Ухвала суду № 25575219, 19.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р.Справа № 2а-1670/376/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-1670/376/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Тепловозоремонтний завод» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати недійсним повідомлення-рішення від 30.11.2010 року №0000972202/0.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" зареєстровано виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Полтави розпорядженням № 15881050005000437 від 20.09.1994, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 27.09.1994 за № 401.

В період з 30.09.2010 по 10.11.2010 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Тепловозоремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010. За результатами даної перевірки складено акт від 17.11.2010 № 11038/23-1/13962568, яким зафіксовано порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994, зокрема, статті 1 щодо несвоєчасного надходження валютної виручки:

- в сумі 1 479 093,44 рос. руб. /386 398,37 грн та в сумі 7 665 861, 00 рос. руб./2046 478,25 грн по контракту від 16.05.08 70-23/96, укладеному з Представництвом ВАТ «ПТРЗ», Росія;,

- в сумі 3 619 093,44 рос. руб. / 957 358,79 грн, по контракту від 16.05.08 70-23/95, укладеному з Представництвом ВАТ «ПТРЗ», Росія.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено, окрім інших, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2010 № 0000972202/0, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 598370,60 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг на дане рішення ДПІ у м. Полтаві, Державною Податковою Адміністрацією у Полтавській області, а також Державною податковою Адміністрацією України залишено без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м. Полтаві від 30.11.2010 № 0000972202/0, а скарги без задоволення, (а.с. 19-30)

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 598370,60 грн. за порушення граничних строків надходження валютної виручки.

Правові відносини з приводу дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій унормовані Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (надалі -Закон № 185/94) (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 185/94 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Приписами статті 4 Закону № 185/94 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Представництвом ВАТ «ПТРЗ», Росія укладено Контракт від 16.05,2008 № 70-23/95. Предмет контракту - ремонт тепловозів.

ВАТ "ПТРЗ" здійснило ремонт тепловозу згідно вказаного контракту на суму 635 033,60 грн (6 840 000,00 рос. руб.), про що свідчать акт виконаних робіт від 10.07.09 р.

Граничний строк надходження валютної виручки від нерезидента 06.01.2010.

Фактично кошти надійшли :

- 24.12.2009 в сумі 3 220 906,56 руб / 841 429,63 грн;

- 13.01.2010 в сумі 3619 093,44 руб / 985 334,38 грн,

-всього 6 840 000,00 руб. / 1 826 764,01 грн

Таким чином, валютна виручка надійшла в повному обсязі, але з порушенням граничного строку, що є порушенням ст. 1 Закону №185/94.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Представництвом ВАТ "ПТРЗ", Росія 16.05.2008 укладено контракт № 70-23/96. Предмет контракту -ремонт тепловозів. Згідно акту виконаних робіт від 26.06.2009 контрагентом виконано ремонт тепловозу на суму 1 877 529,60 грн (7 680 000,00 руб.).

Граничний термін надходження виручки в іноземній валюті 23.12.2009.

Станом на 23.12.2009 від Представництва ВАТ "ПТРЗ", Росія надійшло 1 623 149,30 грн (6 200 906,56 руб.). Станом на 24.12.2009 виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 386 398,37 грн (1 479 093,44 руб), яка була погашена повністю 24.12.2009 шляхом надходження коштів від нерезидента.

Згідно акту виконаних робіт від 02.09.2009 на суму 354 354,28 грн (1 410 891,00 руб) та акту від 02.09.2009 на суму 1 931 520,00 грн (7 680 000,00 руб), всього на суму 2285 865,28 грн (9 090 891,00 руб.) ВАТ "ПТРЗ" було виконано ремонтні роботи тепловозів, що належать Представництву ВАТ "ПТРЗ", Росія, Бєлгород.

Граничний строк надходження валютної виручки -01.03.2010.

Кошти від нерезидента надійшли:

-14.01.2010 в сумі 1 425 030,00 руб./385 242,61 грн;

-11.06.2010 в сумі 4 500 000,00 руб./ 1 128 330,00 грн;

-24.06.2010 в сумі 3,165 861,00 руб. / 808 592,56 грн,

-всього 9 090 891,00 руб./ 2 322 165,17 грн.

Тобто, кошти від нерезидента надійшли в повному обсязі, але з порушенням граничного терміну, що є порушенням ст. 1 Закону №185/94.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону № 185/94 у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.06.2010 прийнято до провадження позову про стягнення заборгованості за вищевказаним контрактом та рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.08.2010 у даній справі задоволено позов в повному обсязі, в зв'язку з чим 04.06.2010 припинилося нарахування пені, тобто пеня нарахована за період з 02.03.2010 по 03.06.2010 (94 прострочені дні).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано правомірно.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.11.2011 року про порушення справи про банкрутство, як на підставу неправомірності оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято 30.11.2010 року, тобто до порушення справи про банкрутство.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-1670/376/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.