Рішення № 25568933, 02.08.2012, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 224/1312/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розподіл спільного майна та визнання права власності на ? частину квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

2 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся в Томашпільський районний суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розподіл спільного майна та визнання права власності на ? частину квартиру, посилаючись на те, що з 1992 року він проживає у трьохкімнатній квартирі по АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 1996 року, що посвідчене Томашпільської селищною радою. Членами сім'ї позивача також являються його дружина ОСОБА_3 та діти ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

З 5 вересня 2006 року син ОСОБА_2 припинив постійне проживання у квартирі в зв'язку із переїздом на нове місце проживання в м.Миколаїв, де проходить кадрову службу у військовій частині Міністерства оборони.

Позивач зазначає, що, не дивлячись на те, що відповідач ОСОБА_2 є власником ? частини квартири, вже на протязі тривалого часу він не проживає у квартирі, комунальних чи інших платежів не сплачує, не приймає участі у проведенні поточних ремонтів квартири.

В даний час ОСОБА_1 перебуває у неприязних стосунках з сином, тому запропонував йому продати належну йому частину квартири, оскільки через неприязні стосунки спільне проживання є неможливим, однак останній в добровільному порядку відмовився відчужити свою частку.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяви, згідно яких не заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Суд, розглянувши заяви сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, які підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Згідно з ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є не значною і не може бути виділена в натурі; річ є не подільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Припинення права власності на частку спільного майна одного із співвласників можливо лише при сукупності усіх умов, передбачених ч. 1 ст.365 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших власників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно цих вимог закону, судом встановлено, що спірна квартира, яка знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 1996 року належить позивачу ОСОБА_1; членам сім'ї позивача є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Згідно заяви відповідача ОСОБА_2, він у вищевказаній адресі не проживає, оскільки проживає у м.Миколаїв.

Отже, відповідач ОСОБА_2 не користується квартирою, не несе всі витрати по її утриманню та ремонту, проживає в іншому житловому приміщенні.

Згідно довідки КП «Міжрайбюро технічної інвентаризації» м.Могилів-Подільський № 367 від 5 червня 2012 року вартість квартири складає 9434 грн, а ? частини-2359 грн.

Позивачем на депозитний рахунок суду внесено 2359 грн., про що свідчить квитанція № 176 від 27.07. 2012 року.

Тому за наявності таких обставин суд вважає припинити право відповідача на частку у спільній квартирі, грошові кошти, які перераховані позивачем на депозитний рахунок суду у сумі 2359 грн. видати відповідачу.

Оскільки спірна квартира складається з трьох кімнат, а членів сім'ї є четверо, отже, частка відповідача не може бути виділена в натурі.

В п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» зазначено, що виділення в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом, при наявності можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири.

Згідно представлених судові документів, можливість поділу спірного приміщення з виділенням ізольованого приміщення відсутня.

Спільне володіння і користування майном сторонами є неможливим. Крім того відповідач прийняв від позивача компенсацію за частку, що належить йому.

З урахуванням вказаних обставин у суду є всі підстави для задоволення позову і припинення права відповідача на частку у спільному майні на квартиру і збільшення частки позивача у спільній частковій власності.

Враховуючи, що таке припинення права власності на частку у спільному майні не завдасть шкоди інтересам відповідачу ОСОБА_2, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача ОСОБА_1 і визнати за ним право власності на 1/ частину трьохкімнатної квартири, належної відповідачу ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. . ст. 10, 11, 15, 30, 60, 62, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 365, 328, 334 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розподіл спільного майна та визнання права власності на ? частину квартиру-задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на частку майна, що є у спільній сумісній власності, а саме на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Компенсувати ОСОБА_2 вартість 1/4 частки квартири в розмірі 2359 грн., які знаходяться на депозитному рахунку Вінницького обласного управління Ощадбанку.

Визнати право власності за ОСОБА_1, на ? частину квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2 після припинення за ОСОБА_2 права на 1/4 частку квартири № 19, яка знаходиться по АДРЕСА_1 у спільній сумісній власності.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, в цей же строк з дня отримання копії рішення, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя: О. В. Пилипчук