Рішення № 25570534, 06.08.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/6454/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"06" серпня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,

при секретарі: Димовій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Нива» м. Бердянськ Запорізької області до громадянина ОСОБА_2, Бердянської міської ради Запорізької області, Бердянського міського управління земельних ресурсів Запорізької області, про визнання незаконним рішення, відшкодування збитків, зобов'язання внести зміни у Державний земельний кадастр, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2012р. позивач звернувся до суду з позовом до громадянина ОСОБА_2 та Бердянської міської ради Запорізької області, вимоги по якому збільшив на підставі заяви від 16.07.2012р. (а.с.3, 33) та остаточно просив:

1) скасувати пункт 2 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 36 від 25.06.2009р. в частині, що стосується прав та законних інтересів ТОВ «Санаторій «Нива», а саме скасувати рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 36 від 25.06.2009р. в наступній частині:

«1.2. В зв'язку з припиненням юридичної особи (реорганізацією) міжрадгоспного санаторію «Ніва»та припинення права постійного користування міжрадгоспного санаторію «Ніва»з підстав передбачених п. «в»ст. 141 Земельного кодексу України перевести земельні ділянки загальною площею 8,41 га до земель запасу Бердянської міської ради.

Державні акти на право постійного користування землею № 52-пп та №53-пп, видані міжрадгоспному санаторію «Ніва»повернути до Управління Держкомзему у м. Бердянськ»;

2) визнати за ТОВ «Санаторій «Нива»(71120, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, 23, ЄДРПОУ 00428426), як правонаступником всіх прав та обов'язків Міжколгоспного санаторію «Нива»(71120, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, 23, ЄДРПОУ 00428426) право постійного користування земельною ділянкою, площею 8,0 га. в межах встановлених Планом зовнішніх меж землекористування, який є невід'ємною частиною Державного акту на право постійного користування землею зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №52-ПП від 24.03.1993р., наданого у відповідності з рішенням Бердянської міської Ради народних депутатів від 24.12.1992р., розташованої по вул. Котляревського, 23 в м. Бердянськ Запорізької області;

3) зобов'язати Управління архітектури та містобудування Бердянської міської ради внести зміни у Генеральний план містобудування м. Бердянськ, а саме: замінити назву МК «Санаторій «Нива»на ТОВ «Санаторій «Нива»;

4) зобов'язати Бердянське міське управління земельних ресурсів (адреса: 71100, м. Бердянськ, вул. Свободи, 52) внести зміни у Генеральний план м. Бердянськ, а саме: замінити назву МК «Санаторій «Нива» на ТОВ «Санаторій «Нива»;

5) стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2 нанесені збитки у розмірі 5000 грн.;

6) судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_2

На підставі заяви представника позивача за довіреністю Кальченка А.В., ухвалою суду від 06.08.2012р. позовні вимоги до управління архітектури та містобудування Бердянської міської ради про внесення зміни у Генеральний план містобудування м. Бердянськ, а саме: замінити назву МК «Санаторій «Нива»на ТОВ «Санаторій «Нива», залишено без розгляду (а.с.93).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Бердянської міської ради за довіреністю Гордієнко О.О. заперечував проти задоволення позову з підстав зазначених у письмовому відзиву на позов (а.с.60).

Відповідач по справі -громадянин ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав письмові заперечення проти позову в частині стягнення з нього на користь позивача нанесених збитків в сумі 5000 грн., а також про розгляд справи у його відсутність (а.с.70).

Представник відповідача -Бердянського міського управління земельних ресурсів Запорізької області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення проти позову не направив, з заявами про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність не звернувся.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.01.2012р. між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір найму приміщення, яке належить позивачу на праві власності і розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Котляревського, 23 (а.с.7).

Об'єкт найму розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52-ПП від 24.03.1993р. (а.с.10, 11).

ОСОБА_2, без згоди позивача, огородив об'єкт найму парканом, чим створив для позивача перешкоди в користуванні вищевказаною земельною ділянкою.

Перешкоджаючи позивачу у користуванні спірною земельною ділянкою ОСОБА_2 посилався на рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 36 від 25.06.2009р. (а.с.12-14).

Пунктом 2 вищевказаного рішення, Бердянська міська рада Запорізької області, посилаючись на п. «в»ст. 142 Земельного Кодексу України, перевела спірну земельну ділянку до земель запасу Бердянської міської ради в зв'язку з чим між позивачем та відповідачами виник спір стосовно права ТОВ «Санаторій «Нива»на користування спірною земельною ділянкою.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є заявлені ТОВ «Санаторій «Нива» вимоги до Бердянської міської ради Запорізької області та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування пункту 2 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 36 від 25.06.2009р., визнання за ТОВ «Санаторій «Нива» права постійного користування земельною ділянкою, площею 8,0 га розташованої по вул. Котляревського, 23 в м. Бердянськ Запорізької області та стягнення збитків (далі - Земельна ділянка).

За таким позовом, до предмету доказування входить встановлення законності прийнятого Бердянською міською радою Запорізької області спірного рішення. Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як свідчать матеріали справи рішенням Бердянської міської рада Запорізької області № 12 від 24.12.1992 р. МК «Санаторій «Нива»виділено у постійне користування Земельну ділянку площею 8,0 га для розміщення об'єкту в межах згідно з планом зовнішніх меж землекористування для експлуатації об'єкта (а.с.10 обор.стор.).

На підставі наведеного рішення 24.03.1993 р. відповідачем було видано МК «Санаторій «Нива»Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52-ПП.

Згідно Державного акту МК «Санаторій «Нива»надано у постійне користування Земельну ділянку в межах встановлених Планом зовнішніх меж землекористування (далі - План), який є невід'ємною частиною Державного акту з урахуванням встановлених Планом 23-х точок земельної ділянки по її периметру, румбів, відстаней в метрах, тощо (а.с.11).

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. N 561-XII (далі - Земельний кодекс 1990р.) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 ст. 23 Земельного кодексу 1990р. передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Таким чином, з огляду на наведене, МК «Санаторій «Нива»на підставі Державного акту отримало право постійного користування Земельною ділянкою.

02.04.2000 р. МК «Санаторій «Нива»рішенням установчих зборів співвласників було перетворено у ТОВ «Санаторій «Нива», тобто - перетворено у позивача.

Згідно ст. 37 Цивільного кодексу УРСР від 1963р., який діяв на момент перетворення МК «Санаторій «Нива»у позивача, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Як вбачається з положень ст. 37 Цивільного кодексу УРСР від 1963р. реорганізація підприємства у формі перетворення не призводить до припинення діяльності підприємства.

Таким чином, МК «Санаторій «Нива»не припинило своєї діяльності, а лише змінило організаційно-правову форму шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), тобто - у позивача.

Згідно преамбули Статуту позивача первинно зареєстрованого Бердянською районною державною адміністрацією від 07.07.2000р. №02140840ю00101111, реєстраційний № 02140805ю0010297 від 16.01.2001р. в журналі обліку реєстраційних справ суб'єктів підприємницької діяльності відділу реєстрації і єдиного реєстру Бердянської міської ради позивач виступає правонаступником всіх прав і обов'язків МК «Санаторій «Нива».

Відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні», діючого на момент перетворення МК «Санаторій «Нива»в позивача - при перетворені одного підприємства в інше підприємства, яке тільки що виникло, переходять всі майнові права і обов'язки колишнього підприємства».

Крім того, п. 1 ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. N 561-ХІІ (далі - Земельний кодекс 1990р.) передбачено, що під час переходу права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земляною ділянкою без зміни її цільового призначення.

Враховуючи положення п. 7 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні»та п. 1 ст. 30 Земельного кодексу України 1990р. в момент перетворення МК санаторію «Нива»до позивача перейшло право власності на об'єкти нерухомості - будівлі та споруди (лікувальні корпуси, склади, адмінспоруди, їдальню, підсобні приміщення, тощо (далі - Об'єкти нерухомості), які розташовані на площі 5,8034 га з 8,00678 га Земельної ділянки в тому числі під спорудами 5,142 га, а також право користування Земельною ділянкою.

Факт переходу від МК «Санаторій «Нива»до позивача права власності на об'єкти нерухомості підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2005р. у справі № 15/395, яким за позивачем визнано право власності на Об'єкти нерухомості, що перебували у власності МК «Санаторій «Нива»(а.с.38).

Крім того, право власності позивача на Об'єкти нерухомості підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 9825157 від 13.02.2006р. виданого Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації, згідно якого позивач є власником комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, 23 (а.с.43).

До того ж, у ч.1 ст. 59 Господарського Кодексу України та у ч.1 ст. 104 Цивільного Кодексу України передбачено такі види припинення юридичної особи: злиття, приєднання, поділ, перетворення, -припинення в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, та ліквідації. 02.04.2000 року міжрадгоспний санаторій «Нива», у постійному користуванні якого перебувала спірна земельна ділянка на підставі Державного акту на право постійного користування землею зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52-ПП від 24.03.1993р., рішенням установчих зборів співвласників було перетворено у ТОВ «Санаторій «Нива»(а.с.44). Згідно ст. 37 Цивільного Кодексу УРСР від 1963 р., який діяв на момент перетворення міжрадгоспного санаторія «Нива»у ТОВ «Санаторій «Нива», юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації. Як вбачається з положень цієї статті, реорганізація підприємства у формі перетворення має наслідком правонаступництво, тобто передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, в даному випадку -ТОВ «Санаторій «Нива». Отже, і Цивільний Кодекс УРСР від 1963р., який діяв на момент перетворення міжрадгоспного Санаторію «Нива»у ТОВ «Санаторій «Нива», і чинні Цивільний Кодекс України та Господарський Кодекс України чітко розмежовують припинення юридичної особи з правонаступництвом та ліквідацію. Виходячи з положення п. «в»ст. 141 Земельного кодексу, при його системному тлумаченні з чинним законодавством України, а саме: ч.1 ст. 104 ЦК України; ч.1 ст. 59 ГК України; ст. 396 ЦК України, в якій закріплено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна тими ж засобами, які дають можливість захищати право власності; ч.1 ст. 321 ЦК України, в якій закріплено принцип непорушності права власності та заборони протиправного позбавлення цього права чи обмеження у його здійсненні, можна зробити висновок, що Бердянська міська рада не мала права переводити спірні земельні ділянки до земель запасу у зв'язку з реорганізацією МК «Санаторій «Нива».

Право володіння та користування спірною земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право постійного користування землею зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52-ПП від 24.03.1993р., який відповідно до ч.3 ст. 126, ч.1 ст. 92 Земельного Кодексу України та правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні №5-рп/2005 є документом, який посвідчує право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, без встановлення строку.

До того ж, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002року №449 «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Це означає, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте ТОВ «Санаторій «Нива»в установленому законом порядку, тобто в порядку правонаступництва, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення. Аналогічної думки додержується Верховний Суд України у мотивувальній частині Постанови від 26 вересня 2011 року по справі № 6-14цс11 (а.с.56).

Враховуючи вищевказане, рішення Бердянської міської ради № 36 від 25 червня 2009 року порушує чинне законодавство та тягне за собою неправомірне позбавлення ТОВ «Санаторій «Нива»права володіння та користування спірною Земельною ділянкою.

Таким чином, рішення Бердянської міської ради № 36 від 25 червня 2009 року стало підставою для створення ОСОБА_2 для позивача перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, 23.

З огляду на наведене вбачається, що відповідачі безпідставно не визнають за позивачем права користування спірною земельною ділянкою, оскільки МК «Санаторій «Нива»фактично не припинило своєї діяльності, а лише змінило організаційно-правову форму шляхом перетворення в ТОВ - в Позивача, у зв'язку з чим до Позивача, як правонаступника всіх прав та обов'язків МК «Санаторій «Нива»на підставі п. 7 ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні»та п. 1 ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. перейшло й право користування Земельною ділянкою.

Положеннями ст. 152 ЗК України передбачено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, тощо, в тому числі захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, у позивача в силу приписів наведених у ст. 152 ЗК України є всі законні підстави для звернення до суду з позовом до Відповідача про визнання за Позивачем права користування Земельною ділянкою, оскільки це право на даний час не визнається відповідачем, тобто фактично порушується право позивача на користування Земельною ділянкою.

Виходячи з вищезазначених норм закону, аналізуючи надані докази суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Санаторій «Нива»щодо скасування рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 36 від 25.06.2009р. та визнання права на користування спірною земельною ділянкою за позивачем є обґрунтованими і доведеними.

Позивні вимоги щодо зобов'язання відповідача Бердянське міське управління земельних ресурсів внести зміни у Генеральний план м. Бердянськ, а саме: замінити назву МК «Санаторій «Нива» на ТОВ «Санаторій «Нива», не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Юридична заінтересованість позивача у цивільному процесі зобов'язує довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і вони можуть бути захищені у визначений ним спосіб.

Оскільки правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме його прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений до справи відповідач відповідальним за це.

Генеральний план міста Бердянська затверджений рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради V скликання від 25.06.2009р. № 8 є містобудівною документацією, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (а.с.85).

У відповідності до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на підтвердження положень зазначених норм закону та підзаконних актів, а також у порушення вимог п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позивач не посилався на докази того, що він звертався до Бердянського міського управління земельних ресурсів з вимогою внести зміни у Генеральний план м. Бердянськ, а саме: замінити назву МК «Санаторій «Нива»на ТОВ «Санаторій «Нива», і це управління відмовило йому у задоволенні таких вимог і оспорює або не визнає за позивачем цього права.

Також, позивні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача збитків у розмірі 5000 грн. суд вважає не обґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно до вимог ст.ст. 11, 29, 30 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами по справі доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України, обсяг завданої майнової шкоди визначається втратами, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її права не було порушене (упущена вигода).

У позові ТОВ «Санаторій «Нива»не була обґрунтована вимога про стягнення збитків у розмірі 5000 грн., а також у порушення вимог ч.2, ч.3 ст. 27 та ч.1 ст. 131 Цивільного процесуального Кодексу України не було надано доказів, які підтверджують завдання відповідачем збитків ТОВ «Санаторій «Нива»у розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позивачем не доведений факт щодо наявності спору між ним та співвідповідачем - Бердянським міським управлінням земельних ресурсів в частині зобов'язання внести вищезазначені зміни у Генеральний план м. Бердянськ, а також факт нанесення ОСОБА_2 ТОВ «Санаторій «Нива»збитків у розмірі 5000 грн., в зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 152 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 212, 214, 223, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Нива» м. Бердянськ Запорізької області задовольнити частково.

Скасувати пункт 2 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 36 від 25.06.2009р. в частині, що стосується прав та законних інтересів ТОВ «Санаторій «Нива», а саме скасувати рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 36 від 25.06.2009р. в наступній частині:

«1.2. В зв'язку з припиненням юридичної особи (реорганізацією) міжрадгоспного санаторію «Ніва»та припинення права постійного користування міжрадгоспного санаторію «Ніва»з підстав передбачених п. «в»ст. 141 Земельного кодексу України перевести земельні ділянки загальною площею 8,41 га до земель запасу Бердянської міської ради.

Державні акти на право постійного користування землею № 52-пп та №53-пп, видані міжрадгоспному санаторію «Ніва»повернути до Управління Держкомзему у м. Бердянськ».

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Нива»(71120, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, 23, ЄДРПОУ 00428426), як правонаступником всіх прав та обов'язків Міжколгоспного санаторію «Нива» (71120, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, 23, ЄДРПОУ 00428426) право постійного користування земельною ділянкою, площею 8,0 га в межах встановлених Планом зовнішніх меж землекористування, який є невід'ємною частиною Державного акту на право постійного користування землею зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №52-ПП від 24.03.1993р., наданого у відповідності з рішенням Бердянської міської Ради народних депутатів від 24.12.1992р., розташованої по вул. Котляревського,23 в м. Бердянськ Запорізької області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд в порядку, передбаченому ст.ст. 292-296 ЦПК України, протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.Г. Пахоменко