Ухвала суду № 25564366, 12.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"12" червня 2012 р. Справа № 0670/10349/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Котік Т.С.

Майора Г.І.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекціії у м.Житомирі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" січня 2012 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені ДПІ у м. Житомирі від 23.05.2011 року: №000049/2304, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 23801 грн., заявленого в декларації за лютий 2011 року та №000050/2304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 23801 грн., задекларованого позивачем в січні 2011 року. Посилався на те, що підставою для такого висновку податкового органу, який викладений в акті виїзної позапланової документальної перевірки №2177/23-2/32265502 від 12.05.2011 року є оподаткування податком на додану вартість отриманих від постачальника - нерезидента транспортних послуг на митній території України, а саме, відповідач, посилаючись на п.п. 187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.208.1, п.208.2 та п.208.3 ст.208 Податкового кодексу України, вважає, що надані нерезидентом транспортні послуги є об'єктом оподаткування за ставкою 20%. Позивач зазначає, що такі послуги повинні оподатковуватись за нульовою ставкою, у відповідності до п.п.195.1.3 ст.195 Податкового кодексу України. Також вказує, що податковим органом не враховано, що підприємство не надавало транспортні послуги, а отримувало їх від нерезидента-перевізника, а тому наявність ліцензії для позивача не має значення. Окрім того, отримані від нерезидента транспортні послуги оформлені відповідними єдиними товарно-транспортними накладними CMR.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення, видані Державною податковою інспекцією у м. Житомирі 23.05.2011року № 000050/2304 та № 000049/2304.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Житомирі Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2010 року та січні 2011 року, складено акт перевірки від 12.5.2011 року №2177/23-2/32265502, на підставі якого встановлено порушення підприємством вимог:

п.п.187.8 ст. 187, п. 190.2 ст.190, п.208.1, п.208.2 та п. 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України та видано податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2011 року № 000050/2304 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 23801 грн., задекларованого позивачем в січні 2011 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.;

п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та видано податкове повідомлення-рішеня від 23травня 2011 року № 000049/2304, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 23801 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте, згідно рішень про результати розгляду скарг, податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов висновків про те, що у позивача були відсутні підстави для декларування обсягів наданих послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом чи будь-яких інших послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, по рядку 2.2. Декларації за січень 2011 року. Вказаних висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що позивач не має ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а тому транспортні послуги не надавало при експорті продукції та імпорті сировини, а також інші операції, крім експортних, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.2, 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.

Посилаючись на п.п. 187.8 ст. 187, п. 190.2 ст.190, п.208.1, п.208.2 та п. 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України, податковий орган дійшов висновків, що надані нерезидентом транспортні послуги є об'єктом оподаткування за ставкою 20%.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності дій відповідача, а тому скасував податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у січні 2011 року придбав послуги з перевезення, надані перевізником - LKW Walter Internationale Transpotorganisation AG IZ-No-Sud, Str.14 PF.36 Austria-2355-Wiener Neudorf. Отримані від нерезидента транспортні послуги оформлені єдиними міжнародними товарно-транспортними накладними - CMR, застосування яких передбачено Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956 року, яка набрала чинності для України з 2007 року. Складанням зазначеної CMR підтверджується укладання договору міжнародного перевезення вантажу між перевізником і замовником.

Приписами п.208.2 ст.208 ПК України визначено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

Згідно приписів в) п.п 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПК України, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання.

Підпунктом 195.1.3 п. 195.1 ст.195 ПК України визначено, що, за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Отримані від нерезидента транспортні послуги оформлені єдиними міжнародними товарно-транспортними накладними - CMR, застосування яких передбачено Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956 року.

Враховуючи вищенаведене та, що місце постачання транспортних послуг нерезидентом було за межами митної території України, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що вказані перевезення слід вважати міжнародними., що свідчить про правомірність застосування позивачем вимог ст.195 ПК України при відображенні декларації за січень 2011 року по рядку 2.2" інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою" в якому задекларовано 119005 грн.

Тому є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі від 23 травня 2011 року №000050/2304, яким підприємству було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в січні 2011 року у розмірі 23801,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Окрім цього, як встановлено судом, позивач надав податковому органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року у строки, встановлені діючим законодавством та заявив про залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню в сумі 2348673 грн. Вказана сума бюджетного відшкодування сформована із від'ємного значення за січень 2011 року в сумі 2348673 грн.

Приписами п.200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до приписів п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що позивачем не були порушені приписи п.200.1 ст.200 ПК України., що дії податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму - 23801,00 грн., заявленого позивачем в декларації за лютий 2011 року є протиправними, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011року №000049/2304 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновків, що при прийняті постанови судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200, 295,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "16" січня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) Т.С. Котік Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Судове рішення в повному обсязі виготовлено 13 червня 2012 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" вул.Промислова,1/154,м.Житомир,10025

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014