Ухвала суду № 25581197, 19.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2012 р. м. Київ К-17072/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Бухтіярової І.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010р.

у справі №2а-20949/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбаснерудпром»(надалі -ТОВ «НВП «Донбаснерудпром»)

до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області (надалі -ДПІ у Волноваському районі Донецької області), Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (надалі -ГУ ДК України у Донецькій області)

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

встановив:

У листопаді 2009р. позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за травень-вересень 2009р. у розмірі 890503грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010р., позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «НВП «Донбаснерудпром»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковим деклараціям за травень-вересень 2009р.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, ДПІ у Волноваському районі Донецької області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «НВП «Донбаснерудпром».

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ТОВ «НВП «Донбаснерудпром»включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №30942459, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), перебуває на обліку в ДПІ у Волноваському районі Донецької області та є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, у встановленому порядку позивачем подано до податкового органу декларації з податку на додану вартість із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства:

- 18.06.2009р. податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування;

- 16.07.2009р. податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування;

- 19.08.2009р. податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування;

- 18.09.2009р. податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування;

- 19.10.2009р. податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Податковим органом за наслідками отримання вказаних декларацій були проведені виїзні позапланові та невиїзні документальні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за відповідні податкові періоди, про що складено:

- довідку №3371/23-20/30942459 від 10.07.2009р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009р., якою підтверджена сума бюджетного відшкодування податку в сумі 28849грн., сума в розмірі 67420грн. не підтверджена у зв'язку з неотриманням відповідей на запити про надання інформаційних довідок або актів зустрічних перевірок;

- довідку №3684/23-20/30942459 від 12.08.2009р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009р., якою підтверджена сума бюджетного відшкодування податку в сумі 179779грн., сума в розмірі 110200грн. не підтверджена у зв'язку з неотриманням відповідей на запити про надання інформаційних довідок або актів зустрічних перевірок;

- довідку №5166/23-20/30942459 від 07.10.2009р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2009р., якою підтверджена сума бюджетного відшкодування податку в сумі 29017грн., сума в розмірі 156869грн. не підтверджена у зв'язку з неотриманням відповідей на запити про надання інформаційних довідок або актів зустрічних перевірок;

- довідкою №5510/1520/30942459 від 16.10.2009р. про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009р. підтверджена сума бюджетного відшкодування податку в сумі 227084грн.

В подальшому, актом №6703/1520/30942459 від 18.11.2009р. про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009р. встановлені порушення позивачем п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на 16667грн.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірками податкових декларації за травень-серпень 2009р. не була виявлена невідповідність сум бюджетного відшкодування сумам в зазначених вище розмірах, заявлених у податкових деклараціях, податковим органом не приймались рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування за зазначені податкові періоди. Крім того, у відповідності до приписів п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим органом були направлені органу Державного казначейства висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету: №199 від 20.11.2009р. на суму 227084грн., №207 від 20.11.2009р. на суму 36638грн., №208 від 20.11.2009р. на суму 179779грн., №209 від 20.11.2009р. на суму 110200грн., №210 від 20.11.2009р. на суму 179779грн., №211 від 20.11.2009 р. на суму 6107грн., №212 від 20.11.2009р. на суму 151186грн., які 27.11.2009р. були повернуті ДПІ у Волноваському районі у зв'язку з відсутністю реєстру платників податку на додану вартість. Таким чином, позивачеві не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковим деклараціям за травень 2009р. в розмірі 36638грн., по податковій декларації за червень 2009р. в розмірі 289979грн., по податковій декларації за липень 2009р. в розмірі 185886грн., по податковій декларації за серпень 2009р. в розмірі 227084грн., по податковій декларації за вересень 2009р. в розмірі 151186грн.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість»пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі -ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Суми, невідшкодовані платнику податків вважаються бюджетною заборгованістю.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справ докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ І.О. Бухтіярова

Суддя Н.Є. Маринчак