Постанова № 25578037, 06.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2012 року Справа № 2а-3306/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Кравчук О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Айрапетян І.Є., Могилян В.М. (за довіреністю)

від відповідача: Борискевич М.І. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проПриватного підприємства «Будтранспідйом» Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Будтранспідйом»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 31 січня 2012 року № 0000172301/131 та № 0000182301/132.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на підставі помилкових висновків про порушення ПП «Будтранспідйом»вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при формуванні показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «Вільна комерція», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ПП «Вояж-Восток-08».

Позивач стверджує, що придбав товари у ТОВ «Вільна комерція», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ПП «Вояж-Восток-08»правомірно, тому підстави для визнання укладених договорів нікчемними відсутні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ПП «Будтранспідйом»грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Приватне підприємство «Будтранспідйом»зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 15 лютого 2006 року, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 615974 (т. 1 а.с. 25).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 20 квітня 2012 року № 45/10/2450, ПП «Будтранспідйом»з 21 лютого 2006 року перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області (т. 1 а.с. 27).

Відповідно до матеріалів справи, у період з 30 грудня 2011 року по 6 січня 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на підстави підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 29 грудня 2011 року 936, постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 23 червня 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Будтранспідйом»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року. Результати перевірки оформлено актом від 16 січня 2012 року № 56/231/34161801 (т. 1 а.с. 29-105).

У ході перевірки встановлено факт порушення ПП «Будтранспідйом»вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у результаті заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 59830,00 грн., та вимог пункту 5.1, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у результаті заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 74788,00 грн. Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ПП «Будтранспідйом»показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «Вільна комерція», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ПП «Вояж-Восток-08».

На підставі висновків акту перевірки державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000172301/132, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Будтранспідйом»з податку на додану вартість на 59830,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 14957,50 грн. (т. 1 а.с. 107), і податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000172301/131, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Будтранспідйом»з податку на прибуток приватних підприємств на 74788,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 18697,00 грн. (т 1 а.с. 106).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.

Законодавчим актом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на момент формування позивачем показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Вільна комерція», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ПП «Вояж-Восток-08»був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

За визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток врегульовує Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.97 року № 283/97-ВР).

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності товарів, придбаних за господарськими договорами з ТОВ «Вільна комерція», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ПП «Вояж-Восток-08», суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 4 січня 2010 року між ПП «Будтранспідйом»та ТОВ «Вільна комерція»укладено договір поставки № 01/10 (т. 1 а.с. 209-212). Згідно умов вказаного договору, Постачальник (ТОВ «Вільна комерція») зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (ПП «Будтранспідйом») товар, а саме: електротельфер в/п 1,0тн Н-12,0м -1 шт., муфту -1 шт., вибухозахищену таль в комплекті для крану мостового в/п 16,0тн -1 к-т., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т. 1 а.с. 209-212). Загальна сума договору складає 237000,00 грн., в т.ч. ПДВ -39500 грн. (підпункт 6.2 пункту 6 договору поставки № 01/10).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 01/10 виписано: рахунок-фактуру від 4 січня 2010 року № 0401-01 (т. 1 а.с. 227), рахунок-фактуру від 18 лютого 2010 року № 1802-01 (т. 1 а.с. 217), видаткову накладну від 4 січня 2010 року № РН-0401-01 (т. 1 а.с. 226), видаткову накладну від 18 лютого 2010 року № РН-1802-01 (т. 1 а.с. 216), податкову накладну від 4 січня 2010 року № 28 на загальну суму 7000,00 грн., у т.ч. ПДВ -1166,67 грн., податкову накладну від 18 лютого 2010 року № 108 на загальну суму 230000,00 грн., у т.ч. ПДВ -38333,33 грн. (т. 1 а.с. 215).

З метою підтвердження реальності господарських операцій, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року було витребувано у позивача документи, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договором поставки, укладеним з ТОВ «Вільна комерція», у тому числі: товарно-транспортні накладні, договори оренди транспортних засобів, складські документи, виробничі документи. Позивачем вимог ухвали не виконано. При цьому, на запитання суду, представники позивача відповли, що надали усі докази на підтвердження позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що продаж товарів за договором поставки на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази виконання господарських зобов'язань, що були визначені умовами договору поставки № 01/10.

Так, пунктом 5.2 договору поставки № 01/10 передбачено, що товар постачається на умовах FCA-склад Постачальника (ТОВ «Вільна комерція»), транспортом ПП «Будтранспідйом», на умовах міжнародних Правил тлумачення «Інкотермс»в редакції 2000 року. Тобто, обов'язок з транспортування товару покладено на ПП «Будтранспідйом».

У ході судового розгляду справи позивачем не надано суду доказів перевезення товарів від ТОВ «Вільна комерція»до ПП «Будтранспідйом», якими можуть бути товарно-транспортні накладні з відмітками про завантаження та отримання товару, договори транспортних засобів тощо.

В порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за N 293/1318, ПП «Будтранспідйом»не виписувало довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Вільна комерція», що вказує на неможливість отримання позивачем товарів.

Отже, з урахуванням матеріалів справи, факт перевезення проданого ТОВ «Вільна комерція»товару не підтверджується.

Суд також враховує, що відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 договору поставки № 01/10, проданий ТОВ «Вільна комерція»товар повинен супроводжуватись технічною документацією: паспорт, інструкція по експлуатації. Прийом товару здійснюєтьсь при наявності товаросупроводжувальних документів: видаткової накладної, податкової накладної, рахунку-фактури та технічної документації (пункт 8.1 договору поставки № 01/10).

Копій матеріалів технічної документації на придбаний товар (паспорт, інструкція по експлуатації), які ПП «Будтранспідйом»повинно було отримати разом з товаром, позивачем не надано.

Відсутні також і належні докази оприбуткування, складського зберігання та використання у господарські діяльності ПП «Будтранспідйом»електротельфера в/п 1,0тн Н-12,0м, Муфти, Вибухозахищеної талі для крану мостового в/п 16,0тн.

Суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що придбана Вибухонебезпечна таль для крану мостового в/п 16,0тн була встановлена ПП «Будтранспідйом»на кран в/п 16,0тн, що в подальшому був проданий ТОВ «Укрспецреммонтаж», оскільки відсутні докази встановлення придбаної у ТОВ «Вільна комерція»вибухозахищеної талі на кран.

Надані позивачем копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур на електротельфер в/п 1,0тн Н-12,0м та муфту не можуть бути використані у якості підтвердження перепродажу придбаних у ТОВ «Вільна комерція»товарів, з підстав відсутності доказів їх транспортування до ТОВ «Єврохімсервіс»та ПП «Малинська меблева фабрика».

Таким чином, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 01/10, а також докази використання придбаного товару в господарській діяльності позивача.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно із підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд звертає увагу на те, що директором ТОВ «Вільна комерція»(контрагента ПП «Будтранспідйом») зазначено ОСОБА_4

Разом з тим, згідно матеріалів кримінальної справи №089003/11, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5, з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру здійснювати діяльність підприємства пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг придбав ТОВ «Вільна комерція», яку в подальшому використовував для сприяння підприємствам в ухиленні від сплати податку на додану вартість.

Відповідно до протоколу допиту від 21 липня 2011 року, ОСОБА_5 пояснив, що приблизно влітку 2009 року знайшов в мережі інтернет об'яву щодо продажу ТОВ «Вільна комерція». ОСОБА_5 запропонував своєму знайомому ОСОБА_4 придбати дане підприємство та передати усі установчі та реєстраційні документи. Отримавши установчі та реєстраційні документи ТОВ «Вільна комерція»ОСОБА_5 виготовляв податкові та видаткові накладні щодо «нібито» реалізації товарно-матеріальних цінностей, які завірялися печаткою товариства. Бухгалтерські документи в графі «директор ОСОБА_4» ОСОБА_5 просив підписувати чужих людей, йому не відомих.

Зазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не керівником ТОВ «Вільна комерція», а невідомими особами, а, отже, оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Судом також встановлено, що 31 березня 2009 року між ПП «Будтранспідйом»та ПП «Вояж-Восток-08»укладено договір купівлі-продажу № 01/02/09 , відповідно до умов якого Покупець (ПП «Будтранспідйом») купив товар згідно додатку (т. 1 а.с. 165-167).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором купівлі-продажу № 01/02/09 виписано: податкову накладну від 31 березня 2009 року № 310316 на загальну суму 54000,00 грн., в т.ч. ПДВ -9000,00 грн. (т 1 а.с. 207), видаткову накладну від 31 березня 2009 року № РН-310316 (т.1 а.с. 208).

7 квітня 2009 року між ПП «Будтранспідйом»та ПП «Вояж-Восток-08»укладено договір купівлі-продажу № 02/02/9, згідно умов якого Покупець (ПП «Будтранспідйом») купив товар згідно додатку (т. 1 а.с. 186-189).

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором купівлі-продажу № 02/02/9 виписано: податкову накладну від 8 квітня 2009 року № 80402 на загальну суму 20000,02 грн., в т.ч. ПДВ -3333,34 грн. (т.1 а.с. 184), видаткову накладну від 8 квітня 2009 року № РН-080402 (т.1 а.с. 185).

При дослідженні факту виконання господарських зобов'язань за договорами купівлі продажу № 01/02/09 та № 02/02/9 суд враховує, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту транспортування, отримання, оприбуткування, зберігання, використання у господарській діяльності, перевезення контрагентам придбаного товару.

Суд зазначає, що пунктом 3 договорів купівлі-продажу № 01/02/09 та № 02/02/9 передбачено, що датою відвантаження вважається дата печатки на транспортній накладній про передачу товару Продавцем Перевізнику. Оскільки в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні із печаткою про відвантаження та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, висновок про відвантаження (передачу) товару ПП «Будтранспідйом»зробити неможливо.

Крім того, згідно пункту 7 договорів купівлі-продажу № 01/02/09 та № 02/02/9, кожна одиниця обладнання відвантажується разом із технічним паспортом, інструкцією на монтаж та експлуатацію, каталогом запчастин.

Копій відповідних технічних документів позивачем суду не надано.

Суд також звертає увагу на те, що договори купівлі-продажу № 01/02/09 та № 02/02/9 та складені на їх підставі первинні документи підписані від імені директора ПП «Вояж-Восток-08»ОСОБА_6

Разом з тим, в поясненнях від 16 березня 2010 року, наданих працівникам податкової міліції, директор ПП «Вояж-Восток-08»ОСОБА_7 засвідчив, що зареєстрував ПП «Вояж-Восток-08»на прохання малознайомої людини на ім'я ОСОБА_9, без мети зайняття підприємницькою діяльністю, за грошову винагороду. За попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_7 здійснив усі необхідні дії щодо реєстрації ПП «Вояж-Восток-08»у приватного нотаріуса, в органах державної влади, банківських установах. Після підписання документів ОСОБА_7 передав печатку, штампи, документи ОСОБА_9.

Після реєстрації ПП «Вояж-Восток-08»ОСОБА_7 ніякої господарської діяльності не здійснював, за юридичною адресою підприємство ніколи не знаходилось.

Вищезазначене свідчить про те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не керівником ПП «Вояж-Восток-08», а невідомими особами, отже, оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

В акті перевірки також встановлено, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Вояж-Восток-08»анульовано 4 серпня 2009 року. ПП «Вояж-Восток-08»за юридичною адресою: м. Луганськ, вул. Братів Махових, буд. 2-У не знаходиться, за вказаною адресою відсутні документи, які свідчать про фінансово- господарську діяльність, техніка, виробничі активи, складські приміщення, транпорт та інші засоби необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства.

Таким чином, факт виконання господарських зобов'язань за договорами купівлі-продажу № 01/02/09 та № 02/02/9, укладеними між ПП «Вояж-Восток-08»та позивачем не підтверджується.

Надаючи оцінку висновкам Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про безтоварність господарських операцій між ПП «Будтранспідйом»та ТОВ «Віктрейд ЛТД», суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 2 вересня 2010 року між ПП «Будтранспідйом»та ТОВ «Віктрейд ЛТД»укладено договір поставки № 01/09/10 (т. 1 а.с. 133-136). Згідно умов зазначеного договору, Постачальник (ТОВ «Віктрейд ЛТД») зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (ПП «Будтранспідйом») товар (електротельфер в/п 5,0тн Н-12,0м -1 шт., мотор-редуктор РВЦ-200 - 2 шт., електродвигун 0,25кВт -1 шт., таль ручнуа ТРШ в/п 2,0тн Н-12,0м - 1 шт., редуктор приводу в зборі ходу моста кранбалки в/п2,0 тн. 1 шт.), а Покупець (ПП «Будтранспідйом») зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 01/09/10 виписано: видаткові накладні: від 22 вересня 2010 року № В-00000957 (т. 1 а.с. 162), від 29 вересня 2010 року № В-00000989 (т. 1 а.с. 164), від 4 листопада 2010 року № В-00002556 (т. 1 а.с. 152), від 12 листопада 2012 року № В-00002557 (т. 1 а.с. 154); податкові накладні: від 22 вересня 2010 року № 1270 на загальну суму 18600,00 грн., в т.ч. ПДВ -3100,00 грн. (т. 1 а.с. 161); від 29 вересня 2010 року № 1271 на загальну суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1666,67 грн. (т. 1 а.с. 163); від 4 листопада 2010 року № 3442 на загальну суму 4300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 716,67 грн. (т. 1 а.с. 151); від 12 листопада 2010 року № 3443 на загальну суму 15079 грн., в т.ч. ПДВ -2513,33 грн. (т. 1 а.с. 153).

При дослідженні факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 01/09/10, суд зазначає наступне.

Пунктом 5.2 договору поставки № 01/09/10 встановлено, що товар постачається на умовах FCA-склад Постачальника (ТОВ «Віктрейд ЛТД»), транспортом ПП «Будтранспідйом», на умовах міжнародних Правил тлумачення «Інкотермс»в редакції 2000 року. Товар повинен бути готовий до вивозу Покупцем (ПП «Будтранспідйом») не пізніше 15 банківських днів від дня зарахування 50% відсотків загальної суми договору на розрахунковий рахунок ТОВ «Віктрейд ЛТД»(пункт 5.1 договору поставки № 01/09/10).

Відповідно до пункту 3.2 вказаного договору, проданий ТОВ «Віктрейд ЛТД»товар повинен супроводжуватись технічною документацією: паспорт, інструкція по експлуатації. Прийом товару здійснюєтьсь при наявності товаросупроводжувальних документів: видаткової накладної, податкової накладної, рахунку-фактури та технічної документації (пункт 8.1 договору поставки № 01/09/10).

З наведеного слідує, що обов'язок з транспортування товару за договором поставки № 01/09/10 покладено на ПП «Будтранспідйом». Крім того, при отриманні товару ПП «Будтранспідйом»повинно отримати технічну документацію на товар, а саме паспорт та інструкцію по експлуатації.

Разом з тим, позивач не надав доказів перевезення проданих ТОВ «Віктрейд ЛТД»товарів та копій технічної документації на товар. Не надано позивачем також належних доказів отримання, оприбуткування, зберігання, використання у господарській діяльності, перевезення контрагентам придбаного товару.

Суд також враховує, що виконання господарських зобов'язань між ТОВ «Віктрейд ЛТД»та позивачем не підтверджуються стосовно наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання. Зазначене свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Так, працівниками головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Віктрейд ЛТД», за результатами якого встановлено, що підприємство та його посадові особи за юридичною адресою не знаходяться.

Згідно податкової звітності, у ТОВ «Віктрейд ЛТД»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Віктрейд ЛТД»згідно баз ДПІ у Печерському районі м. Києва - 1 особа.

Крім того, згідно висновку спеціаліста НД ЕКЦ при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 14 квітня 2011 року, підписи від імені директора ТОВ «Віктрейд ЛТД»ОСОБА_8 в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість та податковій звітності виконані ймовірно не ОСОБА_8, а іншою особою (т. 2 а.с. 56-64).

За таких обставин, факт реального здійснення господарської операції за договором поставки 01/09/10 не підтверджується.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Ураховуючи вищезазначене суд констатує, що позивачем не надано належних документів та не доведено факту виконання господарських зобов'язань за договорами із ТОВ «Вільна комерція», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ПП «Вояж-Восток-08», отже відсутні належні докази здійснення господарської операції.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, висновок відповідача про порушення ПП «Будтранспідйом»вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при формуванні показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «Вільна комерція», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ПП «Вояж-Восток-08»є законним та обґрунтованим. Тому, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 31 січня 2012 року № 0000172301/131 та № 0000182301/132 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 31 січня 2012 року № 0000172301/131 та № 0000182301/132, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ПП «Будтранспідйом»задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 10 серпня 2012 року.