Рішення № 25582047, 07.08.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 5004/772/12

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді -Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Ваврик Тетяна Миколаївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про розірвання кредитного договору,

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача:Бубенко А.В. - представник (дов. № 547-19 від 01.03.2012 р.)

В судовому засіданні 02.08.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.06.2012 р. передано за підсудністю справу № 3/5007/11/12 за позовом Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" про розірвання кредитного договору від 30.08.2007 р. № 300807/2063-192.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.06.2012 р. справу призначено до розгляду.

Позивач в позовній заяві № 04/1288 від 11.05.2012 р. просить суд розірвати кредитний договір від 30.08.2007 р. № 300807/2063-192 укладений між ПАТ "Західінкомбанк" в особі ЖФ ПАТ "Західінкомбанк" та ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго".

03.07.2012 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання та неподання останнім витребуваних ухвалою суду від 22.06.2012р. документів.

10.07.2012 р. на виконання вимог ухвали суду позивач надав копію платіжного доручення про сплату судового збору та власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору.

10.07.2012 р. на адресу суду надійшов відзив ПАТ "Західінкомбанк" в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

11.07.2012 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання.

23.07.2012 р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою повноважних представників.

25.07.2012 р. суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи.

01.08.2012 р. представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою представника.

Згідно із ст. 28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації.

Тому зайнятість однієї уповноваженої особи чи перебування цієї особи у відрядженні не перешкоджає довірителю доручити представництво інтересів іншому представнику при наявності відповідного волевиявлення.

Представник відповідача заперечив проти відкладення розгляду справи, вважаючи клопотання необґрунтованим.

В силу ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створеним учасниками справи перепонами для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (параграф 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України".

Беручи до уваги викладене та ту обставину, що розгляд справи відкладався за клопотанням позивача неодноразово, суд чергове клопотання позивача залишив без задоволення та вважає, що відповідно до ст. .75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" звернулося в суд з позовом до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" про розірвання кредитного договору від 30.08.2007 р. № 300807/2063-192.

Позов мотивувало тим, що 30.08.2007р. Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" уклало з КБ ТОВ "Західінкомбанк" правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк", кредитний договір № 300807/2063-192.

Відповідно до п 1.1. договору, кредитор надає позичальнику довгостроковий кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності, на виплату заробітної плати та сплати обов'язкових платежів, з максимальним лімітом лінії у розмірі 10 000 000,00 грн. на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 18 процентів річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором було укладено договір поруки від 30.08.2007 р. Поручителем по договору поруки є виконавчий комітет Житомирської міської ради.

Згідно п. 1.1. договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі боргових зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 3000807/2063-192 від 30.08.2007 р. і додаткових до нього договорів, укладених між кредитором та позичальником.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2012 р. за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про стягнення 11 513 023,74 грн. та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" про визнання недійсним договору поруки, скасовано Постанову рівненського апеляційного господарського суду та залишено в силі рішення господарського суду Житомирської області, чим визнано недійсним договір поруки від 30.08.2007р. укладений між публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" та виконавчим комітетом Житомирської міської ради.

Посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України позивач просить розірвати кредитний договір від 30.08.2007 р. № 300807/2063-192, оскільки в момент укладення кредитного договору сторони виходили з того, що договір поруки був дійсним.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.08.2007 р. між публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" та Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" було укладено кредитний договір № 300807/2063-192 (а.с. 28-30).

Відповідно до п 1.1. договору, кредитор надає позичальнику довгостроковий кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності, на виплату заробітної плати та сплати обов'язкових платежів, з максимальним лімітом лінії у розмірі 10 000 000,00 грн. на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 18 процентів річних. (а.с. 28-30).

30.08.2007 р. між публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" (кредитор) виконавчим комітетом Житомирської міської ради, як поручителем, було укладено договір поруки (а.с.26-27).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2012 р. за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про стягнення 11 513 023,74 грн. та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" про визнання недійсним договору поруки, скасовано Постанову рівненського апеляційного господарського суду та залишено в силі рішення господарського суду Житомирської області, чим визнано недійсним договір поруки від 30.08.2007 р. укладений між публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" та виконавчим комітетом Житомирської міської ради (а.с. 6-25).

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як вбачається із вищенаведеної норми на яку в своїх вимогах посилається позивач, у разі розірвання або зміни договору на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити існування одночасно чотирьох умов, які є додатковими критеріями визначення ускладнень у виконанні договору.

За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, позивач повинен довести усі умови, необхідні для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не надав жодних доказів про умови, які б потягли за собою розірвання даного договору та не довів, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Якщо припустити, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, то можна зробити висновок, що мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки коли виконання взагалі більш не має ніякої цінності для сторони, що отримує виконання.

При укладенні кредитного договору позивач розраховував на отримання грошових коштів, а відповідач на повернення зазначених коштів із отриманням плати за їх користування.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач, в свою чергу, досягнув бажаної мети, проте не належним чином виконав свої зобов'язання, отже посилання на умови, передбачені ст. 652 ЦК України є безпідставними.

Визначення "істотні зміни обставин" - є оціночним поняттям і в розумінні суду вбачається, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачати, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Крім того, слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" при виконанні договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.

Істотна зміна обставин не ускладнює виконання зобов'язань настільки, що це призводить до неможливості виконання зобов'язання у зв'язку з обставинами за яку жодна із сторін не відповідає.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посилання на дану норму закону - безпідставне.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В даному випадку в забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки від 30.08.2007р. Поручителем по договору поруки є виконавчий комітет Житомирської міської ради.

Вищезазначений договір встановлює солідарну відповідальність позичальника та поручителя перед кредитором, тобто не зважаючи на визнання вищевказаного договору поруки недійсним, обсяг відповідальності позичальника перед кредитором після цього не змінився.

Тому, суд вважає, що визнання договору поруки недійсним не є підставою для розірвання кредитного договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

В силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" до задоволення не підлягають, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 525, 526, 572, 629, 651, 1048, 1054 Цивільного України, ст. ст. 193, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (вул. Жукова, 23А, м. Житомир, код ЄДРПОУ 05478806) до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (пр. Перемоги, м. Луцьк, код ЕДРПОУ 19233095) про розірвання кредитного договору відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя І. О. Гарбар

Повний текст рішення

складено та підписано

07.08.12