Постанова № 25577518, 03.08.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 року Справа № 2а/0370/2093/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Кравчик В. В.,

за участю представника позивача Новіцької О. С., представника відповідача Виш А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська кузня» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельська кузня» у позовній заяві просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ДПС від 28.03.2012 року № 0000342300 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1029152 грн., № 0000352300 збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 122768,75 грн., в т. ч. 98215 грн. за основним платежем та 24553,75 грн. за штрафними санкціями, від 18.05.2012 року № 0000542300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 24553,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно вважає нікчемними правочини, укладені позивачем із ТзОВ «Декуріон» по придбанню пресів, оскільки первинні документи, складені внаслідок вчинення господарської операції, відповідають чинному законодавству, кошти за придбаний товар перераховані, майно використовується у господарській діяльності позивача, штрафні санкції на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000542300 нараховані в порушення вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач - Ковельська МДПІ ДПС у запереченні на позов зазначає, що фактично господарська операція між позивачем та ТзОВ «Декуріон» з придбання пресів не відбулась, оскільки майно у продавця на момент продажу було відсутнє, преси протягом 2011-2012 років знаходились за адресою м. Ковель, вул. Варшавська, 1, наявність первинних документів та факт перерахунку коштів не свідчать про реальність здійснення господарської операції, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено наступне.

З 28.02.2012 року по 03.03.2012 року працівниками Ковельської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Ковельська кузня» з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 13.03.2012 року № 9/23-37029135.

Актом перевірки встановлено, що в порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ч. 1, 2, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України (в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах) ТзОВ «Ковельська кузня» за січень 2012 року завищено податковий кредит на суму 1127367 грн., в результаті чого, від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду завищено на суму 1029152 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням акту перевірки (акт від 29.12.2011 року № 1607/23- 37029135) на суму 98215 грн.

За результатами перевірки та внаслідок процедури адміністративного оскарження Ковельською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 28.03.2012 року № 0000342300 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1029152 грн., № 0000352300 збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 122768,75 грн., в т. ч. 98215 грн. за основним платежем та 24553,75 грн. за штрафними санкціями та від 18.05.2012 року № 0000542300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 24553,75 грн.

Актом перевірки від 13.03.2012 року № 9/23-37029135 встановлено, що ТзОВ «Ковельська кузня» в періоді, що перевірявся, віднесло до податкового кредиту 1127367 грн. ПДВ, сплачених внаслідок здійснення господарської операції з ТзОВ «Декуріон» по придбанню пресів на підставі договору купівлі-продажу від 25.08.2011 року.

При перевірці враховано, що згідно листа Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 22.02.2012 року № 2183/7/23-310 між ТзОВ «Декуріон» та ТзОВ «Флавія» 29.08.2011 року було укладено договір поставки № КП-Фл-Д-001/08-11, відповідно до якого ТзОВ «Флавія» зобов'язувалось поставити ТзОВ «Декуріон» преси ковальські в асортименті загальною вартістю 11251800 грн. ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було надано Ковельській ОДПІ копію договору поставки, податкову накладну, реєстр виданих та отриманих податкових накладних та виписку по рахунку.

При проведенні перевірки Ковельською ОДПІ було надіслано запит від 27.03.2012року № 55/15-212 Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про проведення повторної перевірки ТзОВ «Декуріон» з проханням звернути увагу на постачальника пресів, реалізованих товариством «Декуріон» ТзОВ «Ковельська кузня». У відповіді від 17.04.2012 року № 1260/7/22-709 ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова повідомила, що ТзОВ «Флавія», яке є постачальником ТзОВ «Декуріон», визначено в межах відпрацювання Наказу ДПС України від 08.08.2011 року № 475 «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тонізації економіки» як податкова яма по операціях за січень 2012 року, а тому надати матеріали зустрічної перевірки неможливо, оскільки триває відпрацювання.

Також перевіркою встановлено, що протягом липня-жовтня 2011 року преси, які були придбані товариством «Декуріон» у ТзОВ «Флавія», знаходились на балансі ТзОВ «Клесівські граніти» і згідно договору оренди від 01.07.2011 року були передані в оренду ТзОВ «Ковельська кузня».

Ковельською ОДПІ при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не було прийнято до уваги додаткову угоду від 26.08.2011 року до договору купівлі-продажу від 25.08.2011 року, укладеного позивачем з товариством «Декуріон», згідно умов якої останнє підтвердило, що товар (преси) буде придбаний у власність в майбутньому, оскільки дана додаткова угода не надавалась при проведенні попередньої перевірки, оформленої актом від 29.12.2011 року № 1607/23-37029135. В межах попередньої перевірки досліджувались ідентичні правовідносини між позивачем та товариством «Декуріон» щодо формування податкового кредиту внаслідок господарських операцій по договору купівлі-продажу від 25.08.2011 року (при здійсненні передоплати за преси). Товариством «Ковельська кузня» було надано додаткову угоду лише під час судового розгляду справи, в межах якої оскаржувались податкові повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000022300 та №0000012300, якими донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118592,00 грн. в тому числі за основним платежем 94874,00 грн. та за штрафними санкціями - 23718,00 грн., а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 902897,00 грн. і визначено штрафну санкцію у розмірі 225724,00 грн.

Ковельська ОДПІ вважає, що вищенаведені обставини свідчать про відсутність реальної можливості поставки ТзОВ «Декуріон» товарів (пресів) товариству «Ковельська кузня», вказує на нікчемність правочину в силу частини 2 статті 216 Цивільного кодексу України, а відтак на порушення позивачем вимог статті 198 Податкового кодексу України про формуванні податкового кредиту по господарських операціях із ТзОВ «Декуріон».

Судом встановлено, що 25.08.2011 року між ТзОВ «Ковельська кузня» та ТзОВ «Декуріон» було укладено договір купівлі продажу № КП-Д-КК-1/08-11, за умовами якого позивач придбав у товариства «Декуріон» товар згідно специфікації, а саме: прес К 04.015.848. ус. 6300 тн. в кількості 1 шт., прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт., прес К 8548 ус. 6300 тн. в кількості 1 шт.; термін поставки товару - до 31.03.2012 року.

26.08.2011 року сторонами підписано додаткову угоду до договору купівлі-продажу, відповідно до якої товариство «Декуріон» підтвердило, що товар (преси) буде придбаний у власність в майбутньому.

На підставі договору купівлі-продажу від 25.08.2011 року № КП-Д-КК-1/08-11 товариством «Декуріон» було виписано податкові накладні, позивачем здійснено оплату по договору, що підтверджується банківськими виписками, а також 31.01.2012 року підписано акт прийому-передачі товару (пресів).

За результатами здійснення зазначених операцій товариством «Ковельська кузня» у податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року віднесено до податкового кредиту 1127367 грн. та задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 1029152 грн.

Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що преси у кількості 3 шт. (К 04.015.848. ус. 6300 тн.., К 8548 ус. 6300 тн., К 8548 ус. 6300 тн.) 01.07.2011 року були передані в оренду позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Клесівські граніти» відповідно до договору від 01.07.2011 року № 1 на підставі акту приймання-передачі майна від 01.07.2011 року № 2. Місце розташування товару - вул. Варшавська,1, м. Ковель Волинської області.

Цього ж дня - 01.07.2011 року товариство «Ковельська кузня» уклало договір оренди № 1 із ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство», відповідно до якого позивач передав преси у кількості 3 шт. (К 04.015.848. ус. 6300 тн.., К 8548 ус. 6300 тн., К 8548 ус. 6300 тн.), місце розташування товару - вул. Варшавська,1, м. Ковель Волинської області.

30.10.2011 року та 31.10.2011 року відповідно вищезазначені договори оренди було припинено, про що складено акти приймання майна.

01.11.2011 року між позивачем та ТзОВ «Декуріон» було укладено договір оренди № А-Д-КК-001/11-11 майна - пресів у кількості 3 шт. (К 04.015.848. ус. 6300 тн.., К 8548 ус. 6300 тн., К 8548 ус. 6300 тн.).

Тобто позивач 01.11.2011 року взяв в оренду майно (преси), угоду про придбання якого раніше (25.08.2011 року) було укладено з ТзОВ «Декуріон».

В матеріалах справи є договір поставки від 29.08.2012 року № КП-Фл-Д-1/08-11, укладений ТзОВ «Декуріон» із ТзОВ «Флавія», за умовами якого останнє зобов'язувалось поставити товар - преси ковальські у кількості 3 шт. (К 04.015.848. ус. 6300 тн.., К 8548 ус. 6300 тн., К 8548 ус. 6300 тн.).

У акті перевірки від 13.03.2012 року № 9/23-37029135 зазначено, що ТзОВ «Декуріон» та ТзОВ «Флавія» знаходяться за однією адресою: вул. Університетська,1, м. Харків.

В матеріалах справи є пояснення від 10.10.2011 року директора ТзОВ «Ковельська кузня» Дорошенка С. В., який пояснив що преси, які є предметом усіх вищевказаних договорів, не демонтувалися і не транспортувалися і знаходяться на території ПАТ «Ковельсільмаш» (вул. Варшавська,1, м. Ковель).

У судовому засіданні 03.08.2011 року представником позивача подано суду договір поставки обладнання від 24.06.2011 рок № КП-КЛ-Д-1, укладений ТзОВ «Декуріон» з ТзОВ «Клесівські граніти». За умовами цього договору товариство «Клесівські граніти» поставило товариству «Декуріон» преси у кількості 3 шт. (К 04.015.848. ус. 6300 тн.., К 8548 ус. 6300 тн., К 8548 ус. 6300 тн.). 31.10.2011 року сторонами договору підписано акт прийому-передачі товару.

З наведеного вбачається, що 29.08.2011 року товариство «Декуріон» уклало з товариством «Флавія» договір поставки товару, який 24.06.2011 року був придбаний у товариства «Клесівські граніти».

В той же час на підставі договору оренди від 01.07.2011 року № 1 позивач орендував у ТзОВ «Клесівські граніти» майно, яке у цього ж підприємства було придбане раніше - 24.06.2011 року.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України (п. 200.1, 200.3, 200.4) передбачено: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З аналізу положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У даному випадку судом встановлено, що фактично руху активів при придбанні майна (пресів) не відбулось, оскільки дане майно протягом червня 2011 року і по сьогодні продовжує знаходитись за адресою вул. Варшавська,1 у місті Ковелі.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на факт здійснення оплати за придбаний у ТзОВ «Декуріон» товар та наявність первинних документів, оскільки матеріали справи свідчать про суперечність між собою угод, на підставі яких передавався в оренду або придбавався товар (преси). Одночасне укладення договору оренди на товар, який передано у власність на підставі договору поставки, ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції. Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Також суд критично сприймає посилання позивача на наявність договору поставки обладнання від 24.06.2011 рок № КП-КЛ-Д-1, укладеного ТзОВ «Декуріон» з ТзОВ «Клесівські граніти», оскільки даний договір не надавався при перевірці та при оскарженні податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, не було його додано і до матеріалів позову та в судових засіданнях 13.07.2012 року та 25.07.2012 року. Крім того, не зрозумілою та такою, що викликає сумнів у реальності здійснення господарської операції, є наявність даного договору поставки пресів, одночасного передання цих пресів в оренду, а через 2 місяці придбання цих же пресів у ТзОВ «Флавія».

З огляду на вказане, суд вважає, що доведеними є обставини, які свідчать про те, що правочин між позивачем та ТзОВ «Декуріон» та операції по ньому не мали реального характеру, створювали можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, а відтак дані правочини є такими, що порушують публічний порядок (ст. 228 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що податковий орган правильно встановив наявність порушення позивачем Податкового кодексу України з огляду на нікчемність укладеного правочину, а тому мав правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи позивача щодо нарахування штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.05.2012 року № 0000542300 всупереч вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що податковими повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 0000022300 та № 0000012300 було донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118592,00 грн., в тому числі за основним платежем 94874,00 грн. та за штрафними санкціями - 23718,00 грн., а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 902897,00 грн. і визначено штрафну санкцію у розмірі 225724,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення винесені Ковельською ОДПІ на підставі акту перевірки від 29.12.2011 року № 1607/23-37029135. В ході попередньої перевірки досліджувались ідентичні правовідносини між позивачем та товариством «Декуріон» щодо формування податкового кредиту внаслідок господарських операцій по договору купівлі-продажу від 25.08.2011 року (при здійсненні передоплати за преси).

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки грошове зобов'язання з ПДВ контролюючим органом визначено повторно протягом 1095 днів.

Оскарження підприємством у судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 17.01.2012 року № 0000022300 та № 0000012300 не є підставою для ігнорування та невиконання податковим органом імперативних вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТзОВ «Ковельська кузня».

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 08 серпня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко