Постанова № 25578091, 07.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/4909/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Ковіній І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 (дов. від 18.07.2012),

відповідача: Купцової О.М. (дов.№28/10 від 29.03.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2012 за №00000217/0 та №000001170,-

В С Т А Н О В И В:

25.06.2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі Ленінська МДПІ у м.Луганську) про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №00000217/0 від 19.06.2012 з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 6952,61 грн. та №00000117/0 від 19.06.2012 з податку на додану вартість на загальну суму 7417 грн., в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.

ФОП ОСОБА_1. зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.03.2007 згідно свідоцтва про державну реєстрацію за №23820000000031152, перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську та є платником податку на додану вартість.

На підставі службового посвідчення серії УЛГ №014660 від 11.12.2006, виданого Ленінською МДПІ у м.Луганську та відповідно до наказу №339 від 13.06.2012, відповідачем на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1. з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Технопарк БАУ» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт №233/17/НОМЕР_1 від 19.06.2012.

На підставі акту перевірки від 19.06.2012 Ленінською МДПІ у м.Луганську винесено податкові повідомлення-рішення від 19.06.2012:

- №00000217/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичної особи-підприємця у розмірі 6952,61 грн., з яких 5562,09 грн. - за основним платежем, 1390,52 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями,

- №000001170, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7417,00 грн., з яких 7416,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та підлягаючими скасуванню, оскільки висновки перевірки ґрунтуються виключно на тому, що по контрагенту-постачальнику ФОП ОСОБА_1. ТОВ «Технопарк БАУ» встановлено неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, так як вони не спрямовані на реальне настання наслідків (акт ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 07.11.2011 №7379/23-2/34635262 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Технопарк БАУ» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.01.2011 по 31.09.2011).

Крім того, зазначив, що 28.05.2012 відповідачем вручено ФОП ОСОБА_1. запит від 28.05.2012 №9091/17-200 про надання письмових пояснень і засвідчених копій документів по взаєморозрахункам з ТОВ «Технопарк БАУ» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, який позивач вважає таким, що складено з порушенням вимог, викладених в абзаці 2 пункту 73.3 ст.73 ПК України, у зв'язку із не зазначенням підстав для його надіслання та строку виконання.

07.06.2012 ФОП ОСОБА_1. надано відповідачу документи, що підтверджують його взаєморозрахунки з ТОВ «Технопарк БАУ» за період з 01.05.2011 по 31.07.2011.

Позивач повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повідомленням від 13.06.2012 за №10914/17-01, яке фактично отримано 18.06.2012 особисто позивачем разом з наказом про призначення перевірки №339 від 13.06.2012.

Позивач зазначає, що спірний період вже перевірявся податковим органом згідно акту документальної планової виїзної перевірки від 24.10.2011 №725/17/НОМЕР_1 та ФОП ОСОБА_1. неодноразово надавались документи до Ленінської МДПІ у м.Луганську, що підтверджують господарські взаємовідносини з ТОВ «Технопарк БАУ».

Отже, на думку позивача, відповідачем не дотримано вимоги п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 та ст.79 ПК України, внаслідок чого наказ Ленінської МДПІ у м.Луганську від 13.06.2011 за №339 є протиправним.

З урахуванням викладеного, просив суд визнати протиправним наказ Ленінської МДПІ у м.Луганську №339 від 13.06.2012 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1. з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Технопарк БАУ» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011; визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 19.06.2012 за №00000217/0 з податку на доходи фізичної особи - підприємця на суму 6952,61 грн. та №000001170 від 19.06.2012 з податку на додану вартість на загальну суму 7417,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. не визнав, надав письмові заперечення проти позову (а.с.164-167), суду пояснив наступне.

Ленінською МДПІ у м.Луганську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1. з питань повноти та правильності нарахування, своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік та правомірності нарахування податкових зобов'язань і податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.06.2011 по 30.06.2011.

Перевірка проведена на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України. Ленінською МДПІ у м.Луганську 28.05.2012 вручено ФОП ОСОБА_1. запит від 28.05.2012 №9091/17-200 про надання письмових пояснень і засвідчених копій документів по взаєморозрахункам з ТОВ «Технопарк БАУ» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011. Станом на 07.06.2012 ФОП ОСОБА_1. надав до Ленінської МДПІ у м.Луганську документи, що підтверджують його взаєморозрахунки з ТОВ «Технопарк БАУ» за період з 01.05.2011 по 31.07.2011.

Підприємець повідомлений про проведення перевірки повідомленням від 13.06.2012 за №10917/17-01, яке фактично отримано 18.06.2012 особисто ОСОБА_1. разом з наказом про призначення перевірки №339 від 13.06.2012.

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в декларації про доходи за 2011 рік, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено заниження оподатковуваного доходу за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 на 37080,20 грн.

В ході перевірки встановлено, що в червні 2011 року ФОП ОСОБА_1. мав взаємовідносини з ТОВ «Техноапрк БАУ», яке було постачальником товарно-матеріальних цінностей на адресу ФОП ОСОБА_1. У 2011 році на підставі договору купівлі-продажу товарів №310511 від 31.05.2011 ФОП ОСОБА_1. було отримано від ТОВ «Технопарк БАУ» товару на загальну суму 44496,24 грн.

Сума витрат 37080,20 грн. за товари, які отримані від ТОВ «Технопарк БАУ» у червні 2011 року була включена ФОП ОСОБА_1. до складу валових витрат у книзі обліку доходів та витрат та до декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік.

ДПІ у Деснянському районі м.Києва проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Технопарк БАУ» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 07.11.2011 №7379/23-2/34635262, яким встановлено, що усі операції продажу на адресу контрагентів - покупців ТОВ «Технопарк БАУ» не спричиняють реального настання правових наслідків, отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Таким чином, опираючись на результати акту від 07.11.2011 №7379/23-2/34635262 невиїзної документальної перевірки ТОВ «Технопарк БАУ» та враховуючи відсутність підстав для підтвердження факту здійснення операції по придбанню товарів від ТОВ «Технопарк БАУ», встановлено порушення ФОП ОСОБА_1. норм податкового законодавства.

На підставі викладеного, просив суд у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1. відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. зареєстрований в якості суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця 23.09.2008 Виконавчим комітетом Луганської міської ради за №2 382 000 0000 031151 (а.с.12), перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №100162171 НБ №166889 від 05.02.2009 (а.с.63-64).

Відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м.Луганську від 13.06.2012 №339 (а.с.14) та на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1. з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Технопарк БАУ» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 19.06.2012 №233/17/НОМЕР_1 (а.с.24-29).

Згідно висновків акту від 19.06.2012 №233/17/НОМЕР_1 перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1.:

- п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.п. а) п.176.1 ст.176, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, а саме не ведення ФОП ОСОБА_1. доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, включення до декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік перекручених даних внаслідок завищення суми витрат за 2001 рік на 37080,20 грн. та заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 5562,09 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1. у податковій декларації з ПДВ завищено суму податкового кредиту на суму 7416 грн., у тому числі за червень 2011 року - на 7416 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.06.2012 за №00000217/0 про збільшення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичної особи-підприємця у розмірі 6952,61 грн., а також №000001170 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7417,00 грн.(а.с.30, 32).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2011 між ТОВ «Технопарк БАУ» та ФОП ОСОБА_1. було укладено договір купівлі-продажу товарів №310511 (а.с.34).

На виконання зазначеної угоди ТОВ «Технопарк БАУ» виписано податкову накладну №4 від 01.06.2011 на суму 44496,24 грн., з яких ПДВ - 7416,04 грн. (а.с.17-20).

Позивачем в ціні поставленого товару, за укладеним з ТОВ «Технопарк БАУ» договором, сплачено податок на додану вартість та отримано видаткову накладну №4 від 01.06.2011 (а.с.21-23). Податкова накладна містить всі необхідні реквізити i відповідає вимогам, закріпленим положеннями чинного законодавства України. Зауваження щодо оформлення податкової накладної, згідно акту перевірки, відсутні.

Зазначена сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних (а.с.159-163).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями №72 від 23.06.2011, №73 від 29.06.2011, №74 від 30.06.2011, №76 від 08.07.2011, №78 від 20.07.2011, №79 від 25.07.2011, №81 від 08.08.2011, №82 від 10.08.2011, №85 від 26.08.2011 (а.с.38-46).

Сума витрат 37080,20 грн., без ПДВ за товари, отримані від ТОВ «Техноапрк БАУ» у червні 2011 року була включена ФОП ОСОБА_1. до складу витрат у книзі обліку доходів та витрат (ф.10) та до декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік.

Висновок Ленінської МДПІ у м.Луганську щодо порушення ФОП ОСОБА_1. норм податкового законодавства ґрунтується виключно на акті позапланової невиїзної документальної перевірки ДПІ в Деснянському районі м.Києва №7379/23-2/34635262 ТОВ «Технопарк БАУ» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011.

Зазначеним актом встановлено, що У ТОВ «Технопарк БАУ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, місцезнаходження не встановлено, у зв'язку із чим згідно ч.1, 5 ст.203, п.1., 2 ст.215, ст.228 КЦ України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності.

Спираючись на акт ДПІ у Деснянському районі м.Києва, Ленінською МДПІ у м.Луганську в акті перевірки ФОП ОСОБА_1. від 19.06.2012 №233/17/НОМЕР_1 зроблено висновок, що усі операції продажу на адресу контрагентів - покупців ТОВ «Технопарк БАУ» не спричиняють реального настання правових наслідків, отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Разом з тим, посилання відповідача на нікчемність угоди №310511 від 31.05.2011, укладеної між ТОВ «Технопарк БАУ» та ФОП ОСОБА_1. є необґрунтованим, оскільки з роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», випливає, що нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договір між позивачем та ТОВ «Технопарк БАУ» не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання таких правочинів недійсними в судовому порядку, робить висновки про їх недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такі правочини нікчемними, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до порушення прав позивача.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, суду відповідачем не надано.

Реальність господарських операцій ФОП ОСОБА_1. із ТОВ «Технопарк БАУ», а саме використання отриманих товарів в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1., знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи - договорами на подальшу реалізацію придбаних у ТОВ «Технопарк БАУ» товарів на адресу КЗ «ЛОДЗСТ «Незабудка», ТОВ «Машинобудівельне виробництво «Аскор», ПП «Система», ТОВ «Промтовари», ВАТ «Холдінгова компанія «Луганськтепловоз», ТОВ «Сучасні кліматичні системи» УДППЗ «Укрпошта», ТОВ «Магазин «8 Хозтовари», АТЗТ «Луганський торговий Дім», видатковими накладними, довіреностями та ін., які були досліджені у судовому засіданні (а.с.83-157).

Зазначені документи є документами первинного бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог Закону України №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Податковим органом під час перевірки не було здійснено будь-яких дій щодо встановлення факту можливості /неможливості реального здійснення операцій.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00000217/0 та №000001170 від 19.06.2012, винесені Ленінською МДПІ у м.Луганську, є протиправними, внаслідок чого підлягають скасуванню.

При цьому, судом враховується та обставина, що спірний період вже перевірявся податковим органом згідно акту документальної планової виїзної перевірки від 24.10.2011 №725/17/НОМЕР_1, яким порушень встановлено не було.

Одночасно, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову про визнання протиправним наказу Ленінської МДПІ у м.Луганську №339 від 13.06.2012 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1., виходячи з наступного.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську №00000217/0 та №000001170 від 19.06.2012, саме вони мають вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 07 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п'ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2012 за №00000217/0 та №000001170, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби від 19.06.2012 за №00000217/0 про збільшення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичної особи-підприємця у розмірі 6952,61 грн., а також №000001170 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7417,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в сумі 143,70 грн.

В решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.08.2012.

СуддяК.Є. Петросян