Постанова № 25578311, 09.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1917/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю представників: позивача Зайцева Г.І. (за довіреністю)

відповідача Ахмедова Р.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Морська аварійно-рятувальна служба»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0013072310 від 28.09.2011 року.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена виїзна планова документальна перевірка ДП «МАРС»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0013072310 від 28.09.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового законодавства за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 156373 грн. з яких 125099 грн. -основного платежу та 31274 грн. -штрафних санкцій. Проте позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що воно прийняте неправомірно, оскільки позивач не порушував норм податкового законодавства. За таких обставин позивач просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, визначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та надав до суду заперечення, які мотивовані тим, що позивач у перевіряємому періоді здійснив порушення податкового законодавства в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 125099 грн. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог ДП «МАРС».

Свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що він працює головним державним податковим ревізором -інспектором аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси та у період з 29.07.2011 року по 09.09.2011 року він, разом зі своїми напарниками проводили виїзну планову документальну перевірку Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року. Свідок зазначив, що в акті перевірки були виявлені порушення ДП «МАРС»податкового законодавства, а саме свідок зазначив, що підприємство отримало у 2008 році капітальний трансферт на ремонт судна у сумі 4500000 грн., проте при проведенні перевірки не була надана первинна документація на частину суми, що була витрачена на ремонт судна -870593 грн. Свідок також зазначив, що підприємству надавалися консультаційні послуги за договорами з ТОВ «Константа-аудит», Guelder Rose Consultants та ФОП ОСОБА_9, проте, як зазначив свідок позивач не надав перевіряючим первинну документацію, що підтверджує зв'язок отриманих послуг із фінансово-господарською діяльністю підприємства. Також свідок зазначив, що позивач здійснив коригування податкових зобов'язань, подавши уточнюючий розрахунок, на суму 4680145 грн., проте на частину цієї суми у розмірі 1597811 грн. не надав підтверджуючих документів.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси була проведена виїзна планова документальна перевірка ДП «Морська аварійно-рятувальна служба»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт від 16.09.2011 року № 6616/23-40/011256113, яким встановлено заниження податку на прибуток у перевіряємий період на суму 125099 грн. Таке заниження відбулося у зв'язку з тим, що підприємством у порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було здійснене безпідставне коригування валових доходів у 4 кварталі 2008 року на 870593 грн., отриманих з бюджету у вигляді капітального трансферту на ремонт судна. Кошти у розмірі 870593 грн. були відображені зі знаком «-»у рядку 02 Декларації з податку на прибуток підприємств, але підтверджуючих документів по їх використанню до перевірки не надано, а саме використання коштів не підтверджено відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку у зв'язку з чим неможливо віднести їх використання за цільовим призначенням. Також в акті перевірки зазначено, що у порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ДП «МАРС»завищено валові витрати , а саме відсутнє документальне підтвердження витрат, у зв'язку з чим неможливо встановити зв'язок даних витрат з фінансово-господарською діяльністю перевіряємого підприємства, а саме: за договорами позивача з ТОВ «Константа-аудит»надані акти виконаних робіт без зазначення дати та за договором з Guelder Rose Consultants (юридичні послуги) не надані акти та інші підтверджуючі документи, оформлені відповідно до чинного законодавства, що призвело до завищення валових витрат у третьому та 4 кварталі 2008 року на загальну суму 19826 грн. та по договору з ФОП ОСОБА_9 надані акти не підтверджують зв'язок витрат з фінансово-господарською діяльністю позивача. Також у акті перевірки зазначається, що ДП «МАРС»до складу валових витрат податкової декларації по податку на прибуток за 1 квартал 2009 року та за 2009 рік віднесені суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2008 рік у сумі 2001566 грн., але при цьому документальною перевіркою не підтверджено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік у сумі 2001566 грн. внаслідок порушень податкового законодавства за рядком 04.13 податкової декларації з податку на прибуток за 2008 рік. Внаслідок зазначеного порушення ДП «МАРС»було завищено валові витрати за рядком 04.9 податкової декларації по податку на прибуток за 1 квартал 2009 року у сумі 2001566 грн. за 2009 рік всього в сумі 2001566 грн. (Т.1 а.с.184-229).

Не погодившись із вказаним актом позивач надав заперечення на акт перевірки від 22.09.2011 року за № 2580 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси (Т. 1 а.с. 231-237).

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси надала відповідь від 28.09.2011 року за № 54385/10/23-10, згідно якої ДПІ у Приморському районі м. Одеси вважає заперечення ДП «МАРС»такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства, діючих у перевіряємому періоді, не підтверджених відповідними первинними документами та документами бухгалтерського обліку, тому залишає висновок акту від 16.09.2011 року № 6616/23-40/01125643 без змін (Т.1 а.с.238-245).

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 року № 0013072310, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 156373 грн. з яких 125099 грн. основного зобов'язання та 31274 грн. штрафних санкцій (Т.1 а.с. 230).

Позивач не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до ДПА в Одеській області, подавши відповідну скаргу від 10.10.2011 року № 2485 (Т.2 а.с.1-7) та за результатами розгляду вказаної скарги ДПА в Одеській області прийняла рішення від 01.12.2011 року № 41518/10/25-0007, яким податковий орган залишив без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.09.2011 року № 0013072310 про сплату податку на прибуток у розмірі 125099 та застосування фінансової санкції у сумі 31274 грн., а первинну скаргу ДП «МАРС»- без задоволення (Т.2 а.с.8-14).

Не погодившись із вказаним рішенням ДПА в Одеській області, позивач подав повторну скаргу від 15.12.2012 року № 3793 до Державної податкової служби України (Т.2 а.с.15-21) за результатами розгляду якої ДПС України прийняло рішення від 13.02.2012 року № 2608/6/10-245, яким ДПС України скасувало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.09.2011 року № 0013072310 в частині визначення ДП «Марс»податку на прибуток за рахунок зменшення перевіркою валових витрат на вартість послуг з супроводження програм у 2008 -2009 роках на 5400 грн., отриманих від ФОП ОСОБА_9 та у відповідній частині штрафну санкцію і у відповідній частині рішення ДПА в Одеській області від 01.12.2011 року № 41518/10/25-0007, прийняте за розглядом скарг, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом скарг залишає без змін, а скаргу частково задовольняє (Т.2 а.с.22-25).

В акті перевірки зазначено, що позивачем у порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у перевіряє мий період, було здійснено безпідставне коригування валових доходів у 4 кварталі 2008 року на суму коштів 870593 грн., отриманих з бюджету у вигляді капітального трансферту на ремонт судна. Кошти у розмірі 870594грн. були відображені (зі знаком «-») у рядку 02 декларації, але підтверджуючих документів по їх використанню де перевірки не було надано.

Як встановлено судом кошторисом на 2008 рік з спеціального фонду державного бюджету України ДП «МАРС»за кодом КЕКВ 2410 (капітальні трансферти) було виділено 150 000грн. (т.2 а.с.41-42) на ремонт р/с «Світломор-4», та змінами до кошторису від 02.10.2008р. сума капітального трансферту була збільшена до 4500000грн. (т.2 а.с.43).

В 2008 році ДП «МАРС» уклало договір підряду від 30.10.2008 року за умовами якого замовило у ДП «Одеський морський торгівельний порт»виконання капітального ремонту р/с «Світломор-4»(Т.2 а.с.66-74). Згідно п.3.1 договору загальна вартість робіт становить 4500000 грн. в тому числі ПДВ 750000 грн.

Розділом 5 договору встановлено, що вартість договору повинна бути виплачена наступним чином: 100% договірної вартості ремонту впродовж 10 банківських днів, після підписання акту приймання судна в ремонт та у п.5.3. договору зазначено, що підрядник виходячи із ступеня завершеності операцій (відсотка готовності робіт) зобов'язаний складати щомісячні -проміжні акти виконаних робіт.

Згідно п.8.2 договору остаточний акт приймання виконаних робіт підписується тільки після виконання всього ремонту судна.

Сума коштів в розмірі 4500000 грн. надійшла з бюджету на рахунок ДП «МАРС»25.09.2008р. (Т.2 а.с.47) що не заперечується сторонами та 31.10.2008р. була перерахована ДП «Одеський морський торгівельний порт»(Т.2 а.с.51).

В декларації з податку на прибуток за 2008 рік до рядку 01.6 (доходи крім визначених у 01.1-01.5) ДП «МАРС»включило суму отриманого трансферу в сумі 1719304грн. та у рядку 02.1 (зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) відобразило витрати понесені по ремонту р/с «Світломор-4»з цього трансферу в сумі 1719309 грн. (Т.2 а.с.65).

Судом встановлено, що відповідно до договору підряду від 30.10.2008 року № КД-12485 ДП «МАРС»та ДП «Одеський морський торгівельний порт»був складений акт приймання судна в ремонт, згідно якого р/с «Світломор-4»вважається прийнятим в ремонт на ОСП «Судноверф «Україна»«ОМТП»з 30.10.2008 року.

На виконання договору підряду на ремонт рятувального судна «Світломор-4»сторонами договору був складений виконавчий кошторис на роботи по ремонтній відомості на 01.01.2010 року (Т.1 а.с.11-12).

Використання трансфертних коштів підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та видатковими накладними (Т. 2 а.с.52-64).

Відповідно до Розділу ІІ «Класифікації видатків та кредитування бюджету»додатка 1 до Наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року № 603 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження», що втратив чинність, але діяв на час вчинення фінансування, за кодом 2410 відображаються капітальні трансфери (які не є тотожними з дотаціями та субвенціями які мають код КЕКВ 1310 та, відповідно до норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" бюджетні кошти, одержані платником у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів (зокрема "субсидії та поточні трансферти підприємствам" КПК 1301100 КЕКВ 1310), вважаються доходом з інших джерел і включаються з метою оподаткування податком на прибуток до складу його валових доходів).

Згідно з наказом Державного казначейства України №194 від 01.11.2004р. «Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету», який втратив чинність 01.01.2010р. але діяв на час виникнення та існування спірних відносин капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років, або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які носять одноразовий і нерегулярний характер як для донора, так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Капітальні трансферти, одержані підприємством у бухгалтерському обліку відображаються у порядку, встановленому П(С)БО №15 «Дохід», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за №860/4153.

Так відповідно до п.п.16-19П(С)БО 15 цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів, цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Особливістю цільового фінансування у вигляді капітальних інвестицій, є те що вони визнаються доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів та і.н.) пропорційно сумі нарахованої амортизації таких об'єктів.

Капітальні трансфери відносяться до засобів цільового фінансування. Бухгалтерський облік сум цільового фінансування та цільових надходжень ведеться на рахунку 48 «Цільове фінансування». За кредитом рахунку 48 відображаються кошти цільового призначення, одержані підприємством, як джерело фінансування визначених заходів, за дебетом відображаються використані суми за визначеним спрямуванням, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Відтак, капітальні трансфери не мають включатися до складу валового доходу платника податків.

Норми Закону України «Про оподаткування податку на прибуток»не передбачають включення до складу валових доходів коштів, отриманих з бюджету як капітальний трансферт, оскільки капітальний трансферт, на відміну від бюджетних дотацій або субсидій, має одноразовий або нерегулярний характер, а також цільове призначення для придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. При наданні капітального трансферту з бюджету є необґрунтованим здійснення оподаткування його суми у складі валових доходів одержувача, оскільки мотивація такого капітального трансферту полягає у зворотному -поліпшити фінансовий стан такого одержувача, відновити його основні фонди, тим самим забезпечити подальшу зайнятість громадян.

Таким чином помилкове відображення ДП «МАРС»суми отриманого капітального трансферту у розмірі 1719304 грн. в декларації як дохід за рядком 01.6 та не підтвердження нібито витрат по цьому трансферту у сумі 1719309 грн. включених до рядка рядка 02.1 Декларації за наявності перерахування вказаних коштів на рахунок порту в четвертому кварталі 2008 року на виконання умов договору підряду не призвело до порушень у податковому обліку в ІV кварталі 2008 року, завищенню витрат або несплати податків.

Відтак аргументи перевіряючих, що на момент здійснення перевірки встановлено завищення задекларованих показників у рядку 01.6 декларації у сумі 870593грн. через не надання належних актів виконаних робіт замість наданих проміжних актів виконаних робіт, що в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення у рядку 04.13 Декларації з податку на прибуток за 2008р. без відповідного коригування цієї ж суми у рядку 01.6 є недотриманням п.п. 3.1.4 Розділу І Наказу Державної податкової адміністрації України від 11 вересня 2008 року N 584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення»щодо відображення і завищення об'єкта оподаткування в акті перевірки.

Щодо завищення валових витрат ДП «МАРС»у зв'язку з відсутністю документального підтвердження витрат за договорами ДП «МАРС»з ТОВ «Константа-аудит», ФОП ОСОБА_9 та Guelder Rose Consultants (юридичні послуги), то слід зазначити наступне.

01.03.2006 року ДП «МАРС»укладений договір № 20 з ТОВ «Константа -аудит»за умовами якого останній прийняв на себе зобов'язання по наданню консультаційних послуг в сфері фінансово-господарської діяльності: з питань бухгалтерського та податкового обліку, складенню звітності, по порядку та своєчасності розрахунків з бюджетом по сплаті податків та зборів; по вибору оптимальних рішень виникаючих проблем при здійсненні фінансово-господарської діяльності; надання усних консультацій в сфері правового обслуговування з питань відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів, з питань підготовки та укладення будь-яких договорів в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності, інформування про зміни в законодавстві, що стосується його діяльності.

Згідно п.4.1 Договору сторонами був визначений розмір щомісячної оплати в сумі 2000 грн.

Строк дії договору зазначений у п. 6 -до 31.12.2006 року, але пунктом 6.2.1 передбачено, що після закінчення строку його дії, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на невизначений строк, при цьому кожна із сторін має право припинити його дію, повідомив про це іншу сторону за один місяць (Т.1а.с.18-20).

Судом встановлено, що в квітні-серпні 2008 року договір продовжував виконуватися сторонами, та доказів що він був розірваний суду не надано.

На підтвердження отриманих послуг ДП «МАРС»від ТОВ «Константа-Аудит»сторонами були складені акти здачі-приймання виконаних робіт № ОУ-000013, № ОУ-000022, № ОУ-000035, № ОУ-000035, № ОУ-000040 (Т.1 а.с.13-17) та послуги, отримані від ТОВ «Константа-Аудит»були оплачені ДП «МАРС», про що свідчать відповідні платіжні доручення № 669 від 13.05.2008 року, № 1074 від 24.07.2008 року, № 1268 від 10.09.2008 року, № 1190 від 20.08.2008 року, № 1558 від 13.11.2008 року з призначенням платежу: за консультаційні послуги по договору № 20.

Разом з тим, вказані акти не містять дати їх підписання тому не можливо встановити дату фактичного отримання платником податку результатів робіт.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ст..5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 7 Наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248) витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, оскільки акти виконаних робіт не містять обов'язкового реквізиту, встановленого Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - дати їх підписання та по ним не можна встановити дату фактичного отримання позивачем послуг, суд приходить до висновку, що акти виконаних робіт не відповідають вимогам, встановленим діючим законодавством для первинних документів, а тому вказані акти не підтверджують фактичне отримання позивачем послуг за договором з ТОВ «Константа-аудит», а тому, відповідно до п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підлягають включенню до складу валових витрат витрати по сплаті консультаційних послуг в сфері фінансово-господарської діяльності за договором з ТОВ «Константа-аудит», оскільки вказані витрати не підтверджені відповідними документами.

За таких обставин суд вважає, що висновки ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо завищення валових витрат по договору з ТОВ «Константа-аудит»на загальну суму 8333 грн. є правомірними.

03 січня 2006 року між ДП «МАРС»та ФОП ОСОБА_9 був укладений договір, предметом якого є те, що виконавець (ФОП ОСОБА_9) приймає на себе зобов'язання по впровадженню та налаштуванню змін у програмному забезпеченні по розрахунку заробітної плати по змінам державного бюджету 2006 року, а також супроводженню програми «зарплата»в 2006 році.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що за супроводження програмного забезпечення замовник сплачує виконавцю 200 грн. в місяць та оплата проводиться щоквартально згідно актів виконаних робіт. У розділі 4 договору зазначено строк дії договору та відповідно до п. 4.1 договір діє з 01.01.2006 року до 31.12.2006 року та пунктом 4.2. договору визначено, що договір може бути пролонгований, змінений або розірваний по домовленості сторін. Якщо по спливу вказаного договору жодна зі сторін не виявила бажання розірвати або змінити вказаний договір, він вважається продовженим на наступний рік. Наступна пролонгація договору проводиться щорічно в тому ж порядку (Т.1 а.с.47-48).

Додатковою угодою № 1 від 08.06.2006 року до договору № 14/2006 від 03.01.2006 року на обслуговування програмного забезпечення встановлено, що зі супроводження програмного забезпечення замовник сплачує виконавцю 300 грн. щомісячно (Т.1 а.с.49).

Як уже встановлено судом, ДПС України частково скасувало оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення ДП «МАРС»податку на прибуток за рахунок зменшення перевіркою валових витрат на вартість послуг з супроводження програм у 2008-2009 роках на 5400 грн., отриманих від ФОП ОСОБА_9 та у відповідній частині нараховану штрафну санкцію.

На підтвердження виконаних робіт за договором, укладеним між ДП «МАРС»та ФОП ОСОБА_9 є складання актів здавання-приймання робіт по договору супроводження програмного забезпечення по розрахунку заробітної плати № 3/2009 від 30.03.2009 року, № 5/2008 від 31.05.2008 року, № 7/2008 від 31.07.2008 року, № 8/2008 від 31.08.2008 року, № 9/2008 від 30.09.2008 року, № 10/2008 від 30.10.2008 року, № 11/2008 від 30.11.2008 року, № 12/2008 року від 31.12.2008 року (Т.1 а.с.23, 27-33), на підставі яких позивач відніс до складу валових витрат у 2-4 кварталі 2008 року та 1 кварталі 2009 року вартість робіт, зазначених в актах виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ст..5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вищевикладеної норми датою фактичного отримання робіт, послуг є дата складання акту, про отримання вказаних робіт, проте, як встановлено судом вказані акти були надані ДПІ у Приморському районі м. Одеси без зазначення дати їх підписання, що, як і у випадку з ТОВ «Константа-аудит», унеможливлює встановлення дати фактичного отримання послуги, а отже суд погоджується з твердженням ДПІ у Приморському районі м. Одеси, що витрати позивача по договору з ФОП ОСОБА_9 у сумі 2400 грн., які не скасовані ДПС України, не підтверджені первинними документами.

Щодо завищення валових витрат в 3 та 4 кварталі 2008р.на суму 19826 грн. понесених за договором з компанією «Guelder Rose Consultants»суд вважає за необхідне зазначити наступне.

28.10.2005 року між ДП «МАРС»та компанією «Guelder Rose Consultants»(резидентом Британських Віргінських островів ) укладений договір про надання юридичної допомоги (т.1 а.с.52).

Відповідно до п.8 Договору оплата за роботу Агента провадитиметься відповідно до втраченого на це часу на погодинній основі. Розміри гонорарів Партнера і його помічника такі: Партнер: ОСОБА_7 -280 дол. США за годину партнер ОСОБА_8 -150 дол. США за годину.

Під час виконання умов договору виконавцем послуг виставлялись рахунки в яких відображався час використаний на надання послуг в тому числі в 2008 році.

Суду представником ДП «МАРС»були надані акти складені в 2006-2008 роках та які надавались під час перевірки (т.2 а.с.160-199), але з вказаних актів тільки один акт стосується перевіряємого періоду в якому встановлено порушення, а саме: акт від 17.12.2008 року (за період з 10.07.2008р. по 16.12.2008р.) на суму 2679.2 дол. США та рахунок на цю суму (т.2 а.с.160-162), проте рахунок по вказаному акту оплачений не був.

Перевіряючими було встановлено завищення ДП «МАРС»в бухгалтерському та відповідно у податковому обліку по договору з компанією «Guelder Rose Consultants»валових витрат на загальну суму 19826 грн. з яких у 3 кварталі 2008р. на суму 2291грн. та 4 кварталі 2008 року на суму 17535грн. через ненадання актів виконаних робіт з компанією на підтвердження вказаних витрат.

Суд враховує, що відповідно до п. 18.3 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг).

Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.

На виконання положень Закону КМУ видав Розпорядження від 24 лютого 2003 р. N 77-р. «Про перелік офшорних зон»в якому серед інших в Карибському регіоні значаться Британські Віргінські острова, а тому компанія «Guelder Rose Consultants»відповідно є нерезидентом з офшорної зони та витрати на надані послуги мають обліковуватися в розмірі що не перевищує 85% від вартості наданих послуг.

Проте первинна документація, підтверджуюча валові витрати позивача у розмірі 19826 грн. з яких 2291 грн. у 3 кварталі 2008 р. та 17535грн. у 4 кварталі 2008 року перевіряючим надана не була, що призвело до завищення позивачем валових витрат на загальну суму 19826 грн. та відповідного нарахування податкового зобов'язання позивачу, тому суд вважає правомірними висновки перевіряючих щодо завищення позивачем валових витрат та донарахування податкового зобов'язання.

В акті перевірки зазначено, що на формування показника у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік мало вплив, зокрема собівартість проданої валюти, а саме ДП «Марс»не відобразило у складі валових витрат собівартість реалізованої валюти.

Судом встановлено, що згідно заяв про продаж іноземної валюти ДП «Морська аварійно-рятувальна служба»у 2008 році доручало Закритому акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний Банк»продати іноземну валюту за курсом уповноваженого банку та визначену у заяві суму іноземної валюти, що підлягає продажу та доручало уповноваженому банку списувати з рахунків філії «ПУМБ»та гривневий еквівалент проданої іноземної валюти перераховувати на поточний рахунок філії «ПУМБ»(Т.3 а.с.26-122, Т.1 а.с.59-183).

Продаж іноземної валюти підтверджується виписками банку, з яких вбачається списання іноземної валюти з рахунків ДП «МАРС»та зарахування гривневого еквіваленту проданої іноземної валюти на рахунки ДП «МАРС»у ЗАТ «ПУМБ»(Т.3 а.с.26-122, Т.1 а.с.59-183), а також довідками філії ЗАТ «ПУМБ», згідно яких останнє підтверджує продаж валютних коштів, згідно заяв ДП «МАРС»(Т.1 а.с. 64, 67, 78, 81, 83, 87, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 117, 119, 122, 131, 133, 134, 137, 140, 150, 153, 156, 158, 161, 165).

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік, у рядку 04.13 -«витрати, крім визначених у 04.1-04.12»вказана тільки сума 513952 грн. та фактично вона повинна була включати і собівартість реалізованої валюти, згідно вищевказаних заяв.

Судом встановлено та підтверджено показанням свідка, а також вбачається з акту перевірки, в якому проаналізовані податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 1,2,3 квартали 2008 року та 2008 рік, позивач включив собівартість проданої валюти у валові витрати третього кварталу 2008 року, до складу ж валового доходу за 2008 рік позивач не включив дохід від реалізації валюти, у декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік позивач у рядок 04.1 -«витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11», значення якого включають в себе значення рядка 04.13, переніс частину суми з рядка 04.13, в якому вже були відображені витрати по собівартості валюти, в результаті чого у рядку 04.1 збільшилася сума валових витрат з 978861 грн. до 2309560 грн., тобто рядок 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств вже включав у себе частину собівартості реалізованої валюти. Подаючи уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за 2008 рік, позивач ще раз включив до складу валових витрат собівартість реалізованої валюти за весь 2008 рік у сумі 4680145 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Стаття 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає оподаткування операцій особливого виду, серед яких оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті та п.п. 7.3.5. п. 7.3. ст. 7 передбачає, що у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Отже, собівартість реалізованої валюти була включена до складу валових витрат як в рядок 04.1 декларації з податку на прибуток за 2008 рік так і в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань за 2008 рік, тобто двічі, що і призвело до завищення валових витрат на суму 1597811 грн.

За таких обставин твердження ДПІ у Приморському районі м. Одеси ДПС про завищення валових витрат на суму 1597811 грн., шляхом надання корегувальної декларації за 2008 рік є правомірними.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає необґрунтованими зауваження ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо завищення ДП «МАРС»валових витрат у 4 кварталі 2008 року на суму 870593 грн. та відповідно і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в цій частині, стосовно решти виявлених порушень суд не має можливості частково задовольнити позовні вимоги, оскільки не можливо відокремити суму донарахованого податку на прибуток за кожне порушення.

Судом неодноразово в судових засіданнях, призначених на 18.04.2012 року, 14.05.2012 року, 28.05.2012 року, 08.06.2012 року та 19.06.2012 року зобов'язано представника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС надати до суду розрахунок та письмові пояснення щодо суми 125099 грн. податкового зобов'язання за основним платежем донарахованого податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2011 року № 0013072310, але такий розрахунок податковим органом наданий не був, що позбавило суд можливість відокремити суми донарахованого податку за кожне правопорушення та відповідно прийняти рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Зазначення судом вказаної обставини надасть ДПІ у Приморському районі м. Одеси в наступному можливість визначити в установленому ПК України порядку суму податкового зобов'язання з податку на прибуток ДП «МАРС»за актом перевірки № 6616/23-40/011256113 від 16.09.2011 року, шляхом прийняття нового податкового повідомлення-рішення.

Судом також ставилось на обговорення питання щодо призначення судово-економічної експертизи з цією метою, проте сторони заперечували, посилаючись на відсутність коштів для оплати за проведення експертизи, тому суд приймає рішення виходячи із документів, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що твердження ДПІ у Приморському районі м. Одеси про завищення валових витрат у 2008 році неправомірні лише в частині завищення валових витрат у 4 кварталі 2008 року на суму 870593 грн. по капітальному трансферту, отриманому з бюджету на ремонт судна, з висновками ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо завищенні валових витрат по іншим порушенням суд погоджується, проте не має можливості відокремити суми донарахованого податку за кожне правопорушення, суд приходить до висновку щодо скасування податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ДПС задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 28.09.2011 року № 0013072310.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 09 серпня 2012 року.

Суддя Е.А.Іванов

09 серпня 2012 року.

.