Рішення № 25582091, 03.08.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2012 р. Справа № 5004/725/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.04.2006р., повернення приміщення та звільнення відповідачем вказаного приміщення

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Сєтов М.О., довіреність № від 08.06.2012р.

від відповідача: Єлов В.А., довір. від 26.06.2012р., Марчук М.С., довір. № 1 від 02.07.2012р.

В судовому засіданні 31.07.2012р. оголошувалась перерва до 02.08.2012р. для надання сторонами доказів по справі. В судовому засіданні 02.08.2012р. оголошувалась перерва до 03.08.2012р. в зв'язку із заявленим відповідачем відводом судді Слупко В.Л.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" із врахуванням уточнених позовних вимог, поданих до суду 31.07.2012р. (а.с. 1 т.2) просить суд:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.04.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1173;

2) визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, б.6, загальною площею 2542,7кв.м.

3) зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, б.6, загальною площею 2542,7кв.м.

4) виселити товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, б.6, загальною площею 2542,7кв.м.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що колишній ректор товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" ОСОБА_5 діючи у власних інтересах незаконно відчужив передане закритим акціонерним товариством "Міжнародний науково-технічний університет" до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" нежитлове приміщення по вул. Гетьмана Сагайдачного, б.6 площею 2542, 7 кв.м. товариству з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", засновником якого являється особисто сам ОСОБА_5, чим фактично позбавив учбовий заклад учбового корпусу.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається, зокрема, на ч.3ст.238 ЦК України, відповідно до якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом; ст.232 ЦК України, якою передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним; ст.ст.392, 391 ЦК України, якими регламентовано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідач в наданих суду письмових поясненнях проти позову заперечує, мотивуючи наступним:

- при підписанні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.04.2006р. ОСОБА_5 не було перевищено службових повноважень, так як згідно п.8.24.2 Статуту ТОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" ректор має право одноособово без довіреності товариства укладати договори за умови, що загальна вартість угод або договорів є меншою ніж сума, що складає 50% Статутного фонду товариства;

- підписуючи оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу ОСОБА_5 діяв як одноособовий виконавчий орган юридичної особи, а не на підставі довіреності, відповідно він не був представником юридичної особи в розумінні статтей 232, 237, 238 ЦК України, а тому посилання позивача на вказані статті як на правову підставу заявлених вимог є безпідставними;

- укладенню оспорюваного позивачем договору купівлі-продажу передувало рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" від 03.09.2002р., згідно якого було надано дозвіл ОСОБА_5 укласти договори купівлі-продажу приміщень по вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, повернути МНТУ кошти, витрачені на придбання приміщень та надавати на пільгових умовах для ЛБІ МНТУ приміщення для проведення освітньої діяльності;

- після відчуження приміщення ТОВ "Освіта-Плюс" надавало його позивачу в оренду на пільгових умовах, чим не позбавляло позивача можливості проводити освітню діяльність у відчуженому приміщенні. Останній договір оренди приміщення було укладено 01.03.2011р. на строк до 28.02.2014р. зі структурним підрозділом - Луцький біотехнічний університет МНТУ;

- для визнання правочину недійсним на підставі ч.1ст.232 ЦК України необхідно встановити умисел у діях представника позивача та наявність зловмисної домовленості представників обох сторін правочину, проте позивач у позові не навів жодного вагомого доказу в підтвердження свого висновку.

Крім того, ТОВ "Освіта-Плюс" заявлені наступні клопотання:

1) про застосування 3-х річного строку позовної давності, оскільки, на його думку, строк позовної давності позивачем пропущено без поважних причин з огляду на те, що МНТУ як засновник могло довідатися про відчуження приміщення, так як згідно Установчого договору мав право одержувати інформацію про діяльність товариства;

2) про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки ОСОБА_6 не мала права її підписувати, так як збори товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" , на яких ОСОБА_6 призначено ректором, а ОСОБА_5 достроково звільнено згідно протоколу №1 від 08.06.2012р. були неправомочними. Відповідно до витягу з електронного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності станом на 10.07.2012р. ректором товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" є ОСОБА_5;

3) про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаною з нею іншої справи, а саме №02/5004/879/12 за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 08.06.2012р.

Дослідивши надані сторонами матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновок суду ґрунтується на наступному:

За змістом ст.ст.143, 144 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який має містити, зокрема, відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію учасників управління і порядок прийняття ними рішень. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників, розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Згідно протоколу №1 від 15.06.2012р. установчих зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" (далі - ТОВ "ЛБІ МНТУ") вирішено створити ТОВ "ЛБІ МНТУ" за рахунок вкладів засновників зі Статутним фондом 3231035грн., а саме:

1) ЗАТ "МНТУ" вносить в статутний фонд наступні будівлі:

- будівля (приміщення технікуму), що знаходиться в м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, загальною площею 619,7 кв.м., вартістю 190700грн.;

- будівля (приміщення дитячого садку), що знаходиться в м. Луцьк., вул. Сагайдачного, 6, загальною площею 2485,1 кв.м., вартістю 552438грн.;

2) гр-н ОСОБА_7 - вносить внесок в статутний фонд у вигляді частки патенту №97030995 від 06.03.1997р., що є об'єктом інтелектуальної власності, вартість якої визначається 1357035грн., що складає 42% Статутного фонду товариства;

3) гр-н ОСОБА_5 - вносить свій внесок у вигляді авторських свідоцтв №148572 від 08.02.1989р. та №4343739/24-24 від 07.06.1989р., що є об'єктами інтелектуальної власності, загальна вартість яких складає 1130862грн., що складає 35% Статутного фонду.

На вказаних зборах засновників затверджено Установчий договір ТОВ "ЛБІ МНТУ".

Позивачем до матеріалів справи додано протокол №04/01 від 14.04.2001р. засідання ради ЗАТ "МНТУ" про вступ ЗАТ "МНТУ" у якості засновника до ТзОВ "ЛБІ МНТУ"та внесення до його статутного фонду слідуючого належного МНТУ на праві власності майна:

- будівлі (приміщення технікуму), що знаходиться в м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, загальною площею 619,7 кв.м., вартістю 190700грн.;

- будівлі (приміщення дитячого садку), що знаходиться в м. Луцьк., вул. Сагайдачного, 6, загальною площею 2485,1 кв.м., вартістю 552438грн.

В підтвердження того, що на момент передачі до статутного фонду ТОВ «ЛБІ МНТУ»нежитлового приміщення площею 2485,1 кв.м за адресою м. Луцьк, вул. Сагайдачного,6 його власником було ЗАТ «МНТІ»позивач надав копію нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03.08.2000р., укладеного між відділом майна міської комунальної власності Луцької міської ради та ЗАТ «МНТУ», а також реєстраційне посвідчення права власності серії АЮ №09856, видане Волинським ОБТІ 28.11.2000р.

Згідно ст. 1., п. 4.2 ст. 4 Статуту ТОВ «ЛБІ МНТУ»зареєстрованого розпорядженням виконкому Луцької міської ради №244-РВ від 25.07.2001р., статут є невід'ємною частиною Установчого договору від 15.06.2001р. про створення та діяльність товариства, розмір часток кожного з учасників, склад та порядок внесення вкладів визначаються Установчим договором.

Таким чином, створене ТОВ "ЛБІ МНТУ" набуло право власності на нежитлові приміщення, передані ЗАТ "МНТУ" в якості внеску до статутного фонду на підставі ст.12 Закону України "Про господарські товариства" (в чинній на момент передачі редакції) та п.5.2 Статуту.

29.12.2005р. між Луцькою міською радою та ТОВ "ЛБІ МНТУ" укладено договір оренди земельної ділянки площею 9934кв.м. для будівництва та обслуговування адміністративно-навчального корпусу 2-х поверхового нежитлового приміщення по вул. Сагайдачного, 6 строком на 10 років. Як з'ясовано в судовому засіданні з представниками сторін вказаний договір є діючим.

Згідно ст.2 Статуту ТОВ "ЛБІ МНТУ" предметом діяльності товариства є, зокрема , впровадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну та методичну діяльність, задоволення потреб особистості у всебічному розвитку її таланту, розумових здібностей в галузі науки і техніки, здобуття освіти і високої кваліфікації в обраній нею галузі, забезпечення набуття студентами знань у певній галузі, всебічна підготовка їх до практичної діяльності.

Відповідно до п.3.2 ст.3 Статуту товариство є вищим навчально-науковим закладом нового типу, який комплексно поєднує фундаментальну підготовку науково-технічних працівників у вищому навчальному закладі з практичним використанням найсучасніших досягнень світової науки шляхом створення програм, що відповідають вимогам міжнародних центрів акредитації.

Згідно ст.8 Статуту вищим органом товариства є збори учасників (п.8.1), а одноособовим виконавчим органом є ректор, який здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю товариства та забезпечує виконання рішень, що приймаються зборами.

Згідно протоколу №1 установчих зборів від 15.06.2001р. ОСОБА_5 призначений на посаду ректора ТОВ "ЛБІ МНТУ".

Згідно пояснень представників сторін ОСОБА_7 - колишній Президент ЗАТ "ЛБІ МНТУ" та одночасно один із засновників ТОВ "ЛБІ МНТУ" помер ІНФОРМАЦІЯ_2 Зміни до статуту товариства після його смерті не вносились.

11.04.2006р. між ТОВ "ЛБІ МНТУ" в особі ректора ОСОБА_5 та ТОВ "Освіта-Плюс" в особі директора Салової О.О. укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_5 відчужив товариству "Освіта-Плюс" нежитлове приміщення загальною площею 2542,7 кв.м. (із врахуванням реконструкції та збільшенням площі на 57,6 кв.м. згідно рішення Луцької міської ради №483 від 29.12.2005р.), що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Гетьмана Сагайдачного, 6.

Згідно наданої відповідачем копії Статуту ТОВ "Освіта-Плюс" останнє зареєстровано 05.04.2006р., тобто за шість днів до укладення оспорюваного позивачем договору.

Як вбачається із Статуту та Спеціального витягу з ЄДРПОУ засновником ТОВ "Освіта-Плюс" є ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за вказаною адресою зареєстровано ТОВ "Освіта-Плюс" (а.с. 59-61 т.2).

19.05.2006р. згідно витягу з реєстру прав власності №10682751 Волинським ОБТІ за ТОВ "Освіта-Плюс" зареєстровано право власності на нежитлове приміщення по вул. Сагайдачного, 6 згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2006р.

Посилання відповідача як на підставу відмови у позові на те, що ОСОБА_5 згідно п.8.24.2 Статуту ТОВ «ЛБІ МНТУ»мав право одноособово без довіреності товариства укладати договори на суму, що не перевищує 50% статутного фонду товариства, а вартість відчуженого приміщення -968326грн. не перевищує встановленого розміру, не заслуговує на увагу суду, оскільки передбачене пунктом 8.24.2 Статуту право ректора необхідно розглядати та застосовувати в контексті прав товариства саме для ведення його статутної діяльності згідно з Установчим договором та Статутом товариства, як це визначено в п. 3.17 Статуту. Статтею 92 ЦК України чітко регламентовано, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень..

Частиною 3 ст.238 ЦК України встановлено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Посилання відповідача на те, що норма зазначеної статті стосується лише договірного представника спростовується нормами ст.237 ЦК України, відповідно до якої представництво виникає не лише на підставі закону, але і акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства..

Враховуючи, що ОСОБА_5, перебуваючи на посаді ректора на момент укладення оспорюваного договору, діяв як одноособовий виконавчий орган ТОВ "ЛБІ МНТУ", він являвся представником вказаного товариства на підставі акту юридичної особи, а саме Статуту.

Відтак, відчуження ОСОБА_5 за оспорюваним договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке належало на праві власності ТОВ "ЛБІ МНТУ" товариству "Освіта-Плюс", єдиним засновником якого він являється особисто, суд розцінює як правочин, який вчинено ОСОБА_5 в своїх особистих інтересах та з метою отримання власної вигоди та всупереч інтересам ТОВ "ЛБІ МНТУ".

Статтею 232 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Згідно зі ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом не взято до уваги посилання відповідача на те, що укладенню оспорюваного позивачем договору купівлі-продажу передувало рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" від 03.09.2002р., згідно якого було надано дозвіл ОСОБА_5 укласти договори купівлі-продажу приміщень по вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, повернути МНТУ кошти, витрачені на придбання приміщень та надавати на пільгових умовах для ЛБІ МНТУ приміщення для проведення освітньої діяльності, оскільки на неодноразові вимоги суду відповідач не надав оригіналу вказаного протоколу та не надав доказів його вилучення правоохоронними органами, відтак надану суду відповідачем копію вказаного протоколу суд розцінює як неналежний доказ.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що оригінали документів подаються суду, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як зазначалось в описовій частині даного рішення, відповідач просить при вирішенні спору застосувати позовну давність, визначену ст.257 ЦК України вказуючи, що трьохрічний строк позовної давності сплив.

Позивач в поясненні, поданому суду 02.08.2012р. зазначив, що спір у даній справі виник через недобросовісне виконання виконавчим органом товариства - ректором ОСОБА_5 своїх обов'язків. Укладаючи спірний договір та позбавляючи позивача майна, очевидно, що ОСОБА_5 діяв не в інтересах позивача, а у власних інтересах. Позивач був позбавлений можливості у законодавчо визначені строки звернутись за захистом своїх порушених прав, оскільки про обставини вибуття майна з володіння позивача було з'ясовано в результаті перевірки діяльності товариства з боку засновників на початку 2012р., яка і слугувала підставою для звернення Президента ЗАТ "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_7" до слідчих органів та порушення кримінальної справ т.в.о. начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області за вказаними фактами, а також оскарження позивачем у апеляційному порядку рішення господарського суду Волинської області у справі №6/51-75 від 04.08.2008р. Рівненський апеляційний господарський суд ухвалою від 06.04.2012р. у справі №6/51-75 визнав поважними причини пропуску звернення ТОВ "ЛБІ МНТУ" з апеляційною скаргою та поновив пропущені процесуальні строки.

При розгляді клопотання відповідача про застосування строку позовної давності судом враховано наступне:

Позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач не надав суду доказів, із яких би вбачалось, що ОСОБА_5 як ректор та один із двох засновників (третій засновник ОСОБА_7 помер у ІНФОРМАЦІЯ_2) інформував у будь-який спосіб ЗАТ "МНТУ" чи спадкоємців ОСОБА_7 про відчуження у квітні 2006р. нежитлових приміщень переданих ТОВ "ЛБІ МНТУ" для здійснення статутної діяльності. Крім того, враховуючи, що факт відчуження ОСОБА_5 спірного приміщення відбувся після смерті ОСОБА_7 та у власних інтересах ОСОБА_5, а також подальші його дії по оформленню договору оренди відчуженого приміщення для отримання ТОВ «Освіта Плюс»орендної плати за рахунок ТОВ «ЛБІ МНТУ»та оформлення договору суборенди земельної ділянки без згоди Луцької міської ради дають суду підстави вважати, що ОСОБА_5 приховував від ЗАТ «МНТУ»та спадкоємців ОСОБА_7 інформацію про виведення ним основних фондів зі статутного капіталу ТОВ «ЛБІ МНТУ», в зв'язку з чим суд визнає поважними причини пропущення позивачем позовної давності.

Решту заперечень відповідача, наведених у поясненнях та у виступах його представників суд не бере до уваги, оскільки вони не спростовують заявлені позивачем підстави позову та не мають жодного правового значення для вирішення даного спору.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, судом відхилено, оскільки позовна заява підписана ректором ТОВ "ЛБІ МНТУ" ОСОБА_6, підпис якої скріплено печаткою вказаного товариства, а повноваження ОСОБА_6 підтвердженні доданими до позовної заяви наказами від 08.06.2012р. №1-К та №2-К.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи №02/5004/879/12 за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 08.06.2012р. судом відхилено з огляду на наступне:

Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга -четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідач в своєму клопотанні не навів жодних обставин, які неможливо встановити по суті предмету позову у даній справі до розгляду справи №02/5004/879/12. При цьому судом також враховано, що рішення суду згідно положень ГПК України не має зворотньої дії у часі.

З врахуванням того, що суд визнає позовні вимоги ТОВ "ЛБІ МНТУ" обґрунтованими та задовільняє позов повністю, заява ТОВ "Освіта-Плюс" про скасування забезпечення позову, застосованого ухвалою суду від 22.06.2012р. задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 203, 216, 232, 238, 239, 258, 261, 391, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задоволити повністю.

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.04.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1173.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, б.6, загальною площею 2542,7кв.м

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" звільнити та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, б.6, загальною площею 2542,7кв.м.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" 28068грн.50коп. витрат по судовому збору.

Повне рішення складено 08.08.2012р.

Суддя В.Л.Слупко