Вирок № 25567155, 07.08.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Провадження № 1/205/199/2012 р.

Справа № 205/2245/2012 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2012 р.м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого Порощука П.П.

при секретарі Рожик О.М.

за участю прокурора Бобир Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не військовозобов'язаного, одруженого, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, уродженця с.Лопатинці Жмеринського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст.128 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2011 року о 19 годині 00 хвилин підсудний ОСОБА_1, проїжджаючи дамбу в районі станції Дубки Жмеринського району Вінницької області в напрямку виїзду із населеного пункту на власному автомобілі «ВАЗ - 2101» державний номерний знак НОМЕР_1, розминувся із гужовим транспортом, що стояв на узбіччі проїжджої частини, біля якого знаходилися невідомі йому особи, котрі висловлювалися нецензурною лайкою в його адресу. Підсудний зупинив свій автомобіль та підійшов до них. Під час виниклого конфлікту ОСОБА_1 ударив кулаком в лобну частину голови ОСОБА_2, в наслідок чого він впав на землю. В результаті падіння потерпілому заподіяно необережне тяжке тілесне ушкодження та згідно висновку судово - медичної експертизи № 17 від 01.12.2012 року ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді вдавленого перелому лобної кістки справа з синцем на повіках правого ока - наслідок дії тупого твердого предмету, до якого відноситься кулак, взута нога а також тверде дорожнє покриття, і які настали можливо 30.10.2011 року та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.128 КК України.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні цього злочину визнав повністю та показав, що 30.10.2011 року він разом зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на моєму власному автомобілі ВАЗ 21-11 д/з НОМЕР_1 поїхали на дачний масив Дубки на рибалку. Близько 19.00 год. вони поверталися назад додому.

Проїхавши греблю в напрямку виїзду із дачного масиву, з лівої сторони на узбіччі ОСОБА_1 побачив, як стояв віз із конем, біля якого знаходились хлопець з дівчиною. Позаду возу по середині проїжджої частини дамби йшов ще один хлопець. ОСОБА_1 посигналив йому, так як він заважав проїхати, але хлопець не зважав на це і не уступав дорогу. ОСОБА_1 посигналив йому вдруге та втретє, після чого він все-таки зійшов з дороги і зупинився біля возу. Коли підсудний порівнявся з ним, то через незачинене вікно почув, як цей хлопець, який заважав проїхати почав виражатись нецензурною лайкою на адресу підсудного. Останній зупинив автомобіль, вийшовши із авто, і попрямував до того хлопця, щоб з'ясувати, чим той не задоволений. При намаганні з'ясувати причину виниклого непорозуміння між підсуднім ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникла бійка, під час якої підсудному пошкодили куртку, останній вдарив декілька разів кулаком ОСОБА_5, в область передньої частини голови, та від отриманого удару потерпілий впав на землю. В цей час двоюрідний брат ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вийшли із автомобіля та розборонили біку. Вся бійка тривала біля 2-3 хвилин. Після чого підсудний та його товариші сіли у автомобіль та поїхали додому.

Потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що 30.10.11 року він перебував у с.Кармелюкове разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 у нього дома грали у комп"ютер. В цей час на мобільний телефон до товариша зателефонувала його дівчина ОСОБА_7, яка попросила зустріти її в с.Дубки з електропотяга.

Так 18 годині хлопці виїхали із с.Кармалюкове, та біля дачного масиву були близько 19.00 год. ОСОБА_6 пішов зустрічати дівчину до платформи, а ОСОБА_2 чекав на них за дамбою при виїзді із дачного масиву. В цей час зі сторони дитячого табору відпочинку згори їхав автомобіль із ввімкненими фарами. ОСОБА_2 підійшов до коня і почав його гладити, щоб він не злякався. В момент потерпілий почув, як ОСОБА_6, повертаючись зі своєю дівчиною, погукав його. Автомобіль, який виїхав на дамбу і зупинився попереду підводи. ОСОБА_2 стояв обличчям до коня і не бачив, скільки чоловік вийшло із автомобіля, відчув сильний удар в затилок, після чого втратив свідомість, але періодично приходив до тями, так як відчував, що його б"ють ногами в область голови, від отриманих ударів знепритомнів. Отямився потерпілий лише їдучи з товаришами на возі додому.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що 30.10.2011 року він перебував у с.Кармелюкове Жмеринського району у своєї бабусі з товаришем ОСОБА_2. У вечері зателефонувала його дівчина ОСОБА_7, яка попросила зустріти її з електропотяга у с.Дубки.

Зі ОСОБА_2 вони приїхали на дачний масив Дубки близько 19.00 год. Проїхавши греблю, зупинили підводу і ОСОБА_6 пішов до платформи, а ОСОБА_2 залишився чекати. Через деякий час, зустрівши ОСОБА_7, вони поверталися від платформи, до підводи. Доходячи до початку греблі, почули як погукав ОСОБА_2, останній відгукнувся, що є на місці. Спускаючись із горба, їх обігнав автомобіль який зупинився за греблею на рівні підводи. Підійшовши ближче, вони побачили, як четверо невідомих молодих людей, серед яких був і підсудний ОСОБА_1 били лежачого на землі ногами ОСОБА_2. Свідок ОСОБА_6 побачивши це кинувся розбороняти бійку, під час чого його також декілька разів вдарили по тулубу. Вся бійка тривала близько 10-и хвилин, після чого невідомі хлопці сіли в автомобіль з номерами „0880" і поїхали в напрямку виїзду з масиву.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підійшли до ОСОБА_2, який лежав на землі і допомогли йому підвестися та поклали його на підводу. Він був у свідомості, але говорив незв'язні між собою слова, які не мали змісту. По дорозі додому ОСОБА_2 прийшов трохи до тями і сказав, що у нього дуже болить голова.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що 30.10.2011 року вона поверталася із м.Хмельницького додому у с.Кармалюкове. Електропотяг прибув до ст.Дубки о 18.50 год. На пероні її зустрів її хлопець ОСОБА_6 та вони разом вийшли з території дитячого табору і по вуличці спускались до дамби, де їх чекав товариш ОСОБА_2 на гужовому транспорті. Коли вони йшли по дорозі, їх обігнали два автомобіля один із яких зупинився біля ОСОБА_2 на відстані приблизно 2-3 м. від возу.

Далі ОСОБА_7 побачила, що із автомобіля вийшло декілька чоловіків, які підійшовши до ОСОБА_2 почали наносити йому удари. Коли ОСОБА_7 із ОСОБА_6 підійшли ближче, останній почав намагатися розборонити бійку. Вся бійка тривала близько 5-10 хвилин. ОСОБА_7 кричала до невідомих чоловіків, серед яких був і підсудний ОСОБА_1, щоб вони припинили бійку.

По закінченню бійки, невідомі сіли до автомобіля та поїхали, а свідки ОСОБА_6 з ОСОБА_7 підійшли до ОСОБА_2, який лежав на землі і допомогли йому підвестися та посадовили його на підводу. Він був у свідомості, але говорив незв'язні між собою слова, які не мали змісту. По дорозі додому ОСОБА_2 прийшов трохи до тями і сказав, що у нього дуже болить голова.

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що 30.10.2011 року він разом зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_1 та ще одним знайомим ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ 21-11 д/з НОМЕР_1, поїхали на дачний масив Дубки на рибалку. Близько 19.00 год. вони поверталися назад додому, та автомобілем керував ОСОБА_1

Проїхавши греблю в напрямку виїзду із дачного масиву, з лівої сторони на узбіччі вони побачили, як стояв віз із конем, біля якого знаходились хлопець з дівчиною. Позаду возу по середині проїжджої частини дамби йшов ще один хлопець, потерпілий ОСОБА_2 у світлій куртці чи светрі. Вони рухались у попутньому напрямку. Розминувшись із возом, підсудний посигналив кілька разів, після чого ОСОБА_2 зійшов з дороги і зупинився біля возу. Коли вони на автомобілі порівнялися з потерпілим, то почули нецензурну лайкою на їх адресу. ОСОБА_1 зупинив автомобіль та вийшовши із авто, попрямував до потерпілого ОСОБА_2, щоб запитати, чим той був не задоволений. Свідок ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 в цей час перебували у автомобілі і не бачили, що відбувалося, було чутно лише, як двоє з'ясовували стосунки на підвищених тонах. Через деякий час ОСОБА_1 підбіг до автомобіля і кинув у салон свою куртку, знявши з себе, та сказав, що йому її порвали. Після чого він знову пішов до тих хлопців. Через декілька хвилин хлопці у двох вирішили піти і допомогти розібратися ОСОБА_1 у конфліктній ситуації, що виникла. Вийшли із автомобіля побачили, як підсудний борікається на землі разом із двома хлопцями. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підбігли до них і почали відтягувати одного від другого. Після чого у ОСОБА_1, зав'язалася штовханина з ОСОБА_2, внаслідок якої вони знову впали на землю. Розборонивши їх, хлопці у трьох сіли в автомобіль і поїхали додому.

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що 30.10.2010 року він із своїми товаришами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поверталися із рибалки в с.Дубки. Проїжджаючи дамбу в напрямку виїзду із села, ОСОБА_1 декілька разів посигналив комусь, при цьому сказавши, що якийсь чоловік заважає проїхати, після чого зупинив автомобіль і вийшовши, сам попрямував назад до гужового транспорту, де стояли двоє чоловіків та дівчина, серед них був потерпілий ОСОБА_2

Через короткий час ОСОБА_1 підбіг до автомобіля і кинувши свою куртку та сказав, що йому її порвали у бійці, яка зав'язалася. Після чого хлопці вийшли із автомобіля та почали розтягувати підсудного та двох інших хлопців. В ході даної бійки ОСОБА_1 впав із потерпілим ОСОБА_2 на землю і продовжували борюкатися. Вся бійка тривала близько 3-5 хвилин. Після чого, розборонивши їх, хлопці у трьох до автомобіля і поїхали в напрямку виїзду із села.

Свідок ОСОБА_8 показала суду, що 30.10.2011 року її чоловік ОСОБА_1 разом зі своїми друзями поїхав на рибалку в с.Дубки, з ким він їздив вона точно не знаю, так як підсудний їй не говорив про це. Повернувся ОСОБА_1 додому близько 19.30 год., як на ньому була порвана куртка починаючи з рукава і до самого низу. ОСОБА_8 запитала у чоловіка, що трапилось, на що він відповів, що побився із хлопцями та це не її справи.

Не дивлячись на визнання вини підсудним ОСОБА_1, підтвердження вини показами потерпілого, та свідків, його вина також підтверджується і наступними матеріалами кримінальної справи, а саме:

Протоколом допиту ОСОБА_1 в якості обвинуваченого від 27.02.2012 року (а.с. 53) з якого вбачається, що ОСОБА_9 визнав винну у вчиненому злочині та підтвердив, факт виниклого що між ним та потерпілим ОСОБА_2 непорозуміння, котре в подальшому переросло у бійку, під час якою підсудний з необережності наніс тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.;

Протоколом огляду речового доказу від 15 березня 2012 року ,куртки сірого кольору болонової тканини, яка належить ОСОБА_9 та медичної картки № 2/026 стаціонарного хворого ОСОБА_2 (а.с.73).

Протоколами очних ставок між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 02.03.2012 року (а.с.61), між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02.03.2012 року (а.с.62) , між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 від 10.03.2012 року (а.с.63), між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 від 10.03.2012 року (а.с.64), між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від 10.03.2012 року ( а.с.65), між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 від 10.03.2012 року ( а.с.66), між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 10.03.2012 року ( а.с.67), між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від 10.03.2012 року ( а.с.68), з яких вбачається, що між підсудним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_5 дійсно виникав конфлікт, котрий в подальшому перейшов у бійку, під час якою підсудний з необережності наніс тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.

Висновком судово-медичного експерта Жмеринського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_10 № 17 розпочатої 01.02.2012 року закінченої 07.02.2012 року ( а.с.33-34). Відповідно до підсумку у ОСОБА_2 вдавлений перелом лобної кістки справа з синцем на повіках правого ока - наслідок дії тупого твердого предмету, до якого відноситься кулак, взута нога також і тверде дорожнє покриття, можливо і 30.10.2011 року та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Ці докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону і не суперечать один одному; проти них не заперечує підсудний ОСОБА_1.

Таким чином суд прийшов до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1 вчинив необережне тяжке тілесне ушкодження, тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ст.128 КК України.

При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Так, підсудний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, розкаявся у вчиненому; позитивно характеризується за місцем проживання; має на утриманні неповнолітнього сина; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебував і не перебуває; під час провадження досудового слідства і в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим сприяв установленню істини по справі.

Цивільний позов, заявлений потерпілим, підлягає частковому задоволенню, тому як він обґрунтований є спів розмірним із наслідками, що наступили; проти його задоволення не заперечував підсудний. При цьому суд ураховує те, що підсудний повністю відшкодував потерпілому матеріальну шкоду та частково моральну, що підтверджується ксерокопіями електронних переказів, на загальну суму 8150 ( вісім тисяч сто п'ятдесят) гривень. (а.с.116,117,153).

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд виходить з того, що цей злочин є невеликої тяжкості, він не є складним; він є одноепізодним; підсудний щиро розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується як за місцем проживання, а також думку потерпілого, який просив суворо не карати підсудну, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, і вважає можливим обрати йому покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів - у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком у відповідності до ст.75 КК України, з обов'язками, встановленими ст.76 КК України.

Запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази: чоловічу куртку залишити у розпорядженні підсудного; медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_2 повернути потерпілому ( а.с.74,75).

З підсудного, відповідно до вимог ст..93-1 КПК України, слід стягнути 1780 (одну тисячу сімсот вісімдесят) гривень 80 коп. на користь Вінницької обласної лікарні ім..М.І.Пирогова (Код ЄДРПУ 02011031), затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 ( а.с.27).

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст.128 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2(два) роки.

За ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:

2. Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

3. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, місця роботи, навчання.

4. Періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку у законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази: чоловічу куртку залишити у розпорядженні підсудного ОСОБА_1 ( а.с.74, 75); медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_2 повернути потерпілому ( а.с.74).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково: стягнути на його користь із засудженого ОСОБА_1 20000 ( двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 1780 (одну тисячу сімсот вісімдесят) гривень 80 коп. на користь Вінницької обласної лікарні ім..М.І.Пирогова (Код ЄДРПУ 02011031), затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 ( а.с.27).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд, а засудженому у той же строк з часу отримання копії вироку.

СУДДЯ ЖМЕРИНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ПОРОЩУК П.П.