляду адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_3 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області, підтверджено факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди 21.05.2010р. -зіткнення за участю автомобіля Chery Amulet, державний номер НОМЕР_1 з автомобілем ГАЗ, державний номер НОМЕР_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, від 10.08.2010р. справа 3-2277/10.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Chery Amulet, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 44-2010 про вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, що складений 13.06.2010р. оцінювачем ТОВ «ЕАК «Довіра»Гамарісом О.П. (свідоцтво про реєстрацію у державному реєстрі оцінювачів № 8162 від 23.03.2010р.) становить 7 954, 86 грн..

За страховим випадком -ДТП що сталась 21.05.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту від 14.07.2010р. № И-4836 по договору страхування № К2НCAN24265225 від 24.09.2008р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 7 679, 88 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 8167 від 16.07.2010р..

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача з приводу неналежності як доказу поданого до справи зазначеного платіжного доручення від 16.07.2010р., оскільки виплату страхового відшкодування проведено у відповідності з умовами договору страхування, згідно п. 4 страхового акту про направлення коштів в рахунок погашення заборгованості по кредиту в РП ПриватБанка на транзитний рахунок СК «Інгосстрах». Вигодонабувачем по договору страхування наземного транспорту № К2НCAN24265225 від 24.09.2008р. є ПриватБанк, а списання коштів з транзитного рахунку в рахунок погашення боргу по кредиту страхувальника (ОСОБА_2) підтверджено залученим до справи меморіальним ордером № ВО119В1GXA від 19.07.2010р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Chery Amulet, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/304410.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ГАЗ, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, від 10.08.2010р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 07.06.2012р.) не представлено договору (полісу ВЕ/304410) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2 за участю якого сталась ДТП 21.05.2010р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ, також відомостями по обліку полісів ПАТ СК «Універсальна»).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 21.05.2010р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 07.06.2012р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Chery Amulet, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/304410), а до ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № К2НCAN24265225 від 24.09.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Chery Amulet, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування підтверджені по розміру збитків, завданому транспортному засобу -автомобілю Chery Amulet, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 21.05.2010р., що визначений звітом № 44-2010 про вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, складеним 13.06.2010р., а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку підтверджена таким висновком.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно даним бази МТСБУ, а також відомостями обліку полісів ПАТ «СК «Універсальна»за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/304410) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза -510 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 7 169, 88 грн. (7 679, 88 грн. -510 грн. розмір франшизи за полісом ВЕ/304410), а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Претензія щодо виплати страхового відшкодування за вих. № 1518 від 14.02.2012р. міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 24.02.2012р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 496, 83 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 48, ідент. код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 32, офіс 402, ідент. код 33248430) 7 169, 88 грн. (сім тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 88 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1 496, 83 грн. (одну тисячу чотириста дев'яносто шість гривень 83 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 10.08.2012

Суддя Р.І. Самсін