Рішення № 25582502, 09.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.08.12 р. Справа № 5006/14/128/2012

за позовом Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск»,

ЄДРПОУ 19290012, м.Миколаїв

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський

машинобудівний завод», ЄДРПОУ 05763599, м.Краматорськ

про стягнення 2362150 грн. 00 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Теселько Н.Ю.-ст. юрисконсульт

від відповідача: Костилєва Г.К.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Спеціалізований морський порт «Октябрьск», м.Миколаїв, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», м.Краматорськ, про стягнення пені в сумі 972650,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1389500,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №23/66-10 від 18.06.2010р. в частині строків виконання своїх зобов'язань.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.07.2012р. №009/юр-13/1073 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на дотримання ним строків постачання товару позивачу за договором №23/66-10 від 18.06.2010р., виконання робіт з монтажу портального крану за вказаним договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

18.06.2010р. між позивачем та ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (з урахуванням додаткової угоди №2 від 10.05.2011р. до договору ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» замінено на ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод») був підписаний договір №23/66-10.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору відповідач зобов'язується виготовити, доставити, змонтувати, провести приймально-здавальні випробування та передати у власність позивача портальний кран «КПП-16/20/32-36/28/20...8», а позивач зобов'язаний прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Найменування товару, його кількість, ціна і асортимент вказані в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Продавець зобов'язується поставити товар на умовах DDU згідно «Інкотермс 2000» за адресою: м.Миколаїв, ДП СМП «Октябрьск». Термін поставки товару згідно додатку №1 (розділ 3 договору).

В п.8.2 договору №23/66-10 від 18.06.2010р. сторонами було узгоджено, що датою виконання зобов'язань є дата підписання акту приймання і введення товару в експлуатацію.

За змістом додатку №1 до договору №23/66-10 від 18.06.2010р. термін поставки визначено квітень-червень 2011р.

Як вказує позивач у позові та поясненнях по справі, портальний кран був змонтований відповідачем та став товаром у розумінні договору №23/66-10 від 18.06.2010р. тільки 18.08.2011р. після проведення всіх необхідних випробувальних робіт та складання і підписання акта приймання і введення портального крану в експлуатацію.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідачем був порушений строк виконання договірних зобов'язань на 49 днів.

Відповідно до п.9.3 договору №23/66-10 від 18.06.2010р. продавець за невчасне постачання товару оплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого зобов'язання за кожний день прострочення.

За таких обставин, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 972650,00 грн.

Крім цього, на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1389500,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 16.07.2012р. №009/юр-13/1073.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вказувалось вище, 18.06.2010р. між сторонами був підписаний договір №23/66-10.

За приписом ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно розділу 1 договору №23/66-10 від 18.06.2010р. його предметом є зобов'язання відповідача виготовити, доставити, змонтувати, провести приймально-здавальні випробування та передати у власність позивача портальний кран «КПП-16/20/32-36/28/20...8», а також зобов'язання позивача прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, підписаний між сторонами договір №23/66-10 від 18.06.2010р. є договором змішаного типу, який містить у собі ознаки й договору поставки, й договору підряду:

- обов'язки щодо виготовлення й доставки товару;

- обов'язки змонтувати, провести приймально-здавальні випробування та передати у власність портальний кран.

Тобто, даний договір породжує зобов'язання на кожній з сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.

В силу ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

При цьому, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар (ст.664 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, згідно додатку №1 до договору №23/66-10 від 18.06.2010р. термін поставки становить квітень-червень 2011р.

Продавець зобов'язується поставити товар на умовах DDU згідно «Інкотермс 2000» за адресою: м.Миколаїв, ДП СМП «Октябрьск» (розділ 3 договору).

Згідно п.А.4 розділу «DDU» Інкотермс - офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2000р., продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

У відповідності з п.5.2 договору №23/66-10 від 18.06.2010р. відповідач здійснює постачання товару частинами автомобільним і залізничним транспортом.

Як встановлено судом, у відповідності з приймально-здавальними актами №АМ/11/179 товар за договором №23/66-10 від 18.06.2010р. було поставлено відповідачем на територію ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» 23.03.2011р., №АМ/11/179-1 - 23.03.2011р., №АМ/11/179-2 - 25.03.2011р.

При цьому, відвантаження залізничним транспортом проводилось відповідачем 18.03.2011р. - за накладними №49955412, №49955743, №49955800, 22.03.2011р. за накладними №49955818, №49955891, №49988017, 24.03.2011р. за накладною №50011881, 25.03.2011р. за накладними №50021047, №50034628, №50035732.

Таким чином, з урахуванням наданих до справи документів, за висновками суду, постачання товару позивачу за договором №23/66-10 від 18.06.2010р. відбулось у березні 2011р., що також підтверджується поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві.

Як наслідок, враховуючи умови додатку №1 до договору №23/66-10 від 18.06.2010р., порушень з боку відповідача строків постачання товару позивачу не встановлено.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, умовами договору №23/66-10 від 18.06.2010р. не передбачено певного строку виконання відповідачем своїх зобов'язань з монтування, проведення приймально-здавальних випробувань та передачі у власність позивача портального крану. Зокрема, у додатку №1 до договору №23/66-10 від 18.06.2010р. визначений термін саме постачання товару.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів звернення до відповідача з відповідною вимогою щодо проведення робіт за договором №23/66-10 від 18.06.2010р. всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи не надано.

За приписом ст.853 Цивільного кодексу України якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

За таких обставин, за висновками суду, право власності на результат виконаних відповідачем робіт з монтажу товару за договором №23/66-10 від 18.06.2010р. перейшло до позивача під час підписання сторонами приймально-здавального акту №АМ11/179 від 18.08.2011р.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невизначеність сторонами у договорі №23/66-10 від 18.06.2010р. строку виконання відповідачем робіт з монтажу портального крану, відсутність відповідної вимоги позивача про виконання робіт за цим договором до відповідача, відсутні й будь-які порушення з боку останнього такого строку.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Як вказувалось вище, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 972650,00 грн. відповідно до п.9.3 договору №23/66-10 від 18.06.2010р., а також вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1389500,00 грн. згідно ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, при заявленні вимог до відповідача про стягнення штрафних санкцій за договором №23/66-10 від 18.06.2010р. позивачем має бути доведено, зокрема, факт порушення відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідно до п.9.3 договору №23/66-10 від 18.06.2010р. передбачено, що продавець за невчасне постачання товару, оплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого зобов'язання за кожний день прострочення.

Проте, як було встановлено судом вище, позивачем не доведено факту прострочення відповідачем постачання товару за договором №23/66-10 від 18.06.2010р.

Як наслідок, враховуючи висновки суду про недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №23/66-10 від 18.06.2010р., тобто, за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасного постачання товару позивачу, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 972650,00 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Пунктом 2 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України закріплено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;

- якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;

- якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Тому, для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, господарський суд повинен встановити наявність усіх обставин, з якими законодавець пов'язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.

Як було встановлено судом, враховуючи невизначеність сторонами у договорі №23/66-10 від 18.06.2010р. строку виконання відповідачем робіт з монтажу портального крану, відсутні й будь-які порушення з боку відповідача такого строку.

Таким чином, позов в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 1389500,00 грн. також підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск», м.Миколаїв до Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод», м.Краматорськ про стягнення пені в сумі 972650 грн. 00 коп. та штрафних санкцій в сумі 1389500 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 09.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 09.08.2012р.

Суддя Левшина Г.В.