Постанова № 25563493, 08.08.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.12 Справа № 5015/1695/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Кузя В.Л.

Юркевича М.В.

При секретарі М. Кришталь

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" від 09.07.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012 року

у справі № 5015/1695/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна", с. Проліски Бориспільського району Київської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА", с. Побужани Буського району Львівської області

про стягнення суми 15 345 215, 99 грн.

за участю представників:

від скаржника -Кибальник А.Р.,

від позивача -Зауткін С.С.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 07.06.2012 р. у справі № 5015/1695/12 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ,,Лендком ЮА''(80513, Львівська область, Буський район, с.Побужани, вул Шкільна,127 код ЄДРПОУ 35065462) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,АМАКО Україна''(08322, Київська обл., Бориспільський район, с.Проліски, вул. Броварська ,2 код ЄДРПОУ 21665011) 13655292,33 грн. боргу, 1370819,69 грн. штрафу, 182436,22 грн. 3% річних , 136554,06 грн. індексу інфляції та 65 640,00 грн. судового збору.

В процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції, відповідач, проти позовних вимог в частині стягнення штрафу, 3 % річних та індексу інфляції заперечив, проте, зауважень щодо правильності нарахування вказаних сум не висловлював. А також слід зазначити, що представник відповідача жодних контр-розрахунків суду не надавав.

Не погоджуючись з даним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю „Лендком ЮА" подало апеляційну скаргу на дане рішення, в якій вказує, що з даним рішенням не погоджується, оскільки на їх думку, суд, не врахував всіх обставин справи та повністю не дослідив надані йому докази, а тому просить, суд, апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Зокрема відповідач вказав на те, що в договорі № 3311/014043 від 14.03.2011 року було передбачено, що сторони будуть намагатися здійснювати всі необхідні врегулювання спірних питань, що можуть виникнути у зв'язку з дійним договором, шляхом переговорів.

Позивачем було направлено відзив на апеляційну скаргу. В своєму відзиві позивач заперечує доводи апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник апелянта навів доводи, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, просив, суд, апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати, в свою чергу представник позивача навів, аналогічні, викладеним у відзиві доводи, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

На підставі договору №311/014043 та додатків до нього від 14.03.2011 року, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю ,,Лендком ЮА''(надалі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю ,,Лендком ЮА'', с.Побужани Буського району Львівської області (надалі - відповідач), позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар, а саме - засоби захисту рослин, посівний матеріал в кількості, асортименті, у терміни і за цінами, визначених у договорі та додатках до нього.

Так, на виконання договору, згідно додатків-специфікацій, накладних та довіреностей на отримання товару, що знаходяться в матеріалах справи, в період з 01.04.2011 року по 19.05.2011 року, позивач, поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 13875996,33 грн.

Проте, відповідач здійснив оплату частково, перерахувавши лише 220704,00 грн. і його борг станом на день розгляду справи становить 13875996,33 грн.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, передбачений договором та додатками до нього, штраф, в розмірі 10 % від суми простроченого грошового зобов'язання із оплати відповідного платежу в сумі 1370819,69 грн., а також, згідно ст. 625 ЦК України, 136 554,06 грн. індексу інфляції та 182 436,22 грн. 3% річних.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком ЮА" -відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 07.06.2012 р. у справі № 5015/1695/12 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 09.08.2012 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Кузь В. Л.

Суддя Юркевич М. В.