Рішення № 25579316, 09.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.2012Справа №5002-18/2288-2012

За позовом - Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електричної мережі Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго"

до відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове»

про стягнення 9083,01 грн.

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

від позивача - Нікітіна В.О. - юрисконсульт, довіреність № 399-Д від 10.07.2012, посвідчення № 303 від 16.01.2012;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електричної мережі Публічного акціонерного товариства "Крименерго" - позивач, звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» - відповідача, в якій просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» на користь позивача 7527,86 грн. заборгованості за електроенергію на спец/р 260313511142 в філії - Кримському республіканському управлінні ВАТ «Державний ОщадБанк» в м. Сімферополі, ОКПО 00131400, МФО 324805; стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» на користь позивача пеню в розмірі 1095,64 грн., три відсотка річних у розмірі 212,04 грн., інфляційні нарахування у розмірі 304,91 грн. та судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1609,50 грн. на р/р 260093323142 в АТ «Державний Ощадний Банк України», ОКПО 00131400, МФО 324805.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 03.08.2006 між ПАО «Крименерго» - правонаступником майна, прав і обов'язків ВАТ «Крименерго» (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» було укладено договір № 3115 на постачання електричної енергії. Зазначений договір вступив в силу з дня його підписання та укладався на строк до 31.12.2006, а в частині розрахунків - до повного їх завершення, та вважався щорічно подовженим на календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не поступило заяв від сторін про його припинення чи перегляд.

Відповідно до додатку № 4.2 до договору № 3115 об'єм фактично використаної за розрахунковий період електричної енергії визначається і відповідності з «Актом про об'єми переданої споживачу електричної енергії». Споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приладів обліку, шляхом оформлення «Акту про об'єми переданої споживачу електричної енергії». У разі неподання споживачем даних про об'єми спожитої електричної енергії в зазначений строк(незалежно від причин), визначення об'єму спожитої електричної енергії здійснюється розрахунковим шляхом. Однак, як вбачається з тексту позовної заяви, відповідач не надавав у розрахункові періоди з квітня 2010 року по квітень 2012 акти про об'єми переданої споживачу електричної енергії, тому об'єм спожитої відповідачем електроенергії було визначено відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією та додатку № 4.2 до договору № 3115 виходячи з величини дозволеної потужності струмоприймача та кількості годин її використання. До теперішнього часу заборгованість відповідачем за спожиту електричну енергію не погашена, на яку в подальшому було нараховано пеню, три відсотки річних простроченої суми, та суму інфляційних збитків.

У судовому засіданні 30.07.2012 суд розпочав розгляд даної справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та заявив клопотання про приєднання документів згідно наведеного переліку, та клопотав замінити найменування позивача по справі на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електричної мережі Публічного акціонерного товариства « ДТЕК Крименерго».

Суд долучив надані документи до матеріалів справи та ухвалою від 30.07.2012 замінив найменування позивача - Публічне акціонерне товариство "Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електричної мережі Публічного акціонерного товариства "Крименерго" на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електричної мережі Публічного акціонерного товариства « ДТЕК Крименерго».

09.08.2012 у судовому засіданні позивач надав суду заяву у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» на користь позивача 7527,86 грн. заборгованості за електроенергію на спец/р 260313511142 в філії - Кримському республіканському управлінні ВАТ «Державний ОщадБанк» в м. Сімферополі, ОКПО 00131400, МФО 324805; стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» на користь позивача пеню в розмірі 1060,80 грн., три відсотка річних у розмірі 212,04 грн., інфляційні нарахування у розмірі 282,31 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн. на р/р 260093323142 в АТ «Державний Ощадний Банк України», ОКПО 00131400, МФО 324805.

Дослідивши у судовому засіданні 09.08.2012 заяву у порядку статті 22 ГПК України, суд приходить до висновку, що фактично така заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із чим суд приймає заяву позивача до свого розгляду та здійснює подальший розгляд справи у межах зменшеного розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання 30.07.2012 та 09.08.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином; вимог суду не виконав.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористався, а не його обов'язок, та строки розгляду справи, передбачені статтею 69 ГПК України, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі - Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків.

Між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (у наступному перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Крименерго» та у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго») та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» 03.08.2006 був укладений договір № 3115 про поставку електричної енергії, предметом якого було регулювання відносин між сторонами по поставці електроенергії та оплати її вартості.

У п. 9.5 договору зафіксовано, що він укладений на строк до 31.12.2006 та вважається щорічно пролонгованим, якщо не поступало заяв від однієї з сторін про його припинення або перегляд за місяць до закінчення строку його дії.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що жодна сторона не надавала заяви про припинення договору, у зв'язку із чим на дійсний час договір № 3115 від 03.08.2006 є діючим.

Пунктами 2.2.3 договору № 3115 від 03.08.2006 передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію.

Розрахункова дата зі споживачем передбачена додатками № 4.1 і 4.2 до договору, а саме: за спожиту електричну енергію - одним платежем по фактичним показанням приборів в дату оплати, встановлену даним додатком. Розрахункова дата (день коли споживач надає «Акт про об'єми переданої електричної енергії), а постачальник виставляє кінцевий рахунок встановлюється 12 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 12 числа кожного місяця до такого самого числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 3 додатку № 4.2 до договору № 3115 від 03.08.2006, об'єм фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, визначається відповідно до «Акту про об'єми переданої споживачу електричної енергії».Споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приборів обліку, оформлює «Акт про об'єми переданої споживачу електричної енергії».

У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію у вказаних строк (незалежно від причин), визначення об'єму спожитої електричної енергії здійснюється по середньодобовому об'єму споживання за попередній розрахунковий період.

Пунктом 5 додатку № 4.2 до договору № 3115 від 03.08.2006 сторонами погоджено, що дата оплати встановлюється до 17 числа кожного місяця. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом користування або дата внесення готівки у касу постачальника.

У зв'язку з тим, що відповідачем додатки № 2 «Акт про об'єми переданої споживачу електричної енергії» не надавалися в розрахункові періоди з квітня 2010 року по квітень 2012 року, то об'єм спожитої електричної енергії відповідачу визначався позивачем по величині дозволеної потужності токоприймачів і кількості часів їх використання, що передбачено пунктом 3 додатку № 4.2 до договору та на розраховані суми відповідачу виставлялися рахунки-накладні, які наявні у матеріалах справи.

За вказаний період загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 7527,86 грн., саме на таку суму позивачем виставлявся рахунок-накладна від 12.04.2012 (аркуш справи 67).

Несплата відповідачем вказаних коштів і стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати коштів заборгованості за спожиту електроенергію за період з квітня 2012 року по квітень 2012 року у сумі 7527,86 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 7527,86 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення оплати електричної енергії за період з 17.04.2010 по 17.05.2012 у сумі 212,04 грн. та інфляційну суму за прострочення оплати електричної енергії за період з травня 2010 року по березень 2012 року включно у сумі 282,31 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційної суми та 3% річних, наданий позивачем, суд знаходить його вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 212,04 грн. та інфляційної суми у розмірі 282,31 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати електричної енергії у сумі 1060,80 грн. за період з 17.04.2010 по 17.05.2012.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням строків, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно до Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, вина сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, відповідно до якого позивач нараховує пеню за прострочення оплати електричної енергії у сумі 1060,80 грн., суд погоджується з таким розрахунком. У зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення пені у загальній сумі 1060,80 грн. також підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1609,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В судовому засіданні 09.08.2012 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 09.08.2012.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електричної мережі Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" 7527,86 грн. заборгованості за електричну енергію.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове» на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" в особі структурного підрозділу Ялтинської міської електричної мережі Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" пеню у сумі 1060,80 грн., 3% річних у сумі 212,04 грн., інфляційну суму у розмірі 282,31 грн. та судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.К. Осоченко