Рішення № 25570644, 26.07.2012, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 26.07.2012

Справа № 2-3299/11

Номер провадження 2/818/895/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Макарова В.О.,

при секретарі: Якимової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ПАТ КБ „Приватбанк", ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_4, неповнолітня ОСОБА_5, відділ по Орджонікідзевському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторія Вікторівна про визнання договору іпотеки недійсним з моменту укладення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ „Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 25 березня 2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ КБ „Приватбанк", який є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк" був укладений договір іпотеки № ZPO0GA0000000062, який зареєстрований в реєстрі правочинів за р№ 243, за яким підставою для виникнення зобов'язання вказано кредитний договір від 25.03.2008 року № ZPO0GA0000000062, згідно якого ОСОБА_1 отримав від ПАТ КБ „Приватбанк" кредит в розмірі 49 900 доларів США на споживчі цілі та сплату страхових платежів, який зобов'язався повернути до 25 березня 2028 року.

За договором іпотеки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є заставодавцями та майновими поручителями за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали ПАТ КБ „Приватбанк" як предмет застави квартиру АДРЕСА_1, яка належала їм в рівних частках на праві приватної власності.

Внаслідок того, що ОСОБА_1, позичальник за кредитним договором, належним чином не виконував умови кредитного договору, ПАТ КБ „Приватбанк" просить суд позовні вимоги задовольнити, суд звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладенням від імені ПАТ КБ „Приватбанк" договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правоустановчих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ „Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки та виселення відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири, а також стягнути з відповідачів судові витрати, які складаються з суми судового збору та витрат пов"язаних з інформаційно-технічним забезпечення розгляду судового процесу.

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ „Приватбанк", ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_4, неповнолітня ОСОБА_5, відділ по Орджонікідзевському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторія Вікторівна про визнання договору іпотеки недійсним з моменту укладення.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2010 року яке набрало законної сили визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло № 3019 від 15.04.2001 року, видане на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі наказу відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс" № 87 від 15.04.2001 року на квартиру АДРЕСА_1.

Визнано недійсним та скасовано наказ Відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс" № 87 від 15.04.2001 року про приватизацію житла в частині надання у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язано Орендне підприємство Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

За викладених обставин ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним з моменту підписання договір іпотеки №ZPO0GA0000000062 укладений 25.03.2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ КБ „Приватбанк", який є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк" зареєстрований в реєстрі правочинів за р.№ 243, в задоволенні первісного позову ПАТ КБ „Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно відмовити в повному обсязі. Зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторію Вікторівну вилучити запис в реєстрі іпотек стосовно квартири АДРЕСА_1. Зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторію Вікторівну зняти заборону відчуження та вилучити запис з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно квартири АДРЕСА_1. Стягнути судові витрати на користь держави з ПАТ КБ „Приватбанк".

В судовому засіданні представник ПАТ КБ „Приватбанк" просив залишити без розгляду свій позов про звернення стягнення. Проти вимог зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував.

Ухвалою суду від 26 липня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно залишені без розгляду.

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_4 яка діє також в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, підтримала зустрічну позовну заяву з підстав, викладених в ній.

Представник третьої особи відділу по Орджонікідзевському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради просив зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Від третьої особи приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко В.В. надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про день і час слухання справи завчасно повідомлялися у встановленому законом порядку, заперечень до позовної заяви не надали, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, про що сторони не заперечували.

Вислухавши думки осіб, які беруть участь в справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що первісний позов ПАТ КБ „Приватбанк", у відповідності до заявленого в судовому засіданні клопотання представника ПАТ КБ „Приватбанк" необхідно залишити без розгляду про що постановлена ухвала, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно зі ст.ст. 58, 59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За приписом ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановленні, зокрема, ч. 1-3,5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Вирішуючи спір на користь ОСОБА_2 та задовольняючи її позовні вимоги, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2010 року яке набрало законної сили визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло № 3019 від 15.04.2001 року, видане на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі наказу відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс" № 87 від 15.04.2001 року на квартиру АДРЕСА_1.

Визнано недійсним та скасовано наказ відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс" № 87 від 15.04.2001 року про приватизацію житла в частині надання у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язано Орендне підприємство Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.

Як вбачається з довідки, виданої ОСОБА_4, Орендне підприємство Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації повідомило, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка була проведена за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № 3019 скасована 14.11.2011 року на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2010 року.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За вказаних вище обставин свідоцтво про право власності № 3019 видане 15.04.2001 р. на квартиру АДРЕСА_1 є недійсним з моменту його вчинення, тобто з 15.04.2001 року.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Так за вказаних вище обставин сторони повернули одна одній все, що одержали на виконання цього правочину, а саме майно перейшло до комунальної власності міста, а відповідно ОСОБА_2 наймач спірної квартири, та члени її сім'ї поновили право та обов'язки стосовно користування житловим приміщенням, які випливають з договору найма цього приміщення та положень Житлового Кодексу.

Частина 1 ст.216 Цивільного кодексу України встановлює що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно за умови, що воно належить іпотекодавцю на праві власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули у власність квартиру незаконно, незаконність набуття права власності встановлена рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2010 року яке набрало законної сили. Таким чином предметом оспорюванного договору іпотеки укладеного між ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 є майно, на яке не набуте право власності у встановленому законом порядку та воно не належить на праві приватної власності іпотекодавцям, а отже і не може бути предметом іпотеки.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, договір іпотеки №ZPO0GA0000000062 укладений 25.03.2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком „Приватбанк" є недійсним з моменту його укладання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь держави судовий збір, якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 203, 204, 215, 216, 236, 328ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 207, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України,суд, ст. 5 ЗУ Про іпотеку" -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ КБ „Приватбанк", ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_5, відділу по Орджонікідзевському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторії Вікторівни про визнання договору іпотеки недійсним з моменту укладення - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту підписання договір іпотеки №ZPO0GA0000000062 укладений 25.03.2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ КБ „Приватбанк", який є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк" зареєстрований в реєстрі правочинів за р.№ 243.

Зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторію Вікторівну вилучити запис в реєстрі іпотек стосовно квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коваленко Вікторію Вікторівну зняти заборону відчуження та вилучити запис з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ПАТ КБ „Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, к/р в управлінні НБУ в Дніпропетровській області № 32009100400 судові витрати у розмірі 107 грн. 30 коп. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя В.О. Макаров