ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/1916/12
"18" травня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
при секретарі судового засідання Колісник Н.В.
за участю:
представника позивача -Жукевич Л.Б.,
представника відповідача -Михальчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за
позовною заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби
до Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірми «Тернопільавіаавтотранс»
про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірма «Тернопільавіаавтотранс» про стягнення у рахунок погашення податкового боргу коштів в сумі 52851,31 грн. за рахунок готівки, що належить ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс».
В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, представник позивача подав суду письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та з рахунків готівки, що належить відповідачу в сумі 62643,69 грн. в тому числі: по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності у сумі 36556,80 грн. та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 26086,89 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності у сумі 36556,80 грн. та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 26086,89 грн. Оскільки відповідач не сплатив в добровільному порядку вищевказаний податковий борг, то просив стягнути його за рахунок готівки, що належить ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс».
Представник відповідача в судовому засіданні заперечуючи проти позову, суду пояснив, що у зв'язку з тим, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі та заступником начальника Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову від 10.03.2011 року про арешт коштів боржника, тобто ТОКП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс», то відповідач неспроможний своєчасно сплачувати податкові зобов'язання.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірма «Тернопільавіаавтотранс»зареєстроване як юридична особа Тернопільською районною державною адміністрацією 26.12.2002 року та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ, як платник податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, п.2-3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII, який діяв на момент виникнення правовідносин та пп.16.1.4. п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990р., із наступними змінами та доповненнями, передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Як слідує з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 62643,69 грн. з них:
- по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності у сумі 36556,80 грн. за штрафними санкціями, нарахованими позивачем відповідачеві за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання. Дана сума заборгованості підтверджується обліковою карткою платника податку, розрахунком штрафних (фінансових) санкцій та податковими повідомленнями -рішеннями форми «Ш»№ 0004051501, № 0004041501 від 22.11.2011 року (на підставі акта перевірки № 7923/15-01/31299719 від 03.11.2011 року);
- по земельному податку з юридичних осіб у сумі 26 086,89 грн. в тому числі 0,10 грн. пені. Дана сума заборгованості підтверджується обліковою карткою платника податку, розрахунком штрафних (фінансових) санкцій, податковими деклараціями з плати за землю та податковим повідомленням -рішенням форми «Ш»№ 0005251502 від 20.12.2011 року (на підставі акта перевірки № 10960/15-02/31299719 від 13.12.2011 року) та виникла за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року включно.
Доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку вищевказаних податкових повідомлень - рішень відповідачем не надано та судом не здобуто. Також відповідачем не надано та судом не здобуто доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем визначеної у податкових повідомлень - рішень суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності та з земельного податку з юридичних осіб.
Таким чином, вказані суми податкових зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності та з земельного податку з юридичних осіб, нараховані контролюючим органом відповідачеві на підставі податкових повідомлень -рішень є узгодженими у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України. Також є узгоджена сума податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, яка самостійно визначена платником податку у відповідних податкових деклараціях, які були подані відповідачем позивачеві.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Статтею 269 ПК України, передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, а згідно ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п.п 14.1.175 п.14. ст. 14 ПК України сумою грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності та по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 62643,69 грн. є узгодженою та є сумою грошового зобов'язання.
Як слідує з матеріалів справи, та не заперечувалось відповідачем у справі, Тернопільською ОДПІ на адресу боржника (платника податків) була направлена перша податкова вимога від 08.06.2004 року № 1/188 та друга податкова вимога від 26.08.2004 року № 2/268 згідно ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 01.12.2000 року №2181-ІІІ (далі -Закон №2181-ІІІ).
Враховуюче те, що з дати надіслання першої податкової вимоги, відповідачем податковий борг не погашався в повному обсязі, то податкові вимоги від 08.06.2004 року № 1/188 та від 26.08.2004 року № 2/268 не відкликалися відповідно до пп.6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ.
Відповідно до п.41.5. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно п.п 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11,51,70,71,79,86,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Тернопільського обласного комунального підприємства «Фірми «Тернопільавіаавтотранс»(Тернопільська обл., Підволочиське шоссе, Аеропорт, код за ЄДРПОУ 31299719) у рахунок погашення податкового боргу кошти у сумі 62 643 (шістдесят дві тисячі шістсот сорок три) гривні 69 коп. за платежами:
- податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у сумі 36 556 (тридцять шість гривень п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 80 коп.;
- земельний податок з юридичних осіб у сумі 26 086 (двадцять шість тисяч вісімдесят шість) гривень 89 коп. в тому числі 0,10 грн. пені,
за рахунок готівки, що належить Тернопільському обласному комунальному підприємству «Фірми «Тернопільавіаавтотранс»та з рахунків у банках, обслуговуючих Тернопільське обласне комунальне підприємство «Фірми «Тернопільавіаавтотранс».
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 травня 2012р.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.
Судове рішення № 25578380, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 18.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1970/1916/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: