Рішення № 25581959, 09.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.12 Справа № 36/5005/5956/2012

За позовом Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради, м.Дніпропетровськ

про врегулювання переддоговірного спору

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Тесля М.М.

Представники:

від позивача: Гречко Я.В., довіреність № 10 від 04.01.2012

від відповідача: Котенко Г.В., довіреність № 5180 від 25.07.2012

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровськ ради (надалі - Відповідач) про врегулювання переддоговірного спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на наявність неврегульованих розбіжностей при укладенні Договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №465/02-12 від 03.01.2012. В підтвердження позовних вимог Позивач надав суду рішення сесії Дніпропетровської міської ради №39/48 від 15.07.2009 «Про створення комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради», Договір №465/02-12 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2012 з додаткам №№1, 2, протокол розбіжностей до договору №465/02-12 від 03.01.2012, лист вих. №3926 від 25.06.2012, Договір №281-ДКП/11 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 03.10.2011, акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 03.10.2011.

Позивач керуючись нормами Господарського кодексу України просить визнати пункти 1.2. та 9.1. Договору №465/02-12 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2012 в редакції Позивача.

Додатково Позивач надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи вих. №б/н від 09.08.2012.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме не заперечує проти прийняття п.1.2. Договору №465/02-12 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2012 в редакції Позивача. У відзиві на позовну заяву вих. №5203 від 26.07.2012 в обґрунтування заперечень щодо визнання п.9.1. Договору №465/02-12 від 01.03.2012 в редакції Позивача, Відповідач посилається на те, що за інформацією Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська редакція Позивача пункту 9.1. Договору не відповідає нормам п.1 ст.3 Бюджетного кодексу України, де зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відповідно, у разі підписання Відповідачем п.9.1. Договору в редакції Позивача, здійснювати розрахунки за поставку останнім теплової енергії у вигляді гарячої води у Відповідача не мало б можливості.

В судовому засіданні 31.07.2012 оголошувалась перерва до 09.08.2012 зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2011 Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради (Відповідач) та Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (Орендодавець) уклали договір №281-ДКП/11 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (надалі - Договір оренди) відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 99,0 кв.м., розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 37, у підвалі 9-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі КВЖРЕП Самарського району (Балансоутримувач), для використання під розміщення архівного приміщення (п.1.1. Договору оренди).

Факт передачі об'єкту оренди Відповідачу підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення площею 99,0 кв.м. від 03.10.2011.

Відповідно до п.5.11 Договору оренди Відповідач зобов'язаний був протягом 5 днів з дати укладення цього Договору укласти з Балансоутримувачем або з відповідними комунальними службами договір на сплату комунальних послуг (газ, електроенергія, тепло, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, телефон).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №39/48 від 15.07.2009 «Про створення комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради» визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання споживачів лівобережної частини міста Дніпропетровська Позивача.

Позивач підготував та надав Відповідачу проект договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

25.06.2012 Позивач отримав від Відповідача підписаний Договір про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №465/02-12 від 03.01.2012 (надалі - Договір) з протоколом розбіжностей, а саме щодо пунктів 1.2., 4.2.11, 9.1., 10.1 Договору.

Ознайомившись з Протоколом розбіжностей, Позивач вважає такими, що залишились неврегульованими пункти 1.2. та 9.1. Договору №465-02/12 від 03.01.2012, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовною заявою про врегулювання переддоговірного спору.

Пункт 1.2. Договору викладений Позивачем в наступній редакції: «Суб'єкти споживання теплової енергії: орендар нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 37».

Пункт 9.1. Договору викладений Позивачем в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками Сторін. Сторони погодили, що у відповідності до ст.631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, цей договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися з 03 жовтня 2011 року і діє до 31 грудня 2012 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду».

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме не заперечує проти прийняття п.1.2. Договору №465/02-12 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2012 в редакції Позивача.

Що стосується п.9.1. Договору, Відповідач не погоджується з датою, з якої встановлюється строк дії Договору (за редакцією Позивача -03.10.2011). Відповідач вважає, що строк дії Договору має бути встановлений з 01.01.2012. В обґрунтування заперечень Відповідач посилається на те, що за інформацією Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська редакція Позивача пункту 9.1. Договору не відповідає нормам п.1 ст.3 Бюджетного кодексу України, де зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відповідно, у разі підписання Відповідачем п.9.1. Договору в редакції Позивача, здійснювати розрахунки за поставку останнім теплової енергії у вигляді гарячої води у Відповідача не мало б можливості.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Укладення господарських договорів є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язкового укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Положенням ст.67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Вимога Позивача про визнання пунктів 1.2., 9.1. Договору в редакції Позивача по своїй суті є вимогою про врегулювання переддоговірного спору.

Відповідно до положень ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні (ч.3). За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч.4). Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийнятті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду (ч.5).

З матеріалів справи та пояснень представника Позивача вбачається, що залишились неврегульованими пункти 1.2. та 9.1. Договору №465-02/12 від 03.01.2012.

Відповідач не заперечує проти прийняття п.1.2. Договору №465/02-12 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2012 в редакції Позивача.

Що стосується п.9.1. Договору, суд приходить до висновку, що він також має бути прийнятий в редакції Позивача з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносини між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, встановлення в Договорі строку дії з 03.10.2011 є обґрунтованим, оскільки Відповідачу послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води надаються саме з 03.10.2011, що підтверджується укладеним Договором оренди та актом приймання-передачі нежитлового приміщення площею 99,0 кв.м. від 03.10.2011.

Твердження Відповідача про невідповідність п.9.1. Договору в редакції Позивача нормам п.1 ст.3 Бюджетного кодексу України є необґрунтованим, оскільки Відповідачем, всупереч приписам ст.33 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів, які б підтверджували звернення до Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та надання останньою відповіді на звернення Відповідача. Також Відповідачем не обґрунтовано посилання на неможливість здійснювати розрахунки за Договором з 03.10.2011.

За таких умов, вимоги Позивача про визнання в його редакції пунктів 1.2., 9.1. Договору №465/02-12 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати в редакції комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-Б, код ЄДРПОУ 36639101) пункти 1.2. та 9.1. Договору №465-02/12 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2012, а саме:

Пункт 1.2.: «Суб'єкти споживання теплової енергії: орендар нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 37».

Пункт 9.1. «Цей договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками Сторін. Сторони погодили, що у відповідності до ст.631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, цей договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися з 03 жовтня 2011 року і діє до 31 грудня 2012 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпропетровську ради (49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 51, код ЄДРПОУ 05425365) на користь комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-Б, код ЄДРПОУ 36639101, р/р 260023015872 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 305482) 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.08.2012

Суддя А.Є. Соловйова