Рішення № 25582389, 30.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р. Справа № 4/069-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа», м. Боярка

про стягнення 35408,73 грн.,

за участю представників:

від позивача Кость О.Г, за дов. від 16.03.12р. №326;

від відповідача Доля С.М., директор за посвідченням №8.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(позивач) заявлено позов до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»(відповідач) про стягнення 35408,73 грн., з яких 13229,69 грн. пеня, 2453,05 грн. інфляційні втрати, 2554,61 грн. 3% річні, 17171,38 грн. 7% штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору від 30.09.11р. № 32-09/11 щодо своєчасного проведення розрахунку за отримані обсяги природного газу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.12р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.06.12р.

21.06.12р. на адресу господарського суду Київської області від Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» надійшло письмове заперечення на позовну заяву та клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку з неможливістю направлення до суду представника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.12р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 16.07.12р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.12р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 30.07.12р., зобов'язано позивача надати суду докази, які підтверджують прострочення оплати відповідачем імпортованого йому газу за Договором.

В судовому засіданні позивачем були надані суду копії банківських виписок від 26.10.2011р. та від 20.03.2012р., які підтверджують проведення розрахунків відповідача з позивачем з затримкою в оплаті та правомірність нарахування останнім інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій. Вказані пояснення прийняті судом до розгляду.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

30.07.2012р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

встановив:

30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(продавець) та Комунальним підприємством "Києво-Святошинська тепломережа" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №32-09 11 (далі Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору (п.п. 1.1 Договору).

Підпунктом 2.1. Договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 2604,941 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м).

Відповідно до п.п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляються актами приймання-передачі газу.

11.10.11р. між сторонами була підписана додаткова угода №2 до Договору, відповідно до умов якої сторони підпункт 5.2 статті 5 «Ціна газу»Договору від 30.09.11р. №32-09/11 виклали в іншій редакції.

Приписами п.п 5.2. Договору встановлено, ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449,64 грн. (три тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 64 коп.). До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.).

Згідно п.п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Приписами п.п. 11.1 Договору передбачено, що останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу природний газ на загальну суму 345305,39 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.10.11р., які підписані повноважними представниками сторін.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань (п.п. 6.1), відповідач своєчасно не проводив розрахунок за отримані обсяги природного газу, оплату за газ проводив з порушенням встановлених договором строків, а остаточний розрахунок здійснив лише 20.03.12р. (копії банківських виписок в матеріалах справи).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору, відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

Зважаючи на вищевикладене, з метою досудового врегулювання спору, 19.04.12р. позивач направив на адресу відповідача вимогу в порядку статті 530 ЦК України, відповідно до якої вимагав сплатити протягом 3 днів штрафні санкції на загальну суму 32380,31 грн., про що свідчить фіскальний чек №8624. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, а також визначивши період, який не перевищує встановленого шестимісячного строку нарахування пені, встановив, що розрахунок пені відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 ГК України, і відповідно, вимога про стягнення 13229,69 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7% штрафу в розмірі 17171,38 грн. згідно п.п 7.2 Договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказана правова позиція викладена також в постанові Верховного суду України від 09.04.2012р. у справі № 20/246-08.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони в договорі передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу (п. 7.2 договору).

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в позовних матеріалах штраф складає 17171,38 грн. Вказаний розмір є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до приписів частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги те, що відповідач є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг населенню та підприємствам, установам і організаціям, фінансується за рахунок бюджетних коштів та не є організацією, метою створення якого є отримання прибутку, суд вважає за можливе скористатися правом, наданим п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір штрафу, який передбачений п. 7.2 договору, що підлягає стягненню в розмірі 17171,38 грн. до 8585,69 грн.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 2554,61 грн. 3% річних, 2453,05 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 2453,05 грн. грн., а 3% річних 2554,61 грн. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства, і відповідно, вимога про стягнення 2453,05 грн. інфляційних втрат та 2554,61 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»підлягають частковому задоволенню та з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»(відповідач) підлягає до стягнення 13229,69 грн. пені, 2453,05 грн. інфляційних втрат, 2554,61 грн. 3% річних, 8585,69 грн. 7% штрафу. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»(08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. 50 Років Жовтня, 9, код ЄДРПОУ 23576122) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) -13229 (тринадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень) 69 коп. пені, 2453 (дві тисячі чотириста п'ятдесят три гривні) 05 коп. інфляційних втрат, 2554 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири гривні) 61 коп. 3 % річних, 8585 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 69 коп. штрафу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 06.08.2012р.

Суддя О.В. Щоткін